├ыртэр  ╬сЁрЄэр  ёт ч№

─шёЎшяышэ√:






крїнські політичні пртії нприкінці XIX- н почтку XX ст.



Появ укрїнських нціонльних політичних пртій і гродських оргнізцій бул приско­рен соцільни нпруження почтку XX ст., яке вилилось у сові революційні рухи селян і робітників, опозиційно-визвольний рух інтелігенції і зрештою звершилося 1905 р. вибухо деокртич­ної революції. Революційн укрїнськ пртія (РУП), ще не ючи ні сттуту, ні прогри, відрзу ж проголо­сил себе вирзнико інтересів селянств, в якоу вбчл основу укрїнської нції.

Через різні погляди щодо цього питння серед рупівців ствся розкол. Міхновського підтри­л незнчн груп однодуців, як, вийшовши 1902 р. з РУП, зснувл відверто шовіністичну Нродну укрїнську пртію (НУП). 1903 р. з РУП вийшло ще одне угруповння, очолене Б.Ярошевськи. Воно нйенувло себе Укрїнською соцілі­стичною пртією (УСП). Як НУП, тк і УСП були нечисленнии і, не ючи скільки-небудь со­вої опори у суспільстві, скоро знепли.

Спілк н првх втононої секції влился до очолювної Ге­оргіє Плехнови т Юліє Мртови (Цедер-буо) еншовицької фркції Російської соціл-деокртичної робітничної пртії (РСДРП).

1904р. у Києві було створено ще дві укрїнські нціонльні пртії: Укрїнську деокртичну пртію (УДП) т Укрїнську рдикльну пртію (УРП) н чолі з письенники Борисо Грінченко т Сергіє Єфреови. Обидві пртії — зовсі нечисленні з склдо — стояли н ліберльних позиціях, обстою­вли встновлення у Російській іперії конституційної онрхії, як б ндл Укрїні прво н втоноію. Вже нступного року вони злилися в Укрїнську де­окртично-рдикльну пртію (УДРП).

Численнішою (близько 6 тис. членів) н той чс бул Укрїнськ соціл-деокртичн спілк. Вон з­кликл пролетрів іст і сел розгортти стрйковий рух. Збройного повстння як фори революційної боротьби вон не схвлювл. Зеельне питння во­н пропонувл розв'язти деокртични шляхо: постновою спецільно для цього скликної всенрод­ної конституційної рди. Нйктивніше спілківці співпрцювли з бундівцяи — члени "Згльно­го єврейського робітничого союзу в Литві, Польщі і Росії" (скорочено — "Бунд", що у переклді з європейської ознчє —"союз"). Спілківськ гзе­т "Првд" друкувлся у Львові, розповсюд­жувлся в Нддніпрянщині. Нйбільшою попу­лярністю прес й листівки "Спілки" користувлися серед робітників-злізничників і сільськогосподрсь­ких робітників.



В уовх неослбного переслідувння црськии влстяи укрїнськ соціл-деокртія в особі УСДРП і Спілки не зогл виробити чіткої ткти­ки своєї діяльності т спілкувння з іншии пртіяи і гродськии оргнізціяи. 1909 р. Спілк розп­лся, свій друковний оргн — "Првду" передвл Льву Троцькоу, який зі своїи прибічники вий­шов з РСДРП і створив влсну фркційно-центристську соціл-деокртичну політичну групу. Керівники ж УСДРП Сион Петлюр і Влентин Сдовський стли шукти союзник у новооргнізовноу 1908р. іжпртійноу політичноу блоці укрїнських ліберльних діячів (здебільшого з ко­лишніх членів Укрїнської деокртично-рдикльної пртії, як соліквідувлся) — Товристві ук­рїнських поступовців.

 

41. Агррн рефор П Столипін т її знчення для Укрїни.

Міністр внутрішніх спрв Петро Столипін ств ініціторо зе­ельної рефори 1906-1911 рр. (розпочлся 9 листопд 1906 р.).Рефор повинн бул знизити соцільну нпруженість н селі, сприяти більш ефективноу веденню селяни свого господрств, збезпечити збереження поіщицького зелево­лодіння, розширити освоєння вільних зеель н сході Росії. До рефори основою селянського зелеволодіння бул гродськ влсність н зелю. Мешкнці сел склдли гро­ду, як володіл селянською зелею, окреі родини ли свої нділи, ле не огли нии вільно розпоряджтися. У гро­дх існувв принцип кругової поруки (якщо нйбідніші з селян не огли сплтити подтки, з них це робили більш з­ожні сусіди). Селянськ родин не огл продти свій нділ без згоди гроди, періодично грод огл перерозподіляти нділи іж родини. Укз від 9 листопд зохочувв вихід селян із гроди. Н виогу селян ї виділяли зелю однією ділянкою, як ствл привтною влсністю. Якщо родин продовжувл ешкти в селі, то тк ділянк нзивлся «відруб». Якщо родин будувл окреу сдибу з ежи сел, то тке володіння нзивлося «хутір». Зіст цього етпу рефори зводився до того, щоб із гроди вийшли нйбгтші т нйбідніші селяни. Біднот огл тепер продти свої нділи, куркулі огли розширити свої володіння з їхній рхунок і більш інтенсивно використовувти нову техніку. Перед тии, хто продв нділи, стояв вибір: злишитися н селі і стти нйити, переїхти до іст і стти робітники бопереселитися до Сибіру, Кзхстну і н Длекий Схід, де держв ї безкоштовно ндвл великі ділянки зелі. П. Столипін розрховувв, що з 20-25 років зелі кур­кулів у європейській чстині крїни т зелі переселенців н Сході перетворяться н ефективні ферерські господрств.

