Главная Обратная связь

Дисциплины:






Товари (вироби та послуги) у маркетинговій діяльності



 

Товар є головним елементом комплексу маркетингу, від якого вирішальною мірою залежить успіх ринкової діяльності підприємства. Можна скільки завгодно вдосконалювати інші елементи маркетингового комплексу (ціна, розповсюдження, просування), але без головного елементу – ефективного у споживанні і виробництві товару – усі зусилля будуть марними. Оскільки, якщо товар не відповідає запитам споживачів, чи програє за своїми характеристиками товарам конкурентів, то сподіватися на успіх практично нереально. В основі ринкового успіху таких відомих товарних марок, як "Volkswagen", "Sony", "Nokia" лежать високоякісні товари, які в межах одного рівня цін є кращими за товари конкурентів, забезпечуючи більший ступінь задоволення потреб споживачів.

Загалом, товар у маркетингуслід розуміти як набір споживчих якостей, втілений у матеріальні та духовні продукти або послуги, що здатні задовольняти потреби і запити споживачів і які можна отримати шляхом обміну.

Тобто товар – це те, що об’єднує споживача і товаровиробника, задовольняє запити одних і приносить прибуток іншим, забезпечуючи їм взаємні вигоди. Товарами можуть бути (див. розділ 1.1) матеріальні речі (автомобілі, одяг, інструменти, обладнання тощо), продукти духовної праці (картини, музичні твори, комп’ютерні програми, ноу-хау і т.д.), послуги (консультації юриста чи економіста, лікарські послуги, пошив одягу, курортні чи туристичні послуги і т.п.).

У сучасному розумінні товарами (принаймі, серед найбільш успішних і технічно складних) є комплекси, що включають матеріальний і духовний продукт, послуги. Наприклад, сучасна електропобутова техніка (пральна машина-автомат, телевізор чи пилосос) поєднує в собі ноу-хау, власне матеріальний предмет, передпродажний та післяпродажний сервіс тощо.

Існують різні класифікації товарів (Котлер, 1995; Кардаш, 2001; Маркова, 1996) та ін. Розглянемо основні з них з авторськими уточненнями і доповненнями ознак класифікації (Ілляшенко, 2005).

1. За ступенем матеріальної відчутності:

· продукти матеріального виробництва (матеріальні речі);

· продукти духовного виробництва (твори мистецтва, навчальна і наукова література, знання);

· послуги, які слід розглядати як дії, що забезпечують потреби і запити споживачів. Їх можна розділити на матеріальні, результати яких мають предметну форму (побутові, транспортні, торгові, комунальні, громадського харчування), та нематеріальні (охорона здоров’я, санітарно-курортні, фізична культура, спорт, освіта).

2. За ступенем довговічності:

· товари тривалого користування, що звичайно витримують багаторазове використання (будинки, верстати й інструменти, холодильники, телевізори, автомобілі, взуття, одяг і т.д.);



· товари короткочасного використання – матеріальні вироби, цілком спожива­ються за один чи декілька циклів використання (паливо, мило, зубна паста, сіль, пиво, медичні препарати, паперові серветки, одноразовий пластиковий посуд і т.д.).

3. За характером кінцевого використання:

· товари споживчого використання, у т.ч.:

- товари повсякденного попиту (основні товари – хліб, вода, мило, зубна паста; повсякденного попиту попереднього вибору – журнали, газети, цукерки, чай; повсякденного попиту для екстрених випадків – парасольки під час дощів, лопати для чищення снігу під час заметів; імпульсної купівлі, які купують незаплановано, – сувеніри, збірники кросвордів);

- товари попереднього вибору (меблі, одяг, основні електропобутові товари);

- товари особливого попиту (дорогі престижні і спеціальні автомобілі, окремі види аудіо- і відеоапаратури, фотоапаратів);

- товари пасивного попиту, тобто товари, про які споживач не знає або чи знає, але особливо не задумується про їх застосування (індикатори радіоактивності чи газів, поховальний інвентар);

