Главная Обратная связь

Дисциплины:






Відсутність в рефераті посилань на літературні джерела або їх неправильне оформлення може потягнути за собою не зарахування реферату або зниження оцінки



 

V. Реферат може бути надрукованим (в т.ч. – комп`ютерним набором) або написаний від руки. Обсяг реферату без плану та списку літератури:

a) в друкованому варіанті через 1,5 інт. - 20-24 стор. через 2 інт. 25-30 стор.;

b) в рукописному варіанті - 25-30 стор.

В окремих випадках зазначені межі можуть бути змінені, якщо це виправдовується змістом реферату.

При рукописному виконанні реферату слід звернути увагу на чіткість та зрозумілість почерку; реферати, які не прочитуються, повертаються виконавцю.

Реферати, що дублюють вже наявні реферати або реферати, вміщені на сторінках Інтернет-видань, не зараховуються.

 

VI. Автор реферату має право на ознайомлення із рецензією на реферат і одержання додаткових пояснень від рецензента.

 

ОРІЄНТОВНА СХЕМА (ПЛАН)

ЗАХИСТУ РЕФЕРАТУ АСПІРАНТАМИ СТАЦІОНАРНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З ФІЛОСОФІЇ

 

Захист реферату аспірантами стаціонарної форми навчання відбувається публічно, під час практичних занять з філософії. Захист відбувається згідно графіку, затвердженому викладачем – керівником групи проведення семінарських занять.

 

Захист реферату не повинен бути переповіданням його змісту або його прочитуванням, а має бути аналітичною формою його представлення.

 

Рекомендується наступна схема (план) захисту реферату:

- представлення теми, окреслення її значення для філософії, життя, науки, в т. ч. – особисто для автора реферату;

- пояснення доречності обраного автором реферату плану викладу теми (план може бути структурно-логічним, генетичним (історичним), персоналістичним (перегляд позицій певних авторів), концептуально-теоретичним (перегляд та співставлення різних теорій і концепцій та ін.);

- виділення у тексті реферату кількох (3-х – 5-і) провідних стрижньових положень реферату, розкриття їх змісту, їх взаємозв’язку;

- пояснення основних висновків із розгляду реферату (3 – 5 пунктів);

- подання характеристики основних дослідницьких джерел (списку літератури), що використовувались при написанні реферату.

Зазначена схема відповідає загально прийнятій формі представлення наукових досліджень.

За бажанням особа, що захищає реферат, може запропонувати ще певні пункти захисту на власний розсуд, проте вони мають бути обґрунтованими.

 

ВИМОГИ

ДО РЕЦЕНЗУВАННЯ РЕФЕРАТІВ АСПІРАНТІВ ТА

ЗДОБУВАЧІВ НАУКОВОГО СТУПЕНЮ

ВИКЛАДАЧАМИ КАФЕДРИ ФІЛОСОФІЇ.

При рецензуванні рефератів викладачам перш за все слід звертати увагу на дотримання автором формальних умов виконання реферату, а саме:

· на наявність плану реферату;



· на наявність списку використаної літератури;

· на наявність посилань на літературу в тексті;

· на належний обсяг реферату (друкований реферат - 20-30 стор., написаний від руки - 25-30 стор.).

Рецензія на реферат, написана викладачем, повинна бути розгорнутою і включати в себе:

· оцінку доречності вибору теми реферату, її наукової значущості та зв’язку її з профілем наукової роботи автора;

· відповідність плану реферату обраній темі, а змісту реферату – його плану;

· оцінку того, якою мірою реферат розкриває саме філософський зміст теми;

· виділення положень, які вдало розкривають тему, представляють інтерес, відрізняються послідовністю та аргументованістю міркувань, оригінальністю та сміливістю думки або вмінням сформулювати власну думку;

· аналіз внутрішньої структури реферату (єдність частин, доцільність їх виділення, послідовність викладу теми, рух думки від простого до складного і т.ін.)

· виділення помилок та недоліків реферату із чітким обґрунтуванням, в чому саме полягає недолік або помилка, наскільки вона є серйозною, якого плану (формальна, змістовна, структурна). Аналіз помилок повинен допомогти усуненню їх при переробці реферату;

· підкреслення ступеню реферування: використання достатньої кількості літератури, вірне виділення основних точок зору, їх порівняння, оцінка і т. ін;

· формулювання загального висновку рецензування і виставлення оцінки. Причому, чим нижчим є бал оцінки, тим більш докладно вона повинна бути обґрунтованою.

