Главная Обратная связь

Дисциплины:






Склад і властивості чорноземів Степу



 

Склад і властивості чорноземів звичайних і південних пов'язані з розвитком дернового гумусово-акумулятивного процесу, та проявом процесів карбонатизації, осолонцювання і засолення, які протікають в умовах помірно теплого клімату з недостатнім зволоженням переважно на лесах і лесовидних суглинках.

За даними УНДІГіА ім. О.М.Соколовського серед чорноземів звичайних найбільш поширені важкосуглинкові різновиди (88,5%), середньосуглинкові займають 6,5% площ, глинисті – 3,9%, а легкосуглинкові – біля 1%. Серед чорноземів південних переважають важкосуглинкові і глинисті – 81,6% середньосуглинкові займають 10,4, легкосуглинкові – 1,8, а супіщані – 1,7% площ сільськогосподарських угідь.

В чорноземах звичайних перерозподіл мулу і фізичної глини за профілем не спостерігається, а в чорноземах південних він присутній. Вміст фізичної глини і частинок мулу дещо збільшується з глибиною (табл. 3.48). Ступінь диференціації посилюється з півночі на південь і сильніше проявляється в солонцюватих підтипах.

Тонкодисперсна частина чорноземів Степу закріплена і разом з частинками дрібного пилу утворює водостійкі зернисті агрегати. Однак, в орних шарах оброблюваних ґрунтів, особливо в чорноземах південних зерниста структура зруйнована, розпилена і характеризується слабкою протиерозійною здатністю.

Валовий хімічний склад окремих генетичних горизонтів змінюється слабо. Про це свідчить співвідношення SiО2: R2O3, яке в чорноземі звичайному становить 7,4-8,0, а в південному 7,2-7,7. За профілем ґрунту хімічні елементи розподілені рівномірно. Спостерігається незначне збільшення кремнезему у верхніх шарах. Це свідчить про протікання ґрунтотворення без особливих змін мінеральної частини.

За вмістом гумусу чорноземи звичайні розподіляються на середньо- і малогумусні. З півночі на південь у підзоні північного Степу в міру зростання посушливості клімату, а також із заходу на схід зменшується

Таблиця 3.48 – Хімічний склад, вміст фізичної глини і мулу в чорноземах звичайних та південних (МЛ.Полупан, В.Д.Кисиль, 1979)

 

  Чорнозем звичайний глибокий малогумусний Чорнозем південний на лесі
Показники Генетичний горизонт
  На Н PhK На Нр(і) Phi/к
Шар ґрунту, см 0-20 30-40 90-100 0-10 25-30 40-50
Вміст частинок, %  
<0,01 мм 60,7 58,1 58,2 60,0 59,3 62,2
<0,001 мм 33,8 33,9 31,3 40,3 42,0 43,1
Вміст оксидів, %
SiО2 74,8 75,0 72,4 74,1 73,3 69,0
Fe2О3 4,9 4,7 4,7 4,6 4,4 4,6
АІ2О3 12,8 14,2 12,5 13,5 14,2 13,3
СаО 1,8 0,4 4,6 1,6 0,8 7,1
МgО 1,8 1,7 1,7 1,8 2,1 1,8
Na20 0,8 0,8 0,8 0,8 1,1 0,7
SiО2:R2О3 8,0 7,4 8,0 7,7 7,6 7,2
               

 



 

глибина гумусованого шару з 120 до 55-45 см і вміст гумусу з 6,1-4,7 до 4,6-4,0%. Легші за механічним складом ґрунти гумусу містять менше.

У чорноземів південних профіль менш гумусований (50-85 см), а вміст гумусу визначається механічним складом. Важкосуглинкові і легкоглинисті різновиди містять його 3-5,5%, середньосуглинкові 2-3, а легкосуглинкові 0,4-2,0%.

Характерною особливістю чорноземів звичайних і південних, як і взагалі чорноземів, є поступове зменшення вмісту гумусу вниз за профілем (табл. 3.49).

В складі гумусу переважають гумінові кислоти. Тип гумусу гуматний. Співвідношення Сгк:Сфк в чорноземах звичайних 2,0-2,5, у південних – 2,9-3,0, зменшуючись вниз за профілем до 0,4-1,2.

Чорноземи звичайні та південні мають сприятливі фізико-хімічні властивості. У перших ємність вбирання залежно від механічного складу коливається від 20 до 50 мг-екв 100 г ґрунту. В складі увібраних катіонів переважають обмінний кальцій та магній (табл. 3.50).

Вміст обмінного натрію не перевищує 0,5-1,0 мг-екв 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, вниз за профілем слаболужна.

