Главная Обратная связь

Дисциплины:






Теми практичних занять



Модуль 1

Змістовий модуль 1. Вища школа та освіта

Тема 1. Вища школа як педагогічна система

Мета і завдання, структура і функції вищої школи; вища школа як науково-педагогічна система (вищий навчальний заклад, наглядова рада, вчена рада, спеціалізована рада, робочі і дорадчі органи, ректорат, відділи, факультети, кафедри, викладачі, співробітники, студенти, магістри, спеціалісти, аспіранти, докторанти).

Вищий навчальний заклад (державної, комунальної і приватної форми власності) як освітня установа, котра має статус юридичної особи й реалізує професійні освітні програми вищої професійної освіти; його завдання, структура і напрями діяльності; види вищих навчальних закладів (університет, академія, інститут, консерваторія, музична академія).

Вища освіта як результат засвоєння такої сукупності систематизованих знань і навичок діяльності, яка дає можливість фахівцеві самостійно й відповідально вирішувати дослідницькі і практичні завдання, творчо використовуючи й розвиваючи досягнення культури, науки, техніки; мета, завдання, принципи побудови системи вищої освіти України (доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв’язок освіти з національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий світський характер освіти; інтеграція з наукою та виробництвом; взаємозв’язок із наукою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність системи освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті); ключові позиції Болонського процесу із удосконалення вищої освіти в Україні (двоциклове навчання; кредитна система; контроль якості освіти; розширення мобільності; забезпечення працевлаштування випускників; забезпечення привабливості європейської системи освіти); ступневість вищої освіти (підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр»); приватна освіта в Україні.

Офіційно-нормативні документи, що регламентують діяльність вищих навчальних закладів, а саме: Загальна декларація прав людини (1948 р.), Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») (1993 р.), Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (1993 р.), Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (1993 р.), Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (1993 р.), Указ Президента України «Про положення про національний заклад (установу) України» (1995 р.), Закон України «Про освіту» (1996 р.), Конвенція «Про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» (1997 р.), Типове положення про бібліотеку вищого навчального закладу (1998 р.), Закон України «Про вищу освіту» (2002 р.), Закон України «Загальнодержавна програма підтримки молоді на 2004-2008рр.» (2003 р.), Примірний статут вищого навчального закладу (2003 р.), Примірне положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України (2007 р.).



Тема 2. Загальносвітовий контекст ідеї вищої (університетської) освіти.

Феномен і витоки «ідеї університету». Підходи до періодизації становлення й розвитку європейської системи університетської освіти. Концепції «материнських» та «національних» моделей університету. Реалізація ідеї університету в епоху Середньовіччя, Відродження, Нового часу. Питання автономії й академічних свобод у процесі становлення модерного університету. Дослідницький університет В. Гумбольдта. Модель «ідеального університету» Джона Ньюмена. Трансформація ідеї університету в період ХХ – XXI століття.

Тема 3. Історія становлення й розвитку вищої школи й освіти в Україні

Унікальність і значення братств у розвитку української вищої школи ХУІ-ХУІІ ст. (передісторія вищої школи й освіти в Україні); Київська братська школа – загальноосвітній навчально-виховний заклад підвищеного типу, який існував у Києві у першій третині ХУІІ ст. (1615 р.); Києво-Могилянська академія (1632 р.) як центр культури і освіти, її вплив на розвиток освіти в Україні, педагогічна діяльність П. Могили (1596-1647рр.), зв’язки із зарубіжними навчальними закладами – греко-слав’яно-латинською академією в Москві (1687 р.); становлення Львівського університету (1661 р.) і педагогічні праці Єпіфанія Славенецького і Симеона Полоцького (1629-1680 рр.); вища освіта в Україні у ХУІІІ ст.; педагогічна діяльність і праці Г. С. Сковороди (1722-1794 рр.); освітні реформи у ХІХ ст.; статути вищих навчальних закладів; педагогічна діяльність М. І. Пирогова (1820-1870 рр.); педагогічна система К. Д. Ушинського (1827-1870рр.); боротьба за національну школу: прогресивні освітянські ідеї О. В. Духновича (1803-1863 рр.), Т. Г. Шевченка (1814-1861рр.), Х. Д. Алчевської (1841-1920 рр.), С. Ф. Русової (1856-1940 рр.), І. Я. Франка (1856-1916 рр.), Б. Д. Грінченка (1863-1910 рр.), Лесі Українки (1871-1913 рр.).

