Главная Обратная связь

Дисциплины:






ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК




А

АБДИКАЦІЯ— зречення престолу, відмова від влади, по­сади або сану.

АБОЛІЦІОНІСТ— прихильник скасування рабства, іно­ді — якогось закону.

АБСЕНТЕЇЗМ— ухилення виборців від участі у виборах, зборах тощо, байдуже ставлення населення до своїх грома­дянських прав.

АБСОЛЮТИЗМ— форма державного правління, за якої політична влада цілковито належить одній особі — монархові, та для якої характерний найвищий ступінь централізації дер­жавної влади.

АВАНГАРДИЗМ— одна із радикальних соціально-політич­них течій, представники якої не визнають поступового, поетап­ного способу розв'язання суспільних проблем, намагаються від­найти прості засоби, які б швидко дали бажані результати, не приймають установки на кропітку, повсякденну, можливо, ба­гаторічну працю з соціального влаштування, закликають до "ре­волюційного штурму", "рвучкої атаки", попри її передчасність та непідготовленість. Переважним засобом соціального впли­ву вважається звичайна заміна керівних політичних та госпо­дарських кадрів.


494

Термінологічний словник

АВАНТЮРИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ — політичні наміри й дії, що спираються на віру й обман, спрямовуються на здійснення мети, заснованої на уявленнях, бажаннях, міфічних переко­наннях без урахування політичних сил і можливостей, розра­ховані на випадковий успіх.

АВТАРКІЯ — політика господарського відособлення, ство­рення замкненого самодостатнього господарства в межах ок­ремої країни або групи країн, спрямована на обмеження імпор­ту при одночасному стимулюванні експорту товарів і капіталу. АВТОКЕФАЛІЯ — самоврядування, адміністративна неза­лежність помісної православної Церкви.

АВТОКРАТІЯ — форма державного правління, що являє собою необмежене і безконтрольне повновладдя однієї особи. АВТОНОМІЗМ — напрям етнополітичної діяльності, який полягає у прагненні етнічної групи домогтися для себе авто­номії, тобто ширшого самоврядування в економічній, соціа­льній, культурній, а також політичній сферах, не руйнуючи при цьому єдності держави, до складу якої входить група.

АВТОНОМІЯ — самоврядування на певній території в уні­тарній державі, наділене деякими законодавчими повноважен­нями.

АВТОНОМІЯ КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА — одна з форм етнонаціональної самоідентифікації та самовизначення етніч­них груп у поліетнічній державі, закріплена відповідними за­конодавчими актами і гарантована етнополітикою держави. Передбачає всебічне задоволення культурних потреб етнічної групи, що зберігає поряд із національною свою етнічну свідо­мість, стереотипи поведінки, має розвинену релігійну і побуто­ву обрядовість, прагне зберегти власну етнічну специфіку у дер-жаві-нації.



АВТОРИТАРИЗМ — влада, заснована на безумовному під­порядкуванні управління країною одній особі (монарху, дик­татору).

АВТОРИТАРНИЙ РЕЖИМ — див. РЕЖИМ АВТОРИТАР­НИЙ.

АВТОРИТЕТ ПОЛІТИЧНИЙ — 1) загальновизнаний вплив особи чи організації в різних сферах суспільно-політичного життя, заснований на званнях, моральних якостях, соціально-


ТррМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК______________________________________________________ 4И0

му статусі, досвіді чи міфах; 2) одна із форм легітимного здійс­нення політичної влади.

АГІТАЦІЯ — один із найважливіших засобів політичного впливу на маси, ідеологічна зброя в боротьбі партій. А. покли­кана поширювати певні ідеї й лозунги, що спонукають маси до активних дій.

АГРЕГУВАННЯ ІНТЕРЕСІВ — функція політичних систем та інститутів щодо трансформації різноманітних вимог соціаль­них груп в офіційні рішення. Найчастіше здійснюється полі­тичними партіями у формі узагальнення й узгодження претен­зій і пропозицій, перетворення їх у певну політичну позицію і надання їй вигляду політичної заяви, декларації, платфор­ми, програми.

АГРЕСІЯ — будь-яке незаконне за міжнародним правом застосування сили однією державою проти територіальної ці­лісності або політичної незалежності іншої держави чи наро­ду. Збройний напад однієї держави на іншу є найнебезпечні-шою формою агресії і вважається найтяжчим злочином проти людства.

АДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА — процес при­стосування особи або групи до соціально-політичних норм і цін­ностей певного типу суспільства і політичних систем шляхом соціалізації.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ АПАРАТ — див. АПАРАТ АДМІ­НІСТРАТИВНИЙ.

АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНІ МЕТОДИ УПРАВЛІН­НЯ — див. МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ КОМАНДНО-АДМІНІ­СТРАТИВНІ.

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ — див. УСТРІЙ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ.

АДМІНІСТРАЦІЯ — 1) розпорядчі органи державного управ­ління; 2) органи виконавчої влади; 3) керівний персонал уста­нови, підприємства, організації.

