Главная Обратная связь

Дисциплины:






Географічна структура експорту-імпорту послуг з 2008-2010 р.р



(млн. дол. США)

  Країни СНД[1] Iншi країни свiту Країни ЄС
Експорт
4245,5 7495,8 4066,3
3826,6 5771,7 3020,5
5609,6 6149,8 3188,7
Імпорт
1058,0 5410,0 3836,8
787,2 4386,3 3042,0
939,8 4507,9 3023,5

 

Криза спричинила поглиблення рівня залежності відкритої економіки України від зовнішніх чинників, про що свідчить зростання питомої ваги позитивного сальдо товарної торгівлі за традиційними та переважно сировинними статтями експорту (недорогоцінні метали та вироби з них, продукти рослинного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина і вироби з деревини) та збільшення питомої ваги від’ємного сальдо за позиціями мінеральних продуктів, хімічної продукції, полімерних матеріалів, виробів з текстилю. Значне скорочення протягом 2008-2010 рр. питомої ваги у вартісному обсязі експорту найбільш енергетично містких товарів, − продукції чорної металургії (на 7,5 в.п.) та хімічної галузі (на 0,8 в.п.), − а в імпорті, − транспортних засобів (8,1 в.п.) (переважно за рахунок автомобілів), − супроводжувалося значним збільшенням питомої ваги енергетичних ресурсів у структурі вартості товарного імпорту (на 5 в.п.) [18].

Зниження у 2010 році порівняно з 2008 роком пасивного сальдо за високотехнологічними статтями торгівлі (механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку, транспортні засоби та шляхове обладнання тощо) було наслідком скорочення внутрішнього попиту на іноземні товари виробничого призначення, що обумовлене зменшенням обсягів внутрішнього виробництва під час кризи та девальвацією гривні.

Вигідне транзитне положення України традиційно забезпечує активне сальдо торгівлі послугами: профіцит торгівлі послугами у 2010 році становив 6,2 млрд дол. США, збільшившись на 42 % порівняно з 2009 роком (4,35 млрд дол. США). На транспортні послуги України припадає більше 65 % експорту послуг, а за період з 2008-2010 рр. їх частка зросла найбільше (+2 в.п.) і досягла 67,1 %. Імпорт послуг в Україні є значно більш технологічним, ніж експорт, − сукупна частка високотехнологічних послуг хоч і скоротилася після кризи, проте залишається на досить високому рівні (63,2 % загального обсягу імпорту послуг у 2010 році). Видова структура імпорту послуг, порівняно з структурою їх експорту, є значно більш диверсифікованою.

Загалом, стратегічними тенденціями структурних трансформацій зовнішньої торгівлі України після вступу до СОТ є [18]:



- вступ України до СОТ та світова фінансова криза обумовили початок нового етапу розвитку відкритої моделі національної економіки України, що знайшло відображення, передусім, у зміні структури торговельних відносин з її основними партнерами;

- динаміка географічної структури торгівлі протягом 2008-2010 років продемонструвала протилежні тенденції, порівняно з періодом економічного відновлення 2000–2007 років;

- у торгівлі товарами домінуючими залишаються два провідні географічні вектори: країни СНД та країни ЄС, при цьому, з-посеред всіх інших країн світу, у товарній торгівлі сформувався ще один важливий географічний вектор – азійський;

- питома вага європейського регіону у зовнішній торгівлі України значно зменшилась, що свідчить про наявність об’єктивних умов до переорієнтації торгівельних відносин національних господарюючих суб’єктів в умовах кризи на країни із схожими рівнями економічного, технологічного розвитку та однаковим характером формування конкурентних переваг на міжнародних ринках;

- прогнози впливу участі України в СОТ на розвиток її економіки, що передували вступу у СОТ, значною мірою не підтвердились через низку факторів, найбільш значним з яких був вплив фінансово‑економічної кризи;

- 3 роки членства України в СОТ, фактично, зміцнили чинну зовнішньоторговельну модель України, що характеризується перевагами ресурсного характеру, доповнивши її позиціонуванням України на світових ринках як провідного постачальника сільськогосподарської продукції.

