Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема. Робота на форумах та участь в обговореннях



Мета. Навчитися спілкуватись на форумах і в чатах.

 

Теоретичні відомості

Форум — це засіб для колективного спілкування, реалі­зований у веб-службі (рис. 6.1).

Форуми є на багатьох веб-сторінках великих компаній, фірм, інтернет-магазинів тощо. Форум містить структуровані за розділами і темами повідомлення. У ньому можна дізнатись, що думають з того чи іншого питання фахівці, висловити свою думку чи прокоментувати чужу, задати запитання, наприклад, де можна одержати ту чи іншу програму або обладнання для комп'ютера, де є цікаві розваги тощо. Для участі у форумі не потрібно додаткового програмного забезпечення, достатньо програми-браузера.

Рис. 6.1. Форум (повідомлення і вікно для відповіді)

На відміну від інтерактивного спілкування, де все відбувається за лічені секунди, відповіді чи репліки на запитання у форумі можна отримати як через декілька хвилин, так і через тривалий час.

Форум (і чат) можна спостерігати без реєстрації. Незареєстрованого користувача називають гостем. Він не може взяти участь у обговореннях і дискусіях.

Щоб взяти активну участь у форумі чи чаті, спочатку потрібно зареєструватись. Під час реєстрації заповнюють стандартну форму, створюють і вводять свій логин і пароль, які потрібно зберегти. Потім входять у форум чи чат як зареєстровані користувачі (для цього є команда УВІЙТИ чи ВХІД), ввівши у діалогове вікно логин і пароль.

Якщо аутентифікація відбулася успішно, можна вибирати потрібний розділ форуму, писати і відсилати повідомлення, реагувати на інпгі повідомлення написанням швидкої відповіді, вставляти у своє повідомлення цитати з інших повідомлень, смайлики, посилання на сайти, створювати власні теми тощо (рис. 6.2). Повідомлення, надіслане на форум, називають постом.

Цитати мають бути короткими. Якщо у поле для відповіді цитата вставляється повністю, то її варто відразу скоротити, вилучивши зайвий текст, але не спецкоди, які призначені для форматування текстів, вставляння гіперпосилань тощо.

Відіслане повідомлення можна редагувати й опублікувати повторно зі змінами, а власні повідомлення можна вилучати.

Чат — це засіб для миттєвого колективного спілкування з колегами, друзями чи анонімними учасниками на задану або вільну тему. Запитання і відповіді учасники чату отримують миттєво. За допомогою клавіатури користувач уводить повідомлення у спеціальне поле і відправляє його всім учасниками або лише конкретному (рис. 6.2). Учасники чату зазвичай спілкуються лаконічними реченнями, великих повідомлень (на відміну від форуму) тут робити не прийнято.

Спочатку чати були задумані як засіб анонімного спілкування, учасники виступали під псевдонімами. Тепер дедалі частіше учасники чату висловлюються від свого імені.



Є спеціальні програми-клієнти, які дають змогу користувачеві брати участь у чаті. Microsoft Chat — найпопулярніший чат-клієнт, який входить, зокрема, до дистрибутиву Internet Explorer. Він дає змогу організовувати чати в локальних (корпоративних) мережах.

Більшість чатів відбуваються в інтернеті. Взяти в них участь можна за допомогою будь-якого браузера. Для цього потрібно знати лише адресу сервера, де є чат.

 

Рис. 6.2. Вигляд діалогу учасників чату

Чати можуть мати тематичне спрямування: мистецтво, футбол, комп'ютери тощо. Ці теми називають кімнатами або залами. Щоб обрати деякий тематичний чат, треба зайти у відповідну кімнату.

Майже усі відомі веб-портали пропонують користувачам значну кількість кімнат для спілкування.

Для того, щоб зайти у чат, треба спочатку зареєструватись — заповнити реєстраційну картку. Якщо реєстрація відбулась успішно, можна сміливо заходити в одну із кімнат, попередньо зазначивши своє ім'я (логин) та пароль і вибравши колір для текстів своїх повідомлень. Увійшовши в одну із кімнат, користувач відразу дізнається про те, скільки осіб присутні й про що вони ведуть розмову. Щоб підтримати розмову, необхідно вводити повідомлення у спеціальне поле та натискати на клавішу введення або спеціальну кнопку. Завершуючи спілкування, необхідно вийти із чату, натиснувши на кнопку для виходу. Повідомлення у чаті називають репліками.

Багато чат-серверів дають змогу передавати приватні повідомлення, адресовані конкретній особі, або навіть створювати особисті чат-кімнати.

Етикет інтерактивного спілкування. У чаті, форумі чи гостьовій книзі (книга відгуків) спілкується велика кількість людей з різними поглядами та інтересами. Під час інтерактивного спілкування потрібно дотримуватися таких правил:

Бути тактовним і коректним у своїх висловлюваннях. Дотримуватись теми обговорення, не застосовувати різкі чи нецензурні вирази, намагатися не допускати граматичних помилок. Відхід від теми називають офтопіком.

Не нападати на когось тільки через те, що чужа думка не збігається з вашою.

Не ображати моральні почуття інших учасників чату вибором псевдоніму чи ніку. Уникати імен, що не дають змоги з'ясувати навіть стать співрозмовника.

Звертаючись до кого-небудь, нік цієї особи варто писати на початку своєї фрази.

Не треба використовувати свою анонімність для образи інших учасників спілкування. Це називають тролінгом.

Якщо вас образили навмисно чи ненавмисно, не треба піддаватися на провокацію. Як кажуть у мережі, не треба розводити флейм (англ. flame — полум'я, пожежа) або варто припиняти його першим. Іншим учасникам чату зовсім не цікаво читати словесні суперечки, лайки і образи.

Не повторювати багато разів одну й ту саму фразу (це називають флудом).

Як і в електронній пошті, не треба зловживати написанню текстів великими літерами або з великою кількістю знаків оклику (наприклад, "ДОПОМОЖІТЬ!!!!"). Це інтерпретують як голосний крик.

