Главная Обратная связь

Дисциплины:






Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна




Кафедра «Фінанси та банківська справа»

 

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА З ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ

Методичні вказівки до проходження виробничої практики з фінансового аналізу

 

 

Укладачі: д.е.н., проф. С. В. Каламбет

к.е.н., доц. А. М. Якимова

к.е.н., доц. В. А. Горб

 

Для студентів V курсу денної форми навчання спеціальності 7.03050801 «Фінанси»

 

 

Дніпропетровськ – 2012

УДК: 378.147 (072)

 

Укладачі:

Каламбет Світлана Валеріївна,

Якимова Алла Михайлівна,

Горб Володимир Андрійович (ДІІТ)

Рецензенти:

канд. екон. наук, доц. В. Є. Власюк

(Дніпропетровська державна фінансова академія)

канд. екон. наук, доц. В.В. Бобиль (ДІІТ)

 

Виробнича практика з фінансового аналізу: Методичні вказівки до проходження виробничої практики з фінансового аналізу для студентів спеціальності 7.03050801 «Фінанси» денної форми навчання / С. В. Каламбет, А. М. Якимова, В. А. Горб. – Д.: 2012. – 25 с.

 

Методичні вказівки до проходження виробничої практики з фінансового аналізу для студентів спеціальності 7.03050801 «Фінанси» денної форми навчання розроблені з метою ознайомлення зі змістом практики; правами та обов’язками практикантів; з інформацією, яка міститься у звіті; порядком його оформлення. У методичних вказівках наведені мета та завдання практики; зміст практики; порядок оформлення звіту; форми контролю.

Рекомендовано до використання у навчальному процесі на засіданні кафедри «Фінанси та банківська справа» (протокол № 1 від 31 серпня 2011 р.).

Схвалено методичною радою факультету ЕМТ Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаря на (протокол № 1 від 12 вересня 2011 р.).

 

Ó Кузнєцов В. Г. та ін., укладання, 2012
Ó Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, редагування, оригінал-макет, 2012

ЗМІСТ

1. Загальні положення. 4

2. Завдання практики з фінансового аналізу. 4

3. Бази практики. 4

4. Керівництво практикою. Форми і методи контролю.. 5

5. Обов’язки і права студента-практиканта. 7

6. Зміст практики. 7

7. Індивідуальні завдання. 9

8. Методичні вказівки по виконанню окремих розділів звіту. 9

9. Вимоги до оформлення звіту. 9

10. Оформлення щоденнику практики. 14

Література. 14

Додатки. 14


1. Загальні положення

Виробнича практика студентів з фінансового аналізу, які набувають кваліфікаційний рівень спеціаліста за спеціальністю «Фінанси», є невіддільною складовою навчального процесу. Виробнича практика з фінансового аналізу проводиться після отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму «Фінанси та кредит», перед початком теоретичного навчання, термін практики – 4 тижня.



Основною метою проходження виробничої практики є набуття навичок практичного застосування теоретичних знань для розв’язання завдань з управління фінансами; аналізу і прогнозування фінансової діяльності підприємства (установи, організації), складання аналітичних записок та підготовка до професійної діяльності.

Під час практики студенти повинні закріпити теоретичні знання, здобуті при вивченні дисциплін «Фінанси», «Економіка підприємства», «Фінанси підприємства», «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання», «Фінансовий аналіз», «Податкова система» тощо. Також вони мають набути навички проведення фінансового аналізу та планування, тобто здійснити практичну підготовку до самостійної роботи із розв’язання завдань з управління фінансами на підприємстві.

Виробничу практику студенти проходять на підприємствах різних форм власності під керівництвом викладачів кафедри фінансів та банківської справи та працівників відповідних підприємств. Така організація керівництва практикою дає змогу студентам поглибити теоретичні знання і набути практичного досвіду фінансової роботи. Під час практики студенти збирають необхідну інформацію про господарську та фінансову діяльність підприємства (установи, організації) та її результати, потім здійснюють фінансовий аналіз результатів діяльності підприємства і визначають наявність проблем у його фінансовому стані. Студенти повинні вказати можливі шляхи вирішення фінансових проблем, що були ним виявлені на підприємстві. Результати роботи студенти оформлюють у вигляді звіту з практики. Оцінюють результати роботи студентів спочатку керівники практики від кафедри фінансів та банківської справи та підприємства у вигляді відгуку, а потім комісія із захисту практики.

