Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розвиток активної гнучкості



Вправа 1. Різноманітні махові рухи окремими частинами тіла з поступовим збільшенням амплітуди й швидкості руху —наприклад, махові рухи ногою.

Вправа 2.

Пружні рухи окремими частинами тіла з поступовим збільшен­ням амплітуди рухів — наприклад, пружинисті рухи корпусом уверх-униз у положенні випаду.

Вправа З.Ривкові руху — наприклад, різке розведення рук у сторони в горизонтальній площині.

Вправа 4. Розтягання м'язів — наприклад, повільне розведення рук у сторони.

Вправа 5. Вправи з використанням найпростішого реквізиту: скакалок, гумових джгутів, гімнастичних палиць.

 

КООРДИНАЦІЯ

Чому рухи, звичні й легкі в житті, у театрі стають незручними й невиразними? Одна із причин цього -нездатність координувати як нові, так і знайомі рухи в умовах сцени. Якщо координація рухів вимагає додаткових зусиль, то це спричиняє психофізичний дискомфорт. М'язова пам'ять насичується незалежно від того, хоче людина цього чи ні. Вона «запам'ятовує» помилки.

Вправа.Наприклад, стати на одну ногу. Правою рукою гукати, лівою рукою проганяти, піднятою ногою відштовхувати. Усі три рухи виконувати одночасно. За сигналом — стрибком змінити опорну ногу. Нога — гукає, одна рука проганяє, друга загрожує.

Координація рухів

(авторська методична розробка А. Б. Дрозніна)

Мета: підвищувати точність організації рухів у часі й просторі; удосконалювати багатопланову увагу; підвищувати швидкі опанування нових рухів, умінь і навичок.

Вправа 1. Координаційні вправи для рук, що виконуються в одній, двох, трьох площинах і зі зміною площин:

• вправи циклічного характеру з перехресною координацією, тобто рухи з одночасною роботою м'язів двох рук при ци­клічному повторенні таких рухових сполучень;

• вправи почергові, тобто виконуються з почерговою роботою однойменних м'язів двох рук;

• послідовні рухи;

• одночасно різнопланові, тобто виконуються одночасно двома руками в різних напрямках.

Ускладнення:

• вправи, за яких права й ліва рука одночасно виконують різні вправи;

• різноритмічні рухи, під час виконання яких одна рука при­пиняє рух, а потім виконує його знову — рухи з порушенням ритму як із симетричними, так і асиметричними рухами й вихідними положеннями.

Вправа 2. Сполучення опанованих рухів рук із рухами інших частин тіла:

• зі згинаннями й розгинаннями рук у ліктьових суглобах;

• з рухами кистей рук.

Вправа З. Сполучення опанованих рухів рук та ін. частин тіла з рухами ніг:

• кроками, бігом на місці й стрибками на місці;

• кроками й бігом із переміщенням у просторі.

Вправа 4.Рухи ніг та інших частин тіла здійснюються:

* в одному ритмічному малюнку; * у різних ритмічних малюнках.



Вправа 5. Координаційні вправи-тести

1. Одночасно виконуються рухи обох рук, різні за характером, напрямком і ритмом. Наприклад, права рука на рахунок «три» малює у фронтальній площині трикутник, а ліва рука на рахунок «чотири» малює в горизонтальній площині коло;

2. Одночасно виконуються рухи рук і ніг, що різняться за ха­рактером, напрямком і ритмом.

РІВНОВАГА

Мета: підвищувати чутливість вестибулярного апарата; за­гострювати почуття рівноваги й підвищувати стійкість тіла.

Вправа 1. Удосконалювання відчуття рівноваги

1. Різноманітні різкі рухи головою (ривки, струшування, роз­гойдування) у різних площинах і напрямках.

2. Нахили голови й корпуса вперед та назад, повороти праворуч і ліворуч, колові й маятникові рухи; обороти тіла навколо вертикальної осі на 360°; стрибки з оборотами.

3. Ходьба й біг із прискореннями й раптовими зупинками; стриб­ки на місці із просуванням у різних напрямках; швидкі при­сідання; ходьба приставним кроком обличчям уперед, спиною вперед, правим і лівим боком уперед тощо.

Вправа 2.Підвищення стійкості тіла

1. Статична рівновага (з розплющеними або заплющеними очима).

Утримання рівноваги:

• на зменшеній опорі (стоячи на носках, стоячи на одній нозі);

• на підвищенні (куби, стільці, ослони, столи);

• на нестійкій опорі;

• при значних зсувах частин тіла щодо площі опори;

• вправи з використанням рівноважних поз («птах», «півень» …).

2. Динамічна рівновага:

• на збереження рівноваги при зміні пози або дії якоїсь сили (парні вправи на зіштовхування партнера з місця або перо тягання його);

• на збереження стійкості за рахунок рухів, що амортизують, наприклад, стрибки вперед, убік, у глибину з миттєвим припиненням руху в стійкій позі;

• на збереження стійкості за рахунок рухів, наприклад, опускання на підлогу й підйом із підлоги без допомоги рук.

3. Парні вправи на рівновагу, у яких партнери допомагають оди» одному утримувати рівновагу.

Вправа З. Рухливі ігри(відповідні вікові категорії гуртківців).

Баланс

Відчути і зрозуміти міру гармонії в рухах можна за допомогою вправ на тренування балансу — від простого руху корпусом уперед та назад, праворуч й ліворуч, стоячи на одній нозі, до ексцентрич­ної гри в еквілібриста, який *іде над прірвою по канату».

Баланс — це не тільки стан рівноваги, але й постійна мож­ливість втрати рівноваги, стає і етичною проблемою творчого існування на межі дозволеного й недозволеного. Творчий об­раз — завжди результат рівноваги, балансу творчих можливостей і бажань.

Вправа. Стати на одну п'ятку, у руці тримати «віяло», робити ним легкі рухи, зберігаючи баланс і стійкість. Якщо вдалося простояти 3—5 секунд, змінити опорну ногу й одночасно вільною від «віяла» рукою покликати уявного партнера, продовжуючи рух «віялом».

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...