Варто використовувати смайлики, але не зловживати ними. Смайлики містять прихований зміст. Не факт, що екзотичний смайлик відомий всім учасникам спілкування.

Виходячи з чату, не забувати попрощатися з вашими співрозмовниками і, можливо, домовитися про час наступної спільної бесіди.

Різні вікові категорії правила етикету сприймають по-різному. Підлітковим манерам поведінки характерні конфліктні (провокаційні мовні прийоми побудови висловлень, спеціальна лексика, стратегії зміцнення "Я" - концепції, іронія, кепкування. Все це допустимо, важливо не переходити межі відчуття міри (такту). У дорослому віці спілкування є прагматичним і стриманим. Це звертання за консультаціями з того чи іншого питання, обмін корисною інформацією, враженнями від прочитаного чи побаченого тощо.

 

Хід роботи

1. Огляньте теми форуму на порталі Мета чи іншому.

В адресний рядок браузера уведіть адресу forum.meta.ua. У полі Вхід на форум клацніть на посиланні Реєстрація і заповніть запропоновану реєстраційну картку.

Увійдіть на форум як зареєстрований користувач. Зайдіть на форуми (Форуми), виберіть який-небудь форум (наприклад, Обговорення тощо) і тему (клацніть на її заголовку). Перегляньте повідомлення, які є на форумі.

2. Візьміть участь у обговоренні.

Спочатку домовтеся з однокласниками про тему для обговорення на форумі (футбольний матч, концерт, подія, новий вчитель тощо). Один з студентів чи вчитель має заздалегідь створити тему на деякому форумі.

Надішліть повідомлення на форум. Для цього відшукайте під повідомленнями область для введення нового повідомлення або клацніть на кнопці Нове Повідомлення і введіть текст повідомлення. Перевірте граматику. Клацніть на кнопці Додати повідомлення. Стежте за областю повідомлень на форумі — через деякий час там мають з'явитися повідомлення (ваше і ваших однокласників).

Відгукніться на пост вашого однокласника своїм постом-відповіддю.

3. Перегляньте обговорення фільмів на форумі «Кіно» і візьміть у ньому участь.

4. Перегляньте теми форуму на сайті «Студентський форум» чи іншому.

Для цього в адресний рядок браузера уведіть www.univer-sity.com. Ознайомтеся з темами форумів. Занотуйте одну з тем у звіт.

5. Вийдіть із форумів.

Відшукайте і виконайте команду Вихід.

6. Зареєструйтесь для участі в чаті на порталі Мета чи іншому.

Для цього активізуйте посилання Чат О Новий користувач. Заповніть

реєстраційну карту. Логин (своє чат-ім'я) і пароль занотуйте. Натисніть на кнопку Зберегти зміни.

7. Зайдіть на чат порталу Мета.

Уведіть свій логин та пароль і натисніть на клавішу введення. Виберіть кімнату із запропонованого списку за домовленістю з однокласниками або за вказівкою вчителя => Увійти. Скільки осіб бере участь у чаті?

8. Надішліть репліку у чат.

Виберіть закладку Спілкування, введіть текст повідомлення => Сказати. Стежте за розмовами у кімнаті. Чи з'явилися репліки одногрупників?

9. Відповідайте на репліки своїх одногрупників.

Разом з одногрупниками утворіть домінуючу перевагу у чаті. Обговоріть якусь усім цікаву тему.

10. Дружньо перейдіть в іншу кімнату.
Візьміть участь у бесіді учасників.

11. Вийдіть із чату.

Відшукайте і виконайте команду ВИХІД.

12. Ознайомтесь з іншими чатами.

Увійдіть на Gala-Чат (chat.gala.net) чи в чат на Bigmir)net (chat.bag-mir.net) та колективно поспілкуйтеся. Порівняйте інтерфейси різних чаті». їхні переваги та недоліки.

13. Вийдіть з чатів, закрийте браузер і закінчіть роботу.

Висновок. Ви навчилися спілкуватися на форумах і в чатах, дотримуватись правил електронного етикету (нетикету).

Тема 6. Інформаційні технології у навчанні.

План.

1. Використання електронних посібників, навчальних програм, веб-енциклопедій та мультимедійних курсів з профільного предмету.

2. Програмні засоби вивчення іноземних мов. Електронні словники й програми-перекладачі.

1. Використання електронних посібників, навчальних програм, веб-енциклопедій та мультимедійних курсів з профільного предмету.

Навчання в інтернеті має великі переваги і перспективи | глянемо освітні сайти в Україні і за кордоном, веб-енциклопедії, поняття про інтерактивне дистанційне навчання.

Огляд українських і зарубіжних освітніх сайтів.

У нашій країні всі вищі навчальні заклади, а також більшість спеціальних і загальноосвітніх мають власні сайти. Вони дають змогу учням і батькам отримати інформацію про структуру навчального закладу, напрямки підготовки, склад викладачів, здобутки закладу, умови прийому на навчання тощо.

Декілька освітніх сайтів є особливо корисними — це «Освітній портал» (www.osvita.org.ua), «Освіта.иа» (osvita-ua.net), «Освіта в Україні» (www.ednu.kiev.ua), «Освіта» (www.osvita.ua/ukr/).

Освітні сайти та потрібні відомості про освіту можна знайти за допомогою пошукової системи Google. Ввівши у поле пошуку фразу «освіта в Україні» чи подібну до неї, отримаємо список доступних інтернет-ресурсів (рис. 16.1).

На «Освітньому порталі» можна ознайомитися з новинами освіти і науки, довідником про вищі навчальні заклади України, дистанційною освітою, навчальними курсами, освітою за кордоном, бізнес-освітою, інформацією для абітурієнта та студента, особливостями зовнішнього тестування тощо.

