Главная Обратная связь

Дисциплины:






Визначення сили вітру



Дія вітру Назва вітру та сила його в балах Бофорта Приблизна швид­кість вітру, м
Дим піднімається майже верти­кально, листя дерев нерухоме ШТИЛЬ, 0 0,5
Вітер відчувається обличчям, рукою, він колише вимпел, ок­ремі листочки на деревах ТИХИЙ, 1 0,5—3
Хвилює прапори, колише листя і невеликі тонкі гілки на дере­вах, злегка хвилює поверхню стоячої води слабкий, 3 3—5
Колише невеликі гілки і нахи­ляє верхівки дерев; піднімає із землі пилюку помірний, 4 5-7
Колише великі гілки і не дуже товсті стовбури дерев. На поверх­ні стоячих вод з'являються хви­лі з баранцями свіжий, 5 — 7 7-15
Ламає гілки й тонкі стовбури дерев, дуже утруднює рух пі­шоходів буря (шторм), 8—9 15—21
Зносить дахи, вириває з корін­ням дерева, завдає багато шкоди іншими руйнуваннями ураган, 10—12 понад 21

Опади випадають нерівномірно. Щоб точніше облікувати їх кількість на полях, доцільно користуватися польовими дощомірами (мал. 23).

Велике практичне значення мають весняні й осінні спостереження за станом зволоження верхнього шару ґрунту. Вони дають змогу встановити, коли можна з повним вико­ристанням сільськогосподарської техніки розпочати сівбу, роли будуть найсприятливіші умови для сходів рослин.

Абсолютна кількість опадів за певний період не може характеризувати ступінь забезпеченості вологою рослин, тому що певна частина атмосферних опадів не проникає в ґрунт, а стікає (так званий поверхневий стік). Частина їх випаровується безпосередньо з поверхні ґрунту.

Щоб встановити ступінь забезпеченості певної терито­рії вологою, потрібною для рослин, обчислюють кількість так званих ефективних опадів, тобто ту кількість вологи, яка проникла в ґрунт і може бути засвоєна рослинами. Кількість ефективних опадів дорівнює кількості їх за пев­ний період мінус поверхневий стік та випаровування з по­верхні ґрунту в природних умовах. У школі обчислити величину стоку і випаровування можна за формулою професора Г. Т. Селянинова:

К = ,

де К — гідро­термічний коефіцієнт, який наближено показує ступінь забезпеченості рослин вологою за певний період; Р — сума опадів за період з температурами вище 10°; — сума ак­тивних температур за цей самий період.

Вважається, що умовам надмірного зволоження від­повідає коефіцієнт, більший 1; умовам малого зволоження менший 1.

Важливо, щоб сільськогосподарські рослини в період росту регулярно одержували вологу з ґрунту. Але опади випадають нерівномірно в часі і щодо кількості. Тому слід виділити для періоду росту середню кількість декад без опадів і з опадами менше 5 мм за декаду.



Спостереження за сніговим покривом. Висоту снігово­го покриву відлічують за поділками снігової рейки, встановленої постійно, не доходячи до неї 3—4 кроки.

Крім висоти снігового покриву, визначають щільність снігу і запас води в ньому. Найкраще для цього користу­ватися ваговим снігоміром з безміном (мал. 24). Він скла­дається з металевого циліндра висотою 60 см і площею пе­рерізу 50 кв. см. Циліндр зовні поділено на міліметри. По­ділки починаються біля нижнього отвору із загостреними краями. Верхня частина циліндра закривається кришкою.

Перед спостереженням снігомір виносять надвір, щоб його температура зрівнялася з температурою навколиш­нього повітря. Циліндр заглиблюють у сніг і за зовнішніми його поділками визначають висоту проби. Потім лопаткою підрізують пробу знизу, циліндр перевертають отвором догори, очищають зовнішні стінки від снігу і зважують сніг безміном. Ціна однієї поділки безміна 5 г, що відпо­відає запасу води в снігу шаром 1 мм.