АДМІНІСТРАЦІЯ ВІЙСЬКОВА — військове управління територією, зайнятою під час воєнних дій.

АКРЕДИТАЦІЯ — у міжнародному праві — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом на посаду глави


496________________________________________ Термінологічний словник

дипломатичного представництва або постійного представника держави при будь-яких міжнародних організаціях.

АКТИВНІСТЬ ПОЛІТИЧНА— одна з форм суспільної ак­тивності, діяльність соціальних суб'єктів, яка має на меті впливати на прийняття політичних рішень.

АКУЛЬТУРИЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНА— процес взаємовпли­ву, взаємозбагачення і взаємовдосконалення різних культур, окремих осіб, груп, народів унаслідок тривалого спілкування, постійних контактів.

АКЦІЯ— дія, вчинена всередині країни або на міжнародній арені для досягнення конкурентної політичної, економічної, дипломатичної та іншої мети.

АЛЬКАД— в Іспанії і в деяких латиноамериканських краї­нах — голова муніципальної ради або міський суддя.

АЛЬ-КАЇДА— терористична організація, створена Усамою бен Ладеном у кінці 90-х рр. Аль-Каїда 11 вересня 2001р. здійснила наймасштабніший у світовій історії терористичний акт, у результаті якого був зруйнований Світовий торговельний центр у Нью-Йорку. Основні сили організації були знищені СІЛА та її союзниками під час антитерористичної військової операції в Афганістані у 2002 р.

АЛЬТЕРНАТИВА— можливість вибору двох або декіль­кох варіантів дії чи суб'єкта суспільного процесу.

АЛЬТРУЇЗМ— безкорислива турбота насамперед про доб­робут і щастя інших людей, готовність пожертвувати для ін­ших власними інтересами.

АЛЬЯНС— 1) союз, об'єднання держав, організацій на ос­нові договірних зобов'язань; 2) шлюбний союз.

АМАЛЬГАМАЦІЯ— процес об'єднання, злиття гетероген­них етнокультурних, економічних, політичних елементів в єди­не ціле (наприклад, етносів у націю, суверенних держав — у по­літичний союз).

АМБІВАЛЕНТНІСТЬ ПОЛІТИЧНА— двоїстість чуттєвих переживань, котра виявляється в тому, що один і той же об'єкт викликає в людини одночасно два протилежні почуття (гнів — милість, радість — сум), тобто неоднозначність у ставленні людини до навколишнього середовища й у визначенні систе­ми цінностей.


-термінологічний словник______________________________________ 497

АМБІЦІЯ— перебільшене почуття власної гідності, честі, самоповаги, що виявляється у поведінці особи.

АМПАРО— процедура, яка застосовується в іспаномовних країнах з метою захисту конституційних прав і свобод грома­дян, передбачає розгляд скарг на дії та акти органів публічної влади Народним захисником, а також конституційним судом за поданням Народного захисника про неконституційність оскар­жених ним адміністративних актів.

АНАРХІЗМ— ідейно-теоретична течія, в основі якої ле­жить заперечення інституціонального, насамперед, державно­го управління суспільством.

АНАРХО-СИНДИКАЛІЗМ— політична течія у робітничо­му русі, яка ґрунтується на ідейній основі анархізму в тому його різновиді, що визначає професійні об'єднання працівни­ків — синдикати — єдиною формою їх організації, первинним осередком суспільства.

АНАХРОНІЗМ— застарілі погляди, дії, звичаї, слова.

АНЕКСІЯ— примусове приєднання, захоплення однією державою території чи частини території, яка належить іншій державі, або будь-якого простору, що перебуває у спільному користуванні міжнародних співтовариств.

АНКЛАВ— частина або вся територія держави, оточена з усіх боків територією іншої держави чи кількох держав.

АНОМІЯ СУСПІЛЬНА— стан соціальної дезорганізації суспільства, за якого соціально-культурні цінності, норми, ін­ститути та зв'язки відсутні або стають нестійкими та супереч­ливими.

АНТАТОНІЗМ— непримеренні суперечності між проти­лежними або ворожими суспільними силами, які не можливо розв'язати цивілізованими методами.

АНТИГУМАНІЗМ— нехтування потребами людини, запе­речення цінності людини як особистості.

АНТИІСТОРИЗМ— теоретичний принцип, який ґрунтуєть­ся на метафізичному і суб'єктивному підході до розуміння історії, запереченні закономірності історичного процесу.

АНТИКЛЕРИКАЛІЗМ— погляди, а також суспільний рух, спрямовані проти світських привілеїв Церкви та її впливу на

32 — 5-1870


Термінологічний словник

різні сфери позацерковного життя — політику, економіку, культуру, освіту.

АНТИКОМУНІЗМ— сукупність стратегічних доктрин, по­літичних та ідеологічних акцій, теоретичних концепцій і про­пагандистських заходів, що використовуються проти ідеології, теорії та практики комунізму.

АНТИПОДИ— люди та соціальні групи супротивних по­глядів, характерів, інтересів.