Зарубіжні освітні сайти будуть корисні учням, які планують продовжити навчання в Росії, США, Канаді, Польщі, Німеччині. Першочергове питання, яке потрібно вирішувати у цьому випадку, крім фінансування навчання, — це вивчення іноземної мови на рівні достатньому для вступу на навчання.

Рис. 16.1. Освітні інтернет-ресурси України

У США як і у всьому світі, визнається сертифікат, який отримують після складання тесту TOEFL, що визначає рівень володіння англійською мовою. Але це ще не все. Для вступу ще потрібно скласти додаткові тести, які залежать від вибраного університету. Приклади таких додаткових іспитів: 1) GRE, який перевіряє загальну підготовку з гуманітарних шкільних дисциплін; 2) SAT, який потрібно скласти, щоб вступити на молодші курси американських університетів на програму бакалавра; він складається з трьох частин: математики, аналізу прочитаного, граматики і короткого твору, 3) GMAT — тест для перевірки знань претендентів на навчання на старших бізнес-курсах за програмою магістра. Всі іспити-тести можна скласти в Україні заздалегідь у режимі онлайн у спеціалізованих центрах підготовки.

Для охочих навчатись в Росії і США будуть корисними такі сайти: (рис. 16. 2.) ''du.rin.ru, www.edu.ru, youcanstudeintheusa.blogspot.com та ін.

Щоб вийти на сайти різних університетів світу, у пошуком. Google потрібно набрати слова «освіта», «університет» і назву країни (бажано відповідною мовою, але можна й українською).

 

Рис. 16..2. Посилання на сайти про освіту за кордон

 

Веб-енциклопедії

Веб-енциклопедії— енциклопедії, які розташовані на веб-серверах. Це важливий засіб для навчання і самоосвіти, джерело відомостей для: творів, рефератів а також практичної діяльності.

Веб-енциклопедії є двох видів: закриті (створюються лише фахівцями) та відкриті (поповнюються звичайними користувачами).

Багато років корисним джерелом англомовної інформації на різні теми була дискова і веб-енциклопедія сЕнкарта». З листопада 2009 р. цей Інтернет-сервіс припинив свою роботу. Натомість можна скористатися веб-варіантом іншої відомої багатотомної англомовної енциклопедії — «Британіка» (http://www.britannica.com/). Не до всіх розділів цієї енциклопедії є безкоштовний доступ (рис. 16..3). Ці енциклопедії є закритими їх поповнюють лише редактори-фахівці з відповідних галузей.

Великою популярністю у світі користується відкрита веб-енциклопедія «Вікіпедія», розділи якої доступні безкоштовно 250 мовами, зокрема, українською (http://uk.wikipedia.org) чи російською (http://ru.wikipedia.org, див. рис. 16.4, 16.5). Зверніть увагу, це не є переклади одних і тих же відомостей. Це дві різні енциклопедії. У «Вікіпедії» вже створено понад 10 мільйонів статей.

 

 

Рис. 16.3. Відомості про Україну на «Британіці»

В основу цих енциклопедій покладено принцип «вікі», згідно з яким статтю в енциклопедію на деяку тему може помістити кожний, хто бажає. Відомості можна отримати безпосередньо з енциклопедії або через поштову систему Google, яка індексує (аналізує) «Вікіпедію».

Відомості у «Вікіпедії» шукають за категоріями і ключовими словами. У звичайному режимі Вікіпедія відображає результати пошуку які містять будь-які комбінації слів із ключової фрази, заданої у полі пошуку. Щоб змусити систему вибирати лише статті, які містять всі слова з ключової фрази, треба поставити знак «+» перед кожним словом. Якщо взяти ключову фразу в подвійні лапки, то здійснюватиметься пошук усієї фрази зі словами в зазначеному порядку. Для того щоб вилучити із запиту певне слово, перед ним необхідно поставити знак «-».


 

Рис. 16.4. Україномовний розділ відкритої енциклопедії «Вікіпедія.

Корисною є веб-енциклопедія міста Києва (http://www.wek.kicv). Вона містить карту Києва, проект топографічного довідника столиці України з історико-культурними довідками, коментарями та фотогалереєю, зокрема, про всі озера, річки, гори

Розглянемо інші енциклопедії. Енциклопедія на УКРОПі (http://www.ukrop .com/ ua/encyclopaedia) містить такі підрозділи: «100 видатних імен України», «Енциклопедія політичної думки», «Енциклопедія України (радянські часи)», «Обличчя XX століття».

Рис. 16..5. Розділи «Вікіпедії»

Корисною є енциклопедія «Мир, єнциклопедий» (www.encyklopedia.ru) на російському сервері, яка багата на посилання на інші ен-

Інтерактивне дистанційне навчання

Дистанційна освіта— це навчання на відстані. Це поширений спосіб адобуття освіти у багатьох країнах світу. З кожним роком популярність дистанційної освіти зростає.

Є багато підходів до трактування терміна «дистанційне навчання». Водночас вживають і такі терміни, як заочне навчання, домашня освіта, самостійне вивчення, відкрите навчання, віртуальне навчання, незалежне навчання, екстернат, навчання на відстані тощо.

Термін «дистанційна освіта» (скорочено ДО) поширився у 80-х роках XX ст. Головна його характеристика — це відокремлення вчителя від учня. У цьому відмінність ДО від традиційної освіти. ДО охоплює дві підсистеми: дистанційне викладання (етап створення дистанційних курсів) та дистанційне навчання (етап використання курсів).

Чи знаєте ви, що історично дистанційне навчання виникло у 1840 . році, коли Ісаак Пітман запропонував для студентів Англії навчання через поштовий зв'язок. У 1856 році у Німеччині Чарльз Тюссе та Густав Лангеншейдт розпочали викладання мови в заочній формі.

ДО дає змогу здобути вищу освіту всім категоріям населення — від домогосподарок до менеджерів, які бажають здобути другу вищу освіту. Це дає змогу якнайшвидше застосовувати здобуті знання на практиці.

