Главная Обратная связь

Дисциплины:






Бризковловлювач; 2- грубоволокнистий волок;



3- циліндричний фільтруючий елемент

б) фільтруючий елемент низькошвидкісного тумановловлювача

1- корпус тумановловлювача; 2- флянець; 3- циліндри; 4- фільтроелемент; 5- нижній флянець; 6- гідрозатвор; 7- стакан

РОЗРАХУНОК ТУМАНОВЛОВЛЮВАЧА

1. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ ФІЛЬТРАЦІЇ:

S = Q/ ωФ

Q – витрати забрудненого повітря, м3/с; ωФ – швидкість фільтрації, м2

2. РОЗРАХУНОК ШВИДКОСТІ ФІЛЬТРАЦІЇ:

ωФ = 0,107

ρр і ρп – густина рідини і повітря відповідно, г\см3

ρр = 900 кг/м3

3. РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ОЧИЩЕННЯ ВІД КРАПЕЛЬ

η= 1 – (1 – 0,2 ή)2

h – товщина пакета сіток, рівна 100...200 мм; Sпит – питома поверхня проволоки в пакеті сіток, м23; N – число сіток в пакеті, шт..; ή – ефективність очищення повітря від крапель певного розміру (фракційне очищення), розраховується за величиною критерія Стокса

St 0,1
ή 0,2 0,4 0,6 0,8

4. РОЗРАХУНОК КРИТЕРІЯ СТОКСА

St = ρр ωФd2ч kл / (18μdпр)

dч – діаметр крапель, м; dпр – діаметр проволоки в сітці, рівний 100...200 х 10-6 м; μ – в’язкість повітря, Па · с

5. РОЗРАХУНОК ПИТОМОЇ ПОВЕРХНІ ПРОВОЛОКИ В ПАКЕТІ СІТКИ

Sпит = 4(1 – П)/ dпр

П – шпаруватість пакета сіток, рівна 0,85...0,95

6. Потужність двигуна вентилятора, потрібного для транспортування туману через апарат очищення:

N =

Qn – витрата забрудненого повітря, що подається на очищення в тумановловлювач, м3/год;

∆P – гідравлічний опір, Па;

ηB – ККД вентилятора – 0,75;

ηn – ККД передачі – 0,92.

Тканинні фільтри. Як фільтруючий матеріал в цих фільтрах використовують спеціальні тканини та повсті (фетри). Такі тканини виготовляють з волокон діаметром до 30 мкм. Осадження часток пилу проходить на нитках тканини при фільтрації газу через неї. Механізм осадження частинок пилу: дотик, захоплення, інерція, дифузія, електростатична взаємодія, відсіювання. Коли тканина покривається шаром пилу, останній стає вторинним фільтруючим середовищем, що призводить до підвищення ефективності фільтрів, при одночасному збільшенні опору. Для відновлення працездатності таких фільтрів необхідно періодично видаляти пил з поверхні тканини. Для цього можна використовувати механічне або аеродинамічне струшування, зворотне продування газами. Найбільш поширені тканинні фільтри – рукавні пиловловлювачі.

Зернисті фільтри. Як фільтруючий елемент використовують шари зернистих природних (пісок, ошурки, щебінь тощо) або штучних (гума, пластичні маси) матеріалів. Перевага цих фільтрів перед тканинними – можливість роботи при високих температурах (до 500-800оС) та в умовах агресивного середовища. Зернисті фільтри витримують великі механічні навантаження і перепади тисків.



Розрізняють два основних типи зернистих фільтрів: насадочні (насипні) з рухливим (псевдозрідженим) та нерухливим шаром, в яких окремі складові шару не зв’язані один з одним, та жорсткі пористі фільтри, в яких зерна жорстко зв’язані один з одним в результаті спікання, пресування або склеювання.

Максимальний ефект очистки в зернистих фільтрах досягається при очистці конденсаційних аерозолів, частки яких коагулюють у фільтруючому шарі. Такі фільтри використовують на перших ступенях очистки в багатоступеневих очисних спорудах. Зернисті фільтри мають великі можливості регенерації.