АНТИСЕМІТИЗМ1)одна із форм національної та регіо­нальної нетолерантності, що виявляється у ворожому ставлен­ні до євреїв; 2) у новітній час також ідеологія та політичний рух, спрямовані на боротьбу з єврейством.

АНТИЧНІСТЬ— греко-римський період стародавньої істо­рії та культури.

АНШЛЮС— політика насильницького приєднання однієї держави до іншої (наприклад, Австрії до Німеччини).

АПАРАТ АДМІНІСТРАТИВНИЙ— сукупність адміністра­тивних органів держави і місцевого самоврядування, які готу­ють і виконують політичні рішення.

АПАРТЕЇД— офіційна державна політика расової дискри­мінації щодо африканських народів у Південно-Африканській Республіці та Південній Родезії.

АПАТРИДИ— особи, які не мають громадянства й піддан­ства жодної держави, проте мусять дотримуватися законів тієї країни, в якій перебувають. Як правило, А. позбавлені вибор­чих прав.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД — див. СУД АПЕЛЯЦІЙНИЙ.

АПЕЛЯЦІЯ1)у праві — форма оскарження судових рішень і вироків до (апеляційного) суду; 2) переносно — звер­нення за підтримкою, порадою (наприклад, апеляція до гро­мадської думки).

АПОЛІТИЧНІСТЬ— суспільний феномен, який історично виникає внаслідок негативного чи індиферентного ставлення до політики, відчуження соціальних верств, груп та інших су­б'єктів від політичного життя, а також самовідчуження від нього політизованого індивіда.

АПОЛОГЕТИКА— упереджений, безумовний, тенденцій­ний захист та виправдання якогось положення, ідеї, теорії, суспільного ладу або певного авторитету.


Термінологічний словник______________________________________ 4УУ

АРБІТР— особа, яку призначають відповідні органи або обирають самі сторони за взаємною згодою чи в передбачено­му законом порядку для розв'язання спорів переважно госпо­дарського характеру.

АРБІТРАЖ1)засіб розв'язання спорів, при якому сто­рони звертаються не до суду, а до окремих осіб — арбітрів (тре­тейських суддів); 2) спеціальний орган для розв'язання май­нових і пов'язаних з ними немайнових спорів.

АРГУМЕНТ— підстава, доказ, які наводяться для обґрун­тування, підтвердження чого-небудь.

АРЕНА— 1)у Стародавньому Римі — посиланий піском овальний майданчик у центрі цирку або амфітеатру, на якому відбувалися бої гладіаторів, кінні змагання та інші видовища; 2) у сучасному цирку —А. (або манеж) — місце виступів, ігро­вий майданчик, де виконуються циркові номери; 3) перенос­но — поле діяльності, зокрема політичної.

АРИСТОКРАТІЯ— 1) форма правління, за якої державна влада належить привілейованій знатній меншості; 2) знать, привілейована частина суспільної групи, яка має особливі пра­ва або привілеї.

АРМІЯ1)сукупність збройних сил держави; 2) сухопутні війська (сухопутні сили) поряд із ВМФ; 3) оперативне з'єднан­ня, до складу якого входять з'єднання і частини різних родів військ, призначені для ведення операцій.

АРХЕТИП— первинний елемент колективного підсвідо­мого, який протягом тривалого історичного часу відображає образ минулого.

АРХІЯ— організоване і кероване політичною владою су­спільство, утворює державу. Поняття А. протистоїть поняттю "анархія", що означає "безвладдя, ідея бездержавної органі­зації суспільного життя".

АСАМБЛЕЯ — 1) загальні збори членів певного державно­го або міжнародного закладу, колективу; 2) представницький регіональний орган влади; 3) керівний орган окремих міжна­родних організацій (наприклад, Генеральна Асамблея ООН).

АСАМБЛЕЯ КОНСТИТУЦІЙНА— одна з можливих орга­нізаційних форм розробки і прийняття конституції тієї чи ін­шої держави. Діє як тимчасовий орган, утворюється шляхом

32*


_______________ Термінологічний словник

обрання чи призначення її членів у спеціально встановленому порядку.

АСИМІЛЯЦІЯ— етнічний процес, під час якого окремі, переважно нечисленні, народи внаслідок тривалого спілкуван­ня з іншим народом, серед якого вони живуть, засвоюють його культуру і мову та поступово зливаються з ним.

АСОЦІАЦІЯ— об'єднання, союз, угруповання для досяг­нення спільної мети.

АСПЕКТ1)точка зору, з якої сприймається або оціню­ється те чи інше явище, предмет, подія; 2) перспектива, в якій виступає явище, сторона предмета, що його вивчає, певна наука (наприклад, політичний А., екологічний А).

АТЕЇЗМ — система ідей, поглядів, переконань, що запере­чують існування Бога, надприродних істот, сил, властивостей.

АУТСАЙДЕР— економічний, політичний та інший суспіль­ний суб'єкт, який посідає останні місця в різних формах су­спільної взаємодії.

Б





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...