Главная Обратная связь

Дисциплины:






ПАЛЕСТИНСЬКА ПРОБЛЕМА




КРАЇНИ АФРИКИ


 


1. З 1516 р.Палестина знаходилася під владою Османської імперії.

2. Друга половина XIX— початок XX ст.Палестина була за­селена переважно арабами.

3. Ідею створення єврейської держави висунув австрійський журналіст Теодор Герцль у середині XIXст.

4. Друга половина XIXст. Європою прокотилася хвиля кри­вавих єврейських погромів.

5. 1882 р.Євреї організували першу хвилю переселення до Палестини.

6. 1897 р.На конгресі сіоністського руху в Базелі (Швейца­рія) було вирішено створити єврейську державу на терито­рії Палестини.

7. 1904-1914 рр.Друга хвиля єврейської еміграції.

8. 1916 р.Арабське повстання проти турецького панування. Повстанці своїми діями змусили Туреччину кинути проти них значні сили, що дало змогу британським військам вступити до Сирії і Палестини.

9. 1917 р.Третя хвиля еміграції євреїв до Палестини.


СТАНОВИЩЕ КРАЇН ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ

1. Протягом багатьох століть країни Північної Африки пере­бували під владою різних держав. Після арабських завою­вань на цій території утвердився іслам.

2. На початку XX ст. вся територія Північної Африки була поділена між європейськими державами.

Країни Північної Африки — Марокко, Алжир, Туніс, Лі­вія, Єгипет —• це арабські країни, релігія — іслам.

3. Європейські держави почали захоплювати країни Північ­
ної Африки ще в першій половині XIX ст.:

• Алжир був захоплений Францією у 1830 р., став її коло­нією;

• проникнення Франції та Іспанії в Марокко відбулося в другій половині XIX ст.

У 1912 р. Франція нав'язала Марокко договір про про­текторат. У березні 1912 р. Марокко перейшло під про­текторат Франції. За франко-іспанським договором (листопад 1912 р.) невелика його частина перейшла під


 




владу Іспанії. Місто Танжер з прилеглою територією було оголошено міжнародною зоною. Марокко фактично пе­ретворилося в напівколонію;

Тунісокупували у 1881 р. французькі війська.

Із 1881 р. Туніс опинився під французьким протекторатом;

Лівіяпротягом багатьох віків перебувала під іноземним
гнітом.

Із XVI ст. по 1912 р. Лівія входила до складу Османської імперії; після італо-турецької війни 1911-1912 рр. більша частина Лівії стала колонією Італії;

Єгипетпісля придушення національно-визвольного
руху 1879-1882 рр. був окупований Великою Британі­
єю, яка у 1914 р. встановила над Єгиптом протекторат.
Внаслідок піднесення національно-визвольної бороть­
би у 1919-1921 рр. протекторат було скасовано і Єги­
пет формально проголошено незалежною державою
(1922 р.) — незалежним королівством. Але в країні зали­
шалися британські війська, економіка контролювалася
Великою Британією.



4. Країни Північної Африки — аграрні, з великими запасами ко­рисних копалин. Вони були перетворені на аграрно-сировин­ний придаток європейських держав. Економіка розвивалася однобічно, переважала аграрно-сировинна спеціалізація. Країни Північної Африки вирощували арахіс, пшеницю, бавовну, цитрусові, маслини, тютюн, розводили велику рогату худобу, овець, кіз, верблюдів.

5. Іноземні держави сприяли розвитку гірничодобувної про­мисловості (Туніс, Алжир, Марокко), видобутку нафти (Туніс, Алжир, Єгипет), марганцевих руд (Марокко), свинцю (Туніс, Марокко) та інших корисних копалин (фосфоритів, міді, кобальту тощо).

6. На півночі Африки почалося будівництво доріг, залізниць, швидкими темпами розвивалася торгівля.

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ У ПІВНІЧНІЙ АФРИЦІ

1. У період між двома світовими війнами активізувався на­ціонально-визвольний рух.

2. На території Марокко національно-визвольна боротьба завершилася проголошенням Республіки Ріф у 1921 р. Проте ця республіка була знищена об'єднаними силами Франції та Іспанії у 1926 р.


3. Алжир був єдиною країною Африки, у якій французи
були не колонізаторами, а робітниками або відбували
політичне заслання. Це вплинуло на характер боротьби з
французькими колонізаторами. Тут виникли політичні
організації, відбулися політичні маніфестації, які відоб­
ражали європейські події. Виступи в Алжирі були більш
політично зрілими, ніж в інших країнах Африки:

• у 1920 р. була заснована політична партія "Моло­дий алжирець", яка очолила боротьбу за рівно­правність алжирців і французів, знищення расової дискримінації;

• у 1926 р. була створена політична організація "Північ-ноафриканська зірка", що вела боротьбу за незалеж­ність Алжиру;

• у 1927 р. була створена Федерація обраних мусульман, а також Союз алжирських улемів, які боролися за роз­виток національної культури, традицій, звичаїв, мови.

4. У Тунісі в 1920 р. була заснована Комуністична партія як
секція Французької комуністичної партії. Виступала за
рішучі дії проти колоніалізму. В 1939 р. організація стала
самостійною партією, але в цьому ж році була забо­
ронена.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...