Главная Обратная связь

Дисциплины:






Відтворювальні пропорції



У структурній характеристиці промисловості особлива роль належить пропорціям відтворення. Ці пропорції відображають можливості зростання промислового виробництва та його ефективності. Відтворювальні пропорції характеризують співвідношен­ня: між виробництвом засобів виробництва (група галузей «А») та виробництвом предметів споживання (група галузей «Б»), між заміщенням використаних засобів виробництва та новоствореною вартістю, між споживанням та нагромадженням, між виробничими галузями та інфраструктурою.

Оптимальне формування пропорцій відтворення — важлива проблема економічного розвитку, яка безпосередньо пов’язана з його циклічністю. Тривалий час вважалося, що умовою розширеного відтворення є переважне зростання групи галузей «А». Реалізація цього принципу призвела до того, що питома вага виробництва засобів виробництва в промисловості України досягла у 1986 році максимального рівня, але адекватного зростання суспіль­ного продукту не відбувалося, навпаки, спостерігалося перенагромадження засобів виробництва.

Проте структурні зрушення у співвідношеннях між групою галузей «А» і групою галузей «Б», а також між складовими цих підрозділів, відбуваються за певних історичних умов розвитку країни та зумовлені впливом багатьох факторів. Досвід економіч­ного розвитку індустріальних країн Західної Європи, США і Південно-Східної Азії свідчить про те, що оптимальні темпи економічного розвитку можуть бути досягнуті за різноманітних співвідношень окремих елементів суспільного продукту. Це обумовлюється взаємодією чинників, пов’язаних з досягненнями науково-технічного прогресу, якісним зростанням суспільних потреб, продуктивністю праці, обмеженням природних ресурсів, екологіч­ними проблемами, міжнародним розподілом праці, спеціалізацією виробництва та ін.

До основних вартісних пропорцій, що характеризують розвиток промисловості на всіх стадіях процесу відтворення, належать співвідношення: між заміщенням використаних засобів виробництва (фондом заміщення) та новоствореною вартістю (чистою продукцією), між нагромадженням (фондом нагромадження) та споживанням (фондом споживання).

Перша пропорція (між заміщенням використаних засобів виробництва та новоствореною вартістю) характеризує співвідношення вартості зношених засобів праці (амортизація) і вартості спожитих у виробництві предметів праці (проміжний продукт), що в сукупності становить фонд заміщення, та величини новоствореної вартості (чистої продукції) за рік. Друга пропорція (між нагромадженням та споживанням) виражає співвідношення час­тин чистої продукції, які спрямовуються на виробниче нагромадження та створення резервних фондів (у сумі вони становлять фонд нагромадження) і вартості матеріальних благ, що використовуються для особистого споживання працівниками (в сумі вони становлять фонд споживання).



Співвідношення між споживанням та нагромадженням залежить від багатьох факторів, серед яких головними є: величина доходів та податків; вартість чинників виробництва — матеріаль­них ресурсів, робочої сили, капіталу (рівня відсоткової ставки); обсяг нематеріальних активів (інформації, технології і т. ін.); співвідношення між попитом і пропозицією; стабільність грошового обігу; стабільність політичної ситуації та законодавства; стан навколишнього природного середовища тощо. Зрозуміло, що чим більшою є частина нагромадження, тим меншою — частка споживання. Проте, за певних умов у разі збільшення ВВП співвідношення між споживанням і нагромадженням може залишатися незмінним, тобто абсолютна сума споживання та нагромадження може зростати одночасно. Пропорція між споживанням та нагромадженням, з одного боку, визначає темпи економічного зростання, а з іншого — рівень споживчого попиту, можливості задоволення поточних потреб у межах національної економіки.

Для економіки України за часів СРСР була характерна вельми висока норма нагромадження, приблизно 25 % національного доходу. У 1990 році ця норма сягнула 26,2 % валового внутрішнього продукту. В 1995 році вона майже не змінилася і дорівнювала 26,5 %. Але стабілізація пропорції нагромадження в Україні супроводжувалася різким падінням абсолютних обсягів капітальних вкладень в економіку. За період 1990—1995 років капіталовкладення в економіку України усіх форм власності зменшилися (у порівнянних цінах) з 53,5 млрд грн до 14,1 млрд грн, або до 26,4 % рівня 1990 року. При цьому найбільший спад інвестицій відбувався у промисловості, а саме в галузях, які визначають динаміку та напрямки структурної перебудови економіки.