Виникнення і розвиток Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, його минуле та сучасне. Харківська педагогічна школа: дидактична (А. І. Зільбернштейн, В. І. Євдокімов, В. І. Лозова, І. Т. Федоренко), історико-педагогічна (С. Т. Золотухіна, О. М. Микитюк, Л. Д. Попова, О. В. Попова, Л.А. Штефан).

Реформування та стратегічні напрями розвитку вищої освіти в Україні: причини, які викликали необхідність реформування вищої освіти, його зміст, результати і перспективи інтеграції міжнародних освітніх систем.

Тема 4. Суб’єкти вищої школи

Студентство як активна соціальна група в системі вищого навчального закладу, яка має свою мету, свої специфічні особливості і яка готується до виконання соціальних ролей і функцій інтелігенції; самореалізація студентів у фаховій підготовці як психолого-педагогічна проблема; права і обов’язки студентів; соціальний статус студента: правовий, психологічний, педагогічний аспекти; кризові явища суспільного життя сучасної молоді; питання адаптації першокурсників до умов вищого навчального закладу; робота з обдарованими студентами; специфіка роботи з іноземними студентами, студентами-інвалідами; навчання студентів за кордоном відповідно до проектів по обміну; вдосконалення і розвиток особистісно-професійного потенціалу студентів у процесі самовиховання; культура навчальної роботи студентів; характеристика студентського колективу та шляхи його згуртування; лідер студентського колективу; педагогічні умови самореалізації майбутніх фахівців: а) врахування специфіки роботи вищих навчальних закладів різного профілю підготовки студентів; б) стимулювання, розкриття та реалізації власного потенціалу студентів у навчальній, виховній, громадській, науково-дослідницькій, самоосвітній видах діяльності; в) побудова міжособистісних відносин між викладачем і студентом, між студентами у процесі сумісної діяльності; г) організація студентського самоврядування. Працевлаштування випускників.

Педагогічна професія як засіб професійно-педагогічної самореалізації викладача вищого навчального закладу: особливості, структура та функції педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу; завдання, права та обов’язки викладача вищого навчального закладу; Деонтологічний кодекс педагога; педагогічна культура, її компоненти; мовленнєва культура; ораторське мистецтво викладача; педагогічна техніка, її компоненти; педагогічний такт та авторитет педагога; педагогічне спілкування як взаємодія суб’єктів педагогічного процесу, що здійснюється за допомогою знакових засобів і спрямоване на значущі зміни властивостей, станів, поведінки та особистісно-сенсових утворень суб’єктів; рівні педагогічного спілкування: примітивний, маніпулятивний, стандартизований, діловий, особистісний; стилі педагогічного спілкування: авторитарний, демократичний, ліберальний; самореалізація викладача вищого навчального закладу в різних видах діяльності: навчальній, виховній, громадській, самоосвітній, методичній; аудиторна та позааудиторна робота зі студентами; роль та функції куратора академічної студентської групи; викладач вищого навчального закладу як консультант, який допомагає у виборі студентами навчальних курсів, складанні індивідуальних навчальних планів; підготовка тьюторів, інструкторів, модераторів з метою розкриття внутрішніх ресурсів учасників навчально-виховного процесу у вищій школі.

Магістри, аспіранти, докторанти як науковий потенціал вищого навчального закладу; правила вступу до магістратури, аспірантури, докторантури, права і обов’язки магістрів, аспірантів, докторантів; робота наукового керівника, консультанта магістерської, дисертаційної роботи; етика відносин між керівником і здобувачем у процесі пошукової діяльності.