2. Завдання практики з фінансового аналізу

Основними завданнями проходження практики є:

- ознайомлення зі структурою підприємства;

- вивчення установчих документів;

- ознайомлення з положеннями про відділи, посадовими інструкціями, технологією управління фінансовими ресурсами;

- аналіз та прогнозування фінансових результатів, планування заходів та прийняття управлінських рішень щодо поліпшення фінансового стану підприємства (установи, організації);

- прийняття участі у виконанні конкретної фінансової роботи, що здійснюється фінансово-економічними службами підприємства;

- підготовка пропозицій щодо поліпшення організації управління фінансами підприємства;

- підготовка та захист звіту.

3. Бази практики

Базами практики можуть бути:

- підприємства (установи, організації) усіх форм власності та різних організаційно-правових форм, що здійснюють виробничо-господарську діяльність;

- установи та організації, що належать до державних органів управління та контролю (державна податкова служба, державна контрольно-ревізійна служба, фінансові відділи при місцевих органах виконавчої влади тощо);

- установи та організації ринкової інфраструктури (фінансові установи; комерційні банки; інвестиційні фонди і компанії; страхові компанії; біржі; аудиторські фірми; консалтингові фірми тощо).

Допускається варіант комбінованої практики в кількох установах. Наприклад, у першій половині терміну, відведеного на практику, відбувається проходження практики на підприємстві або у фінансово-кредитній установі, а у другій – у фінансовому органі.

Для студентів-іноземців бази практики передбачаються у відповідному контракті чи договорі щодо підготовки спеціалістів і можуть бути розташовані як на території країн-замовників на спеціалістів, так і в межах України. Студентам-іноземцям у встановленому порядку видаються програма та індивідуальне завдання. Після закінчення практики вони складають звіт в порядку, встановленому кафедрою фінансів та банківської справи.

Студенти можуть самостійно з дозволу кафедри фінансів та банківської справи підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання.

З базами практики університет завчасно укладає договори на її проведення за формою, яка затверджується університетом. Тривалість дії договорів погоджується договірними сторонами. Вона може визначатися на період конкретного виду практики або до п'яти років. При наявності в договорах на навчання студентів питання практики окремі договори можуть не укладатися.

Загальна тривалість практики для студентів визначається навчальним планом кафедри. При визначенні бази практики ураховується можливе місце майбутньої роботи студента.


 

4. Керівництво практикою. Форми і методи контролю

Навчально-методичне керівництво практикою здійснює кафедра фінансів та банківської справи. Керівниками практики від кафедри є його науково-педагогічні працівники. Вони керують практикою та консультують студентів безпосередньо на кафедрі.

Від підприємства (установи, організації) практикою керують провідні спеціалісти, призначені наказом керівника такого підприємства. Вони контролюють хід практики і виконання студентами програми практики.

Обов’язки керівників практики:

1. Керівник практики від кафедри:

- забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед від'їздом студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики та з техніки безпеки, надання студентам-практикантам необхідних документів (направлення, програми, щоденник, індивідуальне завдання, методичні рекомендації тощо);

- проводить інструктаж щодо порядку проходження виробничої практики;

- здійснює керівництво розробкою індивідуальних планів проходження практики студентами;

- повідомляє студентів про систему звітності з практики, прийняту на кафедрі, а саме: подання письмового звіту, порядок оформлення виконаного індивідуального завдання тощо;

- у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;

- контролює виконання студентами-практикантами правил внутрішнього трудового розпорядку, веде або організовує ведення табеля відвідування студентами бази практики;

- перевіряє звіти студентів про практику.

