Главная Обратная связь

Дисциплины:






Об'єктами ревізії є окремі господарські факти і операції, що формують господарські процеси, вся сукупність яких є господарською діяльністю певного суб’єкта



Ревізія як метод господарського контролю

Історія розвитку ревізійної справи

Поняття, предмет, об'єкти та система ревізії

Мета, завдання, функції та принципи ревізії

Класифікація ревізій

Поняття, предмет, об'єкти та система ревізії

Поняття ревізії

Ревізія є складовою частиною господарського контролю, одним з методів його здійснення. Назва цього методу походить від латинського слова revisio – перегляд” або “знову оглядаю”. Згідно із Законом України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Ревізія розвивається на основі творчого застосування сучасних досягнень обліково-економічних та юридичних наук і спирається на теоретичні положення науки про господарський контроль. В ній широко використовуються методи, запозичені з обліку, статистики, економічного аналізу, фінансів та інших наук, що не виключає існування власних способів та прийомів контролю, але це не перетворює ревізію на бухгалтерську, статистичну чи фінансову науку.

Методика ревізії - це якісно нова методика, а не сукупність розрізнених способів та прийомів, що взяті із різних наук. В той же час ревізію не можна розуміти як вчення про щось незмінне, зведення ревізійних постулатів. Вона постійно розвивається, поглиблюється та удосконалюється під впливом науково-технічного прогресу та удосконалення професійної підготовки і майстерності ревізорів.

Особливістю, яка чітко відрізняє ревізію та її складові від інших методів контролю, є вивчення нею здійснених господарських операцій на підставі фіксованої інформації з точки зору їх законності, достовірності та економічної доцільності. Ревізію називають документальною з наступних причин:

– вона здійснюється шляхом вивчення документальних фактів;

– порушення, які виявляються, підтверджуються документально;

– результати узагальнюються в спеціальному документі – акті.

 

Аналізуючи терміни “контроль” і “ревізія”, важливо визначити подібні та відмінні сторони цих понять. Контроль виник на ранніх стадіях розвитку людського суспільства, коли ще не було облікових записів та книг. Його можуть здійснювати люди і автомати (автоматичний контроль) в масштабі держави в різний час і без письмового оформлення результатів. В той же час головним визначенням поняття “ревізія” є перевірка фактів, які відбулись. Ревізія проводиться лише після здійснення господарських операцій на окремому підприємстві спеціально призначеними для цього особами. Слід розрізняти поняття “контролер (перевіряючий)” та “ревізор”.



Контролер (перевіряючий) – це поняття ширше, ніж ревізор; він може здійснювати контроль за різними напрямами і йому не обов’язково бути спеціалістом з різних галузей знань. Крім того, контролер не завжди є посадовою особою.

Ревізор, на відміну від контролера, – це фахівець, який має відповідну освіту і, як правило, є посадовою особою, яка володіє прийомами і способами вивчення документально зафіксованих фактів, регістрів бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності. Ревізор, в свою чергу, може бути наділений повноваженнями контролера. Результати ревізії, як правило, оформлюють письмовим документом. Її основне завдання –перевірити законність і доцільність здійснених господарських операцій на кожному підприємстві.

Отже, ревізія це метод господарського контролю за діяльністю
підприємств, в процесі якого встановлюється законність, достовірність та
економічна доцільність здійснених господарських операцій, перевіряється
стан бухгалтерського обліку, його відповідність обліковій політиці та
звітним даним.

Предмет ревізії

Розвиток вчення про предмет ревізії пройшов два етапи. Перший – характеризувався прагненням вчених розвивати ревізію як прикладну науку, другий – створенням теоретичних основ ревізії як самостійного розділу науки про господарський контроль.

При визначенні предмету і змісту ревізії враховують такі її важливі аспекти:

– об’єкти ревізійного вивчення;

– спеціальні способи та прийоми вивчення господарської діяльності;

– цілі і функції ревізії, які полягають у встановленні фактичних наслідків господарювання;

– характер ревізії як спеціалізованого методу господарського контролю;

– особливості ревізії, які полягають в тому, то при її здійсненні використовуються й інші елементи методу господарського контролю;

– прийоми ревізії, засновані на обліково-економічній інформації і

– складають економіко-юридичну діяльність, результати якої використовуються в комплексному, узагальненому вигляді, впроваджуються на мікро- та макрорівні.

 

Основна риса ревізії – її ретроспективний характер. В цьому її головна відмінність від інших методів контролю. Вона звертається до минулого для пізнання істини, для вивчення законності та достовірності здійснених фактів з метою попередження зловживань, розкрадань та марнотратства. Ревізор, оглядаючи документи та вивчаючи операції, перевіряє їх достовірність та законність. Отже, ревізійний пошук передбачає наявність мети, яка і є значним доповненням до поняття “пошук” в ревізії. Не можна говорити про пошук в ревізії, якщо поставлена мета досягається відразу.

Наприклад, ревізору відомо, що прибутковий касовий ордер № 12 підроблений. Не дивлячись на те, що він витрачає час на знаходження ордера серед маси документів, це не є пошуком. Таких випадків в ревізії практично не буває. Ревізія саме полягає в пошуку невідомого. Пошук в ревізії – рух до мети, процес, що розгортається у часі та представляє собою певну послідовність ревізійних дій.