Аналіз глобального рейтингу стимулювання торгівлі (ETI) за Всесвітнім економічним форумом свідчить, що із вступом України до СОТ суттєво покращився як рівень доступу до внутрішнього ринку України, так і доступ України до зовнішніх ринків. Показовим для нашої країни є вищий рівень відкритості внутрішнього ринку як за рівнем тарифних ставок (37 місце в світі), так і за нетарифними протекціоністськими заходами (29 місце в світі), порівняно з можливістю доступу на іноземні ринки за рівнем тарифів, встановленим по відношенню до українських експортерів (49 місце), та отриманими торговельними преференціями (44 місце). До переваг зовнішньоторговельної політики України рейтинг відносить: доступність та використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що пояснюється, зокрема, високою кількістю власників мобільних та стаціонарних телефонів у розрахунку на 100 громадян; фізичну безпеку, зокрема за рівнем витрат бізнесу на захист від криміналу, жорстокості та тероризму Україна займає 43 місце у світі; доступність і якість транспортної інфраструктури, що головним чином завдячує високій питомій вазі доріг з твердим покриттям та доволі високій якості залізничних шляхів. Крім того, непогані позиції України за показником сполучення морського транспорту з іншими видами транспорту [18].

Наведений невеликий перелік переваг компенсується занадто довгим переліком суттєвих вад, оскільки із 56 показників, що застосовуються для складання глобального рейтингу сприяння торгівлі, за сорока двома позиціями Україна не потрапляє до перших п’ятдесяти країн у рейтингу, а за дев’ятнадцятьма – навіть до першої сотні. Найбільші проблеми при цьому спостерігаються у сфері митного регулювання (через низьку ефективність та непрозорість митного адміністрування) та внутрішнього регуляторного середовища.

Комплексний аналіз умов розвитку зовнішньої торгівлі України після набуття членства у СОТ показує, що під впливом глибокої світової фінансово-економічної кризи очікувані позитивні наслідки від поглиблення інтеграції вітчизняної економіки до глобального торговельного простору не реалізувалися. З одного боку, стримуючим фактором розвитку зовнішньої торгівлі стало зниження обсягів світового попиту і, як наслідок, внутрішнього виробництва більшої частини експортоорієнтованої продукції. З іншого боку, підвищення рівня використання різного виду протекціоністських обмежень з боку країн – торговельних партнерів України суттєво обмежувало обсяги експорту. При цьому, регулятивний вплив СОТ на протекціоністську політику країн світу виявився досить обмеженим щодо протидії дискримінаційним заходам та активному захисту національних виробників навіть у країнах, які є її провідними членами та розробниками самих принципів функціонування системи ГАТТ-СОТ.

Внутрішні чинники розвитку зовнішньої торгівлі України протягом 2008 - І кварталу 2011 років значною мірою визначалися адаптацією до світових економічних та політичних змін та визначали умови розвитку окремих сфер економіки України. По-перше, торговельна політика України була спрямована на приведення у відповідність до зобов’язань перед СОТ системи інструментів митно-тарифного регулювання, зокрема, суттєве скорочення ставок ввізних мит. В умовах зростання реальних доходів населення та відновлення споживчого платоспроможного попиту протягом 2010 року відповідною мірою це відобразилось на зростанні обсягів імпорту товарів та збільшенні доходів державного бюджету. По-друге, уряд України, реагуючи на зміни у світовій економіці, здійснював окремі заходи щодо підтримки національного виробника.

Негативний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі в Україні мали такі прогалини в діяльності держави, як: відсутність чіткої стратегії структурних змін економіки, слабкий механізм фінансової державної підтримки розвитку експорту, низький рівень інвестування в інноваційну модернізацію експортоорієнтованих виробництв, високий рівень витрат, пов’язаних з зовнішнім державним боргом, невигідні умови кредитування експорту, слабкість протидії спекулюванню з відшкодуванням ПДВ та з експортними операціями через офшорні компанії тощо.

Позитивний ефект від вступу до СОТ в даний час переважно пов’язаний з очікуваними довгостроковими якісними структурними зрушеннями в національній економіці. Так, позитивним наслідком отримання Україною членства в СОТ став початок переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі. Крім того, підвищення рівня відкритості національної економіки як наслідок набуття Україною членства у СОТ зумовлює необхідність зростання конкурентоспроможності вітчизняного виробника та поліпшення інвестиційного клімату в державі. Цьому мають сприяти відповідні заходи державної структурної політики, зокрема, щодо заохочення інвестиційного та інноваційного розвитку, ресурсо- та енергозбереження, підвищення ефективності організації економічних процесів.

