Главная Обратная связь

Дисциплины:






Організація влади та управління у Великій та Малій Скіфії (VII ст. до Р.Х. - III ст. по Р.Х.)



У VII—III ст. до н.е. у степових районах Північного Причорномор'я, на території сучасної Південної та Південно-Східної України, а частково і в Криму панували скіфські племена*. Вони займали значну територію від низин Дунаю до гирла Дону і Приазов'я. Більшість сучасних дослідників вважає, що формування скіфів відбулося внаслідок взаємодії як місцевих (кіммерійських), так і прибулих (іранських) кочових племен**. Прихід цих кочових племен у причорноморські степи датується кінцем VIII—VII ст. до н.е.Досягнутій скіфами сходинці розвитку відповідала й організація управління у формі військової демократії. Найважливіші питання розглядалися на народних зборах воїнів. Значним впливом користувалися ради родових старійшин, і перш за все союзна рада. Але особлива роль у союзі належала військовим вождям — "царям", які очолювали скіфське військо під час походів. Влада "царів"передавалась у спадщину, але кандидатури "царя" та його наслід-ника все ще затверджувалися народними зборами. Більш міцною була Скіфська держава з центром у Криму, що склалася близько III ст. до н.е. Столицею нової держави стало місто Неаполь скіфський (неподалік від сучасного Сімферополя) — з міцними мурами, великими зерносховищами, багатими гробницями. Свого розквіту Скіфське царство у Криму досягає у II ст. до н.е. Воно проіснувало аж до другої половини III ст. н.е, і було знищено готами. Скіфське царство може бути віднесено до держав рабовласницького типу. За формою правління це була одна з різновидів рабовласницької монархії. Главою Скіфської держави був цар. Влада його передавалася у спадщину. Тоді вже склалось уявлення про божественне походження царської влади. У ряді випадків правитель сам виконував обов'язки жерця. Цар також здійснював судові функції. Влада царя була великою. У проведенні внутрішньої політики він нічим не був зв'язаний. Відомо, що Атей вирішував багато різних важливих питань, карбував свою монету. Владними правителями Скіфського царства з центром у Криму у III—II ст. до н.е. були Скілур і його син Палак, а в II ст. до н.е. — Фарзой і Їнесмей, які зосереджували у своїх руках зовнішню торгівлю хлібом. Самостійно здійснювалась скіфськими правителями і зовнішня політика. Так, дипломатичні переговори Атея з македонським царем Філіп-пом II свідчили про те, що скіфський цар відчував себе не менш могутнім і сильним, ніж македонський правитель. Царю віддавали велику шану як за його життя, так і після смерті. Досить детальні й красномовні, з різноманітними деталями свідчення про те, як скіфи ховали своїх царів, наводить Геродот*. Навколо скіфського царя утворювався апарат державного управління. Як і у багатьох інших народів, він складався з найближчих родичів правителя та його особистих слуг, переважно військових. За свідченням грецького історика і географа Страбона (63 р. до н.е. — 23 р. н.е.), у II ст. до н.е. скіфи у Криму знаходилися "під владою Скілура і його синів з Палаком на чолі"*. А синів у Скілура було, за одними даними, шістдесят, за іншими — вісімдесят, що забезпечувало міцну підтримку владі царя. Цим теж пояснюється особлива роль військової дружини правителя та воєначальників. Найбільш впливові помічники правителя входили до складу царської ради. Сармати – кочовий ірландський народ, який жив у степах нижнього Поволжя. Перші відомості були представлені Страбоном, який назвав найб. Союзи племен: язиги, меоти, сіроки, роксолани, савромати. На території сучасної Укр. Розселилися роксолани, аорси, алани. 2-1 ст. до нашої ери сармати населяли велику степову територію між Дніпром і Доном. Нової культури сармати не створили, а прийняли скіфську, асимілювавши її з розвиутої скіфської кул.імя сарматів зникло з писемних джерел у 1 ст. н. е. одним з найб. Сарматських племен були алани. Жили вони на узбережжі Азовського моря між Дніпром і Міхом. Частина розбитих гунами аланів подалася на Пн. Кавказ, частина оселилася в Криму, а решта розсипалися між Сіверським Дінцем Доном.



