Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 7. Демократична держава



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Академії

митної служби України

_____________ 2014

 

 

Міністерство освіти і науки України

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

Факультет: юридичний

Кафедра теорії та історії держави і права

 

 

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

з НОРМАТИВНОЇ навчальної дисципліни

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

підготовки ФАХІВЦІВ

ЗА ОКР «БАКАЛАВР»

галузі знань «0304» право

напрями підготовки

Правознавство

(Шифр за ОПП )

ПП 2

 

Дніпропетровськ

Навчально – методичний комплекс з нормативної дисципліни “Теорії держави і права” підготовки ОКР “Бакалавр” галузі знань право напряму правознавство (Шифр за ОПП ПП 2)/ укл. Бочаров Д.О., Мороз С.П. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2014. – 127 с.

Навчально – методичний комплекс (НМК) є основним учбовим документом, що визначає структуру та зміст навчальної дисципліни у відповідності з освітньо – кваліфікаційною характеристикою бакалавра (спеціаліста, магістра), а також послідовність викладення тем та питань дисципліни, форми контролю, критерії оцінювання та перелік основної та додаткової літератури.

 

Укладач: Бочаров Д.О., к.ю.н., декан юридичного факультету Академії митної служби України;

Мороз С.П., к.ю.н., доцент Академії митної служби України

 

Розглянуто на засіданні кафедри _________________

(протокол № 10 (188) від «27» червня 2014 р.)

Завідуючий кафедрою _____________________ К.М. Колесников

 

Затверджено на засіданні Науково-методичної ради АМСУ

(протокол № __ від «___» ______20___р.)

Голова Науково-методичної ради АМСУ Л.В.Бабенко

 


ЗМІСТ

Програма нормативної навчальної дисципліни............................................................................................................................... 4

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни.......................................................................................................................... 6

1.2. Основні завдання викладання навчальної дисципліни................................................................................................... 6

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати та вміти............................................ 6

1.4. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни................................................................................................................... 8

Робоча програма навчальної дисципліни........................................................................................................................................ 20



2.1. Опис навчальної дисципліни............................................................................................................................................... 21

2.2. Структура навчальної дисципліни.................................................................................................................................... 22

2.3. Зміст лекційного курсу........................................................................................................................................................... 24

2.4. Зміст семінарських занять..................................................................................................................................................... 27

2.5. Зміст самостійної роботи...................................................................................................................................................... 30

2.6. Зміст індивідуальної роботи................................................................................................................................................ 48

2.7. Зміст курсових робіт............................................................................................................................................................... 51

2.8. Методи навчання.................................................................................................................................................................... 54

2.9. Методичне забезпечення...................................................................................................................................................... 54

КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ........................................................................................................................................................................ 54

3.1. Методи контролю................................................................................................................................................................... 55

3.2. Зразок завдань для модульного контролю...................................................................................................................... 56

3.3. Питання до екзамену.............................................................................................................................................................. 56

3.4. Зразок екзаменаційного білету............................................................................................................................................ 59

3.5. Розподіл балів, які отримують студенти........................................................................................................................... 60

Шкала оцінювання : національна та ЄКТС.................................................................................................................................... 60

Інформаційні ресурси............................................................................................................................................................................. 66

Рекомендована література (базова, допоміжна)............................................................................................................................ 66

Додатки...................................................................................................................................................................................................... 83

Конспект лекцій та візуального супроводження............................................................................................................................ 83

Методичні рекомендації для семінарських занять, практичних завдань................................................................................ 85

Методичні рекомендації для самостійних та індивідуальних робіт...................................................................................... 100

Методичні рекомендації та вимоги до написання курсових робіт......................................................................................... 102

Комплект екзаменаційних білетів та завдань для контролю знань........................................................................................ 105


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 384 від 29 березня 2012 року

(у редакції Наказу Міністерства освіти і науки України від 05 червня 2013 року № 683)

Форма № Н-3.03

 

 

Міністерство освіти і науки УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

(найменування центрального органу управління освітою, власник)

 

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

(назва навчальної дисципліни)

 

Програма нормативної навчальної дисципліни

 

підготовки БАКАЛАВР

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

 

напряму 0601 «Право»

(шифр і назва напряму)

6.060101 «Правознавство»

(шифр і назва спеціальності, галузі знань)

 

(Шифр за ОПП – ПП 2)

 

 

Дніпропетровськ

 


Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Теорія держави і права” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму (спеціальності) "Право".