У промислово розвинутих країнах склалися різноманітні пропорції між нагромадженням і споживанням. У більшості з цих країн вони коливаються в межах 18—20 % національного доходу. Проте, в Японії в окремі роки норма нагромадження становила понад 30 %.

До відтворювальних пропорцій, що обумовлюють темпи струк­турних зрушень у промисловості, належить також пропорція між галузями, які виготовляють продукцію в матеріальній формі, та інфраструктурою (галузями, які забезпечують функціонування цих галузей). Інфраструктура поділяється на дві групи: виробничу та невиробничу. До першої входять галузі, що безпосередньо обслуговують матеріальне виробництво: зв’язок, залізничний та автомобільний транспорт, шляхове господарство, енерго-, водо- та газопостачання, природоохоронні споруди і т. ін. До другої групи входять галузі, опосередковано пов’язані з виробництвом: загальна та професійна освіта, охорона здоров’я тощо.

Розвиток промисловості, її ефективність безпосередньо пов’я­зані зі станом і рівнем розвитку інфраструктури. З іншого боку, розвиток інфраструктури потребує великих капітальних вкладень і, як правило, не приносить швидкої віддачі. Проте, скорочення інвестицій в інфраструктуру безумовно призводить до занепаду цієї сфери, що негативно впливає на ефективність виробництва, темпи науково-технічного прогресу, якість продукції. Тому в більшості промислово розвинутих країн динамічний розвиток інфраструктури є одним з головних напрямків державної інвестиційної політики.

Галузева структура

Визначальна роль у структурній характеристиці промисловості належить галузевій структурі. Характер галузевої структури промисловості пов’язаний із сучасним станом суспільного поділу праці, тобто з процесами диференціації та інтеграції в структурних перетвореннях промисловості на шляху від централізованої до ринкової економіки. Це означає, що традиційний підхід до аналізу галузевих пропорцій, відповідно до якого досліджувалася динаміка співвідношення між важкою та легкою промисловістю та інші класичні галузеві пропорції втрачають колишню актуальність. Основу галузевої структури нині становлять макропропорції між галузевими комплексами, між групами галузей, що мають однакові економічні характеристики.

У складі промисловості виділяють три групи галузей. Перша група — галузі, пов’язані з видобуванням ресурсів; друга група — галузі, що переробляють ці ресурси та виготовляють готову продукцію; третя група — сфера послуг у широкому розумінні, включаючи інформаційне обслуговування виробництва.

Науково-технічна революція викликає різні зміни в макроекономічних пропорціях між названими групами галузей. Вона зумовлює скорочення питомої ваги першої групи та, хоч і повільніше, зменшення частки другої групи. Водночас відбувається швидке зростання питомої ваги третьої групи, виникнення різноманітних видів послуг (інформаційних, науково-технічних, комунікаційних, фінансових тощо). Важливі зміни відбуваються на рівні виробництв, які мають велику частку витрат на наукові дослідження (так звані наукомісткі виробництва).

Наприклад, у переробній промисловості США найвищими тем­пами відбувалось скорочення чисельності зайнятих у галузях з великою трудомісткістю виробництва (харчовій, швейній, текстильній) та в галузях з високою капіталомісткістю (металургії, хімічній, деревообробній, целюлозно-паперовій). А тим часом в електротехнічній промисловості і приладобудуванні чисельність зайнятих за останні п’ять років зросла майже в 1,5 рази.

Слід зазначити, що на галузеві пропорції суттєво впливають міжнародний розподіл праці, витрати на робочу силу, екологічні фактори. Трудомісткі виробництва все більше переміщуються з індустріально розвинутих країн у менш розвинуті.

Неабияке значення з погляду сучасних структурних зрушень галузевої структури відіграють співвідношення між міжгалузевими комплексами, такими, як машинобудівний, базових виробництв сировинної орієнтації, паливно-енергетичний, транспортний і т. ін.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...