 

Таблиця 3.49 –Вміст і груповий складгумусу чорноземів Степу.І.Полупан, В.Д.Кисіль, 1979)

 

Генетичний горизонт, глибина, см Загальний вміст гумусу, % С органічний, % Сгк Сфк С залишку Сгк : Сфк
% до загально С
Чорнозем звичайний малогумусний на лесі
На0-10 5,00 2,90 33,2 13,2 53,6 2,5
Н 30-40 3,62 2,10 31,7 16,1 52,2 2,0
НР50-60 2,07 1,20 24,8 20,7 54,5 1,2
PhK70-80 0,07 0,60 12,3 33,3 54,4 0,4
Чорнозем південний на лесі
На0-10 3,10 2,81 30,9 10,7 58,4 2,9
Нр(і)25-30 2,60 1,68 30,4 10,1 59,5 3,0
Phi/к40.50 1,50 1,25 22,4 14,4 63,2 1,56
P(h)к55-60 0,90 6,73 19,2 16,4 64,4 1,17
                         

 

 

В чорноземах південних ємність вбирання у легкосуглинкових і важко суглинкових різновидах становить 17-50, а в легкосуглинкових 5-15 мг-екв 100 г ґрунту. Обмінного кальцію у 4-8 разів більше ніж обмінного магнію. Обмінного натрію вони містять 0,1—1 мг-екв/100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слаболужна

У чорноземах південних солонцюватих вміст обмінного натрію не перевищує 1-3% від ємності вбирання, а співвідношення між обмінним кальцієм і магнієм звужується до 3-5 :1.

Ємність вбирання катіонів висока і не лімітує продуктивність даних грунтів. У складі ГВК переважає кальцій.

Ґрунти мають високу біологічну активність. Розвинута мезофауна, а у складі мікрофлори переважають бактерії.

Важливого значення набувають заходи щодо регулювання осолонцювання і засолення ґрунтів. Перш за все це гіпсування і висока культура зрошення за наявності дренажу, введення нових прийомів зрощування (дощування, крапельне та ін.). Недотримання цих правил призводить до вторинного засолення і осолонцювання.

Солі та гіпс в північній частині підзони залягають на глибині 3-4 м, в південній 2-2,5, а степовому Криму – 1,5-2 м. Скипання від 10% соляної кислоти на Правобережжі з 30-70 см, на Лівобережжі – 25-35 см, а в Задністров'ї і Криму з 30-50 см.

Агрохімічні показники чорноземів звичайно змінюються залежно від механічного складу ґрунтів, вмісту гумусу, кількості внесених добрив та ін. За даними УНДІГіА в орному шарі вміст валового азоту коливається в межах 0,21-0,27%, валового фосфору – 0,10, поступово зменшується вниз

 

Таблиця 3.50 – Водно-фізичні показники чорноземів Степу (М.І.Полупан, В.Д.Кисіль, П.О.Гаврик, 1979)

 

Показники Чорнозем звичайний глибокий малогумусний на лесі Чорнозем південний на лесі
Генетичний горизонт
На Н Hp Рhк На Нр(і) Phi/к P(h)K
Шар ґрунту, см 0-10 30-40 50-60 70-80 0-10 25-30 40-50 55-60
РН водний 7,2 7,1 7,2 7,5 6,9 7,6 7,6 7,9
Увібрані катіони, мг-екв/100 г ґрунту
Са++ 31,5 31,4 не визн. не визн. 25,9 24,0 23,0 не визн
Мg++ 5,5 7,9 - - 8,3 7,4 7,6 -
Na+ 0,2 0,2 - - 0,4 0,5 0,6 -
R+ 0,8 0,5 - - 0,9 0,6 0,5 -
Гідролітична кислотність, мг-екв/100 г ґрунту 1,1 0,5 - - 1,6 1,2 не визн. не визн
Ємність вбирання, мг-екв/100 г ґрунту 37,1 36,4 - 2,63 36,4 36,4 34,0 25,0
Ступінь насиченості основами,% 97,1 98,7 - - 95,7 96,4 не визн. не визн
СаСО3, % не визн. не визн. - - не визн. не визн. 2,6 4,6
                   

 

за профілем (табл. 3.51), складаючи у ґрунтотворній породі 0,08-0,10% валового калію.

Вміст рухомих сполук фосфатів та обмінного калію достатній і становить 1,8-2,1%.

Чорноземи південні також добре забезпечені азотом і фосфором. Вміст загального азоту залежно від механічного складу, вмісту гумусу та їх географічного розміщення, коливається в межах 0,16-0,28, валового фосфору 0,12-0,15%, а валового калію 2,0-2,6%.

