Главная Обратная связь

Дисциплины:






Вимоги до документних класифікацій



Класифікація є результатом логічної операції, що базується на загальних правилах, сформульованих формальною логікою. Вона має відповідати певним вимогам:

– Ділення на класи має здійснюватись за однією певною основою ділення і не змінюватися в процесі ділення.

– Ділення має здійснюватися безперервно, тобто між членами ділення є відношення супідрядності (родове поняття – видові поняття; ціле – частка).

– Члени ділення мають виключати один одного, тобто не може бути в різних місцях класифікації однакових класів.

У структурному відношенні класифікація має бути повною, тобто охоплювати весь обсяг об’єктів, що класифікуються. З іншого боку – для всіх об’єктів мають бути оформлені класи, до яких можна було б зарахувати будь-який з об’єктів класифікації [36].

Крім того, до документних класифікацій є ще специфічні вимоги:

– Науковість. Суть вимоги науковості полягає в тому, що класифікація має відтворювати сучасний рівень розвитку науки і практичної діяльності людей.

– Універсальність класифікацій полягає в максимальній повноті відображення всієї сукупності людських знань; у відображенні документів на різних носіях інформації; різними мовами.

– Багатоаспектність – у можливості класифікації відображати документи в різних аспектах з урахуванням їх змісту і певних формальних ознак (вид, цільове призначення, мова документа і т. п.) [26].

Класифікаційні системи, в яких документи упорядковуються за змістом, розподіляються на предметні та систематичні.

Основою ділення в предметній класифікації виступає назва предмета, про який йдеться мова у виданнях, тобто документи упорядковуються під назвами різних предметів і явищ [36]. Класи в предметній класифікації розташовуються в абетковому порядку назв предметів. Предметні класифікації є ІПМ, що використовуються в предметному індексуванні. На основі цієї класифікації складають предметні каталоги, картотеки, предметні покажчики.

У систематичних класифікаціях основою ділення перш за все виступають галузі знання, науки, а документи розподіляються за галузями знань відповідно до змісту. Ці системи використовуються для організацій, систематичних каталогів і картотек, для систематизації документів тощо.

Систематичні класифікації і є класифікаційною ІПМ .

ІПМ предметизації

Перш ніж перейдемо до характеристики ІПМ предметизації, розглянемо поняття предмет у предметизації.

Предметизація базується на основі предметних класифікацій документів. Предметизація документів використовується при створенні предметних каталогів, картотек, абетково-предметних покажчиків, побудові предметних рубрик.

Основним поняттям предметизації є предмет.



У загальнофілософському значенні предмет розуміють як певну цілісність, яка виділяється з множини об’єктів у процесі пізнання і практичної діяльності людини [36].

У вузькоспеціальному значенні предмет розглядають як поняття чи комбінацію понять, що відбивають тему документа [26].

Окремі теми (предмети) документів відтворюються в предметних рубриках. Предметна рубрика – це коротке формулювання теми документа [36]. А суттю предметизації і є визначення предметної рубрики, що відповідає змісту, формі та призначенню документа.

Таким чином, мовою предметних рубрик (ІПМ предметизації) є ІПМ, що призначена для індексування документів (частин документів) та інформаційних запитів засобами предметних рубрик. Основні етапи розвитку теорії та методики предметизації описані в спеціальній літературі [26; 36].

ІПМ предметних рубрик створюється на основі природної мови, і пошукові образи документів представлені у вигляді предметних рубрик.

Лексичними одиницями ІПМ виступають заголовки та підзаголовки предметних рубрик.

Заголовок – це назва головного предмета, документа.

Підзаголовки – розкривають аспекти, у яких розглядається предмет, а також форму і призначення документа.

Сукупність лексичних одиниць складає словник предметних рубрик, тобто лексику ІПМ предметизації, а правила її побудови – граматику. Словник вміщує строго зафіксований на кожний момент часу набір заголовків і підзаголовків, між якими встановлюються певні змістовні й текстуальні зв’язки, які розкриваються за допомогою довідково-посилочного апарату [36]. Цей апарат упорядковує лексичні одиниці в структурі мови, надає мові додаткові засоби оптимізації пошуку в тих випадках, коли можлива варіативність засобів індексування.

Лексика ІПМ може бути контрольованою (створення списків предметних рубрик конкретних інформаційно-пошукових систем (ІПС)) і неконтрольованою (коли здійснюється вільне формулювання предметних рубрик).