Змістовий модуль2. Загальні питання педагогіки вищої школи.

Тема 1. Загальні питання педагогіки вищої школи, методологія, методи науково-педагогічних досліджень

Педагогіка вищої школи як наука та мистецтво: мета, завдання, об’єкт, предмет, її категорії ( людина, особистість, індивідуальність, виховання, навчання, освіта, формування, соціалізація); фактори розвитку особистості: індивідуальний розвиток, середовище, організована виховна система; система педагогічних наук, джерела їх розвитку, зв'язок педагогіки вищої школи з іншими науками (акмеологією, андрагогікою, гносеологією, етнопедагогікою, інформатикою, історією педагогіки, математичною статистикою, методиками навчальних дисциплін, педагогічними технологіями, професійною етикою, порівняльною педагогікою, психологією вищої школи, соціальною педагогікою, спеціальною педагогікою (дефектологією), соціологією, філософією).

Цілісний педагогічний процес у вищій школі як спеціально організована взаємодія суб’єктів навчально-виховної діяльності, спрямованої на цілісний особистісно-професійний розвиток особистості тих, хто виховує і навчає, та тих, хто виховується і навчається; компоненти педагогічного процесу (мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний, оцінювально-результативний).

Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу у ВНЗ (сутність педагогічної взаємодії, педагогічне спілкування як форма взаємодії викладача і студентів, міжособистісні відносини як результат педагогічної взаємодії, сумісна діяльність викладачів і студентів як спосіб реалізації педагогічної взаємодії).

Методологія педагогіки вищої школи як вчення про структуру, логічну організацію, вимоги, методи (прийоми), форми, засоби забезпечення педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі різного профілю на філософському, загальнонауковому, конкретно-науковому рівнях; характеристика окремих філософських підходів до вивчення педагогічних явищ і процесів у вищій школі (діалектичний матеріалізм, екзистенціалізм, неопозитивізм, неотомізм, педагогічна антропологія, позитивізм, прагматизм); характеристика окремих загальнонаукових підходів до вивчення педагогічних явищ і процесів у вищій школі (системний, особистісно-діяльнісний підходи); характеристика окремих загальнонаукових підходів до вивчення педагогічних явищ і процесів у вищій школі (акмеологічний, аксіологічний, гендерний, герменевтичний, гуманістичний, компетентнісний, персоналізований, ресурсний, синергетичний).

Методи науково-педагогічних досліджень як упорядкована сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного й теоретичного пізнання та вивчення явищ і процесів педагогічної дійсності з метою досягнення поставленої наукової мети; теоретичні методи (вивчення та узагальнення масового та індивідуального досвіду, зокрема й педагогічного, аналіз наукової (психолого-педагогічної та іншої) літератури, архівних матеріалів, документації, продуктів діяльності людини, аналіз понятійно-термінологічної системи, аналогії, які основані на спільності фундаментальних законів діалектики для процесів природи, побудова гіпотез, уявного педагогічного експерименту, прогнозування, моделювання), емпіричні методи (спостереження (лабораторні й польові), самоспостереження, бесіда, інтерв’ю, проективні методики, анкетування, соціометрія, метод рейтингу, педагогічне тестування, педагогічний консиліум, педагогічний експеримент (глобальний, локальний, мікро-експеримент, пілотажний, природний і лабораторний), науково-педагогічна експедиція), методи математичної статистики (критерій Стьюдента).

Експеримент як метод дослідження, в процесі якого створюються умови для з’ясування залежності між педагогічними засобами і результатами їх використання, його етапи (констатувальний, формувальний, контрольний), складання плану організації, проведення, оформлення результатів експерименту.

Тема 2. Основи дидактики вищої школи: процес навчання, принципи навчання, зміст освіти.