Для мешканців гірських районів, де люди проживають на значній відстані від великих населених пунктів, у важких кліматичних умовах чи під час карантинних заходів дистанційна освіта дає змогу продовжити вимушено перерваний навчальний процес у школах і вищих навчальних закладах.

ДО — це відкрита система навчання, що передбачає активне інтерактивне спілкування між викладачем і студентом чи учнем за допомогою сучасних комп'ютерних технологій та мультимедіа. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання.

Дистанційно здобути освіту мають змогу люди, які не можуть поєд­нувати стаціонарне навчання з роботою або проживають у віддаленій від обласних центрів місцевості, зокрема, військовослужбовці. Дистанційна форма навчання підходить майже всім, бо дає можливість гармонійно поєднувати навчання та повсякденне життя.

Завдяки ДО з мінімальними фінансовими витратами можна здобути освіту в університетах Європи та США.

Чи знаєте ви, що MOODLE — вільно поширюване і найбільш популярне середовище для організації і підтримки ДО у світі. На офіційному сайті MOODLE (http://www.moodle.org) зареєстровано десятки тисяч MOODLE web-сайтів у 200 країнах, мільйони користувачів і дистанційних курсів.

Ввівши в рядок пошуку пошукової машини слова «Дистанційна освіта в Україні», ви знайдете значну кількість сайтів державних навчальних закладів і приватних компаній, які пропонують навчання дистанційно (платно чи безплатно). Адреси цих сайтів подає також сайт

Міністерства освіти і науки України (http://www.mon.gov.ua/). Ось вони:

• Український інститут технологій в освіті НТУУ «КПІ» (http://Www.udec.ntu-kpi.kiev.ua/);

• Українська система дистанційного навчання (www.udl.org.ua);

• Проблемна лабораторія дистанційного навчання (dl.kpi.kharkov.І ua/techn/rle/);

• Віртуальне навчальне середовище Національного університету Львівська політехніка (vns.lp.edu.ua);

• Лабораторія дистанційної освіти Сумський державний університет (dl.sumdu.edu.ua);

• Центр дистанційного навчання Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки і права (www.cdo.com.ua);

• Лабораторія дистанційного навчання Київського національного торгово-економічного університету (www.knteu-elearning.kiev.ua);

• Інститут заочної і дистанційної освіти Придніпровської державної академії будівництва і архітектури (izido.pgasa.dp.ua/do/l_l.html) та ін.

Для участі в дистанційному навчанні потрібно зареєструватися на сайті, вибрати курс, познайомитися заочно з тьютором (так називають учителя чи викладача, що веде тему), вивчити отримані матеріали і виконати контрольні завдання.

В інтерактивному дистанційному навчанні учасник навчання може суттєво впливати на зміст, рівень і якість навчання, змінювати послідовність і темп навчання. Сьогодні найфункціональнішими є сайти, де пропонують вивчення іноземних мов та різних розділів інформатики.

Елементи дистанційного навчання з інформатики є на сайті Www. hlynsky.lviv.ua. Тут учні можуть ознайомитися з додатковими навчальними матеріалами з інформатики, переглянути навчальні відео-фільми, ознайомитися з тестовими завданнями, зразками завдань для поточних контрольних робіт з тем, що вивчають, тощо.

 

2. Програмні засоби вивчення іноземних мов. Електронні словники й програми-перекладачі.

Електронні словники, перекладачі й навчальні програми вивчення іноземних мов та інших тем поділяють на два види: онлайн, якими можна користуватися в інтернеті (найчастіше безкоштовно) і офлайн, які встановлюють на комп'ютері (зазвичай платні).

Електронні словники

Є декілька категорій електронних словників: 1) мовні; 2) орфографічні; 3) тлумачні; 4) енциклопедичні. Розглянемо деякі з них.

Словник.net(http://www.slovnyk.net) — найповніший та найактуальніший універсальний тлумачний словник української мови в мережі.

Він містить понад 220 000 словникових статей та понад 20 000 фразеологізмів. У ньому пояснено економічні, юридичні, медичні, літературні, історичні, лінгвістичні, музичні, кулінарні та інші терміни, наведено активну лексику української літературної мови, номенклатурні та складноскорочені слова, слова історичного фонду, найбільш відомі у вжитку слова, пов'язані з релігійними та філософськими поняттями, найуживаніші архаїзми, лексичні діалектизми та неологізми і запозичені іншомовні слова, що з'явилися протягом останніх років.

Електронний словник ABBYY Lingvo російської компанії ABBYY Language Services, що має відділення в Україні, призначений для перекладу окремих слів і термінів офлайн. Зручний інтерфейс та якісні базові тематичні словники — саме це сприяє популярності Lingvo. Словник забезпечує переклад з російської, англійської, німецької, французької, італійської, іспанської, турецької та китайської на українську мову, а також навпаки

Lingvo опирається на такі базові словники:

1) англо-український словник (45000 слів), створений на базі словника М. І. Балла;

2) словник іншомовних слів (повна версія) — електронний варіант паперового словника, який належить до найбільших і найповніших перекладних словників у практиці як вітчизняної, так і зарубіжної лексикографії;

3) великий українсько-російський словник для Lingvo;

4) англо-український словник назв органів державної влади України;

5) словник медичних термінів тощо.

«Мультилекс» (multilex.online.ua) — електронний словник який є незамінним помічником під час вивчення іноземних мов. Цей словник має зручний та простий інтерфейс, високу швидкість пошуку слів, багату словникову базу. На жаль, не містить у собі української мови, але багатомовний пакет надає переклад з англійської, німецької, французької, італійської, іспанської на російську мову та навпаки.

Програми-перекладачі та форуми перекладачів.

Засоби автоматичного перекладу текстів вбудовані навіть у пошукові машини. Зверніть увагу, що Google поряд з адресою знайденого ресурсу пропонує відразу ж перекласти його на українську мову, що особливо зручно.