Рецензія пишеться в довільній формі, без термінологічних ускладнень.

 

Наведені вимоги

відпові­да­ють положенням ВАК Укра­їни

про аспірантські рефе­рати.

Взірець оформлення титульної сторінки реферату з філософії

Додаток

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ І СОЦІАЛЬНИХ НАУК

 

 

Кафедра філософії

 

 

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

 

«РОЛЬ МОДЕЛЕЙ У НАУКОВОМУ ПІЗНІННІ»

 

 

Виконав:________________

 

Перевірив_______________

 

 

Львів - 2011

 
ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ.

1. Особливості сучасної філософії та її проявів в житті суспільства.

2. Місце і роль філософії в розвитку культури.

3. Філософія і мудрість: провідні аспекти співвідношення.

4. Філософія як форма духовно-практичного освоєння світу людиною.

5. Філософія та дофілософські форми світоглядних орієнтацій (магія, міфологія, архаїчні культи). – Конкретизувати вибір теми.

6. Проблема виникнення та історичного утвердження філософії.

7. Філософія і світогляд: співвідношення та взаємовпливи.

8. Проблема визначення предмету філософії в історії філософії.

9. Особливості розуміння предмету філософії в сучасній філософії.

10. Особливості архаїчного і міфологічного світоглядів.

11. Міфологія і світогляд стародавніх слов`ян в їх впливах на духовну культуру.

12. Співвідношення філософського і наукового пізнання світу.

13. Філософія і мистецтво: основні аспекти взаємовпливів.

14. Філософія та позафілософські форми світоосмислення (магія, окультизм, теософія, антропософія, езотерика і т. ін.). – Конкретизувати вибір теми.

15. Взаємини філософії і релігії в історії культури.

16. Особливості сучасного розуміння метафізики.

17. Філософія і наука.

18. Філософія і проблеми людського самовизначення.

19. Філософія і самовдосконалення особистості.

20. Людина та її буття як проблема філософії.

21. Філософське розуміння співвідношення життя, існування та буття людини.

22. Філософське осмислення людської діяльності та самодіяльності.

23. Людина і пізнання (проблема пізнання в антропологічному та екзистенціальному вимірах).

24. Основні етапи розвитку світової філософії (висвітлення окремих етапів або проблем). – Конкретизувати вибір теми.

25. Загальні особливості давньосхідної філософії та її провідна проблематика.

26. Проблеми виникнення давньосхідної філософії, умови та чинники її формування.

27. Зародки філософського світобачення в найдавніших цивілізаціях світу.

28. Провідні школи давньокитайської філософії.– Конкретизувати вибір теми.

29. Провідні школи давньоіндійської філософії. – Конкретизувати вибір теми.

30. Проблеми космології та онтології у давньосхідній філософії.

31. Розуміння людини у давньосхідній філософії.

32. Людина, суспільство та історія в осмисленні шкіл давньосхідної філософії. – Конкретизувати вибір теми.

33. Особливості античної філософії та її місце в розвитку європейської духовної культури.

34. Антична натурфілософія як джерело продуктивних ідей європейської науки.

35. Давньогрецька софістика як явище історії культури: філософський аналіз.

36. Уроки життя та філософської творчості Сократа.

37. Постать Сократа в оцінках видатних філософів.

38. Вихідні ідеї філософії Платона.

39. Вчення Платона про людину, світобудову, пізнання. – Конкретизувати вибір теми.

40. Сутність платонізму як філософської позиції.

41. Основні ідеї філософії Аристотеля.

42. Роль Аристотеля у формуванні наукового стилю мислення.

43. Вчення Аристотеля про світобудову та основи буття.

44. Етичне вчення Аристотеля.

45. Аристотель про державу та суспільний устрій.

46. Розвиток наукових ідей в античному світі.

47. Співвідношення філософії і математики в античному світі.

48. Видатні представники античної філософії. – Конкретизувати вибір теми.

49. Проблема людини в античній філософії.

