Главная Обратная связь

Дисциплины:






Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади



(ст. 109). Правовою підставою криміналізації цих діянь є ч. 2 ст. 5 Конституції України, відповідно до якої право визначати І змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові І ніхто не може узурпувати державну владу. Безпосереднім об'єктом зло-

 

чину, передбаченого ст. 109, є суспільні відносини, що забезпе­чують внутрішню безпеку України, захист конституційного ладу і державної влади в країні.

Конституційний лад — це устрій держави і суспільства, а та­кож їх інститутів відповідно до конституційно-правових норм. Це цілісна система основних соціально-правових відносин, що визна­чають форми і способи функціонування держави, як єдиного дер­жавно-правового організму. Нормальне функціонування конститу­ційного ладу дозволяє реалізувати прагнення суспільства до справедливого І стабільного соціального порядку на основі поєднан­ий індивідуальних і суспільних інтересів.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 109, вира­жається в чотирьох формах: 1) дії, спрямовані на насильницьку змі­ну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; 2) змова про вчинення таких дій; 3) публічні заклики до на­сильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоп­лення державної влади; 4) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Загальною ознакою всіх цих дій є спрямованість їх саме на на­сильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплен­ня державної влади, тобто із застосуванням фізичного чи психічного насильства до представників державної влади, осіб, що виконують функцію охорони конституційного ладу і державної влади, до інших осіб, які перешкоджають здійсненню цих дій. Злочини вважаються закінченими у разі здійснення будь-якої дії з метою зміни чи пова­лення конституційного ладу чи захоплення державної влади (на­приклад, озброєння групи людей та інструктаж про дії під час захоп­лення влади).

Змова про вчинення таких дій передбачає умисну угоду двох або більше осіб про спільні насильницькі дії, спрямовані на зміну чи по­валення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

Передбачені ч. 2 ст. 109 заклики до насильницької зміни чи по­валення конституційного ладу або до захоплення державної влади мають носити публічний характер, тобто проголошуватися відкрито, в присутності багатьох громадян. Це завжди активний вплив на невизначену кількість людей (проголошення на мітингу, демонстрації, зборах тощо).

Розповсюдження матеріалів з такими закликами є самостійною формою об'єктивної сторони цього злочину і передбачає ознайом-

 

лення з такими матеріалами інших осіб або створення умов для та­кого ознайомлення (розклеювання листівок, роздавання книг тощо).



Суб'єктивна сторона всіх зазначених дій — прямий умисел, поєднаний з метою насильницької зміни чи повалення конституцій­ного ладу або з метою захоплення державної влади.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

Відповідно до ч.3 ст.109 кваліфікуючими ознаками діянь, пе­редбачених у ч. 2 ст. 109, є:

1) вчинення їх особою, яка є представником влади, тобто осо­бою, яка перебуває на службі в органах державної влади та наділе­на владними повноваженнями (наприклад, депутат місцевої ради, голова суду, працівник міліції та ін.);

2) вчинення цих самих дій повторно, тобто хоча б у другий раз, незалежно від того, чи була особа засуджена за перший злочин;

3) вчинення їх організованою групою, тобто трьома або більше особами, які попередньо організувались у стійке об'єднання для вчинення публічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, або на захоплення державної влади, або для розповсюдження матеріалів із закликамидо вчинення таких дій (див. ч.3 ст. 28);

4) здійснення їх з використанням засобів масової інформації (на­приклад, виступ по телебаченню, поширення комп'ютерних програм із вказаними матеріалами та ін.).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 109 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років; за ч. 2 ст. 109 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк;за ч.3 ст. 109 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбав­лення волі на той самий строк.

Посягання на територіальну цілісність І недоторканність України (ст. 110). Безпосереднім об'єктом цього злочину є відно­сини щодо забезпечення територіальної цілісності І недоторканності України в межах встановлених кордонів. Територіальна недоторкан­ність України є невід'ємною складовою ЇЇ самостійності та незалеж­ності. Частина 3 ст. 2 Конституції України проголошує, що терито­рія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний кордон Ук­раїни»1 державний кордон — це лінія І вертикальна поверхня, що

 

1Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 2. — Ст. 5.

 

проходить по цій лінії, які визначають межі території України — су­ші, вод, надр, повітряного простору.