Предметомвивчення навчальної дисципліни – ідеї, уявлення, конструкції, поняття, категорії, гіпотези, прогнози, які відображають сучасний рівень знань про державно-правове буття; закономірності функціонування держави і права (праводержави), їх складових елементів і процесів; теоретичні, методологічні, історичні, логічні, цінностні, емпіричні, загальні, особливі, динамічні, статичні, елементи державно-правових явищ; специфічні закономірності і особливості функціонування правових систем і держав, наявні їм типологічні риси, які проявляються в межах різноманітних форм суспільного устрою, культур, цивілізацій; теоретичні узагальнення, висновки і рекомендації, направлені на рішення актуальних проблем розвитку права і держави, законодавства, правозавстосовної, правоохоронної тощо діяльності.

Предмет науки теорії держави і права історично-змінний по мірі втягнення у сферу пізнання нових властивостей право-державної дійсності, а також виключення, того що є ілюзією, помилкою. Формування теорії держави і права як науки явище складне і суперечливе. Адже погляди на державу і право базуються як на реаліях суспільного життя визначених періодів, так і на їх інтерпретаціях. Ось чому наукові прогнози уявлення, висновки про теперішнє, майбутнє держави і права, закономірності їх розвитку багатопланові, а тому не завжди однозначні.

Міждисциплінарні зв’язки: серед юридичних дисциплін визначається зв'язками як з історико-юридичними, так і галузевими юридичними науками. Зокрема, взаємозв'язок теорії і історії держави і права – у з'єднанні історичного і логічного в пізнанні державно-правових явищ. Історія держави і права досліджує державно-правові процеси в їх просторово-часовому вимірі і визначає конкретно-історичні закономірності, тобто "історичне". А теорія держави і права, спираючись на наукові результати історично-юридичних досліджень, формулює найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування держави і права, тобто "логічне". Історія наповнює теорію конкретним змістом, є її емпіричної базою. В той же час, вона використовує дані теорією визначення, загальні характеристики, закономірності, визначені особливості, для вивчення інститутів держави і права в конкретних країнах у визначеному часі і просторі.

Теорія держави і права перебуває в безпосередньому зв'язку з галузевими юридичними дисциплінами – конституційним, міжнародним, кримінальним, цивільним правом тощо, що вивчають юридичну практику, без узагальнення їх матеріалів. Аналіз узагальнення – база для формування загальнотеоретичних висновків в тому числі нових понять і закономірностей, а також з метою перевірки відсутності відставання від практики тих положень загальної теорії, які нею формуються. З іншого боку теоретичні поняття і закономірності, правильність яких підтверджена практикою, повинні ставати теоретичним орієнтирами для спеціальних наук, сприйматися ними як аксіоматичні положення, що мають установчий характер. Якби не було загальної ТДП то галузеві науки набули суто емпіричного характеру. Здійснюючи відбір матеріалів, що досліджуються різними юридичними науками, ТДП виявляє як спільні так і відмінні ознаки державно-правових явищ. Наприклад, кожна наука досліджує специфічні для неї правопорушення. ТДП відкидає ті ознаки які є різними і спираючись на спільні для всіх галузей, формулює загальнотеоретичне поняття, а потім і вчення про правопорушення. ТДП збагачується внаслідок перенесення досвіду однієї з юридичних наук на інші. Тобто, вона виступає методологічною дисципліною по відношенню до останніх. Так, детально розроблене в науці кримінального права положення про вину, як передумову відповідальності були згодом перенесені в науку цивільного права, в якій тривалий час панувало твердження про достатність для цивільно-правової відповідальності нанесення матеріальної шкоди. Згодом на цій основі було побудовано загальнотеоретичне вчення про підстави юридичної відповідальності.

Надто тісний зв'язок ТДП з практикою. Розбудова правової, демократичної, соціальної держави в Україні висунуло ряд проблем: 1. принципи поділу влади і верховенство права; 2. удосконалення законодавчого процесу; 3. відповідність законодавства міжнародним стандартам як і проблема імплементації норм міжнародного права в національне право; 4. судова практика; 5. правотворення, правотлумачення, правозастосування. Положення ТДП впливають на практику опосередковано. Поняття права дає можливість розрізняти право і законодавство, створюючи критерії для оцінки правового чи не правового законодавчого акту, розуміння законності.