2. Керівник практики від підприємства, організації, установи:

- проводить інструктаж практикантів з питань охорони праці та техніки безпеки;

- ознайомлює студентів з організаційною структурою, системою управління та проблемами підприємства (установи, організації) відповідно до завдання керівника практики від університету;

- контролює проходження студентами практики;

- контролює порядок ведення студентами щоденнику з практики, підписує відгук та звіт студентів про виконання програми практики після її закінчення.

Контроль проходження виробничої практики здійснюється у двох формах: поточній і підсумковій.

Поточний контроль передбачає:

а) контроль початку та закінчення практики;

б) контроль з боку керівника практики від підприємства або установи за достовірністю записів у щоденнику практики;

в) контроль з боку керівника практики від кафедри фінансів та банківської справи за своєчасністю, повнотою і якістю виконання завдань практики.

Поточний контроль з боку керівника практики від кафедри фінансів та банківської справи здійснюється безпосередньо за місцем проходження практики з метою оперативного усунення виявлених недоліків та відхилень від програми практики.

Підсумковий контроль здійснюється як по мірі виконання окремих розділів, так і всієї програми практики оцінкою повноти і якості виконання наміченого плану.

Керівник практики від кафедри фінансів та банківської справи рецензує звіт. Звіт про практику студент захищає перед комісією у термін встановлений кафедрою.

5. Обов’язки і права студента-практиканта

Студент повинен з’явитися на місце проходження практики у термін встановлений університетом.

На підприємстві (в установі, організації) студент насамперед повинен:

- пред’явити направлення на проходження практики;

- скласти з керівником практики від підприємства календарний план проходження практики;

- при необхідності оформити перепустку.

- Під час проходження практики студент зобов’язаний:

- дотримуватися правил внутрішнього розпорядку і вимог трудового законодавства;

- виконувати вказівки керівників практики від кафедри фінансів та банківської справи та підприємства;

- вести щоденник за встановленою формою;

- регулярно звітувати перед керівником практики від кафедри фінансів та банківської справи про виконану роботу.

В період проходження практики студент може бути зарахований тимчасово на штатну посаду (за умови, що робота на цій посаді буде відповідати профілю його підготовки).

По закінченню практики студент повинен подати на кафедру звіт про проходження практики.


6. Зміст практики

Відповідно до завдання практики студенти повинні здійснити такі етапи:

1. Загальне ознайомлення із структурою управління та організацією економічної роботи на підприємстві (в організації, установі).

На початку практики студент повинен ознайомитись із структурою управління підприємством, складом його підрозділів. Особливу увагу треба приділити організації економічної роботи, структурі економічних служб, ознайомленню з посадовими обов’язками працівників, які відповідають за фінансову діяльність підприємства. Слід з’ясувати, як організована фінансова робота, які підрозділи здійснюють фінансове планування, фінансовий аналіз і контроль, управління фінансовими ресурсами, вивчити документи, що складаються у процесі фінансової роботи (фінансова звітність, фінансові плани, аналітичні таблиці тощо).

2. Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів підприємства (організації, установи).

Необхідно визначити склад джерел фінансування діяльності підприємства (організації, установи), що залежить від форми власності, організаційно-правової форми, виду діяльності (виробничо-господарська, посередницька, управлінська тощо); вивчити законодавчі та інші нормативні акти, а також внутрішні документи, що регулюють формування статутного фонду, додаткове залучення коштів та розподіл фінансових ресурсів під час діяльності. Провести аналіз динаміки та структури формування та розміщення фінансових ресурсів на основі даних балансу підприємства.

3. Аналіз фінансових результатів та їх використання.

Необхідно вивчити, як формуються результати усіх видів діяльності підприємства (операційної, інвестиційної, фінансової).

Для аналізу формування прибутку необхідно отримати дані з форми 2 «Звіт про фінансові результати». Під час аналізу слід визначити тенденції зміни обсягу отриманого прибутку та фактори, які впливали на його зміну.

