Главная Обратная связь

Дисциплины:






Удосконалення уваги й координація рухів



Вправа 1. В.П.Учні стають «зграйкою».

Музика: Імпровізація, акордами, у розмірі 4/4 чітка, темп - 60.

Перший варіант

Учні повинні уважно вислухати завдання і, зрозумівши його, уявити, що саме вони повинні робити руками. Учитель свідомі» не показує рухів.

Завдання:

1) Для правої руки:

• на рахунок «раз» підняти праву руку вперед, долоня від крита;

• на «два» — закрити долоню (стиснути кулак);

• на «три» — відкрити долоню;

• на «чотири» — опустити руку вниз.

Завдання необхідно повторити чотири рази, для того щоб запам'ятати рухи. Кожний малюнок вправи виконується за один такт.

2) Для лівої руки:

• на рахунок «раз» відвести руку убік (кулак стиснутий);

• на «два» — кулак відкрити;

• на «три» — кулак закрити;

• на «чотири» — опустити руку вниз.

Після чотириразового виконання цього малюнка запропо­нувати об'єднання вправ для правої й лівої руки. Обидві руки роблять рухи одночасно.

Примітка. Дуже ускладнює завдання той факт, що вправа не була показана попередньо. Якщо перша спроба виконати вправу виявиться невдалою, її необхідно знову зробити окремо. Вимага­ти запам'ятовування малюнків. Робити рухи двома руками слід дуже повільно: це дає можливість продумувати кожне наступне сполучення рухів. Якщо ж і тепер виявиться невдача, потрібно запропонувати учням розповісти, що роблять руки в першому русі, а потім запропонувати поставити руки в ці положення й запитати, що робитимуть руки в другому русі, запропонувати ви­вішати цей рух тощо. Проробити малюнок необхідно двічі-тричі, тоді сполучення стають зрозумілими й вправа виконується пра­вильно. За такої методики учні опановують процес осмислення надання і привчаються свідомо управляти своїми рухами. Вар­то роз'яснити, що й у подальших вправах внутрішні підказки Повинні командувати рухами тіла. Потрібно, пояснити, що руки й ноги, самі по собі, не виконуватимуть правильних рухів, якщо свідомість не подаватиме правильних команд.

2-ий варіант.

Запропонувати виконувати правою рукою малюнок лівої руки, а лівою — малюнок правої. На обмірковування цього завдання дати приблизно одну хвилину.

Вправа 2. В.П. Учні стають «зграйкою».

Музика: імпровізація, акордами, у розмірі 4/4, чітка, темп 60.

Завдання: 1-ий варіант.

1) права рука вперед, нагору, убік, униз (4 рази);

2) ліва рука убік, нагору, уперед, униз (4 рази);

3) об'єднати малюнки вправ дл5і правої та лівої рук.

Примітка.Сказати, що, по-перше, необхідно запам'ятовувати рухи в той момент, коли пояснюють їхню техніку, а по-друге, що, роблячи вправу вперше, учень створює його схему, удруге – уточнює техніку, утретє – репетирує й лише вчетверте – вільно виконує.



2-ий варіант.

Запропонувати виконувати правою рукою малюнок лівої руки, а лівою — малюнок правої. На обмірковування цього завдання дати приблизно одну хвилину.

Потім запропонувати змінити малюнок у кожному новому по­вторенні. Цей останній етап вимагає ще більшої зосередженості. Після того, як рухи рук стали правильними, варто долучити ходьбу вперед та назад у чвертях музичного супроводу. Ходьба назад є значним ускладненням, оскільки вона незвична.

Вправа З.В.П. Учні стають «зграйкою».

Музика: імпровізація, акордами, у розмірі 4/4, чітка, темп 60.

Завдання:

1) Права рука убік, кулак стиснути; перед грудьми, кулак від­крити; убік, кулак стиснути; униз, кулак відкрити;

2) ліва рука вперед, долоня відкрита й спрямована вниз; убік і долоню вгору; вперед; униз. Виконати малюнки по чотири рази порізно, потім з'єднати їх.