ТДП тісно пов’язана з філософією, політологією, соціологією. Отже, на основі сказаного, в системі юридичних дисциплін теорія держави і права є синтезуючою наукою. Вона виконує роль методологічного фундаменту юридичних наук, що обумовлено самим предметом (вироблення загального понятійного апарату; розробка методологічних досліджень державно-правових явищ; визначення актуальних та перспективних напрямів дослідження).

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів:

Модуль 1. Методологія державознавства

Модуль 2. Держава як суспільне явище

Модуль 3. Юридичне вчення про державу

Модуль 4. Феноменологія права

Модуль 5. Нормативна теорія права

Модуль 6. Правозастосування

Модуль 7. Праворегулювання

 


1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

– вивченя загальних та специфічних закономірностей функціонування і розвитку права і держави як глобальних і цілісних інститутів та пов’язаних з ними суспільних відносин; вироблення системи наукових понять, визначень і принципів або понятійно-категоріального апарату юридичної науки.

 

1.2. Основні завдання викладання навчальної дисципліни

- оволодіння сучасним інструментарієм (понятійно-категоріальним апаратом) науки теорії держави і права;

- формування цілісного і стійкого уявлення про державно-правову організацію суспільства;

- усвідомлення системи узагальнених знань про закономірності розвитку держави і права, їх сутність, призначення, функціонування і розвиток;

- вивчення специфічних закономірностей (реальні стійкі зв’язки, що виражають сутність об’єкта дослідження) держави і права як складової цілісного і стійкого уявлення про державно-правові інститути;

- загальна характеристика суспільних відносин, що пов’язані з державою і правом, які прямо і безпосередньо впливають на виникнення, функціонування і розвиток держави і права, та ті, що зумовлені функціонуванням і розвитком самих держави і права.

 

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати та вміти

Знати:

- поняття юриспруденції;

- предмет теорії держави і права;

- метод і методологію теорії держави і права;

- теорії походження та основи сучасного загального вчення про державу;

- поняття, ознаки функції держави та їх класифікація;

- поняття, ознаки форми держави, та їх класифікація;

- поняття, ознаки механізму держави, та його структура;

- поняття, ознаки державного апарату, та його види;

- поняття, ознаки та види державної служби, державний службовець;

- поняття та ознаки права, свободи та обов’язки людини та громадянина;

- поняття та ознаки політичної системи суспільства та місце держави у політичній системі суспільства;

- поняття та ознаки демократії, функції демократії;

- поняття та ознаки правової соціальної держави;

- поняття нормативної регламентації суспільних відносин;

- поняття, зміст та ознаки права;

- походження та основи сучасного праворозуміння;

- поняття, види та структура норми права;

- поняття нормативно-правового акту та їх систематизація;

- поняття правотворчості та правоутворення;

- поняття законодавчої техніки;

- поняття правової системи;

- поняття системи права і системи законодавства;

- поняття правової свідомості і правової культури;

- поняття правової деформації та правового нігілізму;

- поняття реалізації та застосування норми права;

- поняття стадії процесу застосування норми права;

- поняття прогалини та колізії у праві;

- поняття, види та способи тлумачення (інтерпретації) норми права;

- поняття, склад та види правових відносин;

- поняття юридичні факти;

- поняття, ознаки та види правомірної поведінки;

- поняття, ознаки та види правопорушення;

- поняття складу правопорушення;

- поняття юридичної відповідальності;

- поняття законності, правопорядку та дисципліни;

- поняття правового статусу особи;

- поняття механізму правового регулювання.

Уміти:

- класифікувати юридичні науки

- застосовувати інструментарій (понятійно-категоріальний апарат) теорії держави і права;

- сприймати державно-правову організацію суспільства як цілісний і стійкий конструкт;

- виділяти загальне та особливе в теоріях про походження держави;

- давати визначення поняття держави, її ознаки;

- характеризувати структурні елементи поняття держави;

- давати визначення поняття функції держави та їх ознаки;

- усвідомлювати сутність держави через її функції;

- знати правові методи і форми здійснення функцій держави;

- давати визначення поняття форми держави, розрізняти форми держави і давати їм характеристику;

- усвідомлювати механізм держави як систему реалізації держави;

- давати визначення поняття державний апарат, державний службовець та їх види;

- давати визначення поняття права людини, права та свободи людини та громадянина, обов’язки громадянина, співвідносити права людини та права громадянина, права та свободи;