Щільність снігу для кожної проби визначають так: ді­лять вагу проби на об'єм. Для цього показник безміна ді­лять на збільшену в 10 раз висоту проби снігу (відлік за шкалою циліндра снігоміра), виражену в міліметрах:

d = ,

де d— щільність снігу, т — показник безміна, h — відлік за шкалою циліндра снігоміра в міліметрах.

Наприклад, висота снігу за шкалою циліндра (h) дорів­нює 10 см, а маса проби (m) — 21 поділка. Щільність снігу (d) становитиме:

d = = = = 0,21.

Ваговий снігомір можна виготовити самому. Для щоб з оцинкованої жерсті роблять трубу діаметром 7—8 см, що відповідає площі перерізу 50 кв. см, і довжиною 60 см. Нижній край труби загострюють, а до верхнього прилаш­товують ручки, щоб було зручніше занурювати її в сніг. Зовні на трубі наносять сантиметрові поділки.

Щільність снігу саморобним снігоміром визначають так. Беруть пробу снігу (в посудину). Коли сніг розтане, воду зливають у мензурку. Кількість кубічних сантиметрів пе­реводять на поділки (т) безміна стандартного снігоміра, поділивши їх на 5 (одна поділка безміна дорівнює 5 г). По­тім обчислюють щільність снігу за формулою.

Наприклад, висота снігу на шкалі циліндра снігоміра становить 20см. Після танення проби води стало 175 куб. см. Переводимо кубічні сантиметри води на поділки безміна снігоміра: 175 : 5 = 35 поділок. Обчислюємо щільність:

d = = = = 0,17.

Запас води в снігу визначають за формулою:

Запас води = 10 • • d,

де h — середня висота снігового покриву, d — середня щільність снігу.

Наприклад, середня щільність снігу становить 0,21, середня висота снігового покриву — 9 см. Запас води буде такий:

Запас води =; 10 • 9 • 0,21 = 18,9 мм.

Запас води в снігу, виражений у міліметрах, показує висоту шару води, що утворився б на поверхні землі, якби весь сніг раптово розтанув. У цьому разі вода покрила б землю шаром 18,9 мм.

Знаючи запас води в снігу, виражений у міліметрах, легко обчислити, скільки припаде води (в тоннах) на гек­тар. 1 мм води на кв. м становитиме 1 л, або 1 кг, а на 1 га (10 000 кв. м) — 10 000 л, або 10 т.

Залежність температури ґрунту від товщини снігового покриву визначають за табл. 11.

Вимірюють глибину промерзання ґрунту мерзлотоміром системи Даниліна.

Спостереження за хмарністю і атмосферними явищами.В метеорології прийнята міжнародна класифікація хмар,

Висота снігового покриву, см Різниця між температурами повітря і ґрунту на глибині вузла кущіння, град.
4,0 5,8 6,5 9,0 11,8 13,3 14,1 15,2 17,2
ЗО

за якою їх поділяють на 10 основних форм. Форми хмар визначають за «Атласом хмар».

Кількість хмар оцінюється на око за десятибальною шкалою. Якщо на небі зовсім немає хмар або їх менше 1/20 частини небозводу, хмарність вважається рівною О балів.

Цифри 1, 2, 3 і т. д. показують, що хмарами зайнято 1, 2, З і т. д. десятих частин небозводу. Коли небо повністю вкрите хмарами, хмарність вважається рівною 10 балам.

За атмосферними явищами і загальним станом погоди спостерігають без приладів, безперервно. Під час спосте­режень фіксують: вид явища, час його початку і закінчен­ня, інтенсивність. Явища записують умовними знаками (мал. 25).

Спостереження над місцевими ознаками погоди. В про­цесі туристсько-краєзнавчої роботи дуже важливо розви­вати спостережливість та інтерес до вивчення при­родних явищ за місцевими ознаками і народними прикме­тами. Це має велике практичне значення в походах. Адже зміни стану погоди часто помічаються значно раніше, ніж це покажуть прилади. Передбачати погоду можна за станом хмарності, зміною напряму вітру, кольором неба, поведінкою тварин, станом рослин та ін.

Описувати всі місцеві ознаки не варто, тим більше що для різних районів вони часто неоднакові. Проте є ряд явищ, які краєзнавці можуть легко спостерігати у будь-яких районах.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...