12. ранньокласові держ.Утворення раннього середньовіччя.у 2-7 ст. територія Укр., як і весь Європейський континент переживає період Великого переселення народів, у ході якого безліч етносів перемінили місце свого давнішнього проживання. Внаслідок цього на укр. землях істотно змінюються етнокультурний склад населення. Готська держава у 4 ст. підкорила всі держави між Балтійським і Чорним морем. Столиця - Данпарстад. Готи були сх.германьким етносом, що пересилився в 1 ст. до н.е. зі Скандинавії в низовини Вісли і в 2 ст. зявився на землях України. Готи поділялися на вандалів,остготів, вест-готів... З їх переходом значна частина населення Півн. Причорноморя втягується в 3 ст. у так звані "готські війни"проти Риму. Під час "готських війн"Ольвія і Тіра припиняють своє існування. Розквіт держ. припав часи правління Гермаріха 350- 376 р..Цар був верх. володарем і суддею. Готське суспільство складалося з вільних, невільних і напіввільних. Іранські племена були потісненні остаточно гунами . Гуни являлися нащадками племен хунну, що жили на території сучасної Монголії. У4 ст. вони завдали поразки аланам, готам установлюють протекорат над деякими грецькими колонімя. У 5 ст. вони на чолі з царем Аттілою обєднали під своєю владою народи і держави Сх. і Ценнтр. Європи, загрожують самому існуванню Римьких імперій. Гунські і союзні з ними війська боролися за землі Галії та Італії. Столиця гунської імперії в цей час переноситься з Півничного придніпровя у Паннонію. Незважаючи на гучні перемоги, гунська велич швидко похитнулася, пілся смерті Аттіли в 455 р, гуни терплять ряд поразок і з другої пол. 5 ст. утрачають контроль на більшою половиною колишніх володінь.

13. Політичний феномен Хозарського каганату.Велика Булгарія - на чолі хан Курбат - була раньо-класовоою державою, панування належало давнім тюркомовним пелменам. В 7ст. -хозари нанесли поразку В.Б.. Хозари створили державу - на чолі каган, наступником був ямбгу. Перший титул кагану фіксується раніше 6 ст, в 5-6- ст відуваєтсья активна діяльність місіонерів. В.Б. розпалася і булгари розділилися: одні піднялися на верх Волги і там створили м.Біляр, м.Булгар. в 922 р. - прийняли іслам і утворили Волзько-Камську Булгарію. Другі перейшли за Дунай, на чолі хан Аспарух, там вони підкорили словянські племінний союз - союз 7 племен. Створили на Дунаю ханство.,територія - славініями (на чолі словянський ватажок). В боротьбі з Візантією прийняли християнство. Словянізуютсья. Тривалий час деякі на тер. України під владою булгарів. Створили Хозарский каганат (столиця Семендер, пізніше Ітіль) 7-8 ст. підкорюють тер. Нижньої і Середньої Волги тп Керченський п-ів. 7 ст Х.Каганат піднімається на пік своєї слави. Двовладдя: САКРАЛЬНА, вища - кагану (хан) рід Ашина. ФАКТИЧНА - бек (аристократична). Намісники воєнно-адміністративного елементу - тархани.

Другий феномен - міцна єврейська громада - хозарські євреї стали посередниками торгівлі хутра та шовку. 8 ст. - бек Булан вважав себе іудеєм і проводив політику зміцення єврейської громади. Поч. 9 ст. ек Обадія - оголошує іудаїзм держ. вірою. Громадянська війна. Переміг бек Обадій. На поч. 10 ст. - поляни, сіверяни, радимичі, вятичі потрапляють під Х.К.. в 10 ст. через Х.К. проходять угри, печеніги. Х.К. занепадає.Воювали проти Х.К. Олег ,Ігор. 830- ті спорудили найбільшу фортецю на Нжньому Дніпрі - Саркел. 960- ті роки Святослав спланував похід на хозарів і розорив...





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...