- усвідомлювати конструкт “політична система суспільства” та місце держави у політичній системі суспільства;

- усвідомлювати сутність та функції демократії;

- давати визначення поняття правова соціальна держава та їх ознаки;

- усвідомлювати конструкт “правова держава”;

- співвідносити поняття “правова держава” і “соціальна держава”;

- усвідомлювати нормативність як зміст соціальних правовідносин;

- давати характеристику теоріям походження права та виділяти в них загальне і особливе;

- усвідомлювати логічну структуру норми права;

- виділяти та характеризувати етапи правотворчого та законотворчого процесу;

- застосовувати на практиці знання про основи сучасної законодавчої техніки;

- виділяти загальне та особливе у співвідношення системи права, системи законодавства та правова система;

- виділяти на практиці прояви елементів правової деформації, правового нігілізму, встановлювати причини їх появи та наслідки;

- визначати на практиці стадії застосування норм права;

- застосовувати знання правил та способів тлумачення (інтерпретації) правового тексту на практиці;

- визначати в системі суспільних відносин юридичні факти;

- співвідносити правомірну поведінку з правопорушенням;

- кваліфікувати обставини, що виключають юридичну відповідальність;

- усвідомлювати функціональну значимість законності.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 252 години/7 кредитів ECTS.


1.4. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

 

Змістовий модуль 1. Методологія державознавсвта

Тема 1. Предмет і місце теорії держави і права в системі наук

 

Поняття, ознаки та система юридичної науки. Наука та її основи (збирання фактів, критичний аналіз, узагальнення, синтез). Види наук (технічні, природничі, гуманітарні). Юридична наука та її ознаки (прикладна, властивості технічної та природничої наук, досягнення наук про мислення). Система та елементи юридичної науки: за формою відображення (уявлення, судження), за предметом дослідження (теоретичні, історичні, галузеві, міжгалузеві, прикладні, міжнародно-правові), за конкретним елементом предмету дослідження (вчення про державу, вчення про право, вчення про правовідносини тощо), від аспекту вивчення державно-правових явищ (гносеологія, онтологія, соціологія, аксіологія, філософія), за гносеологічним статусом знань (емпіричні, теоретичні, практичні). Юриспруденція (юридична наука, юридична практика, юридична освіта).

Предмет і ознаки теорії держави та права. Об’єкт і предмет науки. Об’єкт і предмет юридичної науки. Предмет теорії держави і права. Структура, логіка побудови теорії держави і права як навчальної дисципліни (сутність, закономірності, система понять). Понятійно-категоріальний апарат. Види державно-правових закономірностей: за змістом (генетичні), за типом зв’язку (структурні, функціональні); за дією закономірностей у соціальному просторі (внутрішні, зовнішні); за сферою дії закономірностей у державно-правовому просторі (загальні, окремі); за історико-етапними межами дії (всезагальні, формаційні (цивілізаційні); за способом здійснення та формою прояву (динамічні, статичні). Ознаки теорії держави і права.

Функції теорії держави і права та їх класифікація: гносеологічна, онтологічна, евристична, прогностична, практико-прикладна, ідеологічна функції. Власні (специфічні) функції: узагальнююча, інтеграційна, методологічна.

Місце теорії держави та права в системі юридичних і суспільних наук. Методологічний характер теорії держави і права (абстрактна, вступна, узагальнююча, інтегративна, базова). Співвідношення теорії держави і права з іншими юридичними науками (співвідношення теорії і практики). Співвідношення теорії та історії держави і права. Зв'язок з філософією, політологією, соціологією тощо. Співвідношення теорії держави і права з філософією права, філософією держави, соціологією права, соціологією держави.

Виникнення і розвиток загальнотеоретичної науки про державу і право:енциклопедія права, філософія права, загальна теорія держави і права. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні.

Тема 2. Методологія пізнання держави та права

 

Принципи наукового пізнання: принцип системності, принцип науковості, принцип всебічності, принцип історизму, принцип комплексності, принцип об’єктивності, принцип конкретності.

Поняття методології. Метод, методика і методологія та їх співвідношення. Поняття емпіричні та теоретичні методи дослідження та їх складові. Проблема демонополізації методологічних підходів на сучасному етапі.

