Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розвиток видів уяви у дошкільників



Уява дітей дошкільного віку є зазвичай мимовільною. Її предметом є те, що дуже схвилювало, захопило, прива­било дитину: прочитана казка, переглянутий мультфільм, нова іграшка.

Мимовільна уявастворення нових образів, що не скеровується спеціальною метою.

Образи уяви у дітей молодшого дошкільного віку ще нестійкі, напрям її роботи швидко змінюється під впливом зовнішніх вражень. За нетривалий час діти кілька разів переходять від одних ігор до інших. Такими нестійкими є образи уяви, створені в інших видах діяльності. Діти легко перетворюють подумки один предмет на інший, наділяючи його різноманітними якостями: стілець використовують як літак, будинок, паровоз тощо.

Малюки ще не вміють планувати діяльності, не можуть сказати, що робитимуть далі. Не володіючи достатнім практичним досвідом, вони погано диференціюють образи уяви й уявлення про сприйняті предмети і явища, інколи не розрізняють уявне від дійсного, видумане від побачено­го і пережитого. Це ілюструє випадок із російським теат­ральним режисером К. Станіславським, який 3-річним хлопчиком перелякав усіх, сказавши, що він проковтнув голку. Насправді все це він вигадав і так яскраво уявив не­існуючий факт, що сам повірив у його правдивість. Поєд­нування уявного і реального притаманне і старшим дітям. Однак старші дошкільники здебільшого добре розрізня­ють, що є вигадкою, а що — дійсністю.

З кожним роком уява дітей стає стійкішою. Дошкіль­ники середнього і старшого віку можуть довго гратися в одну сюжетну гру, навіть і після перерви на інші справи легко повертаються до попереднього сюжету, знайомих малюнків, споруд.

Із розвитком мимовільної уяви виникає довільна, зу­мовлена участю у нових, складніших видах діяльності, змі­ною змісту і форм спілкування з дорослими і ровесниками.

Довільна уява — цілеспрямоване, усвідомлене відтворення і пе­ретворення отриманих раніше вражень.

Спочатку образи довільної уяви виникають під впли­вом словесних дій дорослого у сюжетно-рольовій грі. Пізні­ше вона виявляється і в інших видах діяльності, які вима­гають попереднього планування (малювання, ліплення, конструювання, праця, навчання тощо). Цілеспрямованість уяви дитини, стійкість її задумів з кожним роком підвищу­ються, що виявляється у більшій тривалості гри на одну те­му, стійкості ролей, детальнішому її плануванні. Наприк­лад, молодші дошкільники граються 10—15 хв. При цьо­му зовнішні фактори зумовлюють появу побічних ліній у сюжеті, втрату первинного задуму. У 4—5 років гра триває 40—50 хв., у 5—6 років — декілька годин і навіть днів. У старших дошкільників ігрові задуми відносно стійкі, час­то діти реалізують їх до кінця.



Зі здатністю планувати пов'язане вміння створювати цілісні твори. З—4-річні діти використовують лише еле­менти попереднього планування гри або продуктивних видів діяльності, 4—5-річні — ступінчасте планування (ланцюжок образів, що відображають основний зміст ді­яльності). Старші дошкільники здатні фантазувати до­вільно, до початку діяльності планують процес виконання задуму, попередньо вибирають і готують необхідне облад­нання.

Розвиток уяви в дітей спочатку відбувається під впли­вом дорослих, які спонукають їх довільно створювати об­рази. З часом дошкільники самостійно уявляють план своїх дій. Передусім це відбувається у колективних іграх, продуктивних видах діяльності, тобто з використанням реальних об'єктів і ситуацій на основі узгодженості дій учасників.

Пізніше довільність уяви виявляється в індивідуаль­ній діяльності, яка необов'язково передбачає опору на ре­альні предмети і зовнішні дії (мовна діяльність).

Важливим моментом у плануванні є оформлення заду­му і плану в мовленні. Включення слова у процес уяви ро­бить її усвідомленою, довільною: дошкільник бачить зміст і послідовність передбачуваних дій, розуміє логіку розвит­ку ситуації, аналізує проблему з різних позицій.

У першій половині дошкільного дитинства переважає відтворювальна уява, яка полягає у відображенні описа­них у віршах, казках, розповідях дорослого образів. їх особливості залежать від досвіду дитини, накопиченого в її пам'яті матеріалу, розуміння того, що вона чує від дорос­лих, бачить на картинках. Через недосвідченість дитини, низький рівень розуміння образи її уяви часто далекі від реальності, у них поєднується реальне і казкове, фантас­тичне.

Відтворювальна (репродуктивна) уява — процес створення лю­диною образів об'єктів на основі опису, схем, креслень, нотних за­писів тощо.

У старших дошкільників відтворювальна уява значно повніше і точніше відображає дійсність, дитина починає розрізняти реальне і фантастичне. Найбільше актуалізу­ється вона під час слухання казок, оповідань.

Дошкільні роки є періодом початку розвитку творчої уяви. Перші елементи її спостерігаються вже тоді, коли дитина здатна відтворити почуте, доповнити образ героя казки новими рисами, придумати нові події. Під час малю­вання елементи творчої уяви виявляються у комбінуванні малюнка, використанні кольорів. Ще більше творчих ком­понентів можна спостерігати у рольових іграх дітей. Чим старшою стає дитина, тим більше вона може доповнювати предмети, яких не вистачає, уявними, подумки перетво­рювати реальні умови, в яких відбуваються дії.

Творча уява — процес створення нових, оригінальних образів та ідей.

За своєю суттю творча уява є особливою інтелектуаль­ною діяльністю, спрямованою на перетворення навколиш­нього світу. Опорою для створення образу з її використан­ням слугує не лише реальний предмет, а й виражені у сло­ві уявлення. Це зумовлює активний розвиток словесних форм уяви, пов'язаних з розвитком мовлення, мислення, коли дитина створює в уяві казки, історії поза конкретною ситуацією, переживаючи почуття свободи, незалежності від неї, бачить її очима різних людей, тварин, предметів.

Виникнення творчої уяви не лише є важливим показ­ником розвитку пізнавальної сфери дитини, а й тісно пов'язане з формуванням її особистості загалом. Розвиток мимовільної уяви, довільної, відтворювальної, творчої — вагомий чинник успішного формування особистості.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...