Навантаження по повітрю в зернистих фільтрах залежно від початкової концентрації пилу (1-20 мг/м3) використовують в межах 2,5-17,0 м3 / (м2∙хв). Початковий опір зернистих фільтрів при висоті шару 0,10-0,15 м змінюється від 50 до 200 Па.

 


КЛАСИФІКАЦІЯ ПОВІТРЯНИХ ФІЛЬТРІВ

СИСТЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ
У КРАЇНАХ СНД У КРАЇНАХ ЄЕС
Клас фільтра Розміри ефективно вловлюваних частинок, мкм Середня ефективність за масою пилу,% Вид тестового пилу Клас фільтра Підклас фільтра Розміри ефективно вловлюваних частинок, мкм Середня ефективність за масою пилу,% Вид тестового пилу
І усі Кварцовий мелений С - Понад 0,7 Кварцовий мелений
ІІ Понад 1 Кварцовий мелений В В1 Понад 7,0 Кварцовий мелений
В2
ІІІ 10-50 Кварцовий мелений А А1 Понад 20,0 Кварцовий мелений
А2

 

 

Фільтри І класу – вловлюють і достатньо надійно утримують частинки пилу всіх розмірів – І-У класів;

Фільтри ІІ класу – вловлюють частинки діаметром більше 1 мкм

Фільтри ІІІ класу – вловлюють частки великого діаметру, фільтри змочують рідинами для посилення ефективності затримання великих часток


Для очищення атмосферного повітря найбільш широко застосовують наступні повітряні фільтри:

· масляні – комірчасті ФяР та ФяВ, самоочищувальні Кд, КдМ, Кт, ФШ;

· волокнисті змочувальні – комірчасті Фру, рулонні ФРУ;

· волокнисті сухі – комірчасті ЛАНК та ФяЛ, панельні ФР-2, рулонні ФРП;

· губчасті - ФяП;

· електричні – агрегатні ФЭ і тумбові ЭФ-2.

МАСЛЯНІ ФІЛЬТРИ

За конструкцією поділяють на комірчасті та самоочищувальні

Пристрої для мокрого пиловловлення ІІІ класу

Недоліки: трудомісткі та брудні операції промивання

Переваги: довговічність конструкцій та дешевизна змочувального матеріалу - мастила

Застосування: металургійні, машинобудівні, нафтопереробні, хімічні підприємства – для очистки повітря у притічних камерах і кондиціонерах; системи вентиляції суховантажних морських суден.

Уніфіковані комірчасті масляні фільтри типу Фя – ФяР і Тяв

В Україні використовуються мало

ФяР – фільтр комірчастий Рекка. Заповнення – гофрована сталева сітка; монтуються у V-подібних панелях, кут нахилу між двома суміжними комірками – 300

ФяВ – фільтр комірчастий вінілопластиковий. Заповнення – гофрована вінілопластикова сітка. Оскільки сітка не кородує, можуть використовуватись як сухі фільтри без замаслювання. Монтуються у плоских панелях.

Рис. 1. Комірка уніфікованих фільтрів типу Фя

 

 

Рис. 2. Панелі для монтажу фільтрів типу Фя:

а — плоска, б — V-подібна


Самоочищувальні фільтри типу Кд і Кт

В Україні використовуються досить широко

Таблиця 1. Технічні характеристики фільтрів Кд і Кт

Модель Номінальна пропускна здатність, м3/год Площа поперечного перерізу фільтра, м2 Корисна ємність масляної ванни, л
Кд 10 1,010
Кд 20 2,000
Кт 30 3,115
Кд 40 3,480
Кт 40 3,940
Кд 60 5,840
Кт 60 6,310
Кд 80 7,120
Кт 80 7,88
Кд 120 10,90
Кт 120 12,62
Кд 160 14,90
Кт 160 15,76
Кд 200 18,70
Кд 240 20,55
Кт 250 23,64