Поняття про дидактику як галузь педагогіки, котра розкриває теорію освіти і навчання, її категорії (виховання, педагогічна діяльність, освіта, навчання, учіння, зміст освіти, метод навчання, форма організації навчання, контроль навчально-пізнавальної діяльності); витоки дидактичних ідей; питання дидактики в працях класиків педагогіки; актуальні питання дидактики ХХІ століття.

Зміст освіти як педагогічно адаптований соціальний досвід, педагогічно адаптовану систему знань, способів діяльності інтелектуального і практичного характеру, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу; основні елементи змісту освіти за І. Я. Лернером, М. М. Скаткіним; вимоги до змісту освіти у вищій школі; державні освітні стандарти з галузі знань і вмінь; базисний навчальний план, типовий навчальний план, національно-регіональний компонент. Навчальна дисципліна як педагогічно адаптований зміст будь-якої галузі діяльності.

Інтегрований підхід до визначення змісту освіти у вищій школі та його нормативне забезпечення. Офіційно-нормативні документи, що регламентують зміст вищої освіти: а) навчальний план – основний нормативний документ вищого навчального закладу освіти, що визначає організацію навчального процесу за конкретним напрямом освітньо-кваліфікаційної підготовки, б) навчальна програма – основний нормативний документ вищого навчального закладу освіти, в якому розкривається зміст освіти з кожної навчальної дисципліни; в) орієнтовний тематичний план, робочий план; г) підручник, навчальний посібник, монографія.

Робоча програма та її структурні складові, авторські навчальні програми, тематичний план, засоби проведення поточного та підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури й засобів навчання.

Процес навчання у вищій школі як цілеспрямована взаємодія викладача і студентів, у процесі якої здійснюється формування у студентів наукових знань, способів діяльності, емоційно-ціннісного і творчого ставлення до оточуючої дійсності, відбувається загальний розвиток; функції процесу навчання.

Учіння як пізнавальна діяльність студентів, що спрямована на оволодіння змістом освіти і в процесі якої відбувається розвиток і виховання особистості.

Мотивація навчальної діяльності студентів.

Закономірності навчання – об’єктивні, стійкі, суттєві взаємозв’язки педагогічних явищ, процесів у навчанні.

Принципи навчання як основоположні ідеї, вихідні вимоги до процесу навчання, виконання яких забезпечує його ефективність. Характеристика принципів навчання вищої школи: гуманістичної спрямованості навчання; забезпечення єдності освітніх, розвивальних і виховних функцій навчання, професійної спрямованості навчання, науковості, систематичності й системності в навчанні, доступності нарощуваних труднощів, свідомості, активності й самостійності студентів у навчанні, індивідуального підходу до студентів, наочності навчання, міцності засвоєння знань, умінь, навичок, оптимізації навчального процесу; дидактичні правила, які виходять із принципів.

Тема 3. Методи і форми навчання у вищій школі

Методи навчання як упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності викладачів і студентів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань. Класифікація методів навчання за джерелом придбання знань: словесні, наочні, практичні; за характером пізнавальної діяльності студентів: пояснювальний, репродуктивний, проблемний виклад, евристичний, пошуковий, дослідницький; у залежності від діяльності викладача і студента – бінарні; у залежності від логіки пізнання: аналітичний, синтетичний, індуктивний, дедуктивний; словесні методи навчання: монологічні – усний виклад, розповідь, пояснення, лекція; діалогічні: бесіда, дискусія, метод драматизації; наочні методи: спостереження, ілюстрація, демонстрація; практичні методи навчання: навчальні вправи, лабораторні досліди, практична робота; методи стимулювання і мотивації – ситуації успіху, похвала, дидактична гра, конкурси, пред’явлення вимог, контроль.

Евристичні (сократівські) методи навчання; упровадження в практику вищої школи методів продуктивного навчання (А. В. Хуторський); нетрадиційні види лекцій; активні методи навчання.

Чинники вибору методів навчання (мета заняття, зміст, навчальні можливості студентів, особливості особистості викладача, матеріально-технічне забезпечення).