Вправа 4. В.П. Учні стають «зграйкою».

Музика: імпровізація, акордами, у розмірі 4/4 чітка, темп 60.

Завдання:

1) Права рука вперед, убік, кулак стиснутий і долоня вгору; руки вгору — кулак відкрити й пальці розчепірити, униз;

2) Ліва рука вперед — долоня вниз і пальці розчепірити; убік долоня вгору — кулак стиснути; за голову; униз. З'єднати рухи обох рук.

Рівновага, баланс.

Вправа 5.В.П. Ноги на ширині плечей. Ступні паралельно. Мета: утримувати рівновагу; контролювати точність колових рухів; переносити масу тіла з ноги на ногу м'яко, без ривків не порушувати рівномірності руху; зберігати максимальну амп­літуду; рухатися з різною швидкістю.

Завдання: Виконувати обертання плечима назад. Перенести вагу тіла на праву ногу. Обертати тазом. Змінити опорну ногу й напрямок руху. Завершувати вправу, обертаючи плечима й тазом із макси­мальною амплітудою й швидкістю, стоячи на обох ногах.

Примітка. Стежити за точністю колового руху. Не втрачати точності локального руху тазом. Не залучати до цього руху інші частини тіла.

Вправа 6.

Мета: нахиляючись і повертаючись, не втрачати відчуття постійного потягування в руках і корпусі; контролювати вільний подих.

В.П. Права нога попереду, ліва позаду, на одній лінії, на від­стані двох кроків. Ноги зігнуті в колінах. П'ятки відірвані від підлоги. Руки витягнуті в сторони, долоні повернуті вниз, прямі пальці разом.

Завдання

1) Нахил праворуч: лівою рукою потягнутися вгору, правою вниз, намагатися торкнутися підлоги. Повернутися у В. П.;

2) Нахил ліворуч: правою рукою потягнутися вгору, лівою вниз, намагатися торкнутися підлоги. Повернутися у В. П.;

3) Розвернути корпус праворуч, одночасно активно витягаючи руки в сторони. Зафіксувати позицію. Повернутися у В. П.;

4) Розвернути корпус ліворуч, руки в сторони. Повторити чотири етапи вправи як одну фразу.

Вправа 7.

Мета: утримувати баланс: намагатися торкнутися руками Підлоги; переходити з однієї позиції в іншу м'яко, без ривків; вберігати відчуття потягування.

В.П. Баланс на правій нозі. Руки витягнуті нагору, долонями усередину. Ліва нога піднята, зігнута в коліні.

Завдання:

1) Нахил корпусом уперед униз; руками потягнутися вперед униз. Повернутися у В. Л.;

2) Змінити опорну ногу й повторити нахил;

3) Змінити опорну ногу. Руки в сторони. Нахил корпусом пра­воруч; правою рукою потягнутися до підлоги. Повернутися у В.П.;

4) Змінити опорну ногу. Нахил корпусом ліворуч; лівою рукою потягнутися до підлоги. Повернутися у В. П.

Вправа 8.

Мета: утримувати баланс; розташовувати ноги суворо на од­ній лінії; домагатися м'якості стрибка; утримувати баланс.

В. П. Права нога попереду, ліва позаду, на одній лінії на від­стані двох кроків.

Завдання: За сигналом — стрибок із поворотом на 180°. За сигналом — два стрибки з поворотом на 180°.

Вправа 9.

Мета: Утримувати баланс; домагатися м'якості стрибка; контролювати положення корпуса й рук.

В.П. Баланс на правій нозі. Ліва нога піднята й витягнута вперед. Корпус відхилений назад. Руки витягнуті вперед доло­нями усередину.

Завдання: За сигналом — стрибок, зміна опорної ноги.

Вправа 10.

Мета: утримувати баланс; домагатися м'якості стрибка; контролювати положення корпуса й рук.