Для безплатних перекладів невеликих текстів можна застосовувати веб-перекладач „Переклад онлайн” (рис. 16. 6.)

Рис. 16. 6

Технологія роботи з перекладачем така. У поле вводять або встановлюють за допомогою буфера обміну текст деякою мовою і вибирають з меню дві мови ( з якої перекладати і на яку перекладати), а також зазначають тему тексту: загальна, інтернет, авто, бізнес, право, техніка. Виконують команду Перекласти і у полі результату отримують переклад.

Отриманий переклад зазвичай потребує редагування.

Для перекладу великих текстів на ПК (офлайн) варто встановити, програму-перекладач класу Pragma 5.х+ компанії

Рис. 16. 6. Переклад текстів он лайн. Трайдент (http://www.trident.com.ua/ukr). Ця програма підтримує сім мов: англійську, російську, українську, німецьку, латиську, польську і французьку. Друга цифра у назві (замість х) означає кількість задіяних ( придбаних користувачем) мов, а символ «+» свідчить про наявність додаткових спеціалізованих словників (для медиків, геологів тощо).

Pragma 5.x виконує переклад безпосередньо у вікні активної програми або в окремому вікні швидкого перекладу. Можна перекладати текстову інформацію, яка подана у вигляді документів MS Word, інтернет-сторінок, поштових повідомлень, довідок, а також зміст різних текстових вікон. Завдяки автоматизації багатьох функцій Pragma 5.x дуже проста у використанні.

Фopуми перекладачів дають змогу проконсультуватися в мережі у фахівців щодо перекладу того чи іншого складного слова чи звороту, щоб поліпшити якість перекладу термінів і текстів.


Рис. 16.7. Веб-сторінка форуму перекладачів domivka.net

Інтерактивні та мультимедійні курси іноземних мов

Інтерактивні та мультимедійні курси вивчення іноземних мов здебільшого на комерційній основі пропонують сайти державних навчальних закладів і приватних компаній.

Компанія ABBYY Language Services оголосила про запуск нової послуги індивідуального інтерактивного вивчення іноземних мов по телефону за допомогою сервісу Skype — «Language by phone». Сьогодні ABBYY пропонує телефонні курси з англійської, німецької та італійської мов. У майбутньому планується також додати французьку, іспанську і китайську мови. В основі такого навчання — живе спілкування з викладачами, зокрема з носіями мов, що допомагає швидко розвинути й удосконалити мовні навики.

Є великий вибір різних програм навчання — від загального інтенсивного курсу до спеціальних бізнес-програм (фінанси, ділові переговори, маркетинг, підготовка до співбесіди та ін.).

Дніпропетровська компанія DeC також запрошує на інтерактивне дистанційне та «живе» навчання (рис. 16.8).

Рис. 16.8. Сайт компанії Dec

Мультимедійні інтерактивні курси вивчення мов впроваджуються у навчальний процес загальноосвітніх шкіл. Мультимєдійність означає, що в навчанні задані різні форми подання матеріалу з використанням текстової форми, звукової, графічної, відео. Інтерактивність — це засіб реалізації зворотного зв'язку в навчанні, коли учень не лише отримує відомості, але й бере активну участь у навчальному процесі: вибирає теми, відповідає на запитання, заповнює форми, переміщає графічні об'єкти, запускає відеофрагменти, регулює вибір тем навчання відповідно до своїх потреб і можливостей.

Розглянемо сертифікований Міністерством освіти і науки програмний засіб вивчення англійської мови в школах, який створила компанія ВАТ «Мальва».

Інтерактивно-мультимедійне заняття починається із запуску відпо­відної програми і вибору теми уроку: «Мої плани щодо навчання», «Відомі особи», «У магазині», «Великобританія» та ін.


Учневі пропонують прослухати основний текст (текст одночасно демонструється на екрані) і виконати низку завдань. Наприклад, на рис. 16.9 показано фрагмент тексту з порожніми полями, куди треба записати дієслова у правильній часовій формі.

 

Рис. 16.9. Вправа на заповнення полів

 

Рис. 16.10. Вправа на перетягування об'єктів

На рис. 16.10 показана вправа, де методом перетягування графічних елементів, що праворуч, на елементи ліворуч треба визначити мистецький фах видатних людей.

 

Рис. 16.11. Застосування часової шкали

У вправі, показаній на рис. 16.11, потрібно перетягнути прізвище відомого діяча на часову пряму, що відповідає його рокам діяльності.

Є також вправи на звичайний вибір одної відповіді з декількохзапропонованих варіантів. Вправи можна виконувати у двох режимах: 1) у навчальному, коли учень для надання правильної відповіді може робити декілька спроб чи попросити підказку в програми і 2) на оцінку, коли додаткові спроби і підказки не надаються.

Закінчується урок написанням короткого есе на задану яке можна роздрукувати на принтері, зберегти у файлі чи відправити електронною поштою вчителеві на перевірку.

Вправи на звичайний вибір відповідей характерні для контрольних заходів та іспитів. Наприклад, під час іспиту TOEFL за одну годину потрібно відповісти на п'ятдесят запитань, вибираючи один варіант відповіді з чотирьох можливих.

Опорний конспект

Два види електронних словників і перекладачів: онлайн і Електронін словники поділяють на мовні, орфографічні, енциклопедичні.

Словник.пеї — найповніший та найактуальніший універсальний онлайн тлумачний словник української мови.

ABBYY Lingvo — багатомовний офлайн словник.

«Переклад онлайн» — веб-перекладач на сайті Опііпе.ии.

Pragma 5.x - офлайн програма-перекладач компанії Трайдент.

Форуми перекладачів призначені для консультацій щодо перекладів.

Мультимедіцність навчальної програми означає, що в навчанні задіяні різні форми подання матеріалу із використанням текстової форми, звукової, графічної, відео.