К – кондиціонер. Пропускна здатність – 10 – 250 тис м3/год. Фільтри мають вигляд металевої станини у формі коробки, у верхній та нижній частинах якої встановлені провідні та натяжні горизонтальні вали фільтрувальних панелей, які мають вигляд безперервної стрічки. Привідні вали встановлюються в підшипниках й обертаються електродвигуном через редуктор. Переміщення панелей відбувається внаслідок тертя сіток фільтра об поверхні верхніх обертових валів. Нижні вали розташовані у ванні з маслом, яка є складовою опорною частиною станини, завдяки чому рухомі панелі постійно промиваються в маслі. У фільтрах типу Кд послідовно за ходом повітря встановлюють дві фільтрувальні панелі. З метою попередження виносу масла напрям руху панелей вибирають так, щоб їх поверхня рухалась зверху до низу.

Застосування: підприємства металургійної та машинобудівної промисловості.

Недоліки: брудні операції промивання, витрати електроенергії

Переваги: довговічність конструкцій та дешевизна змочувального матеріалу – мастила, можливість самоочищення.

Рис 3. Пружинно-стрижнева сітка фільтра типу Кд

 

Фільтри масляні самоочищувальні «Мальті Дюті»

фірми ААФ, США

Фільтрувальні панелі виготовлені із сітчастих шторок, прикріплених до втулкових ланцюгів, накладених на привідні зубчасті шестерні. На вертикальній дільниці руху шторки перекривають одна одну, створюючи фільтрувальний шар із 3-4 шарів сіток. У нижній частині фільтра при переході через масляну ванну шторки роз’єднуються, а в його верхній частині вони перевертаються. Шлам видаляють вручну за допомогою скребка. Періодичність руху шторок – 12 хв. Швидкість руху повітряного потоку – 2,5 -2,6 м/с.

Недоліки: необхідність оснащення масляних ванн електропідігрівачами.

Рис. 4. Схема самоочищувального масляного фільтра із сітчастими

шторками фірми ААФ (США):

а — конструктивна схема; б — вигляд нижньої частини фільтра

 

Фільтри масляні шторові самоочищувальні типу ФШ

Застосування: машинобудівні, металургійні, енергетичні підприємства.

Переваги: видалення шламу за допомогою скребкового транспортера.

Принцип роботи:

На 2-х нескінченних втулкових ланцюгах 1, розміщених біля бокових стінок корпуса 2, підвішені на шарнірах фільтрувальні шторки 3, які, знаходячись в одній площині, утворюють суцільну фільтрувальну панель. Ланцюги рухаються за системою «патер ностер» без перевертання, роз’єднуючись і знову з’єднуючись у верхній та нижній частинах фільтра під час переходу з однієї площини в іншу.

Переміщення шторок і робота механізмів шламовилучення відбувається від привода 4, розташованого на бункері 5 масляної ванни 9.

Масляна ванна складається з 2 відсіків, розділених між собою фільтрувальним шаром 10 (лист губчастого пінополіуретану, що опирається на перфоровану металеву перегородку. З нижнього відсіку ванни масло перекачується шестерневим насосом у верхній, за рахунок чого створюється безперервна рециркуляція масла, що очищається фільтрувальним шаром.

Шлам, що накопичується на фільтрувальному шарі, зчищається скребковим механізмом 11 і скидається у бункер ванни.

Режим переміщення шторок переривчастий, з паузами, середня швидкість переміщення – 0,76 см/с. тривалість пауз – 12,5 хв.