В.П. Баланс на правій нозі, ліва нога піднята й витягнута назад. Руки витягнуті назад. Корпус нахилений уперед.

Завдання: За сигналом — стрибок, зміна опорної ноги.

Вправа 11.

В.П. Права нога попереду, ліва позаду, ступні на одній лінії, п'ятка правої ноги торкається пальців лівої ноги; ноги прямі. Прямі руки підняті над головою; пальці рук зчеплені в «замок».

Завдання: Нахили корпусом ліворуч, праворуч. Колові рухи корпусом ліворуч, праворуч. Стрибком змінити позицію ніг і повторити вправу.

Вправа 12.

В.П. Права нога попереду, ліва позаду. Ступні на одній лінії на відстані великого кроку. Коліна зігнуті. П'ятки відірвані під підлоги. Руки прямі, у сторони.

Завдання: Повороти корпусом праворуч, ліворуч. Стрибком змінити позицію ніг і повторити вправу.

Гірська ріка

Завдання: Тримаючись за руки, партнерам необхідно перебратися через «гірську ріку», стрибаючи з «каменю» на «камінь». Стрибати можна одночасно й по черзі. Фіксувати позицію після стрибка.

Мотузка

Мета: укласти власне тіло на підлогу, зберігаючи послідов­ність рухів, так, щоб останньою «укладалася» на підлогу кисть піднятої руки — верхній кінець уявної «мотузки», за який її знову піднімають і витягають.

В.П. Ноги на ширині плечей, учні стоять на носочках. Одна рука піднята, за нею тягнеться все тіло — «мотузка».

Завдання: Уявити, що «мотузку» тримають за верхній кінець і тягнуть нагору. Тому постійне відчуття натягнутої мотузки зберігається в тілі до умовного сигналу, за яким «мотузку» починають по­вільно й рівномірно опускати на підлогу.

Вправа 1.

Мета: виконувати дії відповідно до умовних сигналів: розпо­діляти рух у просторі щодо партнерів.

В.П. Учні стають «зграйкою».

Музика: розмір 4/4, акордами, обов'язково у чвертях.

Завдання: Швидка хода в різних швидкостях і напрямках. За сигналом зафіксувати позицію на одній нозі. За сигналом продовжити рух. За сигналом — стрибок і фіксація позиції на одній нозі. За сиг­налом продовжити рух. За сигналом упертися руками в підлогу Й зафіксувати позицію на трьох точках опори (двох руках і нозі). 8а сигналом продовжити рух.

Примітка. Учитель може змінювати швидкість руху, а також черговість і значення умовних сигналів, що відповідають запро­понованим діям і

Вправа 2.В.П. Один партнер стає за спиною другого на відстані 3-х кро­ків. Перший партнер вільно переміщується в просторі, а другий

повторює його рухи. Виконуючи поворот на 180°, ведучий віддає лідерство «тіні», і партнери міняються ролями.

Примітка. Рухи, що пропонує ведучий, повинні бути зрозумілими його партнерові; не слід робити багато дрібних рухів, а рухи у швидкому темпі необхідно повторити кілька разів, щоб партнер зміг зрозуміти малюнок вправи і виконати його.

Надалі цю вправу можна виконувати з музикою, конструюючи рух за принципом побудови фрази.

Стіна

В.П. Партнери стають у дві лінії обличчям одне до одного на відстані кроку, уявляючи, що між ними рухома стіна (стіна

Завдання: За сигналом партнери намагаються зрушити «стіну», упира­ючись у неї руками, ногами, спиною, плечем (позиції змінюються за умовним сигналом).

Примітка. Переходячи з однієї позиції в іншу, важливо всти­гати позбавлятися напруження й знову його відчувати, розподі­ляючи його у всьому тілі, зберігаючи стійкість і рівний подих.

Тримаємо стелю

В.П. Учні стають «зграйкою».