Вміст рухомих сполук фосфатів і обмінного калію, як правило, високиї або підвищений.

Зміни механічного складу чорноземів звичайних обумовлюють різну його щільність. Так, легкосуглинкові різновиди в орному шарі мають щільність 1,20-1,44 г/см3, вниз за профілем вона зростає до 1,35-1,7 г/см3, середньосуглинкові – відповідно від 1,10-1,25 до 1,30-1,35, важкосуглинкові – 1,0—1.2 до 1,15-1,40, глинисті – 1,10-1,25 до 1,4-1,5 г/см3.

 

Таблиця 3.51 – Агрохімічні показники чорноземів Степу (Е.П.Латишев, Б.С.Носко, 1994)

 

Показники Чорнозем звичайний глибокий малогумусний на лесі Чорнозем південний на лесі
Генетичний горизонт
  На Н PhK На Нр(і) Phi/к
Шаp ґрунту, см 0-20 30-40 90-100 0-10 25-30 40-50
Загальний вміст,%
азоту 0,27 0,23 0,10 0,16 0,15 0,11
фосфору 0,15 0,16 0,13 0,13 0,13 0,12
калію 1,9 1,8 2,09 2,6 2,6 2,0
Вміст рухомих сполук за Мачигіним, мг/1 кг ґрунту
Р2О5   37,8 24,3 не визн. 32,6 21,3 не визн.
К2О

 

Для чорноземів південних характерна диференціація профілю за щильністю та механічним складом, котрий важчає, а щільність зростає в перехідних горизонтах (табл. 3.52), ступінь диференціації посилюється з півночі на південь і сильніше проявляється в солонцюватих ґрунтах.

Щільність орного шару середньосуглинкових ґрунтів коливається в межах 1,1-1,25, вниз за профілем збільшується до 1,3-1,4 г/см3, у важкосуглинкових – відповідно 1,12-1,13 і 1,4-1,5 г/см3 Чорноземи південні Задністров’я характеризуються меншою щільністю. В орному шарі вона становить 1,0-1.2, а у профілі 1,15-1,40 г /см3.

Вологість в'янення в чорноземах звичайних легкосуглинкових в орному шарі становить 6,3-8,4%, вниз за профілем коливається в межах 4,9-10,5%, середньосуглинкових – 14,6-15,8 і 13,5-16,2%, глинистих – 17,9-18,2 та 17,1-18,9%.

Найменша вологоємність у легкосуглинкових різновидів в метровому шарі має такі межі 21,4-25,4%, що становить 150-160 мм продуктивної вологи, у середньосуглинкових відповідно 29,2-32,5% і 170-180 мм, важкосуглинкових 32-33% і 140-160 мм.

Вологість в'янення чорноземів південних середньосуглинкових різновидів коливається від 10 до 12%, а важкосуглинкових від 12 до 17%. Найменша вологоємність відповідно становить 21-28 і 21-30%. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі середньосуглинкових ґрунтів становлять 160-170, у важкосуглинкових – 130-150 мм.

За даними проф. А.І.Сірого (1998) високою природною родючістю характеризуються чорноземи звичайні глибокі середньогумусні, які займають північну частину степової зони. Вони мають потужний профіль

 

Таблиця 3.52 – Водно-фізичні показники чорноземів Степу (М.І.Полупан, В.Д.Кисіль, П.0.Гаврик, 1979)

 

 

Показники Чорнозем звичайний малогумусний на лесі Чорнозем південний на лесі
Генетичний горизонт
  На Н Hp Рhк На Нр(і) Phi/к P(h)K
Шар ґрунту, см 0-10 30-40 50-60 70-80 0-10 25-35 40-50 55-60
Щільність твердої фази, г/см3 2,67 2,62 2,64 2,66 2,60 2,62 2,63 2,65
Щільність, г /см3 1,17 1,19 1,22 1,36 1,00 1,26 1,32 1,42
Загальна пористість від об'єму, % 56,2 54,6 53,8 48,9 61,6 51,6 49,9 46,1
Максимальна гігроскопічність, % від маси ґрунту 8,4 8,5 8,2 8,2 8,2 8,3 9,6 9,2
Вологість в'янення, % від маси ґрунту 12,1 12,4 12,3 11,7 11,0 11,1 12,9 12,3
Найменша вологоємність, % від маси ґрунту 29,8 24,4 23,4 22,6 31,9 27,9 23,9 23,3
Діапазон активної вологи, мм 20,7 14,3 13,6 14,8 20,9 21,1 14,6 15,6
                   

до 110 см і більше, порівняно високий вміст гумусу 3-5,5%, запаси якого в метровій товщі досягають 524 т/га (табл. 3.53).