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає різні діяння:

1) дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону, на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

2) публічні заклики до вчинення цих дій; 3) розповсюдження мате­ріалів із закликами до вчинення таких дій. Зміст цих діянь аналогіч­ний діям, передбаченим ст. 109. Відмінність лише у тому. Що ст. 110 не вимагає, щоб ці дії носили насильницький характер.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний із спеціальною метою змінити межі території або держав­ного кордону України.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-річного віку. Відповідальність за ч. 2 ст. 110 настає за наявності хоча б однієї з указаних в ній обтяжуючих обставин: 1) вчинення злочину осо­бою, яка є представником влади; 2) повторно, тобто здійснення та­ких дій хоча б у другий раз; 3) за попередньою змовою групою осіб, тобто здійснення його спільно двома або більше особами, які зазда­легідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчи­нення (див. ч. 2 ст. 28); 4) якщо дії поєднані з розпалюванням на­ціональної чи релігійної ворожнечі, тобто з метою викликати воро­же ставлення до осіб Іншої національної або расової належності.

Частина 3 ст. 110 передбачає особливо кваліфікований склад злочину — це дії, передбачені ч. 1 або 2 статті 110, які призвели до загибелі людей чи інших тяжких наслідків (наприклад, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, знищення важливих об'єктів, пошко­дження життєзабезпечуючих комунікацій та ін.).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 110 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 110 — обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; за ч.3 ст. 110 — позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Державна зрада (ст. 111). Безпосередній об'єкт цього злочи­ну — зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна ціліс­ність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

З об'єктивної сторони державна зрада може виражатися лише в тих діях, вичерпний перелік яких прямо вказаний в ч. 1 ст. 111. Це передусім: перехід на бік ворога, що передбачає надання безпо-

 

середньої допомоги державі, з якою наша країна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Вияви такого переходу мо­жуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ на службу в армію ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін. Сам перехід на бік ворога може полягати як у переході на те­риторію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в на­данні допомоги такій державі або ЇЇ представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). Державна зрада в цій формі визнається закінченою з моменту, коли особа почала на­давати допомогу ворогові. При цьому обов'язково, щоб перехід на сторону ворога мав місце в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Шпигунство — це передача чи збирання з метою передачі іно­земній державі, іноземній організації або їх представникам відомос­тей, що становлять державну таємницю, воно є другою формою державної зради. Ознаки шпигунства будуть розглянуті при аналізі ст. 114.

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх пред­ставникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України як форма державної зради в полягає в будь-якій допомозі у про­веденні підривної діяльності проти інтересів України. Причому для відповідальності не має значення, як діяла особа — за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Допомога в проведенні підривної діяльності може передбачати сприяння резидентам (таєм­ним представникам іноземних розвідок, укриття розвідника або його спорядження, надання йому транспортних засобів, а також іншої техніки), надання різних матеріалів, продуктів харчування, прихо­вування слідів вчинених ним злочинів, вербування агентів для про­ведення підривної діяльності проти України. Цією формою охоп­люються і випадки, коли особа за завданням іноземних держав або їх представників організує (або здійснює) на шкоду Україні будь-який Інший злочин проти основ національної безпеки України (на­приклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). У таких випадках відповідальність настає за сукупністю злочинів, наприклад, за статтями 111 і 113.

Державна зрада в цій формі вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується виною в формі прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчи­нюються на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недо­торканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформа­ційній безпеці України і бажає їх здійснити. Мотиви можуть бути різними (ненависть до України, користь та ін.), але на кваліфікацію це не впливає.

Суб'єкт злочину — громадянин України, який досяг 16-ти ро­ків. Співучасниками цього злочину можуть бути іноземні громадяни та особи без громадянства.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 111 — позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

Частина 2 ст. 111 передбачає заохочувальну норму, відповідно до якої звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання Іноземної дер­жави, Іноземної організації чи їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ни­ми та про отримане завдання.

Обов'язковими умовами звільнення від кримінальної відпові­дальності за ч. 2 ст.111 є наявність трьох обставин: 1) отримання громадянином України злочинного завдання іноземної держави, іно­земної організації, Їх представників; 2) невчинення жодних дійнавиконання цього завдання; 3) добровільна заява органам державної влади про свій зв'язок з ними і про отримане завдання..