Також треба з’ясувати, як розподіляється прибуток: чи сплачує підприємство податок на прибуток та які пільги має підприємство щодо оподаткування прибутку; які фонди створюються за рахунок прибутку та на які цілі використовуються кошти цих фондів.

4. Організація грошових розрахунків підприємства (організації, установи).

Ознайомитися з практикою здійснення на підприємстві грошових розрахунків у безготівковій формі та веденням касових операцій з приймання та видачі готівки, оформлення касових документів; визначити наявність поточних, позичкових і валютних банківських рахунків. Необхідно навчитись оформлювати документи для здійснення розрахунків у різних формах: платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, векселями, чеками, проведенням заліків взаємної заборгованості, проведенням бартерних операцій.

5. Аналіз фінансового стану підприємства.

Необхідно ознайомитися з фінансовою звітністю підприємства за попередні роки і пояснювальними записками до річних звітів; зробити вертикальний і горизонтальний аналіз даних фінансової звітності, тобто проаналізувати структуру й динаміку окремих статей звітності; розрахувати показники платоспроможності, рентабельності, ділової активності, проаналізувати їх динаміку. Навчитися оцінювати фінансовий стан підприємства, виявляти позитивні або негативні тенденції в його зміні, з’ясовувати фактори впливу на погіршення або поліпшення фінансового стану, складати аналітичну записку на основі зроблених розрахунків з пропозиціями заходів щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

6. Фінансове планування на підприємстві (організації, установі).

Потрібно ознайомитись із формами фінансових планів, що складаються на підприємстві. Навчитися розраховувати фінансові показники, а також виконувати допоміжні розрахунки при складанні фінансових планів. Зокрема, треба навчитись:

- складати кошториси витрат на закупівлю сировини, матеріалів, на оплату праці, на ремонт обладнання, кошторис адміністративно-господарських витрат;

- розраховувати такі показники, як планова виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), планова собівартість продукції, амортизаційні відрахування, розмір власних обігових коштів, сума кредитів і сплата відсотків за користування ними; плановий прибуток, плановий розмір фондів, що створюються за рахунок прибутку (фонд розвитку підприємства, резервний фонд, дивідендний фонд, інші фонди);

- складати поточний фінансовий план (платіжний календар), річний фінансовий план (баланс доходів і витрат), фінансовий розділ бізнес-плану.

7. Внутрішній контроль фінансово-господарської діяльності підприємства.

Вивчити організацію внутрішньогосподарського фінансового контролю; з’ясувати, які служби відповідають за його здійснення, як розподілені функції фінансового контролю між керівництвом та підрозділами підприємства. Визначити, як контролюється ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереження коштів і матеріальних цінностей, економічний стан підприємства (організації, установи), виконання виробничих і фінансових планів. Вивчити тематику, зміст програм, періодичність проведення внутрішньогосподарських перевірок, ревізій.

8. Обробка і упорядкування зібраних матеріалів та написання звіту.

7. Індивідуальні завдання

Залежно від конкретного місця проходження практики коригується зміст завдань, що відповідають програмі виробничої практики і включаються до індивідуального плану графіка студента.

Цей розділ включається до програми з метою набуття студентами під час практики вмінь та навичок самостійного розв'язання виробничих, наукових або організаційних завдань. Виконання індивідуальних завдань активізує діяльність студентів, розширює їх світогляд, підвищує ініціативу і робить проходження практики більш конкретним і цілеспрямованим.

8. Методичні вказівки по виконанню окремих розділів звіту

Вступ містить інформацію про мету та завдання практики. Визначаються стан та тенденції розвитку економіки в цілому та тієї галузі, в якій функціонує підприємство, де проходила практика. Також дається оцінка сучасного стану проблеми, відокремлюючи фінансові проблеми, які вирішені та які необхідно вирішувати.

Розділ 1. Організаційно-правова та економічна характеристика підприємства. Містить дослідження фактичного стану конкретного об'єкта проходження практики. Організаційно-економічна оцінка становища досліджуваного об'єкта повинна бути досить глибокою і цілеспрямованою, ґрунтуватися на використанні значного фактичного матеріалу. Досліджувані фактичні дані повинні охоплювати не менше 3 років.