Ревізії притаманний і реконструктивний характер (від латинського constructio – “побудова”). Вивчаючи відповідну інформацію, ревізор відтворює картину минулого за наявною в його розпорядженні письмовою інформацією. Оглядаючи документи, вивчаючи сутність операцій, він уявляє (реконструює) ланцюг взаємопов’язаних фактів. Без цього він нездатний на науковій основі застосувати способи та прийоми ревізійного вивчення минулих подій.

Профілактичний характер ревізії – одна з її характерних рис. Профілактика сприяє усуненню господарських порушень, попереджує можливість їх виникнення в майбутньому. Звідси можна сформулювати деякі висновки, які допомагають визначити предмет ревізії.

Оскільки господарська діяльність в процесі здійснення контролю розуміється як багаторівнева: бригада, ділянка, цех, філія, підприємство, об’єднання, комплекс, відомство та міністерство, то і ревізія проводиться на всіх цих рівнях. Виходячи з цих особливостей ревізії, можна стверджувати, що вона вивчає документально зафіксовані операції, які здійснилися в процесі кругообігу засобів підприємства за допомогою специфічних способів та прийомів з позицій законності, достовірності та доцільності.

Отже, предметом ревізії є документально відображена в системі обліку господарська діяльність підприємства, що вивчається шляхом застосування спеціальних прийомів з позиції її законності, достовірності та доцільності. До предмету ревізії належать процеси і явища, пов’язані з господарською діяльністю підприємства і відображені документально, а межі їх перевірки визначаються програмою ревізії.

Під обліком розуміють відображення (фіксацію) на паперових, магнітних та інших носіях інформації фактів (явищ, подій) в суспільному житті і господарській діяльності підприємств, організацій для подальшого використання інформації в практичних і наукових цілях.

Досліджуючи негативні явища в господарській діяльності підприємства, які також є предметом ревізії, ревізор неминуче виявляє і позитивні сторони, інакше неможливо об’єктивно вирішити всі завдання, поставлені перед ревізією.

 

Об’єкти ревізії

Кожне підприємство з метою забезпечення безперервності процесу виробництва створює умови для безперебійного постачання сировини та реалізації готової продукції, організовує планомірний кругообіг своїх засобів.

Господарські процеси розглядаються як сукупність складових елементів –фактів господарського життя. В результаті здійснення деяких окремих фактів господарського життя фінансовий стан економічного суб’єкта залишається незмінним. Але основна маса господарських фактів впливає на фінансовий стан підприємства. Такі факти господарського життя називають господарськими операціями, які є основними об’єктами контрольного спостереження. Отже, ревізії, як і будь-якій іншій галузі знань, притаманні такі поняття як предмет, об’єкт, суб’єкт, мета (рис. 4.1).


 

 
 

 

 


Рис. 4.1. Ревізія як самостійний розділ науки про господарський контроль

 

Оскільки ревізія покликана вивчати діяльність підприємства, то на перший погляд здається, що її об’єктом є підприємство, де вона знаходить необхідний для пізнання матеріал. Але вивченням діяльності підприємства займаються й інші економічні науки, такі як політекономія, статистика, економічний аналіз тощо. Отже, об’єкти можуть бути предметом дослідження не однієї, а декількох галузей науки. Відмінність полягає в тому, що в кожному окремому випадку ці об’єкти розглядаються зі своїх специфічних і особливих сторін, які притаманні саме цій науці.

Об'єктами ревізії є окремі господарські факти і операції, що формують господарські процеси, вся сукупність яких є господарською діяльністю певного суб’єкта.

Об’єкти ревізії настільки різноманітні, що скласти їх вичерпний перелік практично неможливо. Сукупним об’єктом ревізії можна назвати документально зафіксовані дані про наявність та рух активів підприємства і джерел їх формування. Поняття об’єкта ревізії конкретніше, ніж її предмет, воно передбачає основні та найсуттєвіші елементи того, що конкретно охоплює ревізія в кожній галузі економіки. Тобто, об’єкти ревізії в сферах виробництва, обігу та невиробничій сферах будуть мати деякі відмінності.

В найбільш загальному вигляді можна сказати, що об’єктами ревізії на промислових підприємствах є зафіксована в документах інформація про:

· наявність та рух необоротних активів, включаючи природні ресурси як частину національного багатства, що знаходяться у користуванні
підприємства;

· придбання (заготівлю) засобів виробництва, необхідних для
створення суспільного продукту;

· витрати основних засобів, тобто частини зносу в процесі створення
суспільного продукту;

· норми праці та норми споживання;

· дотримання трудового законодавства;

· визначення собівартості новоствореного суспільного продукту;

· наявність та рух виробленого суспільного продукту та пов’язані з
ним грошові, розрахункові та кредитні операції;

· джерела формування активів, їх цільове призначення та використання
(власні та залучені джерела, фінансові результати, отримані в результаті;
господарювання);

· дотримання Статуту, інших установчих документів та внутрішніх
актів, діючих на підприємстві.

 

Система ревізії

Питання про місце ревізії в системі науки про господарський контроль набуває важливого значення, так як від правильного його вирішення залежать перспективи розвитку самої ревізії та межі її практичного застосування.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...