Контрольована лексика властива предметним каталогам і картотекам; неконтрольована – допоміжним предметним покажчикам. У залежності від умов функціонування словник може поповнюватись новими лексичними одиницями, чи скорочуватись, змінювати свою структуру.

Граматика мови предметизації складається з морфології та синтаксису.

Морфологіяце засоби та методи формування лексичних одиниць ІПМ з лексики природної мови. Синтаксисявляє собою правила сполучення лексичних одиниць (заголовків і підзаголовків) у предметній рубриці, використання розділових знаків.

Предметна рубрика, розкриваючи зміст документа, виконує такі функції: інформаційну, евристичну, комплексну, термінологічну [26].

Інформаційна функціяреалізується у тому, що предметна рубрика у згорнутій формі інформує про зміст документа. Сутність евристичної функціїполягає у тому, що предметна рубрика дає змогу знайти потрібний документ. Пошук значно полегшується завдяки структурі предметних класифікацій, де предметні рубрики розташовані за абеткою. Щодо комплексної функції, то предметні рубрики створюють комплекси, де збираються документи, присвячені певному предмету, незалежно від галузевого аспекту його розгляду. Термінологічна функція проявляється в тому, що при формуванні предметних рубрик використовують сучасну наукову термінологію і тим самим сприяють опануванню нею користувачів.

За структурою предметні рубрики бувають простимита складними [36].

Прості рубрики складаються тільки з предметного заголовка, наприклад:

Інформатика.

Вища школа.

Предметні рубрики абетково-предметних покажчиків (АПП) до каталогів і таблиць класифікації подають індекс ділення, який створює комплекс документів про відповідний предмет, наприклад:

 

Інформаційний пошук 20. 23

Складні предметні рубрикивміщують заголовок і підзаголовок. Підзаголовки конкретизують зміст документа, відтворюючи аспект розгляду предмета. При створенні предметних рубрик використовують такі підзаголовки: тематичні, географічні, хронологічні, формальні. Наприклад:

 

Хронологічні:

Українська література, 19 ст.

Формальні:

Аналітико-синтетична переробка інформації – Підручники та

посібники

Інформатика – Підручники і т. п.

Сполучення всіх предметних рубрик, які надаються одному документу, створює ПОД – текст, що термінами ІПМ відтворює зміст документа. Так, наприклад, для документа органічна та неорганічна хімія можна виділити такі поняття:

Хімія, органічна, Лексичні

неорганічна одиниці

Хімія – органічна Предметні

Хімія – неорганічна рубрики

1. Хімія – органічна ПОД

2. Хімія – неорганічна

 

Щоб забезпечити ефективний пошук документів у пошуковому масиві, ПОД має адекватно відтворювати зміст документа. ІПМ повинна надавати таку можливість. Стосовно предметизації це означає, що предметизатор має точно визначити предмет документа і сформулювати його мовою предметних рубрик. Крім того, ефективним засобом формалізації мови предметних рубрик є використання методу типізації, основаного на категорійному аналізі документів [36]. Суть категорійного аналізу полягає в розподілі термінів певної галузі знання на категорії (групи) відповідно до обраних ознак. Стосовно кожної науки ці категорії конкретизуються. Так, наприклад, у суспільних науках – це явище суспільного життя; в хімії – речовини і т. п. Визначення типових категорій предметів дає змогу формалізувати формулювання заголовків предметних рубрик, тобто відповідність конкретного поняття однієї із категорій означає, що це поняття може виступати заголовком предметної рубрики. Крім того, в ІПМ можуть типізуватися і підзаголовки рубрик, наприклад, Словники, Посібники та ін.

Особлива увага приділена також і типізації тематичних підзаголовків, які поділяються на три підгрупи: загальні, типові та специфічні [36]. Загальні тематичні підзаголовки використовують при розкритті понять, які є загальними для багатьох предметів різних галузей знань і практичної діяльності, наприклад: “Історія”, “Організація” та ін.

Типові тематичні підзаголовки – визначають поняття, що характерні для групи однорідних предметів. Наприклад, формулюючи предметні рубрики, для документів про різні ІПС, можна використовувати такі підзаголовки:

Документальні ІПС

Фотографічні ІПС і т. п.

Специфічні використовують в предметизації документів про окремі предмети, котрі визначають їх специфічні особливості, наприклад:





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...