Розділ починається з короткої характеристики природних і економічних (зовнішніх і внутрішніх) умов, у яких функціонує підприємство (об'єкт проходження практики і дослідження). Важливо звернути увагу на ті умови, що здійснюють найбільш істотний вплив на характер і результати виробничої і комерційної діяльності. Разом з тим слід конкретизувати як внутрішні, так і зовнішні чинники, що впливають на результати діяльності даного господарського суб’єкта.

Таким чином, у цьому розділі мається на увазі дати в основному економічну характеристику підприємства, що повинна включати наступну інформацію: місце розташування; показники, що характеризують розміри підприємства, зокрема, вартість валової і товарної продукції, розміри землекористування, вартість основних виробничих фондів і оборотних коштів, забезпеченість технікою, трудовими ресурсами в динаміці за 2-3 роки; дані, що характеризують фінансовий стан підприємства, розмір отриманого прибутку (збитку) і рівень рентабельності підприємства. У кінцевому підсумку повинна бути подана найбільше повна й цілісна економічна характеристика конкретного підприємства з його особливостями і досягнутим рівнем економічного розвитку.

Для написання цього розділу студенти повинні користуватися наступними документами: Установчим договором; Статутом підприємства; бухгалтерськими звітними документами: Баланс (форма №1); Звіт про фінансові результати (форма №2); Звіт про рух грошових коштів (форма №3); Звіт про власний капітал (форма №4), Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).

Розділ 2. Організація фінансової роботи на підприємстві. У даному розділі описується методика проведення фінансового аналізу та оцінюється фактичний стан фінансової роботи на підприємстві. Зокрема вивчається склад і функції відповідних відділів та служб, посадові обов’язки фінансових працівників, кваліфікаційні вимоги до їх рівня.

Більш детальну увагу слід приділити висвітленню наступних питань фінансової роботи:

грошові розрахунки та порядок їх здійснення;

взаємовідносини підприємства з бюджетом та державними цільовими фондами;

організація відносин підприємства з суб’єктами банківського та страхового бізнесу;

визначення потреби в фінансових коштах та джерел її покриття;

характеристика та фінансове забезпечення інвестиційної діяльності підприємства;

формування та розподіл доходів підприємства.

Розділ 3. Оцінка фінансового становища підприємства. Містить комплексну оцінку фінансової ситуації на основі фінансового аналізу. При цьому на базі фінансової звітності аналізуються:

структура активів;

структура фінансових джерел;

дебіторської і кредиторської заборгованості;

фінансова стійкість (тип фінансової ситуації);

основні фінансові коефіцієнти;

показники ліквідності, ділової активності та рентабельності.

Висновки і пропозиції. Висновки і пропозиції завершують звіт з виробничої практики з фінансового аналізу. У них резюмуються підсумки виконаної студентом роботи у вигляді узагальнення самих істотних положень. Висновки повинні відображати зміст звіту, бути короткими, ясно і чітко сформульованими. При виконанні цих вимог суть роботи студента під час практики повинна бути зрозумілою по висновках і пропозиціях, не читаючи основного тексту.

Пункти висновків, що відносяться до оцінки стану виробництва, а особливо ті, що містять конструктивні пропозиції, повинні бути підкріплені цифрами з економічно-фінансових розрахунків практиканта.


 

9. Вимоги до оформлення звіту

Звіт з виробничої практики з фінансового аналізу повинен містити:

3. Титульний аркуш (додаток 1).

4. Щоденник з виробничої практики (додаток 2).

5. Відгуки керівників практики:

- від підприємства (організації, установи);

- від кафедри фінансів та банківської справи (додаток 3).

6. Основний текст:

- зміст;

- вступ;

- розділи;

- висновки;

- перелік літературних джерел.

Звіт друкують за допомогою принтера на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210x297 мм) через полуторний міжрядковий інтервал (до тридцяти рядків на сторінці).