Форми організації навчання як певний порядок (режим, межі), при якому відбувається освітній процес. Лекція – провідна форма організації навчально-пізнавальної діяльності студентів: структура, функції, види лекцій, вимоги до лекції, оцінка якості лекції, її критерії; методичні поради викладачам щодо вдосконалення лекторської майстерності.

Семінар як особлива форма занять з певної теми, предмету: просемінари, семінарсько-практичні заняття, критерії оцінки семінарського заняття, умови ефективності проведення семінарів.

Практичні й лабораторні роботи (практикуми) у ВНЗ; екскурсія, консультації, конференція, колоквіум як форми навчання студентів, котрі підвищують їх професійний інтерес і поглиблюють рівень особистісно-професійних знань та вмінь.

Індивідуальна робота студентів.

Організація групової форми роботи зі студентами на заняттях.

Позааудиторні форми роботи (гуртки, факультативи, секції, клуби за інтересом, спортивні товариства, участь у громадських організаціях).

Організація самостійної роботи студентів (СРС): сутність, вимоги, характер, перевірка, виконання студентами індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) з фахових навчальних предметів.

Виробнича практика як засіб професійної самореалізації студентів: завдання, зміст, види, оформлення результатів, нові підходи до її організації й проведення.

Тема 4. Сучасні технології навчання у ВНЗ. Інновації в системі освіти.

Концепції навчання: догматичне навчання, пояснювальне навчання, проблемне навчання як створення викладачем проблемних ситуацій, які студенти самостійно розв’язують і здобувають нові для себе знання, способи діяльності, методи проблемного навчання, умови успішної організації проблемного навчання; програмоване навчання; організація модульно-рейтингового навчання; комп’ютерна освіта та перспективи її розвитку в Україні; переваги та недоліки дистанційного навчання студентів; контекстне навчання в аспекті нової освітньої парадигми; особистісно-орієнтоване навчання як визнання самобутності, самоцінності кожного студента, який володіє неповторним суб’єктивним досвідом; кредитно-модульне навчання у вищій школі.

Авторські дидактичні системи навчання: концепція розвивального навчання (В. В. Давидов, Л. В. Занков, Д. Б. Ельконін), концепція поетапного формування розумових дій (П. Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна), концепція активізації пізнавальної діяльності суб’єктів навчання (О. К. Дусавицький, В. І. Лозова, А. К. Маркова, Т. Н. Шамова, Г. І. Щукіна ), концепція оптимізації навчального процесу (Ю. К. Бабанський), система оновлення освіти дорослих (NALM).

Розробка та упровадження педагогічних технологій навчання і виховання у вищій школі. Розробка та упровадження акмеологічних технологій у практику вищого навчального закладу.

Педагогічна інновація як цілеспрямоване і кероване внесення прогресивних змін в освітню практику шляхом створення, розповсюдження та освоєння новоутворень; класифікація педагогічних інновацій за: рівнем релевантності, сферою здійснення, масштабом перетворень, способом створення, рівнем глибини і повноти, відношенням до свого попередника, способом здійснення, характером походження.

Характеристика інноваційного педагогічного процесу у ВНЗ: інноваційна діяльність, суперечності розвитку, закономірності, структура інноваційних процесів, інноваційна компетентність викладача вищої школи.

Інноваційна педагогічна технологія як комплексний, інтегрований процес, який включає суб’єктів, ідеї, способи організації інноваційної діяльності і забезпечує результативність нововведення; інноваційні навчальні технології: модульні, інформаційні, проектні, інтерактивні, індивідуалізовані, ігрові, інтегровані, кредитно-модульна технологія, MultiMedia-технології.

Тема 5. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студента як складова частина навчального процесу у вищій школі, що передбачає перевірку, оцінку (вимірювання знання, умінь, навичок), облік (фіксацію результатів оцінювання у вигляді балів), його компоненти; функції контролю (контролювальна, навчальна, діагностико-керувальна, стимулюючо-мотиваційна, розвивальна, виховна).

Педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень студентів: об’єктивність, індивідуальний характер оцінювання, гласність контролю, всебічність оцінювання, диференційованість оцінювання, різноманітність форм, методів контролю, етичне ставлення до студента, повага до нього, валідність і надійність контролю, підготовка студентів до здійснення контролю і самоконтролю знань, умінь.

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів; методи і форми контролю; особливості тестування рівня сформованості знань та вмінь студентів (відносна простота процедури й необхідного обладнання, безпосередня фіксація результатів, можливе використання як індивідуально, так і для цілих груп, зручність математичної обробки, короткочасність, наявність встановлених стандартів).

Моніторинг якості професійної підготовки майбутніх фахівців: сутність, функції, види, методичні поради щодо його організації у ВНЗ.

Тема 6. Навчально-дослідна і науково-дослідна робота у вищій школі

Навчально-дослідна робота студентів і магістрів як засіб підвищення якості підготовки фахівця та як вид дослідницької діяльності, яка виконується у межах навчально-виховного процесу і передбачена навчальним планом ВНЗ і носить обов’язковий характер. Форми навчально-дослідної роботи студентів і магістрів: виконання професійних завдань пошукового характеру; лабораторних робіт, які передбачають елементи наукового дослідження (складання узагальнених таблиць, структурних блок-схем лекції, переліку визначень ключових понять курсу з посиланням на джерела, анотування статей, книги або окремих розділів, написання рефератів і доповідей); підготовка і написання курсових, дипломних, магістерських робіт; виконання конкретних професійних завдань науково-дослідного характеру в період практики; участь груп або окремих студентів у виконанні індивідуальних планів кафедр.

Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1992 р.). Науково-дослідна робота студентів і магістрів як складова професійної підготовки майбутніх фахівців та як вид дослідницької діяльності, яка виконується в позанавчальному процесі і носить добровільний характер. Участь студентів та магістрів в роботі наукового студентського товариства: в гуртках, секціях.

Місце і роль кафедри у здійсненні науково-дослідної роботи: підготовка та захист курсових, дипломних, магістерських, дисертаційних робіт; організація та проведення науково-практичних конференцій для студентів, здобувачів, викладачів. Техніка написання, оформлення, захист курсової, дипломної, магістерської, дисертаційної роботи. Навчально-методична робота викладача як передумова забезпечення якісної організації цілісної системи навчання у вищому закладі освіти; види й форми навчально-методичної роботи.

Розвиток творчого потенціалу викладача ВНЗ: підготовка та проведення відкритих лекцій та семінарсько-практичних занять; розробка навчально-методичного забезпечення викладання навчальних курсів; навчання в аспірантурі, докторантурі; науково-педагогічне стажування в закладах освіти України та за кордоном; участь в науково-практичних конференціях, наукових проектах.

Тема 7. Виховна робота зі студентською молоддю

Теоретико-методичні засади сучасної концепції виховання студентів; мета і завдання виховання студентської молоді; принципи (гуманізації, індивідуально-особистісної орієнтації, виховання в діяльності і спілкуванні, стимулювання людини до самовиховання, демократизації, цілісного підходу до виховного процесу); методи виховання студентів (методи формування свідомості особистості: освічення, навіювання, переконання, метод прикладу; методи формування досвіду поведінки: привчання, вправи, доручення, виховні ситуації; методи стимулювання і корекції поведінки: заохочення, покарання); фактори, що визначають вибір методів виховання; основні напрями й критерії виховної роботи; національне виховання, шляхи формування національної самосвідомості студентів; громадянське виховання, його значущість та шляхи реалізації; моральне, трудове, естетичне, художнє, фізичне виховання.

Система виховної роботи зі студентами у вищому навчальному закладі, її організаційно-методичне забезпечення; особистість педагога як основний фактор виховного впливу на студентів; соціально-психологічні, індивідуально-особисті, організаційно-методичні передумови функціонування виховної взаємодії викладача зі студентами. Позааудиторна виховна робота у вищому навчальному закладі, її форми.