Завдання: Необхідно «утримувати» руками «стелю», що повільно «опус­кається». За сигналом «стеля», учні починають її «утримувати», але на кожний рахунок «три» вона «опускається» на 2—3 см. За сигналом учні «утримують стелю» на рахунок «п'ять» «стеля» починає «підніматися» на 2—3 см, на кожний рахунок «три» — опускатися.

ВИРАЗНІ РУКИ

Розвиток виразної руки — це трудомісткий процес. Три групи вправ:

1) Етюди (тривають усього 20—З0 сек., є логічний початок, розви­ток і фінал);

2) Образні (змушують учня спочатку активно фантазувати, а по тім діяти так, щоб виправдувалися задані рухи);

3) Моторні (розвивають гнучкість і рухливість обох рук, здебільшого кистей і пальців; але основний акцент — на підвищення рухових можливостей лівої руки).

 

ЕТЮДИ

Одна частина цих вправ наближається до жестів. Інша аналогічна до вправ з уявлюваними предметами в драматичному мистецтві; однак повної подібності між ними немає, оскільки в цих вправах немає дії, що визначає якийсь відрізок життя героя. Етюди в цій темі складаються з таких дрібних дій, які можна безупинно циклічно повторювати.

Значна кількість повторень дозволяє педагогові проводити по­трібну тренувальну роботу. Так, наприклад, у вправі «Пушинка» усього чотири дробових дії (дивлюся на пушинку, що летить; обережно беру цю пушинку; граюся з пушинкою; випускаю пу­шинку). Цей цикл повторюється чотири рази правою рукою, а по­тім стільки ж лівою. Восьмиразове повторення циклу становить повну вправу. В останній, восьмий раз пушинку варто зім'яти. Цю вправу можна виконувати різними пальцями, у різних темпах і амплітудах.

Учні повинні передати в русі рук і тіла легкість і крихкість Пушинки, повинні уважно спостерігати за її польотом, дуже обе­режно піймати її пальцями, пограти, ніби зважуючи в повітрі, і випустити так, щоб вона знову полетіла. Інших завдань немає. Якщо педагог спочатку розповість про послідовність дій, якою рукою і якими пальцями слід діяти, але нічого не покаже, то кожний учень діятиме по-своєму. Вислухавши завдання, учні повинні уявити собі потрібні дії й тільки тоді почати виконувати їх.

Однак, тут завжди існує небезпека, що учні почнуть зображувати почуття, тобто забарвлювати рухи зовнішніми емоційними «юнаками. Цього допускати не можна: завдання вправи полягає у конкретних діях із пушинкою.

У таких вправах кожна дрібна дія має точне завдання. Ви­конання саме цього завдання змушує діяти цілеспрямовано й обов'язково послідовно — це й створює правду вигаданого життя.

Етюди сприяють формуванню в учнів яскравого уявлення про пластичні можливості рук. Учні повинні знати й розуміти, що завдяки цим вправам їм відкриваються виразні можливості рук і тіла.

Схопити - кинути

В.П. Учні стають «зграйкою», руки перед тулубом на рівні живота, долоні спрямовані вперед.

Музика: Середній темп, звучання різке.

Завдання: Схопити одночасно двома руками якийсь сипучий матеріал — сніг, пісок (кожною рукою самостійно), а потім кинути його в потрібному напрямку. Кидати потрібно різким коротким рухом, широко розкриваючи пальці.

Примітки. Хапальні рухи — найпростіша для людини на­вичка. Саме тому етюди починаються із вправи «Схопити — кинути». Коли буде опановано цю схему, слід домагатися, щоб хапальний рух був зроблений зі значним зусиллям, який цей матеріал, куди й для чого його кидають. Усі рухи обов'язково повинні мати конкретне завдання.

Наприклад:

• «кидати» уявлюваний ціпок так, щоб його міг «піймати» спочатку уявний, а потім і реальний партнер, або так, щоб уявний партнер не міг його «піймати»;

• «розвідник» «схопив» у жменю «пісок» і «жбурнув» його в обличчя ворогові;

• група учнів грається в «сніжки».