Результати аналізу сучасних тенденцій розвитку експортно-імпортної діяльності та зовнішньоторговельної політики України дають підстави визначити ключовим завданням державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності створення ефективної системи підтримки експорту, яка забезпечить сталий економічний розвиток та реалізацію експортного потенціалу держави. У контексті визначеної мети необхідно реалізувати комплекс заходів щодо модернізації та підвищення міжнародної конкурентоспроможності експортного виробництва, оптимізації існуючих систем правової, організаційно-економічної, науково-технічної, інфраструктурної та інших систем забезпечення експортно-імпортної діяльності України.

Важливим, проте недооціненим в практиці національної економічної політики джерелом зниження залежності від імпорту енергоносіїв є запровадження програм енергоефективності, які уже стали головним джерелом зниження споживання енергії в ЄС. Ці програми мають охоплювати усі енергоємні галузі і сфери соціально-економічного розвитку країни, зокрема: паливно-енергетичний комплекс, промисловість, транспорт, житлово-комунальну сферу, агропромисловий комплекс тощо. Не останнє місце належить також програмам розвитку нових, альтернативних та відновлюваних джерел енергії, наукових досліджень у сфері екологічної енергетики, термоядерного синтезу тощо.

Отже, враховуючи той факт, що зовнішньоекономічна політика суттєвим чином обмежена міжнародними зобов’язаннями України у рамках Світової організації торгівлі та в контексті преференційних торговельних угод (чинних та таких, що готуються до підписання), українська влада не вільна вдаватися до різких обмежувальних дій. Таким чином, збільшення імпортних тарифів чи введення інших нових кількісних обмежень імпорту мають бути заходами екстреної та короткострокової дії. Водночас пріоритет має надаватися заходам торговельної політики, що переважно стимулюватимуть експортну активність українських виробників. Такий акцент у торговельній політиці оптимальним чином відповідає загальній стратегічній меті – модернізації національної економіки. Наведемо структура ВВП України за кінцевим використанням з 2008 до 2012 роки у додатку А.

 

 

ВИСНОВОК

На основі вивчення теми курсової роботи та результатів досліджень, здійснених за даною темою можна зробити такі висновки:

1. Товарно-грошові відносини – суспільні відносини, що виникають між людьми в процесі виробництва і реалізації товарів. Вони з'явилися вже при випадкових актах обміну надлишками продуктів між громадами. У цих умовах товарного виробництва як такого не було. Однак існував товарний обмін. "Як відомо, - писав В. І. Ленін, - товарне звернення передує товарному виробництву і становить одну з умов (але не єдина умова) виникнення цього останнього" (Повне зібрання. Соч., 5 вид., Т.3, с. 553). Лише в результаті тривалого історичного розвитку суспільного розподілу праці виникає товарне виробництво, при якому обмін товарами носить регулярний, а не випадковий характер. Відбувається перехід від простого обміну товару на товар, що виражається формулою Т - Т, до обміну товарів за допомогою грошей, що виражається формулою Т - Д - Т. Цей процес становлення і розвитку товарно-грошових відносин знайшов своє вираження у розвитку форм вартості.

2. Торгівля відіграє важливу роль в економіці держави. Ринок становить собою внутрішню організацію товарно-грошових відносин. Тому причини виникнення товарно-грошових відносин, певною мірою, пояснюють становлення і формування товарного обігу і ринку. У той же час, ринок як самостійне явище являє собою складне утворення, що має свою власну структуру, специфічні умови функціонування і розвитку.

3. Ринок являє собою спосіб координування дії економічних суб’єктів, які забезпечують згоду їх економічних інтересів на основі цінової системи та конкуренції. «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» на сьогодні є одним із основних документів, котрий виступає орієнтиром для здійснення різних перетворень, організації процесів передусім економічного характеру в Україні. Суть принципових його положень може бути розглянута, як стратегічний шлях для реалізації завдань й досягнення мети – формування країни з високим рівнем економічного зростання в умовах розвинених ринкових відносин. Однак слід пам’ятати, що важливою умовою для здійснення стратегічних «переходів» є врахування психологічного стану наших людей, який нині досить складний і суперечливий. Адже вони не тільки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула їх напризволяще. У такій обстановці вибір моделі й шляху побудови ринку має надзвичайно важливе значення.