- послуги, у т.ч. особисті – курортні, туристичні, розважальні, ремонт особистого майна; орендні – товари напрокат; професійні – консалтингові, банківські, недержавна медицина; громадські – освіта, медичні, засоби масової інформації, культура, громадський транспорт, зв’язок, торгівля;

· товари виробничого призначення, у т.ч.:

- сировина – продукти природи і техногенної та антропогенної діяльності, що призначені для подальшого використання. Природна розподіляється на мінеральну, у т.ч. паливно-енергетичну (нафта, природний газ, вугілля, радіоактивні елементи), гірничо-хімічну (руди металів, сировина для виробництва будівельних матеріалів, хімічної продукції), а також на натуральну (лісопродукти, морепродукти, продукти сільського господарства, скотарства і т.д.). Сировина, що є продуктом техногенної та антропогенної діяльності: металолом, деякі види побутових і промислових відходів тощо;

- напівфабрикати – кінцеві результати певної діяльності, що підлягають подальшому використанню для виготовлення певної продукції: заготовки для ключів, чавунні чушки, м’ясний фарш, вироби з тіста;

- матеріали – результати переробки сировини призначені для виготовлення виробів: металопрокат, будівельні матеріали, пряжа;

- паливо і мастильні матеріали – бензин, солярка, машинне мастило;

- деталі і вузли – комплектуючі частини готових виробів: болти, гайки, контрольно-вимірювальні прилади для автомобільної і авіаційної техніки, реле для пральних машин, автомобільні шини, двигуни. Деталі виготовляють з однорідних матеріалів без операцій складання, вузли виготовляють з кількох деталей із застосуванням складальних операцій;

- капітальне обладнання, воно не змінюється в процесі виробництва і не присутнє в готовій продукції: будинки, верстати, важкі агрегати, транспортні засоби, комп’ютери;

- допоміжне обладнання включає рухоме заводське майно: ручний інструмент, офісні меблі і обладнання, автонавантажувачі;

- допоміжні вироби і витратні матеріали, які в явному вигляді у готових виробах не присутні. Вироби:оргтехніка, папір для друку, олівці. Витратні матеріали: матеріали для ремонту виробничих і допоміжних приміщень (фарба, гвіздки), картриджі для принтерів і ксероксів;

- інформаційні продукти: комп’ютерні програми, ноу-хау, патенти, ліцензії тощо;

- послуги, у т.ч. виробничі – встановлення, налагодження, ремонт і обслуговування обладнання; допоміжні – прибирання і охорона приміщень; розподільчі – транспорт, зв’язок, торгівля; ділові: інжинірингові і реінжи­ні­рингові послуги, рекламні, банківські, страхові, лізингові; консалтингові – з менеджменту, маркетингу, персоналу, виробництва, фінансів матеріально-технічного забезпечення, досліджень тощо.

Для оцінки рівня різноманітності продукції конкретних підприємств застосовують показники товарної номенклатури і товарного асортименту. Розглянемо основні визначення й оціночні показники (рис. 5.1).

Товарна одиниця – окремий товар (набір споживчих якостей), який характеризується певними відмінними від інших показниками назвою, ціною, дизайном, якістю і т.д., наприклад чоловічий наручний протиударний і вологозахищений годинник "Командирський" вартістю 50 грн.

Асортиментна група(товарна лінія) – група однойменної продукції (за назвами, видами, розмірами, артикулами, ґатунками); наприклад наручні чоловічі годинники середньої вартості, які виготовляються конкретним підприємством.

Товарна номенклатура – систематизований перелік усіх асортиментних груп і товарних одиниць, що виготовляються товаровиробником. Так годинниковий завод виготовляє і виводить на ринок наручні чоловічі і жіночі годинники, будильники, настінні годинники.