50. Антична філософія про співвідношення знань та вчинків людини.

51. Ідеї етики в античній філософії.

52. Проблема співвідношення знання та віри в середньовічній філософії.

53. Загальні особливості середньовічного філософствування.

54. Християнська патристика та її роль у формуванні середньовічної філософії.

55. Схоластика як провідна форма середньовічної філософії: особливості, ідеї та представники.

56. Світоглядно-філософські ідеї середньовічної містики.

57. Абсолют та підходи до його визначення у філософії Середніх віків.

58. Гносеологічні проблеми в середньовічній філософії.

59. Історична доля платонізму та аристотелізму в історії середньовічної філософії.

60. Арабська філософія: її особливості та впливи на європейську філософію і науку.

61. Гуманізм і проблема цінності людини в філософії Відродження.

62. Натурфілософія європейського Відродження.

63. Роль філософських ідей доби Відродження у формуванні емпіричної науки.

64. Співвідношення філософії, науки і мистецтва у добу європейського Відродження.

65. Філософія і наукова революція ХVІІІ ст. (Роль філософії в утвердженні експериментальної науки Нового часу).

66. Методологічні пошуки в європейській філософії Нового часу.

67. Роль Р.Декарта в становленні раціоналізму в філософії Нового часу.

68. Новоєвропейський емпіризм: вихідні ідеї та представники.

69. Різновиди раціоналізму в філософії Нового часу.

70. Методологічне значення сперечання раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу для сучасної науки.

71. Проблеми теорії пізнання в новоєвропейській філософії.

72. Вчення про субстанцію в європейській філософії ХVІІ-ХVІІІ ст.

73. Особливості філософської творчості Б.Паскаля.

74. Б.Паскаль про засади людського буття.

75. Дослідження форм мислення у філософії Нового часу.

76. Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх вплив на соціальне життя.

77. Європейське просвітництво про співвідношення релігії і моралі.

78. Людина і суспільство в філософських дослідженнях Нового часу.

79. Феномен німецької класичної філософії в історії Європейської філософії.

80. Вихідні ідеї філософії І.Канта.

81. Вчення І.Канта про рівні та форми пізнання.

82. Філософське новаторство І. Канта.

83. Ідеї етики у філософії І.Канта.

84. Ідеї естетики у філософії І.Канта.

85. Соціально-філософські ідеї І.Канта.

86. Сучасне значення філософії І. Канта.

87. І.Кант про засади математики та природознавства.

88. Науковчення І.Г.Фіхте як засада його активістської позиції.

89. Вчення Ф.Шеллінга про світобудову.

90. Натурфілософія Ф.Шеллінга.

91. Сучасне значення філософії Г.Гегеля.

92. Гегелівська концепція діалектичної логіки.

93. Гегель про основні стадії розвитку абсолютної ідеї.

94. Оцінка філософії Г.Гегеля у європейській філософії.

95. Місце натурфілософії у філософській системі Г.Гегеля.

96. Філософські ідеї Л. Фейєрбаха і сучасність.

97. Л.Фейєрбах про необхідність та провідні риси нової філософії.

98. Діалогічний характер антропології Л.Фейєрбаха.

99. Особливості історико-філософських процесів в Європі XIX ст. та становлення некласичної філософії.

100. Поняття «некласичної філософії»: її особливості, ідеї, представники.

101. Вихідні філософські ідеї А.Шопенгауера.

102. А.Шопенгауер як один із фундаторів некласичної філософії.

103. Етика А.Шопегауера.

104. С.Кіркегор як мислитель і філософ.

105. Вплив ідей С.Кіркегора на сучасну філософію.

106. Розуміння людини у філософських міркуваннях С.Кіркегора.

107. Роль філософії позитивізму в культурному житті Європи ХІХ ст.

108. Історична еволюція основних різновидів позитивізму.

109. Ф.Ніцше як засновник «філософії життя».

110. Провідні особливості та суперечливий характер філософії Ф.Ніцше.

111. Вчення Ф.Ніцше про «надлюдину».

112. Ф.Ніцше та ніцшеанці.

113. Загальні особливості розвитку філософської думки України.

114. Ідейні джерела української філософії.

115. Філософські джерела та ідеї княжої доби в Україні.