Під час виконання таких завдань необхідно зберігати темпо-ритмічну погодженість із музикою. Якщо руки дієво виконува­тимуть завдання, вони обов'язково стануть виразними.

Пружинки

В.П. Учні стають «зграйкою», лікті зігнуті, кисті на рівні живота, долоні підняті вгору й перед собою. Завдання

• перша дія — стиснути пальці в кулак;

• друга — швидко розчепірити їх.

Необхідно уявити перед собою дві пружинки. Піднести до них кисті знизу, «стискати пружинки» пальцями, «переборюючи» їхній «опір». Чим сильніше «стискаються пружинки», тим значніший «опір» вони чинять. Це означає, що пальці повинні посту ново збільшувати зусилля. У момент, коли руки от-от «стиснуті, пружинку», пальці «не витримали» їхнього опору, «ослабнули» й «розкрилися», а «пружинки вискочили» з рук нагору.

Техніка виконання: Поступово й повільно, але із силою згинати суглоби і пальці. У момент повного стискування миттєво й із силою розкрити їх. Потім ніби піймати пружинку, кожну у свою руку, і почати стискати знову.

Образні вправи

Вправи цієї групи наближаються до дії тільки при доспи пій фантазії учнів, після того, як опановано принципову схему. Відразу знайти в цих вправахлогічний зміст досить важко; але правильна назва й правильно дібрана музика допомагають їм перетворюватися на сценічні дії. Навіть кожний окремий рух за правильного темпоритму може викликати в учнів потрібні асоці­ації й спонукати їх цілеспрямовано виконувати вправу. Завдяки цьому виникає враження, що у вправі є конкретний зміст. Для цього учні самі для себе повинні визначити найпростіші обста­вини, що змушують їх діяти так, а не інакше — тільки тоді їхні дії будуть емоційно забарвленими відповідно до характеру рухів, музичного супроводу тощо.

Примітка. Вправи цієї групи вимагають гри творчої уяви учнів: за добиранням рухів вони більш комплексні й тривають значно довше, ніж вправи моторної групи. Так, наприклад, впра­ва «Молитва» триває одну хвилину й може бути перетворена на етюд.

Фарбуємо

В.П. Учні стають біля стін, обличчям до центру класу.

Музика: імпровізація в розмірі 4/4, повільна, плавна.

Завдання: Уявити, що долоня й пальці —«щетина малярської кисті», яку занурили у фарбу, а передпліччя — «ручка кисті». Нею потрібно «фарбувати стіну». «Ручку кисті», тобто передпліччя, слід рухати вверху вниз і потім назад, знизу вгору. Рух униз виконується за один такт, угору — за другий.

І етап

В.П. — обличчям до стіни, покласти долоню й пальці правої руки на стіну, вище голови. Стати на таку відстань, щоб було зручно пересувати руку зверху вниз і назад.

Техніка виконання: Повільно вести вниз долоню, притиснути її до стіни, а коли цей рух закінчиться, почати рух плеча й передпліччя вгору, звернув­ши увагу за рух кисті й пальців. Варто уявити собі рух справжньої щетини в момент, коли починається рух «ручки» нагору. Волосся «щетини», що чіпляються за поверхню, почнуть закручуватися, починаючи з кінців, і потім, коли «ручка» буде піднята досить високо, воно витягнеться уздовж стіни, але тепер буде спрямовано вниз і потягнеться за «ручкою» нагору. Коли «маляр» почне рухати кисть униз, закручування «щетини» відбудеться знову. Необхідного підказати, що рухи закручування починаються в перших фангах пальців. Пальці спочатку повинні зігнутися в перших фангах, потім — у других, нарешті,— у третіх. Тильна частина долоні повинна виявитися притиснутою до стіни. Після цього кисть повзе по стіні нагору. Коли передпліччя почне опускатися, пальці зігнуться в трьох суглобах, а потім зовсім випростуються, і кисть знову повзтиме по стіні, притиснутою долонею й пальцями. Це рух — найголовніше у вправі. Так триває до команди «Стій!». Потім те саме виконує ліва рука, а потім — обидві одночасно. Так створюється первинна схема вправи.