Ґрунтовий вбирний комплекс чорноземів звичайних насичений основами кальцію і магнію у співвідношенні 6:1. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН Н2О = 6,5-7,0).

Переважно важкий механічний склад, достатньо високий вміст гумусу, насиченість основами кальцію і магнію визначили сприятливі водно-фізичні властивості даних ґрунтів, зокрема наявність водостійкості зернистої структури.

Кількість агрегатів розміром 0,25-10 мм у підорному шарі у них становить 90-95%, водостійких, розміром 0,25-3,0 мм – 55-65%. У орному шарі значна частина цих агрегатів зруйнована обробітком і перетворена у пилувато-грудкувато-брилисту структуру. Однак кількість водостійких агрегатів все ж і тут залишаться порівняно високою. Завдяки такій агрегованості чорноземи звичайні глибокі характеризуються оптимальним складенням гумусово-акумулятивного горизонту (вони мають щільність

Таблиця 3.53 – Якісна оцінка (бонітування) чорноземів Степу (А.і.Сірий, 1998)

 

  Основні типові критерії Середній бал Поправки на клімат Бонітет грунтів, бал
Механічний склад ґрунту гумус фосфор калій ммзпв
т/га у шарі 0-100 см бал мг Р2О5 на100г грунту бал мг К2Она100г грунту бал мм у шарі 0-100 см  
Чорноземи звичайні  
Глибокі малогумусні важкосуглинкові на лесі (Кіровоградська обл.) 12,9 23,2 0,88  
Глибокі середньогумусні легкоглинисті на лесі (Харківська обл.)   12,9         18,3   0,88  
Середньоглибокі малогумусні легкоглинисті на лесі (Дніпропетров. обл) 12,7 23,2 0,85  
Неглибокі малогумусні важкосуглинкові на лесі (там же) 11,5 19.4 0,86  
Чорноземи південні  
Важкосуглинкові на лесі (там же) 10,6 19.8 0,85
Легкосуглинкові на лесі (Херсонська обл.) 3,5 39,4 0,68
Легкоглинисті міцелярно-карбонатні на лесовидних суглинках (Крим) 1,1 34,8 0,84
Легкоглинисті міцелярно-карбонатні на лесі (Одеська обл.) 3,5 33,4 0,86
                           

 

 

1,1-1,25 г/см3), високу пористість (50-60%), а відтак достатню водопроникність, повітряпроникність і вологоємність.

Разом з тим максимально можливі запаси продуктивної вологи у метровій товщі у них нижчі ніж у чорноземів типових (170 мм), що пов'язано з їхнім важким механічним складом, переважно легко глинистим, і високою вологістю в'янення.

Ці ґрунти характеризуються високими запасами елементів живлення. Забезпеченість рухомими фосфатами підвищена (12,9 мг на 100 г ґрунту), а обмінним калієм висока (18,3 мг на 100 г ґрунту). Їхній бонітет становить 86 балів.

Далі на південь, в міру зростання ксеротермічності клімату, із зменшенням опадів і зростанням дефіциту вологи, зменшується глибина проникання коренів у товщу ґрунту, знижується кількість органічних решток, які надходять до грунту, погіршується їх зольно-азотний склад. Поряд з їх інтенсивною мінералізацією у вологі і теплі періоди року все це зумовило зниження інтенсивності гумусонакопичення і скорочення глибини гумусованої частини профілю. В таких умовах сформувались чорноземи звичайні середньоглибокі і неглибокі.

Чорноземи звичайні середньоглибокі, серед яких переважають малогумусні види, займають центральну частину північної підзони Степу. Товщина їхнього профілю становить 75-90 см, а запаси гумусу у метровій товщі – 350 т/га. За забезпеченістю рухомими фосфатами вони не поступаються глибоким видам даних ґрунтів, але помітно переважають їх за забезпеченістю обмінним калієм (23 мг на 100 г ґрунту). Однак кількість продуктивної вологи у них знижується до 165 мм у шарі 0-100 см. Тому їх бонітет нижче і складає 63 бали.

Чорноземи звичайні неглибокі, що залягають у найпосушливій південній частині підзони, мають глибину профілю 60-70 см і запас гумусу 288т/га у метровій товщі. Дещо нижча у них забезпеченість рухомими фосфатами і обмінним калієм. Максимально можливі запаси продуктивної вологи 160 мм у шарі 0-100 см, в результаті їх бонітет становить 55 балів.

 

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...