116. Філософія, духовність та культ книжкової мудрості в Київській Русі.

117. Роль братських шкіл в утвердженні професійної філософії в Україні.

118. Гуманізм і просвітництво в історії української філософії.

119. Філософські ідеї українських просвітників.

120. Філософські курси та ідеї в Києво-Могилянській Академії.

121. Оригінальність філософії Г. Сковороди.

122. Вчення Г.Сковороди про світобудову.

123. Г.Сковорода про людину та умови досягнення нею життєвого щастя.

124. Філософсько-теологічний характер ідейних пошуків Г.Сковороди.

125. Вплив ідей Г.Сковороди на культуру та духовне життя України.

126. Т. Шевченко як виразник духовності та світоглядних орієнтацій українського народу.

127. Світоглядні та соціальні ідеї в творчості Т.Г.Шевченка.

128. Оригінальність філософсько-світоглядної позиції М. Гоголя.

129. Філософська спадщина І.Франка.

130. Соціально-філософські ідеї І.Франка.

131. І.Франко про суспільство та суспільний поступ.

132. Філософський процес в Україні XIX ст.: представники університетської філософії.

133. Філософські ідеї в Україні XX – ХХІ ст. – Конкретизувати вибір теми.

134. Розвиток філософської думки в українській діаспорі у ХХ ст.

135. Значення філософії для процесів духовного відродження України.

136. Ідеї, представники, напрями філософії XX – ХХІ ст. (на матеріалі окремих шкіл, течій та філософів). – Конкретизувати вибір теми.

137. Філософія і становлення нової наукової картини світу в ХX – ХХІ ст.

138. Філософські проблеми сучасної науки (на матеріалі певних наук). – Конкретизувати вибір теми.

139. Філософія і методологія науки у філософії ХХ – ХХІ ст.

140. Філософія екзистенціалізму: ідеї та представники. – Конкретизувати вибір теми.

141. Вплив ідей екзистенціалізму на мистецтво і духовну культуру ХХ ст.

142. Філософське значення ідей фрейдизму та неофрейдизму.

143. Філософія і сучасна космологія.

144. Філософські проблеми сучасної галактичної астрономії.

145. Проблема людини в західній філософії у другий половині XX – на поч. ХХІ ст.

146. Філософія про сучасну антропологічну кризу (ідеї постлюдськості в сучасній філософії).

147. Філософські аспекти актуальних проблем сучасної фізики.

148. Простір і час як проблеми філософії та науки.

149. Філософія техніки як напрям сучасної філософії.

150. Філософія науки, історія науки та наукознавство.

151. Сучасні моделі розвитку науки (К.Поппер, Т.Кун, П.Фейєрабенд, І.Лакатос, М.Полані). – Конкретизувати вибір теми.

152. Методологічні проекти сучасної науки (неокантіанство, логічний позитивізм, постпозитивізм, аналітична філософія). – Конкретизувати вибір теми.

153. Наука і моральна свідомість.

154. Проблеми моральної відповідальності науковця в сучасному світі.

155. Сучасна наука: особливості, тенденції розвитку, проблеми самоусвідомлення.

156. Людина і час.

157. Простір і час у культурі.

158. Особливості просторово-часових відношень в процесах мікро-, макро- та мегасвіту.

159. Проблеми еволюції в сучасній науці.

160. Сперечання еволюціонізму та креаціонізму в питанні про засади буття.

161. Проблема виникнення людини в науці і філософії.

162. Провідне місце проблеми свідомості у філософії.

163. Сучасні концепції походження свідомості: філософський аналіз.

164. Особливості філософського осмислення свідомості.

165. Сучасна філософія про природу та вихідні характеристики свідомості.

166. Співвідношення філософії та конкретних наук в дослідженні природи та сутності свідомості.

167. Філософські дослідження природи інтелекту.

168. Людина і машина: філософські аспекти співвідношення.

169. Сучасні інформаційні процеси: філософсько-методологічний аналіз.

170. Сучасні проблеми моделювання функцій людського інтелекту.

171. Проблеми штучного інтелекту: філософський аспект.

172. Місце пізнавальної проблематики у філософії.

173. Філософія про природу та сутність пізнання.