 
 

Рис. 5.1. Структура номенклатури і її основні характеристики

 

 

До основних показників товарної номенклатури відносять:

· ширину номенклатури – кількість виділених за певними ознаками видів продукції, які виготовляє підприємство: наприклад, верстатобудівний завод виготовляє такі види металорізальних верстатів – токарні, свердлувальні, фрезерні;

· глибину – кількість товарних одиниць кожного з видів, наприклад: токарні верстати виготовляються трьох типорозмірів, виділених за максимальним діаметром і довжиною деталі, що обробляється;

· насиченість – характеризує загальну кількість товарних одиниць у номенклатурі продукції, наприклад, верстатобудівний завод загалом виготовляє 10 різних товарних одиниць: 3 – токарної групи, 4 – свердлувальної і 3 – фрезерної;

· гармонійність – характеризує рівень подібності товарів різних асортиментних груп (за призначенням, технологією виготовлення, характеристиками, методами збуту). Так, усі згадані верстати можуть реалізовуватися споживачам методом прямого збуту, тобто за методами збуту номенклатура продукції є гармонійною.

Аналогічні показники можуть бути застосовані для аналізу товарного асортименту, який є частиною товарної номенклатури.

Рішення про формування товарного асортименту і товарної номенклатури приймають, виходячи із ситуації, що склалася на ринку, загальноекономічної і маркетингової стратегії підприємства, його ресурсних можливостей.

 

Приклад

Нижче, у табл. 5.1 наведена основна номенклатура продукції підприємства, що виготовляє насоси і зміни її структури протягом трьох років.

 

 

Таблиця 5.1. Динаміка змін структури товарної номенклатури

Вид продукції
грн % грн % грн %
Насоси для цукрової промисловості 44,55 40,53 39,80
Насоси для нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості 42,32 39,47 43,90
Запасні частини для насосів 13,13 18,07 14,80
Нестандартне обладнання 1,93 1,50
Усього

 

 

Однозначні рекомендації щодо того, яким повинен бути товарний асортимент і товарна номенклатура, дати важко, однак можна виділити певні закономірності. Широкий і глибокий асортимент продукції, яка орієнтована на запити різних груп споживачів, збільшує адаптаційні можливості підприємства до змін ситуації на ринку і зменшує ризик нереалізації продукції, однак у цій ситуації значно ускладнюється організація виробництва і збуту, а також система управління підприємством. При цьому простішим і менш ризикованим для товаровиробника є збільшення глибини асортименту, ніж його розширення, яке пов’язане з розробкою нових товарних ліній.

Поглиблення асортименту забезпечує більший ступінь урахування специфіки запитів різних груп споживачів. На цьому базується стратегія диференціації, як є однією з двох основних конкурентних стратегій. Іншою є стратегія лідерства за витратами, що передбачає виробництво стандартизованих дешевих товарів.

Розширення асортименту збільшує стійкість підприємства на ринку, особливо якщо товарні лінії різко різняться за галуззю використання і цільовими групами

споживачів. У цьому випадку в разі падіння інтересу споживачів до одних това-

Рис. 5.2. Товарна номенклатура ВАТ „Насосенергомаш”

 

 

рних ліній (наприклад, при зміні споживацьких запитів), підприємство може виживати і розвиватися за рахунок інших, виводячи з асортименту (модернізуючи) види продукції, що не користуються попитом споживачів і вводячи нові (модернізуючи складові комплексу маркетингу). Ревізія товарної номенклатури і товарної політики повинна здійснюватися постійно і відповідати новим ринковим можливостям.

 

Приклад

На рис. 5.2 представлена структура товарної номенклатури ВАТ "Насосенергомаш" (м. Суми), яке випускає досить різноманітний (широкий і глибокий) асортимент насосної продукції, що призначена для використання в різних галузях (www.nempump, www.rada).

За останні роки в економічно розвинутих країнах у загальному обсязі продажу зросла частка послуг і інформаційних товарів, і ці тенденції продовжують поглиблюватися, що товаровиробникам слід брати до уваги.

 

Приклад

За рейтингом Interbrend (Самые дорогие, 2008) за 2008 р., серед 10 найдорожчих світових брендів 5 є представниками інформаційних послуг, мікропроцесорної техніки, комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, відповідно, вони у рейтингу займають такі місця: IBM – 2 (59,031 млрд дол.); Microsoft – 3 (59,007 млрд дол.); NOKIA – 5 (35,942 млрд дол.); Intel – 7 (31,261 млрд дол.); Google – 10 (25,590 млрд дол.).

 

 





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...