Рис 5. Схема самоочищувального масляного шторового фільтра типу ФШ:

1 — втулковий ланцюг; 2 — корпус; 3 — фільтрувальна штора; 4 — електропривід; 5 — бункер; 6 — черпаки; 7 — шламоприймач; 8 — механізм мальтійського хреста; 9 — масляна ванна; 10 — фільтрувальний шар; 11 — скребковий механізм

 

ВОЛОКНИСТІ ПОВІТРЯНІ ФІЛЬТРИ

(ІІІ клас ефективності)

ЗАСТОСУВАННЯ: металургійні, вуглевидобувні, машинобудівні підприємства – уловлення крупно дисперсного пилу

ПЕРЕВАГИ ПЕРЕД МАСЛЯНИМИ: при експлуатації не потрібно здійснювати регенерацію та трудомісткі процеси очищення й промивання.

ЗА КОНСТРУКЦІЄЮ ПОДІЛЯЮТЬ НА:

· КОМІРЧАСТІ – плоскі, кишенькові, складчасті;

· РУЛОННІ

· ПАНЕЛЬНІ

Плоскі комірчасті фільтри заповнюють пухким волокнистим матеріалом товщиною 25-50 мм.

Кишенькові комірчасті фільтри – застосовують матеріали з підвищеним опором проникненню повітря і відповідно з підвищеною ефективністю.

Складчасті комірчасті фільтри – застосовують фільтрувальний матеріал, що вкладається у складки і є дуже щільним, що дозволяє максимально розвивати фільтрувальну поверхню.

Плоскі коміркові волокнисті фільтри

За конструкцією подібні до масляних; технічні показники визначаються властивостями фільтрувального матеріалу.

Назва фільтруваль ного матеріалу Характеристика фільтрувального матеріалу Застосування Примітки
ФСВУ Виготовляється із скловолокна Ізотівським склозаводом (Росія) шириною 1250 мм і товщиною 50 мм, із незначним промасленим шаром В уніфікованих комірках ФяУ при будівництві виробничих приміщень: підвісні стелі приміщень, де здійснюють фарбування Густина – 8 кг/м3, міцність на розрив стрічки матеріалу шириною 100 мм не менше 70 Н. Ефективність очищення задовільна – близько 80%
ФВНР Нетканий волокнистий шар із поліпропіленових або поліетиленових волокон діаметром 25-40 мкм. Випускається шматками розміром 1450 х 900 мм на Могильовському заводі штучного волокна (Білорусь) У виробничих приміщеннях При товщині шару 10 мм маса матеріалу становить 800-1000 г/м2
ФРНК Волокнистий шар товщиною 35 мм, сформований із суміші волокон нітрону та лавсану. Випускається у вигляді полотнищ шириною 1700 мм Димитровградським килимово-суконним комбінатом (Росія) У виробничих приміщеннях -
«Сипрон» Випускається у вигляді полотна товщиною 8-10 мм, що складається з волокон діаметром 20-40 мкм, які зв’язуються водною дисперсією полівінілхлориду Димитровградським килимово-суконним комбінатом (Росія) У виробничих приміщеннях Маса 1 м2 – 300 г
ФНІ Суміш капронового та лавсанового волокна товщиною 8-10 г/м2 У виробничих приміщеннях -

Складчасті коміркові волокнисті фільтри

Фільтри типу ЛАІК

Складаються з дерев’яних П–подібних ланок, між якими шарами вкладений фільтрувальний волокнистий матеріал типу ФП. Між шарами фільтрувальної тканини вкладають гофровані сепаратори.

ЗАСТОСУВАННЯ: у системах вентиляції виробничих приміщень металургійних, машинобудівних, приладобудівних, хімічних підприємств, а також підприємств електронної промисловості з особливо точною технологією виробництва

 

ПЕРЕВАГИ: практично 100% ефективність вловлювання пилу будь-якої дисперсності та мікроорганізмів

НЕДОЛІКИ: фільтри одноразового користування

Фільтри типу ФяЛ

ЗАСТОСУВАННЯ: у системах вентиляції виробничих приміщень металургійних, машинобудівних, приладобудівних, хімічних підприємств

ПЕРЕВАГИ: можливість необмеженого повторного використання

Рис 6. Комірковий фільтр типу ФяЛ виробництва Серпухівського механічного заводу (Росія) з пристроєм для збирання й розбирання:

1 — плита; 2 — фільтр; 3 — стійка; 4 — підпорна гайка;

5 — штанга; 6 — гвинтовий притискний механізм

РУЛОННІ ВОЛОКНИСТІ ФІЛЬТРИ

Рулонний волокнистий фільтр ФРУ

 
 

 

 

Рис. 7. Рулонний волокнистий фільтр типу ФРУ виробництва Сімферопольського машинобудівного заводу (Україна)

Рулонний волокнистий фільтр ФРУ

Встановлюють в системах кондиціонування повітря робочих приміщень

Верхній та нижній частинах каркасу фільтра ФРУ встановлено котушки. Кінці, намотані на верхні котушки полотнищ скловолокнистого фільтрувального матеріалу, пропускаються через щілини в каркасі та закріплюються на нижніх котушках. Фільтрувальний матеріал, забруднений пилом, перемотують з верхньої котушки на нижню.

На одному каркасі фільтра встановлюють декілька котушок з рулонним фільтрувальним матеріалом ФСВУ. Довжина кожного полотнища – 15-20 м. Фільтрувальний матеріал підтримується решітками, швидкість його переміщення під час перемотки – 50 см/хв.

Рулонний волокнистий фільтр типу ФРП

Встановлюють в системах кондиціонування повітря робочих приміщень

ЗАСТОСУВАННЯ: очищення повітря від волокнистого пилу на підприємствах текстильної промисловості.

Аналогічний фільтрам ФРУ. Випускається Серпухівським механічним заводом (Росія). Особливість – наявність системи пневматичної регенерації (щілинний пневмовідсмоктувач) фільтрувального нетканого матеріалу ФВН. ФВН – шар суміші натуральних і синтетичних волокон шириною 0,6 мм, склеєних спеціальним клеєм

 

Рис8. Рулонний фільтр типу "Ролл-о-матік"

фірми ААФ, США:

1 — котушка; 2 — кожух змінний; 3 — решітка напрямна;

4 — вертикальні напрямні шини; 5 — планка горизонтальна;

6 — привід фільтра; 7 — скринька

 

Рис. 9. Загальний вигляд рулонного волокнистого фільтра "Ауто-Ві", «Вокус», Великобританія

Рулонний фільтр типу "Ролл-о-матік"

На відміну від фільтра ФРУ котушки тут встановлені безпосередньо в перетині фільтра. Верхня котушка 1 закрита знімним кожухом 2 обтічної форми для запобігання забрудненню чистого фільтрувального матеріалу пилом. З фронтальної сторони фільтра матеріал підтримується легкою трубчастою напрямною решіткою 3, вертикальними напрямними шинами 4 та горизонтальною планкою 5. Механічний привід фільтра 6 встановлений у нижній частині каркаса, збоку якого в скриньці 7 встановлюються прилади керування. Автоматизація керування механізмом перемотування здійснюється за перепадом тиску за допомогою контактного мікроманометра.

Рулонний фільтр типу "Ауто-Ві»

Аналогічний попередньому, однак площа фільтрування збільшена за рахунок встановлення кількох проміжних валів, що огинаються фільтрувальним матеріалом.

СУХІ ЕЛЕКТРИЧНІ ФІЛЬТРИ

Застосування: металургійна і машинобудівна промисловість для очищення повітря від дрібнодисперсного пилу.

Спосіб пиловловлення – електричний, базується на ударній іонізації газу в зоні коронуючого розряду, передачі заряду іонів частинками пилу і осадженні останніх на коронуючих і осаджувальних електродах.

Сепарація пилу в електрофільтрах

Електрична очистка – один з найдосконаліших видів очистки газів від пилу. Цей процес базується на ударній іонізації газу в зоні коронуючого розряду, передачі заряду іонів частинками пилу і осадження останніх на осаджувальних та коронуючих електродах.