Класифікація методів вивчення держави і права. Філософсько–світоглядні підходи: матеріалістичний, діалектичний, метафізичний, феноменологічний, герменевтичний, антропологічний, комунікативний, синергетичний. Загальнонаукові методи пізнання: логічний, історичний, системний. Спеціальні методи пізнання: статистичний, конкретно-соціологічний, психологічний, кібернетичний, моделювання, соціального експерименту, формально-юридичний, порівняльно-правовий.

Тема 3. Проблема походження держави і права

 

Теорії походження держави. Розмаїття факторів, що впливає на виникнення, формування та розвиток теорій про походження держави і права. Концепції первісного і похідного виникнення держави. Теорії первісного походження держави і права. Теорії сутності держави і права. Теорії про шляхи розвитку держави і права. Класичні (основні) теорії походження держави: міфологічна та релігійна (теологічна), патріархальна (патерналістська), органічна, договірна, психологічна, класова, концепція насильства, іригаційна, расова, класова, інцестна, психологічна, демографічна, географічна тощо.

Організація влади у первісному суспільстві. Соціальна організація первісного суспільства: праобщина, родова община, протоселянська община. Періоди збиральної економіки та виробничої економіки. Потестарна влада і структура владних відносин. Особливості передачі влади. Влада і вожді в період розкладу первісних відносин. Встановлення різних форм особистої залежності і рабства. Соціальна диференціація, класи як фактори зміни структури владних відносин.

Зародження публічної влади. Ознаки публічної (суспільної) влади первісного суспільства. Роль чоловічих військових союзів у здійсненні владних функцій первісного суспільства. «Військова демократія». Криза первісних відносин і перехід до протодержави. Союзи племен. Виникнення стародавніх «царств». Основні риси публічної влади. Апарат влади і формування «чиновників». Територіальна організація. Податки. Перехід до держави функцій правового регулювання. Поява закону як нормативного акту.

Передумови виникнення права. Соціальні норми (мононорми, табу) як необхідна складова організації колективної праці первісного суспільства (праця, розподіл продуктів, вирішення спорів, ведення війни, управління тощо). Ритуали, обряди, міфи, звичаї, норми моралі, релігійні норми.

Зародження відносин власності і способів розпорядження нею: дарування, обмін. Звичаї, які регулюють кровну помсту та їх роль в походженні права. Шлюбно-сімейні відносини як один з різновидів регулювання первісно суспільних відносин. Користування землею та формування порядку землекористування та їх значення для формування права. Конфлікти і способи їх вирішення у первісному суспільстві. Формування суду як органу, що вирішує спори. Судові поєдинки і випробування. Значення релігії і релігійних уявлень у процесі формування правових звичаїв і права.

Закономірності та випадковості у походженні держави і права. Виникнення держави як результат формування публічної влади. Вождівство. Держави-поліси. Особливості формування держави у різних народів. Три розподіли праці та їх вплив на формування держави. Східний, античний, європейський шляхи формування держави. Соціальна диференціація.

Право як відображення соціальної диференціації суспільства. Звичаї і правові звичаї (звичаєве право). Правові (судові) прецеденти. Державні нормативно-правові акти.

Ознаки держави і права, що відрізняють їх від первісної організації суспільства і первісних соціальних норм.Держава: територія; публічна влада; податки. Право: приписи (природні норми, корпоративні норми, принципи, договірні норми) як відображення наявності різних автономних суб’єктів плавоутворення; архаїчне право, феодальне право, канонічне право, міське право тощо; письмові джерела права; дозволи, веління, заборони; реалізація права.

 

Змістовий модуль 2. Держава як суспільне явище

Тема 4. Держава у політичній системі суспільства

 

Поняття та ознаки громадянського суспільства. Співвідношення понять «суспільство», «громадянське суспільство» та «держава». Уявлення про громадянське суспільство та його основні складові. Особливості становлення та. формування концепції громадянського суспільства, його етапи. Різноманітність сучасних наукових підходів усвідомлення сутності громадянського суспільства. Інститути громадянського суспільства та їх зв'язок з державою.

Поняття та ознаки політичної системи суспільства. Структура політичної системи суспільства. Суб’єкти політичної системи суспільства у вузькому та широкому розумінні. Види політичних систем. Поняття та сутність політичної влади. Співвідношення понять «влада», «політична влада» і «державна влада».

Місце та роль держави в політичній системі суспільства. Держава як організація політичної влади. Роль парламенту та уряду держави у реалізації політичних інтересів. Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи суспільства. Держава і суспільні об’єднання у політичній системі суспільства. Державне управління і самоврядування суспільних об’єднань.