174. Види і рівні пізнання.

175. Роль науки в житті сучасного суспільства.

176. Суттєві особливості наукового пізнання.

177. Поняття і роль методу в науковому пізнанні.

178. Особливості сучасного стилю наукового пізнання.

179. Наукова істина та людська особистість.

180. Роль інтуїції в науці.

181. Роль знаків та символів у науковому пізнанні.

182. Філософія про роль знаково-символічної діяльності у людській життєдіяльності.

183. Філософський аналіз мови як напрямок філософських досліджень.

184. Основні сучасні концепції істини та їх філософський аналіз.

185. Поняття істини. Істина і пізнання.

186. Істина, правда і життєвий вибір людини.

187. Істина і цінність: філософські підходи.

188. Істина в контексті соціально-культурних процесів.

189. Суперечливі оцінки ролі науки в розвитку сучасного людства.

190. Рівні наукового пізнання та їх співвідношення.

191. Форми наукового пізнання, їх евристична та гносеологічна роль.

192. Гіпотеза як форма теоретичного наукового пізнання: сутність та пізнавальна роль.

193. Теорія як провідна форма сучасного наукового пізнання.

194. Моделювання як метод в сучасній науці. Види моделювання.

195. Методологічні аспекти наукового моделювання.

196. Роль моделей у науковому пізнанні.

197. Значення і місце експерименту в науці.

198. Поняття наукового факту та його наукова цінність.

199. Взаємозв`язок філософії і науки в історії пізнання.

200. Класична, некласична та постнекласична наука: порівняльний аналіз.

201. Методологічні проблеми системних досліджень.

202. Методологічне значення поняття структури в науці.

203. Роль математичних методів у науковому пізнанні.

204. Філософські проблеми кібернетики.

205. Проблеми формування евристично-пошукового мислення.

206. Методологічні аспекти інженерної діяльності.

207. Проблеми формування інженерного мислення.

208. Творчість і інженерна діяльність.

209. Філософські аспекти сучасної синергетики.

210. Вплив синергетики на зміни в сучасній науковій картині світу.

211. Антропний принцип в сучасній науці.

212. Критерії та еталони науковості.

213. Класичний та некласичний ідеали раціональності.

214. Роль ідеалів в науковому пізнанні.

215. Фундаментальні особливості методології соціально-гуманітарного пізнання.

216. Роль герменевтики та інтерпретації в соціально-гуманітарному пізнанні.

217. Зв’язок розвитку суспільства із розвитком техніки і технології.

218. Суб’єктивне та об’єктивне у соціально-гуманітарному пізнанні.

219. Філософсько-методологічні проблеми розвитку техніки та технології.

220. Нова «технологічна хвиля» в розвитку сучасної цивілізації: ідеї і концепції.

221. Людина і космос: історія і сучасність.

222. Філософський зміст поняття «ноосфери» (за працями В. Вернадського, Т. де Шардена).

223. Сучасні проблеми філософії історії.

224. Сучасні проблеми соціальної філософії.

225. Соціально-філософський аналіз природи суспільства.

226. Людина і соціум: аспекти співвідношення.

227. Глобальні проблеми сучасності та можливі шляхи їх вирішення.

228. Глобалізація як явище сучасної цивілізації. Глобалізм та антиглобалізм.

229. Ксенофобія, тоталітаризм, фашизм та антисемітизм як загрози сучасному суспільству.

230. Тероризм в його історичних та сучасних проявах: соціально-філософський аналіз.

231. Проблема «Схід – Захід» в сучасній культурології.

232. Традиціоналізм в сучасній філософії та культурології.

233. Природа і суспільство: філософський аспект співвідношення.

234. Людина і природа в історії філософії.

235. Людина та історія. Роль особи в історії.

236. Поняття історії та проблеми її осмислення у філософії.

237. Проблема сенсу історії та її спрямованості.

238. Методологічні проблеми історичного пізнання.

239. Проблема детермінізму в історичному пізнанні.

240. Сучасна феноменологічна соціологія: ідеї та представники.

241. Соціальна реальність як предмет пізнання.

242. Сучасна філософія про природу та суттєві особливості соціальності.

243. Філософія політики: сучасні проблеми.