Забруднені гази, які поступають в електрофільтр, завжди виявляються частково іонізованими за рахунок різних зовнішніх факторів (за рахунок тертя у стінки трубопроводів та обладнання), тому вони можуть проводити струм, потрапляючи в простір між двома електродами. Величина сили струму залежить від числа іонів і напруги між електродами. Призбільшенні напруги, в рух між електродами залучається все більше іонів і величина струму зросає до тих пір, поки до руху не залучаються всі іони, які присутні в газі. При цьому величина струму стає постійною (струм насичення), не зважаючи на подальший ріст напруги. При деякій достатньо високій напрузі іони і електрони, які рухаються між електродами, настільки прискорюються, що при зіткненні з молекулами газу іонізують їх, перетворюючи нейтральні молекули газу в позитивні іони і електрони. Новостворені іони і електрони прискорюють електричним полем і, в свою чергу, іонізують нові молекули газу. Цей процес, який названий ударною іонізацією газу, протікає тривало тільки в неоднорідному електричному полі, яке характерно для циліндричного конденсатора. У просторі між заземленими коронуючим та осаджувальним електродами утворюється електричне поле змінної напруги за силовими лініями, які направлені від коронуючого до осаджувального електроду або навпаки. На електроди подається постійна напруга.

Коронуючий розряд виникає при високих напругах, які досягають 50 кВ і більше. Аерозольні частинки, які потрапляють в зону між коронуючим і осаджувальним електродами, адсорбують на своїй поверхні іони, набуваючи електричного заряду і електричним полем одержують прискорення, яке направлене в сторону електроду зі зарядом протилежного знаку. Процес заряджання частинок залежить від рухливості іонів, траекторії руху і часу перебування частинок в зоні коронуючого розряду. Враховуючи, що в повітрі і в димових газах рухливість негативних іонів вища, ніж в позитивних, в електрофільтрах часто створюється корона негативної полярності. Час заряджання частинок невеликий і вимірюється долями секунди.

Рух заряджувальних частинок до осаджувального електроду проходить під дією аеродинамічних сил, сил взаємодії електричного поля і заряду частинки, сил тяжіння і сили тиску електричного вітру. Під дією аеродинамічних сил частинки рухаються за напрямком основного потоку газу зі швидкістю, що наближається до швидкості газового потоку, яка складає 0,5-2,0 м/с. Основою, яка викликає рух частинок до осаджуального електроду є сила взаємодї між електричним полем і зарядом частинки.

Електричний вітер, який виникає в місцях генерації іонів, тобто у коронуючого електрода, і викликає циркуляцію газу в міжелектродному просторі зі швидкістю 0,5-1,0 м/с, зумовлений механічною взаємодією іонів, які рухаються, з молекули газу і частинками пилу. Цей вітер впливає на рух частинок до осаджувального електроду і на переміщення іонів і частинк пилу в міжелектродному просторі. Отже, негативно заряджені частинки пилу рухаються до осаджувального електроду, а позитивно заряджені частинки пилу осаджуються на негативному коронуючому електроді. Більшість частинок пилу набувають негативного заряду, тому основна маса пилу виділяється на осаджувальному електроді.

Важливе значення на процес осадження пилу на електродах має електрична протидія шарів пилу. За величиною електричної протидії розрізняють три групи пилу:

v пил з малою питомою електричною протидією (<104 Ом∙см). при зіткненні з електродом, пил миттєво втрачає свій заряд набуваючи заряду електроду, після чого між електродом і частинками пилу виникає електростатичне відштовхування, яке прагне повернути частинки пилу в газовий потік;

v пил з питомою електричною протидією ~ 104-1010 Ом∙см. Такий пил добре осаджується на електродах і легко видаляється з них при струшуванні;

v пил з питомою електричною протидією понад 1010 Ом∙см. Такий пил найважче вловлюється в електрофльтрах, тому що на електродах частинки пилу повільно розряджаються, що затрудняє їх осадження. Для зниження питомої електричної протидії пилу проводять зволоження запиленого газу.

