Главная Обратная связь

Дисциплины:






Прохання (“прозьби”) і представлення на сеймах



Откази” (рішення) Великого князя з приводу прохань і представлень

– Грамоти (зокрема, й особливі грамоти – великокнязівські “листи”)

– Королівські універсали

Наприклад, універсалом Жиґимонта І від 19 березня 1507 р. луцькі митні збори передавались троцьким міщанам “жидови Шамаку Даниловичу а Нисану Козцє на два годы за шестнадцать сотъ копъ грошєи”.

Дозволені листи

Їх зміст аналогічний змістові попереднього виду. 20 червня 1488 р. польський король Казимир IV видав дозволений лист до звягельського намісника Окушка Каленковича про передачу в оренду на три роки звягельських митних зборів луцьким міщанам Ізраїлю, Єську та Юдці. Відомо, що один з найзаможніших львів’ян другої половини XVI ст., меценат Ставропігійського братства Костянтин Корнякт збагатився саме за рахунок оренди митниць[32].

Декрети

Безмитні листи

Казимир IV видав такий лист мінському купцеві Луці Терешковичу 4 березня 1488 р. У ньому перераховувались приватні замки на території Білорусії та України, де не підлягала стягненню мита торгівля дубасами й ком’ягами (типи річкових суден), яку Терешкович здійснював на гроші короля. Королеві надходив також прибуток. Документ завершує попередження, що той, хто захоче купцеві “силу чинити” і візьме мито, “намъ великую вину заплатить”.

“Чынячы имъ ласку” 4 квітня 1558 р. Жиґимонт Август видав безмитний лист черкаським міщанам і боярам на необмежену торгівлю в землях ВКЛ, “бачачы, ижь они суть люди украиныє, а ижь тежъ нє блиско жывность собє купують и трудность и наклад прыимують”.

Безмитні листи отримували також крупні магнати, як, наприклад, князь Костянтин Острозький 28 серпня 1560 р.

– Привілеї (на встановлення нових чи поновлення старих митниць, на право присвоєння прибутків з окремих видів митних зборів)

Прикладом цього виду актових джерел є привілей на встановлення митниці в Давид-Городку на р. Горині із зазначенням розміру й порядку стягнення мита, виданий Жиґимонтом І, королем польським і Великим князем литовським, 30 листопада 1529 р.

Причинні листи

Акти даного виду з’являлись з метою усунення виявлених порушень. Наприклад, 18 жовтня 1536 р. Жиґимонт І видав причинний лист до володимирського старости князя Федора Сангушка з розпорядженням простежити за порядком збору соляного мита на Волині і перевезенням солі з Дрогобича, Долини і Коломиї усталеними дорогами зі сплатою мит Володимирській, Луцькій та Кременецькій митницям. Йому передувало виявлення “великої шкоди і уменшення пожитків господарських” із-за приховування купцями інформації на митницях та користуванні іншими дорогами. Причинний лист 25 серпня 1537 р. направлено кременецькому старості Дахну Василевичу з розпорядженням не втручатися у збір мит у волинських маєтках князя Василя Сангушка.

– Судові листи

Прикладом може бути судовий лист Жиґимонта Августа від 18 травня 1558 р. до капітули Віленського кафедрального костьолу св. Станіслава у справі за скаргою київських міщан про незаконне стягнення мита з їхніх товарів на Стрішенській церковній митниці. Як видно, такі листи з’являлись як результат розгляду скарги. У згаданому листі підтверджувались ставки мита, встановлені раніше.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...