244. Проблеми розуміння в соціології та філософії.

245. Герменевтика як теорія та методологія.

246. Поняття нації. Нація і суспільство, нація та історія.

247. Проблема національного характеру в сучасній науці.

248. Духовне життя суспільства: поняття, зміст, структура та стани.

249. Поняття культури. Культура і суспільство.

250. Класична, некласична та масова культура.

251. Феномен «масової культури» у сучасному суспільстві.

252. Проблеми збереження культурної спадщини людства в сучасному суспільстві.

253. Культура та людська особистість.

254. Процеси інтеграції в сучасній культурі.

255. Явище постмодернізму в сучасній культурі і філософії.

256. Особливості філософії постмодернізму та її вплив на сучасне життя.

257. Проблеми гуманізму в сучасному суспільстві.

258. Специфіка гуманітарного знання.

259. Поняття цивілізації та значення цього поняття для сучасних історико-культурних досліджень.

260. Цивілізація і культура: суперечливий характер співвідношення.

261. Духовність як міра самовдосконалення особи.

262. Знання та переконання.

263. Віра, надія, любов як норми прояву духовної цілісності особистості.

264. Проблема ідеального у філософії.

265. Філософське осмислення Абсолюту.

266. Філософія і логіка.

267. Сучасні тенденції розвитку логіки.

268. Логіка та творче мислення.

269. Філософські проблеми комп’ютеризації суспільства.

270. Філософські проблеми інформативного суспільства.

271. Роль комунікації в сучасних суспільних процесах.

272. Філософія та сучасна езотерика: проблеми взаємовідношень.

273. Філософія менеджменту.

274. Філософсько-методологічні проблеми регулювання економічних процесів.

275. Сучасні теорії ринкових відносин, їх філософський зміст.

276. Етика бізнесу та її значення для сучасної економічної діяльності.

277. Особистість та підприємницька діяльність.

278. Структура філософського знання та її обґрунтування в історії філософії.

279. Класифікації наук та їх евристична роль.

280. Філософська онтологія та її сучасні проблеми.

281. Етична проблематика в структурі сучасного філософського знання.

282. Проблеми сучасної моральної філософії.

283. Естетика як напрямок філософських досліджень.

284. Основні категорії сучасної естетики.

285. Філософія і теологія: суперечливий характер співвідношення.

286. Філософія релігії як напрям сучасної філософії: ідеї та представники.

287. Осмислення божественного в сучасній філософії.

288. Сутнісні особливості релігійної філософії.

289. Філософський зміст релігійно-теологічних доктрин. – Конкретизувати вибір теми.

290.

 
Філософський коментар з приводу «аномальних явищ» (НЛО, телекінез, парапсихологія).

291. Філософія і людська екзистенція.

292. Філософське осмислення співвідношення життя та смерті.

293. Сперечання креаціонізму та еволюціонізму в питанні про сутність і походження людини.

294. Сучасні нетрадиційні тлумачення людини (еніологія, езотерика, трансценденталізм).

295. Функції філософського знання по відношенню до: а) науки; б) особи; в) суспільної практики; г) пізнання; д) життєвого вибору людини. – Конкретизувати вибір теми.

296. Людська моральність та моральний вибір як фактори людського життя.

297. Вихідні категорії етики (добро та зло, совість, обов`язок, щастя та ін.), їх зміст та значення.

298. Історична еволюція етики та її категорій.

299. Поняття гармонії: об’єктивні та суб`єктивні складові.

300. Краса як чинник людської життєдіяльності.

301. Поняття цінностей у філософії. Цінності в онтологічному, екзистенціальному та культурологічному вимірах.

302. Людина як вища соціальна цінність.

303. Суперечливий характер становлення людської особистості.

304. Співвідношення природного, соціального, трансцендентного та іманентного в людині.

305. Філософія про свідоме творення життя.

306. Філософське осмислення сутності людського вчинку.

307. Роль спілкування в людському житті. Сучасна діалогічна філософія.

308. Проблема людської самореалізації.

309. Поняття постекономічного суспільства та його пріоритети.

310. Філософія педагогіки та освіти.

311. Талановитість та геніальність як прояви людської особистості.

312. Філософське осмислення кохання.