Конструкція електрофільтрів визначається умовами його роботи з врахуванням складу та властивостей очищувальних газів, концентрації та властивостей пилу, параметрів газового потоку, необхідної ефективності тощо. В промисловості залежно від способу видалення пилу з електродів , електрофільтри поділяють на мокрі та сухі, а також з періодичним або постійним видаленням пилу.

Сухі електрофільтри рекомендують для тонкої очистки газів від пилу різного виду. В корпусі електрофільтра встановлені коронуючий та осаджувальний електроди, а ріномірний підвід очищувального газу до електродів досягається встановленням розпоідльної решітки на вході у фільтр. Перодична очистка електродів проводиться струшуванням за допомогою спеціального механізму.

В мокрих фільтрах на коронуючий електрод подається висока постійна напруга до 100 кВ. При критичній напрузі електричного поля, яка за нормальних умов складає до 15 кВ/см, у поверхні коронуючого електроду проходить інтенсивна ударна іонізація газу, яка супроводжується виникненням коронуючого розряду, що не розповсюджується на весь електродний простір. Напруженість поля зменшується в напрямку осаджувального електроду. Виникненню коронуючого розряду відповідає критична напруга, яка в промислових електрофільтрах складає 20-40 кВ. газові іони різної полярності, які утворюються в зоні корони під дією електричного поля рухаються до протилежно заряджених електродів, внаслідок чого в міжелектродному просторі виникає струм, який називають струмом корони.

Для очистки вентиляційних викидів з малою концентрацією пилу використовуються двохзонні фільтри різних типів. Потік повітря в такому фільтрі проходить послідовно крізь зони іонізації і осадження, а також через противиносний пористий фільтр. Накопичений на електродах пил періодично змивають водою.

Забруднений газ проходить крізь іонізатор, до складу якого входять позитивні і негативні електроди. Іонізатор зроблено так, щоб при швидкості ~ 2м/с частинки пилу встигли зарядитись, але ще не осіли на електродах. Заряджені частинки газовим потоком захоплуюються в осаджувач, який становить систему платин – електродів. Заряджені частинки осаджуються в полі осаджувача на пластинах протилежної полярності. Відстань між пластинами (6-7 мм) обирають так, щоб при порівняно невеликій напрузі (7 кВ) між пластинами досягалась напруженість 80-100 В/м, що достатньо для осадження частинок мікронних та субмікронних розмірів.

Для одержання високої ефективності очистки необхідно забезпечити рівномірний підвід газу до електрофільтру. Це забезпечується використанням розподільних пристроїв.

При використанні електрофільтрів для очистки повітря від аерозолів горючих речовин необхідно, щоб максимальна температура аерозольної суміші була нат 20-25оС нижчою від температури спалаху вловлювальної рідини, а максимальна концентрація горючої рідини в аерозольній суміші – не менше ніж на один порядок нижчою нижньої концентрації межі займистості даної суміші. Це дозволяє усунути можливість запалення фільтрату в електрофільтрі.

Електрфільтри відрізняються універсальністю, яка полягає в наступному:

v ступінь дисперсності пилу практично не впливає на ефективність очистки газу, яка досягає 99,0-99,9%, при високій продуктивності (до 106 м3/год);

v концентрація пилу також не впливає на ступінь очистки газу;

v широкий діапазон температур очищувальних газів;

v малий гідравлічний опір (100-200 Па);

v малі питомі витрати енергії на очистку газів (0,1-0,5 кВт∙год на 1000 м3 газу).

Електрофльтри мають три основні недоліки. Перший полягає в тому, що використання електрофльтрів вимагає відносно великих питомих капіталовкладень. Другий недолік полягає в тому, що при збільшенні напруги на електродах для інтенсифікації процесу вловлення часток пилу можливий пробій міжелектродного простору і, як наслідок, виникнення іскрового або дугового розряду, що порушує роботу електрофільтрів. Третій недолік полягає в тому, що необхідне постійне навантаження по газу.

 

 





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...