4. В умовах глобалізації для забезпечення економічного розвитку зовнішньоторговельна політика України має бути націленою на:

- активізацію зовнішньої торгівлі в цілому;

- реалізацію наявних і потенційних конкурентних переваг завдяки правильно визначеним структурним пріоритетам зовнішньої торгівлі;

- заохочення зростання високотехнологічного імпорту (машин, устаткування, технологій, ідей) з метою скорочення технологічного розриву з передовими країнами.

5. Вплив на економіку України перебування у складі СОТ протягом останніх трьох років не набув системного характеру. Натомість переважали точкові впливи та заходи одностороннього характеру. Уряд здійснював виконання взятих на себе зобов’язань щодо змін у торговельній політиці, проте еквівалентного полегшення доступу вітчизняних товарів та послуг до зовнішніх ринків не відбулося. Наслідки світової фінансово-економічної кризи не дозволили Україні у короткостроковому аналізованому періоді відчути повною мірою позитивний ефект від спрощення режиму торгівлі з країнами-членами СОТ. Кардинального покращення добробуту населення шляхом підвищення рівня зайнятості, доходів та доступності якісних товарів та послуг, що є головним індикатором ефективності інтеграційних процесів, в Україні також не відбулось. Рівень життя громадян залишається доволі низьким не лише порівняно з розвиненим країнами світу, а й з багатьма країнами колишнього Радянського Союзу.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Економічний словник-довідник. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://schoollib.com.ua/ekonomika/ekonomichnyj_slovnyk/777.html.

2. Вілков. Людина і світ. Сутність товарного виробництва і товарно-грошових відносин. Гроші, їхня сутність і функції. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://eco.dt-kt.net/books/book-2/chapter-60/.

3. Финансовая система. Развитие товарно-денежных отношений. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.grandars.ru/student/finansy/tovarno-denezhnye-otnosheniya.html.

4. Большая экономическая энциклопедия. Денежные средства иностранные (Режим валютного курса). [Електронний ресурс]. – Доступний з http://wiki.bizeducation.ru/content.

5. Проф. Портной М.А. Теория денег, кредита и финансов. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.emcon.ru/107-01-02.html.

6. Стаття. Економіка торгівлі. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.osvita-plaza.in.ua/publ/misce_torgivli_v_rozvitku_tovarno_groshovikh_vidnosin_u_period_funkcionuvannja_rinku/219-1-0-15030.

7. Бережной В.М., Необходимость создания социально ориентированного рыночного механизма в Украине Структурні зміни та інвестиційні проблеми української економіки. Матеріали третього конгресу Міжнародної української асоціації. – К.: Думка, 2001.

8. Ляшенко Т. Соціальне партнерство: шлях до ринкової держави // Юридичний вісник. – 1999. – №18. – 6-12 травня.

9. Камінський Є. Конфліктність у світі і проблеми стабілізації розвитку України // Розбудова держави. – 1998.– №5/6.– С.86-87.

10. Долішній М., Кравців В., Симоненко В. Концептуальна модель державної регіональної політики України Національна академія наук України, Інститут регіональних досліджень, Львів, 2001.

11. Сєліванова Ірина., Концептуальні засади формування та зміни законодавства // Юридичний журнал. – 2005. – №6. – С.11-13.

12. . Білорус О. Г., Лук'яненко Д.Г. та ін. Глобальні трансформації та стратегії розвитку. Монографія. - К., 1998.

13. Долішній М., Козоріз М. Національна економіка в умовах глобалізації //Вісник. - 2002 р. - № 3.

14. Лазебник Л. Роль зовнішньої торгівлі для економічного розвитку країни // Економічний часопис - ХХІ ст. - 2003р. - № 9.

15. Савелко Т.В. Уточнення економічного змісту й особливостей глобалізації// Теорія фінансів. -2004. -№ 7.

16. http://www.me.gov.ua – офіційний веб-сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

17. http://mfa.gov.ua/ua – офіційний веб-сайт Міністерства закордонних справ України.

18. http://www.niss.gov.ua – офіційний веб-сайт Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України.

19. http://www.ukrstat.gov.ua – офіційний веб-сайт Державної служби статистики України.

20. Державна служба статистики України. Експрес-випуск за 15.02.2012р. №

 

 

Додаток А

Таблиця 1





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...