Примітка. Можливі помилки: неповно «закручуються» й «розкручуються» пальці й кисть; немає дотику до стіни; рухи не збігаються з музикою.

Для того щоб збільшити амплітуду рухів, учитель пропонує: «Уявіть, що пропонується пофарбувати паркан зверху (а він ви­щий ніж ваш зріст) і до рівня колін». Оскільки простір збіль­шився, а часу на його подолання залишилося стільки ж, скільки було раніше, швидкість рухів повинна відповідно збільшитися. На цьому прикладі вчитель пояснює учням, що заданий простір, у якому виконуються рухи, і точний час, протягом якого вони виконуються, завжди спричиняють певну швидкість дії. Учням важливо знайти найзручніше положення для ніг, щоб легко зги­натися й нахиляти тулуб уперед.

ІІ етап

В.П.— спиною до стіни. Учні повинні «фарбувати» уявну стіну. Долоня й пальці в попередній вправі відчували реальну стіну, і труднощі виявилися тільки в техніці «закручування» й «розпрямлення» кисті й пальців. Тепер реальної опори немає, і допомогти подолати ці труднощі може тільки дотикова й рухова пам'ять, що підказує правильні відчуття й рухи рук.

Техніка виконання: Покласти обидві руки на уявну стіну вище голови й почати вправу під знайому музику.

Примітка.Завдання складне. Це вправа із двома уявлюваними предметами.

III етап

"Фарбувати" горизонтальними штрихами

В.П.— обличчям до стіни. Розставити ноги на ширину плечей, обидві руки покласти долонями й пальцями на стіну праворуч від тулуба, руки на рівні живота або грудей, ліва вище правої. Це положення буде зручним, якщо зігнути праву ногу в коліні й нахилити праворуч тулуб.

Техніка виконання: Обидві руки виконують рух «фарбувати» праворуч-ліворуч, згинаючи лікті й випрямляючи ноги і тулуб. Руки повинні дійти до лінії, що відповідає середині тулуба, і рухатися у зворотному напрямку. Пальці закручуються так само, як під час руху зверну вниз; потім вони випростовуються. Тильна частина долоні ви­явиться прикладеною до стіни, і руки Повернуться у те місце, звідки було розпочато рух. Тіло й ноги знову зігнуться праворуч. Після виконання цієї вправи потрібно зробити те саме, але пере­нести руки ліворуч. Під час руху ліворуч-праворуч права рука виявиться вище лівої.

Після розучування цієї вправи запропонувати відвернутися від стіни й виконувати ті самі рухи перед уявною стіною відпо­відно до завдання, музики й методичних вказівок, отриманих на другому етапі вправи.

IV етап

В.П. Учні стають «зграйкою».

Техніка виконання: Двічі «фарбувати» зверху вниз, двічі — праворуч, двічі — лі­воруч і двічі — знову зверху вниз. Це повний малюнок вправи.

Примітка. Учні повинні, отримавши завдання, самі, без під­казки змінювати напрямок рухів у проміжку між четвертою чвертю останнього такту музичної фрази, але до початку першої чверті першого такту нової фрази. Необхідно підказати, що при вертикальних рухах ноги зручно розставляти в передньому і задньому напрямку, при бічних — у сторони. Це положення є зручнішим при випадах і нахилах тулуба в сторони. Під час виконання І четвертого етапу учень, захоплений величезними амплітудами рухів, сам того не помічаючи, припиняє робити головний рух пальців — «фарбувати». Важливо вимагати точного збігу початку кожного штриха з першою часткою кожного такту. Рухи повинні бути економними й точними.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...