Відсутність хоча б однієї з цих обставин виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Посягання на життя державного чи громадського діяча(ст. 112). Безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади (за­конодавчої, виконавчої, судової), а також політичних партій. Обов'язковим додатковим об'єктом виступає життя людини — державного чи громадського діяча.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає в посяганні на жит­тя державного діяча чи керівника політичної партії. Під посяганням на життя розуміється вбивство або замах на вбивство осіб, зазначе­них у ст. 112. Відповідальність у цих випадках настає як за закінче­ний злочин, незалежно від настання смерті цих осіб (у разі замаху на вбивство посилання на ст. 15 не потрібно). Готування до цього злочину (розробка плану злочинних дій, підшукування спільників,

 

знарядь для здійснення злочину та ін.) кваліфікується за стаття­ми 14 і 112.

Перелік осіб, які визнаються потерпілими і вказані в ст.112, євичерпним: Президент України, Голова Верховної Ради України, на­родний депутат України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Голова чи суддя Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів Ук­раїни, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Рахункової палати, Голова На­ціонального банку України, керівник політичної партії.

Для застосування ст. 112 слід обов'язково встановити, що пося­гання на життя вчинюється в зв'язку з державною або громадською діяльністю потерпілих.

Закінченим цей злочин визнається з моменту вчинення діяння, спрямованого на позбавлення життя, тобто з моменту замаху на вбивство (усічений склад злочину).

Суб'єктивна сторона цього злочину— прямий умисел, обов'яз­ковою ознакою якого є усвідомлення особою, що потерпілим є дер­жавний діяч або керівник політичної партії і що посягання здійс­нюється в зв'язку з його державною чи громадською діяльністю, з метою або перешкодити цій діяльності, або помститися за її вико­нання.

Якщо вбивство чи замах на вбивство такихосіб вчинюється наґрунті особистих взаємовідносин, то застосування ст. 112 виклю­чається, а дії винного кваліфікуються за статтями про злочини про­ти життя.

Суб'єктом цього злочину є будь-яка особа, що досягла 14-річно-го віку (ч. 2 ст. 22);

Покарання за злочин: за ст. 112 — позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Диверсія (ст. 113). Безпосереднім об'єктом диверсії є еконо­мічна основа, внутрішня безпека України. Додатковими об'єкта­ми можуть бути: життя, здоров'я людей, екологічна безпека та ін.

Предметом диверсії можуть бути: підприємства, установи, шля­хи та засоби сполучення, нафто-, газопроводи та ін.

Об'єктивна сторона злочину виявляється: 1) у вчиненні з ме­тою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямова­них на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю,на зруйнування або пошкодження

 

об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне зна­чення; 2) у вчиненні з тією самою метою дій, спрямованих на радіо­активне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій.

Масове знищення людей або заподіяння шкоди їх здоров'ю при вчиненні диверсії в своїй основі спрямовано на заподіяння смерті або шкоди здоров'ю значної кількості громадян І винний вдаєтьсядозагальнонебезпечних способів (вибухів, підпалів, затоплення, орга­нізації завалів, аварій транспортних засобів та ін.).

Зруйнування або пошкодження підприємств, споруд, шляхів і за­собів сполучення, засобів зв'язку або Іншого державного або сус­пільного майна полягає як у повному їх знищенні, так і частковому пошкодженні такого майна будь-яким способом.

Масове отруєння людей, як і поширення епідемій, являє собою злочинну діяльність, спрямовану на спричинення смерті чи шкоди здоров'ю значної, частіше невизначеної, кількості осіб. Способи здійснення можуть бути різними (отруєння продуктів харчування, джерел води, зараження хвороботворними мікроорганізмами їжі, во­ди тощо).

Поширенням епізоотій охоплюються випадки розповсюдження заразливих хвороб серед тварин. Способи при цьому можуть бути різними (зараження збудниками заразних захворювань продуктів харчування, спільне утримання хворих І здорових тварин та ін.).

Епіфітотія — це широке розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що охоплює господарство, район, область чи країну. У ви­гляді епіфітотій може поширюватися іржа і головня хлібних злаків, фітофтороз картоплі та інші шкідливі хвороби.