Іптерактивність — це засіб реалізації зворотного зв'язку в навчанні, коли учень не лише отримує відомості, але й бере активну участь у навчальному процесі: вибирає теми, відповідає на запитання, заповнює форми, переміщає графічні об'єкти, запускає звукові чи відеофрагменти, регулює темп навчання відповідно до своїх потреб і можливостей.

Запитання

1. Які відомості можна почерпнути з освітніх сайтів України?

2. Які відомості зацікавили би вас на освітніх сайтах?

3. Як отримати інформацію про університет, який вас цікавить'

4. Що таке веб-енциклопедія?

5. Які ви знаєте веб-енциклопедії?

6. Для чого користуються веб-енциклопедіями?

7. Що таке закрита веб-енциклопедія?

8. Що таке відкрита веб-енциклопедія?

9. Яка відмінність між «Британікою» і «Вікіпедією»?

10. Яку веб-енциклопедію про Київ ви знаєте?

11. Де можна почерпнути відомості про популярних виконані и її

12. Що таке дистанційна освіта?

13. Які перспективи дистанційної освіти в Україні ви бачите?

14. Що таке інтерактивне дистанційне навчання?

15. На які види поділяють електронні словники і перекладачі?

16. Які ви знаєте онлайн електронні словники?

17. Які ви знаєте електронні (офлайн) програми-словники?

18. Які ви знаєте онлайн перекладачі?

19. Які ви знаєте програми-перекладачі?

20. Опишіть принцип роботи електронного перекладача.

21. Що таке форум перекладачів?

22. Які ви знаєте електронні засоби вивчення іноземних мов?

23. Що таке мультимедійний навчальний засіб?

24. .Що таке інтерактивний навчальний засіб?

 

Домашня самостійна робота

Ознайомтеся з освітніми сайтами, інтернет-енциклопедіями те для дистанційного навчання.

1. Виконайте пошук у Google за ключовою фразою «освітні в Україні». Перегляньте список інтернет-ресурсів і порівняйте його з тим, 11 ні рис. 5.1. Які нові ресурси з'явилися?

2. Дослідіть один-два освітні портали. Які відомості можна почерпнути з них?

3. З'ясуйте, хто ректор і які правила вступу цього навчального року в Національному університеті ім. Шевченка.

4. З'ясуйте, як зареєструватися через інтернет на пробне зовнішне тестування.

5. Розшукайте сайт деякого університету в Росії, США, Англії чи в іншій країні, де б ви бажали розпочати чи продовжити навчанні»,

6. Розшукайте у «Вікіпедії» відомості про іспити TOEFL і GRI

7. З'ясуйте, де можна скласти іспит TOEFL в Україні.

8. Відшукайте у «Вікіпедії» відомості про письменника, творчість якого ви тепер вивчаєте.

9. Відшукайте у «Вікіпедії» відомості з теми, яку ви вивчаге на уроці фізики, географії чи іншому.

10. Закрийте браузер і закінчіть роботу.

Навчіться використовувати електронні словники, перекладачі та інтерактивні мультимедійні засоби для вивчення іноземної мови.

1. Відшукайте в інтернеті електронні словники.

Для цього введіть у Google ключову фразу «електронні словники». Які знайдено ресурси?

2. Відкрийте електронний тлумачний словник Словник.net (http://www.slovnyk.net).

Знайдіть тлумачення слів «мультимедіа», «інформатика» тощо.

3. Наберіть текст повідомлення про ваші плани на літні канікули й перекладіть повідомлення на англійську чи іншу мову.

4. Перекладіть деякий текст з іноземної мови на рідну.

Текст підготуйте заздалегідь або знайдіть у мережі.

Зробіть висновок про ефективність і зручність навчання за допомогою мультимедійних навчальних засобів, зокрема, інтерактивних.

Тема 7. Основи програмування.

Тема. 7. 1. Засоби візуальної розробки програм.

План

1. Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс.

2. Властивості об’єкта: ідентичність, стан, поведінка.

3. Поняття алгоритму, властивості алгоритму.

4. Принципи роботи у середовищі візуальної розробки програм Програмний проект і файли, що входять до його складу.

5. Поняття форми і елемента керування. Редагування коду обробника подій, пов’язаних з елементами керування.

 

1. Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс.

Основні поняття.

Технологія роботи у середовищі Delphi базується на ідеях об'єктно-орієнтованого та візуального програмування. Ідея об'єктно-орієнтованого програмування полягає в інкапсуляції (об'єднанні) даних і засобів їх опрацювання (методів) у тип, який називається класом. Конкретною змінною певного класу і є об'єкт. Прикладами об'єктів можуть бути елементи керування кнопки, списки, текстові поля тощо. Середовище візуального програмування Delphi - це графічна автоматизована оболонка над об'єктно-орієнтованою версією мови Паскаль (Object Pascal). Якщо у мові Паскаль структурними одиницями є дані та команди, то тут такою структурною одиницею є візуальний об'єкт, який називається компонентом. Автоматизація програмування досягається завдяки можливості переносити компонент на форму (у програму) з палітри компонентів і змінювати його властивості, не вносячи вручну змін до програмного коду.

Формою називають компонент, який володіє властивостями вікна Windows і призначений для розташування інших компонентів. Компоненти на формі можуть бути видимими та невидимими. Перші призначені для організації діалогу з користувачем. Це різні кнопки, списки, текстові поля, зображення тощо. Вони відображаються на екрані під час виконання програми. Невидимі компоненти призначені для доступу до системних ресурсів комп'ютера.

Проект — це сукупність файлів, з яких складається Delphi-програма.

Інструменти середовища Delphi.

Основними інструментами є:

• головне меню;

• панель інструментів;

• палітра компонентів (Component Palette);

• інспектор об'єктів (Object Inspector);

• вікно форми;

• редактор коду програми (Code Editor).

Ці інструменти стають доступними після запуску Delphi: і знаходяться у головному вікні (верхня частина екрана, рис. 1), а. решта — в окремих вікнах.

Головне меню та панель інструментів.