Вплив рефори н Укрїну

Укрїні близько 44 % селян перед рефорою входили до грод. З перші роки рефори близько 25 % господрств вийшли з грод. Селяни ствли влсники, купувли зелю не тільки в розорених сусідів, й у поіщиків. Чисельність бгтих селян поступово збільшується. У 1907-1909 р. пере­селення селян н схід нбуло величезних сштбів, особливо бгто селян виїхло з Лівобережної Укрїни. Основн чсти­н переселенців осіл н берегх Ауру т в Приор'ї, бгто хто з них успішно оргнізувв свої нові господрств. Проте рефор л суперечливі результти. Знчн чстин селян незогл пристосувтися до нових уов і повернулся нзд, бгто хто злишився у своїх селх. Після повернення селяни прцювли нйити і не ли перспектив поліпшити своє терільне стновище. Більшість із них вигл розподілу поіщицьких зеель, соцільн нпруженість у деяких селх нвіть посилился.

Рефор в Укрїні л чстковий успіх. Вон огл дти результти з уови тривлого ирного розвитку крїни, ле в перші перелоні роки вон виявился вжки випробувння для нйбіднішого селянств.

 

крїн в роки Першої світової війни.

Війн велся іж Потрійни союзо (Ніеччин, Австро-Угорщин, Ітлія) і Антнтою (Росія, Англія, Фрнція). У ході війни до Потрійного союзу приєднлися Туреччин й Болгрія, до Антнти - Руунія й США. У грудні 1915 р. Ітлія, стреившяся до пнувння в рйоні Адрітики, вийшл зі склду Потрійного союзу й перейшл н сторону Антнти. Причини війни: пргнення онополістичних об'єдннь збільшити прибутки з рхунок військових зовлень, зхоплення нових ринків збуту; бжння всіх держв до зхоплення нових зеель, переділу колоній й 120 конкурентів

Приводо до війни стло вбивство встро-угорського ерцгерцог, Фрнц Фердиннд і його дружини сербськи нціонлісто Гврило Принципо,

УКРАЇНА В ПЛАНАХ ВОЮЮЧИХ Крїн встро-венгрия претендувл н розширення своїх володінь у Зхідній Укрїні (Волинь і Поділля).Ніеччин - н протекторт нд іншою укрїнською територією (крі її, н Приблтику, Білорусію, Квкз, щоб ти сухопутний торговельний шлях у Персію й Середню Азію).У підсуку укрїнці, розділені іж іперіяи, зушені були воювти один з одни.

ХІД ВОЄННИХ ДІЙ

В 1914 р. н Зхідноу фронті події розвивлися в ткий спосіб. Почлося вторгнення Ніеччини в Бельгію й Північну Фрнцію з етою блисквичного розгроу супротивник н Зхідноу фронті й для нступного нстння н Росію. Однк блисквичний розгро Фрнції не вдвся через нстння російських військ н Східноу фронті. Н Східноу фронті в 1914 р. почлося успішне нстння двох російських фронтів: Зхідного в Східну Пруссію, Південно-Зхідного в Гличину (територія Австро-Угорщини). Побоюючись зхоплення росіяни Берлін й Відня, ніецьке кондувння було зушено перекинути ніецькі дивізії із Зхідного фронту н Схід і зупинити просувння російської рії. У підсуку Східний фронт для Ніеччини із другорядного стє головни. В 1915 р. н Зхідноу фронті почлся позиційн війн, при якій жодн із сторін не володіл ініцітивою не пргнул до прориву й нстння. Н Східноу фронті 1915 р. почлося нстння Ніеччини з етою швидкого розгроу Росії й для нступного нстння н Зході. Однк, хоч Ніеччин зхопил Польщу, Зхідну Укрїну, Зхідну Білорусію й чстину Приблтики, розгро Росії не вдвся. Росія виявился в ндзвичйно скрутноу стні, тоу що союзники досить не допоогли Росії ні озброєння, ні ктивізцією воєнних дій н Зхідноу фронті. Однк, ткий розвиток подій дозволив Ніеччині н нступний рік перенести головні воєнні дії н Зхід. В 1916 р. н Зхідноу фронті розвивлося успішне нстння ніецьких військ н іцність Верден, що прикривє дорогу н Приж і нстння встро-угорських військ н Ітлію. Ззнючи порзки, Фрнція й Ітлія просять Росію підсилити воєнні дії н Східноу фронті й перейти в нстння. Н прохння союзників Росія починє успішне нстння військ н Південно-Зхідноу фронті в Зхідній Укрїні .

Н території Східної Гличини й Північної Буковини після окупції її російськии військи було зтверджене генерл-губернторство н чолі з Г. Бобринськи. Це привело до нстння н нціонльно-культурні звоювння.

Створюються оргнізції «Січ», «Сокіл», «Шр», що прийняли нйбільш ктивну учсть у створенні нціонльної рії, що згодо буде нзвні «Січові стрільці».Хід воєнних дій н території Укрїни привів до розрухи господрського життя. Все це привело до росту робочого й селянського руху, виступ солдтських с.





sdamzavas.net - 2018 уюф. ┬ёх яЁртр яЁшэрфыхцрЄ шї ртЄюЁрь! ┬ ёыєўрх эрЁє°хэшх ртЄюЁёъюую яЁртр, юсЁр∙рщЄхё№ яю ЇюЁьх юсЁрЄэющ ёт чш...