Главная Обратная связь

Дисциплины:






Таким чином, можливо зробити висновок, що попереднє ув’язнення – це тримання особи під вартою на підставі рішення суду про застосування такого запобіжного заходу



Закон, соавтором которого выступила Надежда Савченко, вступил в силу.

 

Закон, который обязывает суды засчитывать приговоренным к лишению свободы каждый день, которые они провели в следственных изоляторах до вынесения приговора, как два дня отбытия наказания, вступил в силу.

Президент Петр Порошенко подписал закон (регистрационный номер 3413) 22 декабря, 23 декабря текст документа был опубликован в издании "Голос Украины" и 24 декабря вступил в силу.

"Зачисление судом срока предварительного заключения в случае осуждения к лишению свободы в рамках того же уголовного производства, в рамках которого к лицу было применено предварительное заключение, производится из расчета один день предварительного заключения за два дня лишения свободы", - сказано в законе.

При этом в таком порядке засчитываться будут не только дни, которые задержанный провел в СИЗО, но и те, когда он пребывал в больнице при проведении судебно-медицинской или судебно-психиатрической экспертизы.

Этот закон подлежит применению ко всем лицам, в отношении которых на момент вступления в силу документа вступил в силу обвинительный приговор, наказание по которому не отбыто полностью.

Применение закона будет осуществляться по ходатайству осужденного, членов его семьи или защитника судами, которые выносили указанные обвинительные приговоры, в течение двух недель с момента получения соответствующего ходатайства судом, или по собственной инициативе суда.

 

Наразі виникає багато запитань про тлумачення терміну «попереднє ув’язнення» в контексті застосування ст.72 КК України із змінами, передбаченими законом «день за два» – адже цією нормою передбачено зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі (або інших видів покарань) в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення.

Положеннями Закону України «Про попереднє ув’язнення» визначено, що попереднє ув’язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Метою попереднього ув’язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку та видачі особи (екстрадиції) або її транзитного перевезення.

Підставою для попереднього ув’язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.



Таким чином, можливо зробити висновок, що попереднє ув’язнення – це тримання особи під вартою на підставі рішення суду про застосування такого запобіжного заходу.

Однак, існують чисельні випадки, коли особа, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, доправляється до слідчого ізолятору в якості обвинувачена по іншій кримінальній справі. Таке переведення особи із установи виконання покарань до місць попереднього ув’язнення здійснюється за рішенням суду саме про переведення особи, а не про застосування до неї попереднього ув’язнення. Така позиція судів пов’язана з тим, що особа, яке вже відбуває кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі у іншій справі, не потребує додаткового застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, виникає питання – чи застосовуватимуть суди норми закону «день за два» до осіб, яких переведено в рамках кримінального провадження до слідчих ізоляторів без зазначення в рішенні суду про обрання до них запобіжного заходу. Якщо слідувати букві закону, то таке перебування у слідчих ізоляторах не є запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, а, отже – не є попереднім ув’язненням.

В той же час, таке перебування в сізо підпадає під дію закону “день за два” згідно підпункту “г” пункту 2 частини 5 статті 72 КК України в новій редакції.

 

Законом 3413 вносяться зміни в порядок зарахування попереднього ув’язнення в строк покарання у вигляді позбавлення волі та інших покарань. Попереднє ув’язнення – це тримання особи (підозрюваного, обвинуваченого, підсудного) під вартою відповідно до Закону України “Про попереднє ув’язнення” на час досудового та судового слідства. Після вступу в законну силу обвинувального вироку суду засуджений протягом 10 днів повинен бути направлений до місця відбування покарання. З моменту вступу в законну силу обвинувального вироку, пов’язаного з позбавленням або обмеженням волі, засуджений вже відбуває покарання і не перебуває в попередньому ув’язненні.

Важливо розуміти: “закон Савченко” встановлює обчислення строків покарання виходячи з термінів попереднього ув’язнення, а не строків перебування особи в СІЗО або ІТТ (транзит, доставлення на суди або в колонію і т. п. – це не попереднє ув’язнення).