Головне меню склада­ється з таких елементів: File, Edit, Search, View, Project, Run, Component, Database, Tools, Help (рис.1).

Меню File містить стандартні команди для роботи з файлами проекту. За допомогою цих команд можна створити новий проект (New Application), нову форму або модуль (New Form і New Unit), відкрити чи закрити файл проекту (Open і Close), закрити всі відкриті файли (Close All), зберегти файл, проект або все відраз> (Save, Save As, Save Project As, Save All).


 

За допомогою команд меню Edit можна вирівнювати компоненти відносно сітки та між собою (Align to Grid, Align), задавати по­рядок відображення компонентів, які перетинаються (Bring to Front, Send to Back), змінювати розмір вибраного компонента (Size), масштабувати візуальні компоненти (Scale) тощо.

Меню Search містить стандартні команди пошуку та заміни фраг­мента тексту (Find, Replace, Search Again, Incremental Search) та інші. У меню View знаходяться команди візуалізації елементів середовища. Меню Project містить команди компіляції (Compile, Build All) та перевірки синтаксису програми (Syntax Check). Меню Run містить команди налагодження та запуску програми. Меню Component використовують для створення та інсталяції нових компонентів. Меню Database містить команди виклику інструментів бази даних. У меню Tools знаходяться команди для задания параметрів середовища.

Панель інструментів служить для розташування кнопок інстру­ментів. На ній можуть міститися кнопки всіх згаданих команд.

Палітра компонентів.

Палітра компонентів розташована у головному вікні і має вигляд багатосторінкового блокнота. Кожній сторінці відповідає свій набір компонентів (рисі). Щоб помістити компонент у центрі вікна форми, двічі клацають на його піктогра­мі. Якщо потрібно розташувати компонент десь на формі, клацають один раз на його піктограмі і один раз у потрібному місці форми. Для багаторазового вставляння одного й того ж компонента потріб­но натиснути клавішу Shiftі клацнути на його піктограмі — тепер можна клацати у вікні форми. Щоб відмовитися від цього режиму, треба натиснути на кнопку з зображенням стрілки. Вибраний компонент можна переміщати на формі, а також змінювати роз­міри, перетягуючи його маркери.

 

2. Властивості об’єкта: ідентичність, стан, поведінка. Інспектор об'єктів.

За допомогою інспектора об'єктів можна за­давати початкові значення властивостей об'єкта та їхню реакцію на стандартні події. Вікно інспектора об'єктів містить список компонен­тів поточної форми, а також дві закладки: властивостей (Properties) та подій (Events). Щоб активізувати вікно інспектора об'єктів, використовують клавішу F11.Розглянемо це вікно (рис. 2). Закладка властивостей складається з двох стовпців: лівий містить назви властивостей компонентів, а правий — їхні значення. Властивості можуть бути простими або комплексними. Комплексні властивості складаються з набору інших властивостей. Такі властивості в інспекторі об'єктів позначені символом "+", наприклад, +Font.

Закладка подій також має два стовпці. У лівому відображаються Імена

 

стандартних подій, на які об'єкт може реагувати, а в правому t— імена методів-обробників (процедур), які будуть реалізовувати реакцію на подію. Кожній стандартній події відповідає назва мето­ду, яка з'являється після подвійного клацання мишею у правому стовпці. У цей момент у вікно тексту програми додається шаблон базового коду (процедури) для відповідного методу, який треба за­повнити.

Для введення значень властивостей числового та текстового типу (Width, Name тощо) використовується стандартне поле введення. Значення властивостей перерахованого типу (Align, Cursor тощо) за­даються комбінованим списком, звідки вибирають потрібне. Деякі комплексні властивості (Font, Picture, Glyph тощо) використовують діалогові вікна, набір керуючих елементів яких залежить від конк­ретної властивості.

Вікно форми.Форма — це вікно Windows, яке утворюється в одному з можливих для вікон стилів. Увесь внутрішній простір є робочою областю, яка має сітку вирівнювання для зручного розта­шування компонентів на формі. Для виконання групових операцій декілька компонентів можна об'єднувати. Для цього необхідно на-

тиснути на ліву клавішу миші і переміщенням вказівника охопити всі потрібні компоненти. У групу долучаються компоненти, які хо­ча б частково попадають в охоплену область. Можна також долучи­ти/вилучити окремий елемент. Для цього необхідно натиснути на І клавішу Shiftта, не відпускаючи її, вибрати мишею потрібний ком-| понент на формі. Вилучення виокремлених компонентів чи групи виконується клавішею Delete.Переміщення виокремленого компо­нента в межах форми здійснюється мишею. Над компонентами ти їхніми групами можна виконувати операції вирізання, копіювання* в буфер обміну та вставляння з буфера.

Вирівнювати компоненти можна як відносно вікна форми, так Щ один відносно одного. Для цього використовується команда Edit =>f Align головного меню або палітра вирівнювання (команда View Щ Alignment Palette головного меню). Інша можливість — задати властивості Left та Тор компонентів. Компоненти у групі ви­рівнюються відносно того компонента, який попав у групу першим.

Структура проекту.

Проектом називають сукупність файлів, з
яких Delphi створює готову для виконання програму. До складу*
кожного проекту обов'язково входять наступні файли:

· файл проекту *.dpr. Це невеликий файл з програмним кодом
мовою Object Pascal, який містить посилання на всі файли!
проекту та ініціалізує програму;

· файли опису всіх форм, які входять у проект: файл модуля *.pas і файл форми *.dfm. Будь-якій формі проекту! відповідає власний модуль;

· файл ресурсів програми *.res. У ньому описані ресурси, які не входять у форму, наприклад, піктограма програми;

· файл параметрів проекту *.dof;

· файли параметрів середовища *.drf, *.dsk, *.dsm. Ці файли створюються лише після компіляції проекту.