Виховна робота в академічній групі. Роль та функції куратора академічної групи: планування виховної роботи, проведення кураторської години, відвідування гуртожитку. Особливості студентського самоврядування у вихованні студентів. Участь куратора та студентів-активістів у роботі Інституту кураторів.

Тема 8. Наукові засади управління вищим навчальним закладом.

Система управління вищою школою (Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади вищої школи, місцеві органи державної влади і органи місцевого самоврядування та підпорядковані їм органи управління вищою освітою, органи громадського самоврядування). Структурні підрозділи вищого навчального закладу (кафедри, факультети): їх завдання, функції, порядок організації роботи. Навчально-науково-виробничі, навчально-наукові, науково-дослідні центри як структурні підрозділи ВНЗ. Принципи управління ВНЗ. Стратегічні, практичні, оперативні завдання управління ВНЗ. Ректор ВНЗ: його права і обов’язки. Керівництво факультетом. Декан факультету та завідувач кафедрою: права та посадові обов’язки. Вчена рада ВНЗ, вчена рада факультету, наглядова рада як колегіальні органи управління ВНЗ. Органи громадського самоврядування у ВНЗ. Збори (конференція) трудового колективу.

Тема 9. Тенденції розвитку педагогіки вищої школи в зарубіжних країнах.

Організація навчання у вищих навчальних закладах провідних країн світу: основні типи вищих навчальних закладів у розвинених країнах світу, провідні форми і методи навчання студентів за рубежем, облік, контроль основних знань, умінь та навичок студентів у зарубіжних ВНЗ; організація науково-дослідної діяльності студентів у зарубіжних ВНЗ; багаторівнева система підготовки фахівців; мета та завдання виховання студентської молоді в розвинених країнах Заходу та Сходу; зміст і напрями виховання молоді у провідних країнах світу.

 

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем Кількість годин
денна форма Заочна форма
усього у тому числі усього у тому числі
л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Вища школа та освіта
Тема 1. Вища школа як педагогічна система            
Тема 2. Загальносвітовий контекст ідеї вищої (університетської) освіти            
Тема 3. Історія становлення і розвитку вищої школи й освіти в Україні        
Тема 4. Суб’єкти вищої школи          
Разом за змістовим модулем 1        
Змістовий модуль 2. Загальні питання педагогіки вищої школи
Тема 1. Загальні питання педагогіки вищої школи, методологія, методи науково-педагогічних досліджень            
Тема 2. Основи дидактики вищої школи: процес навчання, принципи навчання, зміст освіти            
Тема 3. Методи і форми навчання у вищій школі        
Тема 4. Сучасні технології навчання у ВНЗ. Інновації в системі освіти.              
Тема 5. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів        
Тема 6. Навчально-дослідна і науково-дослідна робота у вищій школі        
Тема 7. Виховна робота зі студентською молоддю        
Тема 8. Наукові засади управління вищим навчальним закладом.            
Тема 9. Тенденції розвитку педагогіки вищої школи в зарубіжних країнах            
Разом за змістовим модулем 2        
Усього годин   -    
Модуль 2
ІНДЗ     - - 3год на 1 особу -     - - -  
Усього годин                    

 

5.Теми семінарських занять

№ з/п Назва теми Кількість годин
денна заочна
1. Завдання, структура і напрями діяльності вищого навчального закладу
2. Соціально-історичні характеристики розвитку вищої педагогічної освіти в Україні
3. Студент та викладач як суб’єкти вищої школи
4. Методи і форми навчання у вищій школі. Вибір методів навчання у вищій школі
5. Організація контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання
6. Навчально-дослідна і науково-дослідна робота у вищій школі
7. Позанавчальна виховна діяльність у ВНЗ
8. Актуальні питання розвитку вищої освіти в Україні та за кордоном
Разом

Теми практичних занять





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...