У той же час, пунктом “д” запропонованої редакції ч. 5 ст. 72 КК України зазначено, що термін попереднього ув’язнення входить “перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.” Очевидно, що перебування в СІЗО під час касаційного чи апеляційного розгляду справи також підпадає під цей пункт.

Також звертаємо увагу, що встановлене ст. 140 ДВК України тримання засуджених у приміщеннях камерного типу колоній максимального рівня безпеки (звані також “критий”, “особливий”, “ТЗ” та іншими термінами, що дісталися у спадок від радянської системи виконання покарань) не має ніякого відношення до попереднього ув’язнення, тому дія закону “день за два” на такі випадки не поширюється. І останнє. Відповідно до прийнятих змін, у разі призначення судом покарання у виді обмеження волі, за правилами ч. 5 ст. 72 КК України термін попереднього ув’язнення спочатку перераховується до позбавлення волі, а потім за правилами ч. 1 цієї статті у обмеження. Виходить, що з попереднього ув’язнення на обмеження свободи перерахунок стає як “день за чотири”.

 

З одного боку народні депутати молодці, що нарешті прийняли закон «день за два» через багато років розмов про нього. З іншого боку – також молодці, що прийняли в першому читанні амністію-2015 за 3 тижні до кінця року.

Але ось з практичної сторони ці речі було необхідно рознести по часу хоча б на півроку.

Адже зараз піде масова подача до судів клопотань на заміни «день за два», і відбуватися це буде 2-3 місяці. Тут же – амністія, строк застосування якої багато хто помилково вважають обмеженим трьома місяцями.

У такій ситуації засуджений може опинитися в стані «день за два ще не перерахували а в амністії вже відмовили, оскільки 3 дня не вистачило відбутого покарання».

Варіанти: тягнути з амністією як-то, або після перерахунку «день за два» і відмови в амністії – подавати на перегляд за нововиявленими обставинами?

Невже так важко подумати про практичні наслідки застосування прийнятих законів?


Законопроект "День за два у СіЗО" | ВКонтакте

http://www.google.com.ua/url?url=http://vk.com/denzadvasizo&rct=j&q=&esrc=s&sa=U&ved=0ahUKEwj12sGV8ffJAhXD_XIKHcFrDjIQFggrMAQ&usg=AFQjCNEjUx8hHzlBZX-jAOJxahO8WoljWA

 

Законом України “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання” зазначено, що цей Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок.

 

Читач написав на сайт: 22.12.2015 року Президент України підписав закон про перерахунок "день за два". Це стало шоком для пенітенціаріїв всієї України, над ними з’явилась реальна загроза скорочення. Це все через те, відповідно до кількості засуджених в установах має бути певна кількість робітників. При зменшенні контингенту повинні, згідно штатного розкладу, буде зменшено штат. Фактично це одна з головних причин чому так мляво і неохоче не відпускають з колоній по Амністії чи умовно достроково. Так, ви вірно зрозуміли, критерій оцінки не ступінь виправлення, а кількість яку можуть випустити, щоб не позначилось на штатному розкладі установи.

Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання) №3413 від 05.11.2015 Останній етап проходження: Повернуто з підписом від Президента (22.12.2015) Це означає, що Президент підписав закон, та зміни до ст.72 ч.5 КК України почали діяти. Сьогодні, 22.12.2015 року було подано перше Клопотання до Апеляційного суду міста Києва, який розглядав справу (одного з засуджених), це клопотання було прийнято на розгляд суду без заперечень, від рідних засудженого. Тепер будь хто може подавати до суду Клопотання за своїх "прямих" родичів про перерахування дня в СІЗО за два дня призначених судом для відбування покарання.

Якщо ваш родич перебуває в скруті і йому може допомогти перерахунок «день за два», не треба чекати, пишіть вже до суду який йому виносив вирок (до першої інстанції).





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...