Цим зумовлено віднесення диверсії до усічених складів і визнан­ня її закінченою з моменту здійснення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на досягнення вказаних в законі небезпечних на­слідків, тобто незалежно від фактичного спричинення смерті, тілес­них ушкоджень, зруйнування або пошкодження об'єктів, радіоак­тивного забруднення та настання інших наслідків.

Суб'єктивна сторона диверсії характеризується виною у формі прямого умислу, що поєднаний з метою ослаблення держави, тобто заподіяння шкоди її економічній системі, обороноздатності, внутріш­ній безпеці та ін. Саме ця мета відрізняє диверсію від Інших злочи­нів, пов'язаних із знищенням чи пошкодженням майна, заподіянням шкоди життю, здоров'ю, екологічнихта інших злочинів.

 

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа: громадянин України, Іноземний громадянин,особа без громадянства, якій виповнилося 14 років (ч. 2 ст. 22).

Покарання за злочин: за ст. 113 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Шпигунство (ст. 114). Безпосереднім об'єктом цього злочину є зовнішня безпека України.

З об'єктивної сторони шпигунство виражається в передачі або збиранні з метою передачі іноземній державі, Іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємни­цю.

Предметом шпигунства є відомості, що становлять державну таємницю, вичерпний перелік яких міститься в Законі України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 p.1. Згідно з цим законом державною таємницею визнається певний вид таємної Інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці Украї­ни та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, держав­ною таємницею і підлягають охороні державою. Спеціальним упов­новаженим органом державної влади в сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України.

Шпигунство може виражатися у двох формах: 1) передачі Іно­земній державі, іноземній організації або їх представникам відомос­тей, що становлять державну таємницю; 2) збиранні таких же відо­мостей з метою передачі іноземній державі, її організаціямабо їх представникам.

Передача зазначених відомостей має місце у випадках, коли осо­ба володіє ними і повідомляє (вручає) їх іноземній державі або її представнику (агенту). Способи передачі можуть бути різними (усна, письмова, безпосереднє ознайомлення з будь-якими матеріа­лами, передача по радіо, телефону, з використанням тайників, кур'єрів та Ін.). Для відповідальності не має значення, передаються перщоджерела (наприклад, оригінали документів, креслення, зразки пального), їх копії чи лише відомості про них (зліпки, макети, опис технічних систем, будь-яких об'єктів та ін.). Тому будь-які дії, вира­жені як у формі передачі в буквальному розумінні цього слова, так

 

1 Відомості Верховної Ради України. - 1994. — № 16. — С. 97.

 

і у створенні умов для ознайомлення агента іншої держави з ними, підпадають під поняття передачі.

Збирання відомостей, що становлять державну таємницю, — це будь-які випадки здобуття таких відомостей (наприклад, викраден­ня, особисте спостереження, фотографування, підслуховування те­лефонних розмов та ін.). Нерідко для отримання таких відомостей використовується найскладніша сучасна техніка (спеціально облад­нані літаки, кораблі або автомашини, спеціально встановлені на суші чи на морі прилади для отримання розвідувальної інформації та Ін.).

Для відповідальності за ст. 114 важливо встановити, що відомос­ті, які становлять державну таємницю, були передані чи збиралися для передачі саме іноземним державам, іноземним організаціям або їх представникам.

Закінченим шпигунство вважається з моменту початку збирання вказаних відомостей або з моменту їх передачі.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, за яко­го особа усвідомлює, що відомості збираються або передаються іно­земній державі, організації або їх представникам і що ці відомості є державною таємницею, яка не підлягає передачі. Мотиви злочину на кваліфікацію не впливають.

Суб'єкт злочину — іноземецьабо особа без громадянства,якідосягли 16-річного віку.

Громадянин України за шпигунство, несе відповідальність за ст. 111 — за державну зраду.

Покарання за злочин:за ст.114 —позбавлення волінастроквід восьми до п'ятнадцяти років.

Частина 2 ст. 114 передбачає заохочувальну норму:особа звіль­няється від кримінальної відповідальності за шпигунство за наявнос­ті сукупності трьох умов: 1) особа припинила свою діяльність, пе­редбачену ч. І ст. 114; 2) добровільно повідомила органи державної влади про вчинене; 3) внаслідок цього та вжитих заходів було від­вернено заподіяння шкоди інтересам України.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...