Правове регулювання статусу та діяльності політичних партій. Держава і політичні партії. Багатопартійність і політичний плюралізм у сучасній політичній системі. Функції та роль партій на виборах. Поняття та види політичних партій. Правлячі та опозиційні партії. Парламентські партії. Місце політичної партії у політичній системі суспільства. Електоральні функції партій. Особливості регулювання діяльності політичних партій у порівнянні з іншими об’єднаннями громадян: політичний блок; відсотковий бар’єр тощо.

 

Тема 5. Права і свободи людини і громадянина

 

Поняття «концепції прав людини». Права людини в їх історичному розвитку. Основні концепції (теорії) про права людини. Поняття права людини. Ліберальні, анархістські, солідаристські, етатистські та інші уявлення про співвідношення держави і людини. Положення людини у правовій і тоталітарній державі.

Правовий і фактичний статус людини. Свобода людини і держава. Основні риси правовідносин між державою і людиною. Юридичний статус людини: громадянство, підданство. Нові підходи до проблеми громадянства. Взаємні права і обов’язки держави і людини.

Поняття прав і свобод людини і громадянина. Співвідношення прав людини і прав громадянина. Поняття «права і свободи людини і громадянина». Співвідношення права і свободи в усвідомленні прав людини. Співвідношення права людини і права громадянина. Основні (фундаментальні) права людини. Ознаки прав людини. Система прав людини. Теорія природних прав людини. Покоління прав людини. Позитивістське розуміння прав людини. Міжнародні стандарти прав і свобод людини.

Основні права і свободи людини і громадянина. Структура прав, свобод і обов’язків громадянина і людини. Види прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Поняття «класифікація прав (основних) людини». Негативні і позитивні права людини. Поняття «основні права людини». Ознаки основних прав людини. Види основних прав людини. Поняття «система обов’язків людини і громадянина». Співвідношення прав та обов’язків у системі захисту прав людини. Класифікація обов’язків. Колективні права. Права людини і права народу.

Гарантії прав і свобод людини і громадянина. Держава як гарант прав людини. Внутрідержавні та міжнародні механізми захисту прав людини. Поняття «механізм гарантії прав людини». Види гарантій прав людини. Складові механізму гарантії прав людини. Соціально-правовий механізм забезпечення прав людини: реалізація, охорона, захист. Форми правового захисту громадян від неправомірних дій органів виконавчої влади та їх посадових осіб. Міжнародний захист прав людини. Європейський захист прав людини.

 

Тема 6. Правова соціальна держава

 

Вихідні положення (основи) сучасної концепції правової держави. Теорії правової держави: концепція конституційної, заснованої на закріплених у конституції правах людини та механізму їх судового захисту; концепція верховенства права. Концепція «поліцейської держави».

Поняття та ознаки (принципи) правової держави. Роль права та прав людини в реалізації правової держави. Верховенство права. Громадянське суспільство. Принцип розподілу влади. Принцип взаємної відповідальності особи і держави. Правовий режим. Незалежність суду.

Соціальна природа правової держави. Поняття та ознаки соціальної держави. Етапи становлення та формування концепції соціальної держави. Ознаки соціальної держави. Сучасні моделі соціальної держави. Соціальні програми: порядок їх розробки і реалізації. Правові засоби вирішення демографічної проблеми, пенсійного забезпечення та соціальних виплат.

 

Тема 7. Демократична держава

 

Поняття і соціальна цінність демократії. Співвідношення демократії і народовладдя. Ознаки демократії. Багатоаспектність демократії: форма держави, принцип організації державної влади, різновид політичного режиму.

Форми та інститути демократії. Народовладдя та його різновиди. Різновиди інститутів демократії: за сферами діяльності; за формами державної діяльності; у сфері здійснення правосуддя. Імперативний та консультативний характер інститутів демократії. Суб’єкти демократії. Демократія і самоврядування.

Фундаментальні принципи демократії: закріплення та гарантування прав і свобод людини; політична багатоманітність; поділ влади; гласність; участь населення у роботі державних органів.

Функції демократії. Демократія і самоврядування. Соціальна природа самоврядування. Системи самоврядування. Загальне та особливе у співвідношенні демократії і самоврядування. Принципи самоврядування.

 

Змістовий модуль 3. Юридичне вчення про державу





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...