313. Інтимні сторони життя людини та їх філософське осмислення.

314. Проблема сенсу людського життя в її сучасному значенні.

315. Зв’язок поколінь: естафета чи заперечення?

316. Життя людини як космічне явище.

317. Історія філософії про сенс людського життя.

318. Проблема самогубства у філософському висвітленні.

319. Відношення людини до трансцендентного у філософському осмисленні.

320. Людина і Бог: філософсько-теологічні підходи.

 

ОРІЄНТОВНИЙ СПИСОК ПИТАНЬ

КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

1. Особливості сучасної ситуації із самовизначенням філософії.

2. Людина і світ. Проблема самовизначення людини в світі.

3. Діяльність як сутнісна засада людського способу буття.

2. Співвідношення практичної, духовної та духовно-практичної діяльності людини.

3. Характерні риси та суттєві особливості практичної діяльності.

4. Специфіка духовної діяльності людини та її результатів.

5. Особливості духовно-практичної діяльності та її форми.

6. Проблема визначення предмету філософії; історичні варіанти такого визначення. Етапи розвитку світової філософії.

7. Поняття світогляду. Філософія та світогляд.

8. Найважливіші особливості філософського мислення.

9. Філософія у пошуках вічного, незмінного, абсолютного. Граничний характер філософських вирішень проблем буття.

10. Суттєві риси міфологічної свідомості. Причини «міфологічного ренесансу» у XX ст.

11. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

12. Джерела філософії та проблема її зародження.

13. Міфологія та філософсько-світоглядні ідеї Месопотамії та Стародавнього Єгипту.

14. Канонічні джерела, філософські ідеї та філософські школи Стародавньої Індії.

15. Джерела, головні напрямки філософствування та філософські школи Стародавнього Китаю.

16. Особливості давньогрецької міфології. Від міфології до давньогрецької філософії: суттєві моменти переходу.

17. Найважливіші особливості та етапи розвитку античної філософії, її вплив на духовне життя людства.

18. Логіка розвитку проблематики досократичної філософії, її ідеї та представники.

19. Софісти, Сократ та сократичні школи: поворот у проблематиці античної філософії.

20. Сутність платонівської концепції ідей. Онтологія та космологія Платона.

21. Вчення Платона про знання, пізнання та вчинки людини.

22. Платон про людину та суспільний устрій.

23. Вплив філософії Платона на розвиток європейської філософії. Платон, платонізм та неоплатонізм.

24. Аристотель: життя і загальна характеристика особливостей його філософії.

25. Онтологія Аристотеля.

26. Аристотель: вчення про форми та закони мислення.

27. Історична доля платонізму та аристотелізму у європейській культурі.

28. Заключний цикл давньогрецької філософії: загальна характеристика, головні школи та представники.

29. Перехід до християнства – радикальна зміна світогляду та способу філософствування в Європі.

30. Особливості філософії Середніх віків та її місце в духовному житті середньовіччя. Етапи розвитку середньовічної філософії.

31. Християнська патристика, її проблематика та роль у формуванні середньовічного світобачення.

31. Європейські середньовічні схоластика та містика: етапи розвитку, ідеї та представники.

32. Візантійська філософська традиція та її вплив на філософствування Київської Русі.

33. Арабська філософія XI-XIII ст. та її контакти із європейською філософією.

34. Драматизм і колізії філософських пошуків у Європейському Відродженні. Вихідні філософські ідеї Відродження.

35. Епоха нового часу в Європі: соціокультурне життя та особливості духовних процесів.

36. Методологічні пошуки Ф. Бекона та Р. Декарта. Картезіанські традиції у новоєвропейському філософствуванні.

37. Б. Паскаль: концепція людини і світу.

38. Гносеологія Дж. Локка.

39. Сенсуалістські максими Дж. Берклі.

40. Скептицизм Д. Юма. Вчення про розум, пізнання, людину.

41. Вчення Спінози про субстанцію, її атрибути та положення людини в світі.

42. Філософські ідеї представників Європейського Просвітництва.

43. Філософія Г. Лейбніца. Г. Лейбніц і Х. Вольф.

44. І.Кант: життя, етапи творчості, напрямки філософствування.

45. Сутність «коперніканського перевороту», здійсненого І. Кантом у філософії.