Для збереження Delphi-проекту необхідно задати імена модулів (автоматично пропонуються імена Unitl.pas, Unit2.pas, ...) та ім'я проекту (Projectl.dpr). Ці імена можна змінити на власні. Для;переміщення Delphi-проекту на інший комп'ютер необхідно мати лише файли таких типів: *.dpr, *.dfm, *.pas, *.res. Інші файли створюються автоматично.

Редактор коду. Редактор коду є в окремому вікні. Це вікно ор­ганізоване як багатосторінковий блокнот відкритих у даний момент файлів. Під час відкривання нового проекту в модуль Unitl.pas, який відповідає формі Forml, редактор автоматично заносить програмний код опису цієї форми. Під час додавання нових компонентів у вікно форми у програму автоматично заноситься коди з описами параметрів цих компонентів (висота, ширина, розташу­ вання, стиль тощо). Долучення певного об'єкта чи застосування методу до нього веде до появи заготовки базового коду відповідної процедури у вікні редактора. Заготовка (шаблон) складається з заголовка процедури та ключових слів begin і en£l- Заготовку заповнює користувач. Завершується модуль влаСною командою end. Отже, модуль Unitl має такий загальний вигляд

3. Поняття алгоритму, властивості алгоритму.

Саме слово алгоритм походить від латинського слова algoritm, яке є латинським зображенням арабського імені Хорезмійського математика V ст. Аль- Хорєзмі.

Термін „алгоритм” звичайно використовується для позначення деякої послідовності дій, що приводять до досягнення певного результату.

В Європі це слово ототожнюється записаною в трактаті Аль- Хорєзмі десятковою системою числення і майстерністю виконання в ній розрахунків. Під алгоритмом розуміють точні і зрозумілі вказівки виконавцю для виконання повної послідовності дій, які направленні на досягнення поставленої мети або на рішення задачі.

Алгоритм – система формальних правил, що визначає зміст і порядок дій над вхідними даними і проміжними результатами, необхідними для отримання кінцевого результату при розв’язуванні задачі.

Алгоритми бувають обчислювального і необчислювального характеру. По своїй структурі розрізняють 3 типи алгоритмів: лінійні, розгалужуючі, циклічні.

Лінійний алгоритм - це такий алгоритм, в якому його командаивиконаються в такій послідовності в якій вони записуються.

Розгалужуючі - це алгоритми в яких команда або група команд виконується або не виконується в залежності від аналізу наперед поставленої умови.

Циклічний - це алгоритм в якому команда або група команд повторюється необхідну кількість разів. Команди, які повторюються називаються тілом циклу.

Запис алгоритму необхідно складати таким чином щоб виконавець міг ефективно і точно виконувати вказівки алгоритму, та ефективно одержувати певний результат. В зв'язку з цим алгоритми повинні задовільняти таким властивостям:

1) Виконання алгоритму розбивається на послідовність певних дій. Виконавець повинен приступити до виконання дії тільки в тому випадку, якщо він повністю закінчив виконання попередньої дії, така властивість алгоритму називається дискретністю.

2) Запис алгоритму повинен бути таким, щоб виконавець виконавши одну дію точно знав, яку дію йому виконати наступною, така властивість називається точністю.

3) Кожний алгоритм розробляється в розрахунку на конкретного виконавця і тому в алгоритм повинні включатися такі команди, які зможе виконати виконавець, така властивість називається зрозумілість.

4) Алгоритми повинні розроблятися таким чином, щоб по них можна було рішити багато однотипних задач, така властивість називається масовість.

5) При рішенні кожного алгоритму повинен бути одержаний певний результат така властивість називається результативність.

Розробка алгоритму більш чи менш складної задачі вимагає високої кваліфікації виконавця і розуміння змісту задачі. З реалізацією алгоритму безпосередньо пов’язане вміння застосувати цей алгоритм для конкретних вхідних даних розв’язуваної задачі. Таке застосування називається алгоритмічним процесом. Цей процес полягає у перетворенні вхідних даних за правилами визначеними заданим алгоритмом.

З поняттям алгоритмічного процесу тісно пов’язане і поняття обчислювального процесу.

Суть алгоритмізації обчислювального процесу полягає в наступному:

- виокремлення автономних етапів обчислювального процесу;

- формальний запис змісту кожного з них;

- визначення порядку виконання виділених автономних етапів обчислювального процесу;

- перевірка правильності вибраного алгоритму для реалізації заданого методу обчислень.

Результати алгоритмізації обчислювального процесу систематизуються (формалізуються) у вигляді певної обчислювальної схеми, тобто деякої певної послідовності операцій і форм запису результатів цих операцій, яка задає алгоритм розв’язування даної задачі.

Для описання алгоритмів використовують такі способи: словесний опис, математичний опис, блок схема і алгоритмічна мова.

Словесний опис - це опис алгоритму при допомозі звичайної розмовної мови, він використовується на початковому етапі формування алгоритму. Алгоритм, записаний цим методом непридатний для вводу в ЕОМ.

 

Приклад: у =

Словесний опис

№ п/п   дія  
Помножити число 2 на число х.
До результату дії 1 додати число 3.
Число 3 помножити на число х.
Від результату дії 3 відняти число 4.
Результат 2 дії поділити на результат 4 дії.

 

Математичний опис – це опис з використанням математичних символів. Такий опис є більш наглядним, в порівнянні з словесним описом, але алгоритм записаний цим методом непридатний для вводу ЕОМ.

Математичний опис

№ п/п дія
а: = 2 * х
в: = а + 3
с: = 3 * х
d: = с – 4
у:= b : d

 

Блок схема представляє собою графічне зображення алгоритму, при побудові блок схем використовують:

1) Геометричні фігури різної конфігурації;

2) Словесний опис;

3) Математична символіка.

Алгоритм виконання у вигляді блок схем не можна ввести в ЕОМ.

 

Блок схема.

 

Циклічний тип

 

Обчислити суму чисел від 1 до 100

S = S + C; C = C + 1

Блок - схема алгоритму обчислення суми від 1 до100.

 





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...