46. Вчення І. Канта про пізнання та форми мислення.

47. Розвиток філософських ідей у основних представників німецької класичної філософії після І.Канта: І.Г.Фіхте та Ф.Шеллінг.

48. Ідеї «Феноменології духу» Г. Гегеля.

 
49. Вихідні ідеї та будова філософської системи Г. Гегеля.

50. Діалектична логіка Гегеля: принципи та вихідні категорії.

51. Л.Фейєрбах як уособлення духовних пошуків у Європейській філософії першої третини XIX ст.

52. Філософські процеси у Європі середини XIX ст.: перехід від класичної філософії до некласичної.

53. Філософія другої половини XIX ст. Розробка наукової філософії: марксизм, позитивізм, природничий матеріалізм.

54. Філософські пошуки С. Кіркегора і А. Шопенгауера.

55. “Філософія життя”: Ф. Ніцше, А. Бергсон, В. Дільтей. Ф.Ніцше та ніцшеанці.

56. Особливості світосприйняття та національного характеру українців.

57. Особливості міфології та світогляду стародавніх слов`ян.

58. Філософські ідеї та джерела часів Київської Русі.

59. Філософія Відродження (гуманізму) в Україні; поява професійної філософії.

60. Києво-Могилянська академія: особливості філософських курсів та головні представники професорської філософії.

61. Г. Сковорода: життя, творчість, філософські ідеї. Оригінальність філософської концепції Г.Сковороди.

62. Університетська філософія в Україні у XIX ст.

63. Філософські ідеї та світогляд Т. Шевченка.

64. Філософські погляди М. Гоголя.

65. Філософські ідеї І, Франка.

66. Філософська думка в Україні в другій половині XIX – на початку XX ст.

67. Провідні філософські течії XX ст.: неопозитивізм, аналітична філософія та постпозитивізм.

68. Провідні філософські течії XX ст.: екзистенціалізм.

69. Провідні філософські течії XX ст.: релігійна філософія.

70. Провідні філософські течії XX ст.: структуралізм та постструктуралізм.

71. Провідні філософські течії XX ст.: філософська антропологія, персоналізм.

72. Провідні філософські течії XX ст.: феноменологія.

73. Провідні філософські течії XX ст.: неомарксизм.

74. Провідні філософські течії XX ст.: філософія історії, культурологія.

75. Провідні філософські течії XX ст.: філософія науки і техніки, концепції технічного детермінізму.

76. Структура філософського знання. Функції філософії в житті народів світу та в розвитку людської особистості.

77. Філософська онтологія. Проблема буття у філософії; людські виміри проблеми буття.

78. Фундаментальна онтологія М. Хайдеггера та критична онтологія М.Гартмана.

78. Філософські аспекти сучасної наукової картини світу (НКС).

79. Проблема походження та природи свідомості як фундаментальна проблема філософії.

80. Свідомість та духовний світ людини. Вихідні ознаки свідомості.

81. Онтологічний статус свідомості. Ідеальність свідомості.

82. Структура і функції свідомості. Свідомість і творчість.

82. Види пізнання. Співвідношення наукового, художнього та філософського пізнання.

83. Рівні пізнання. Особливості логічного мислення. Мислення і закони логіки.

84. Проблема істини у пізнанні. Провідні концепції істини. Істина і правда.

85. Особливості та суттєві ознаки наукового пізнання.

86. Методи наукового пізнання. Метод і методологія.

87. Людські виміри науково-технічного прогресу.

88. Проблема співвідношення природного та соціального в людині.

89. Співвідношення понять людина-індивід-особа-особистість-індивідуальність.

90. Поняття цінності. Фундаментальні цінності людського буття.

91. Проблеми людського спілкування. Особа і суспільство.

92. Сутнісні сили людини.

93. Людська діяльність, самодіяльність і творчість.

94. Культура і цивілізація: зміст понять та аспекти співвідношення.

95. Філософія історії. Основні концепції історичного процесу.

96. Біосфера і ноосфера. Суперечлива роль техніки і технології в сучасному суспільстві.

97. Поняття техніки. Техніка і технологія.

98. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв`язок.

99. Духовне життя суспільства: поняття, складові, рівні та стани.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...