При комп’ютерному оформленні правила такі: шрифт Times New Roman – 14; абзац – 1,27; поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, нижнє та верхнє – 20 мм; інтервал – 1,5.

Назви структурних частин роботи: «Зміст», «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список використаних джерел», «Додатки» пишуть (друкують) великими буквами жирним шрифтом по центру. Заголовки розділів друкують великими буквами жирним шрифтом по центру, заголовки підрозділів – маленькими (крім першої великої) буквами жирним шрифтом з абзацу. Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки і завершується висновками.

Кожну сторінку роботи нумерують. Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті. На титульному аркуші номер не ставиться. Якщо в тексті є рисунки і таблиці, виконані на окремих сторінках, їх необхідно включити в загальну нумерацію. Сторінки зі списком використаних джерел та всі сторінки додатків також нумерують.

Формули, умовні позначки, схеми, рисунки тощо друкують.

У разі першої згадки в тексті іноземних фірм, маловідомих прізвищ або географічних назв їх слід писати як в українській транскрипції, так і мовою оригіналу (у дужках).

Виклад змісту тексту має бути коротким, чітким, без зайвого суб’єктивного тлумачення. Терміни та визначення повинні відповідати стандартам, а за їх відсутності – загальноприйнятим у науково-технічній літературі.

Текст розділів роботи повинен поділятися на підрозділи, пункти тощо. Розділи нумерують арабськими цифрами у межах усієї роботи. «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список використаних джерел» та «Додатки» не нумерують.

Після номера розділу ставлять крапку. Підрозділи, пункти та підпункти слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера розділу та порядкового номеру підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу також ставиться крапка, наприклад, «2.1.» (перший підрозділ другого розділу). Номер пункту має складатися з номера розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад «2.1.3.» (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Розділи і підрозділи, які відображають зміст і результати роботи, повинні мати змістовні заголовки. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою. Наприкінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовках не допускається. Номер відповідного розділу або підрозділу ставлять на початку заголовка, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межу абзацу.

Між заголовками та наступним текстом слід пропустити один рядок, як і між заголовком і останнім рядком попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок іншого підрозділу розташовуються на одній сторінці).

У змісті послідовно перераховують заголовки розділів, підрозділів і проставляють номери сторінок, на яких вони розміщені.

Кількість ілюстрацій у роботі визначається її змістом і має бути достатньою для розкриття ідеї роботи. Усі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення тощо) називаються рисунками, які нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами. При послідовній нумерації в межах розділу номер рисунка має складатися із номера розділу та порядкового номера рисунка у розділі, розділених крапкою, наприклад, Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Після назви рисунку крапка не ставиться. Посилаючись на рисунок перший раз, необхідно вписувати його повний номер, наприклад (рис. 1.2). Рисунки розташовують у зручній для ознайомлення формі. Допускається їх розташування за годинниковою стрілкою. Кожний рисунок повинен мати змістовну назву.

Цифровий матеріал необхідно оформляти у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, який розміщується під словом «Таблиця» з її номером. Слово «Таблиця» і заголовок починається з великих букв, підзаголовки – з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, та з великих, якщо вони мають самостійне значення. Підкреслювати заголовки не треба. Графу «№ п/п» та графу «Одиниці виміру» у таблицю окремо включати не потрібно. Номери показників і одиниці їх виміру безпосередньо включаються у рядки таблиці.

Розміщувати таблицю слід після першої згадки у тексті роботи так, щоб її зручно було розглядати. Якщо таке розташування неможливе, таблицю розміщують так, щоб для її вивчення роботу необхідно було б повернути за годинниковою стрілкою.

Рекомендується не переносити таблицю на наступну сторінку. У разі необхідності, переносячи частину таблиці на наступну сторінку, необхідно пронумерувати стовпці на першій сторінці таблиці і нумерацію вертикальних стовпців повторити на наступній сторінці без повторення «шапки» таблиці, а над нею праворуч розмістити слова «Продовження табл.» із зазначенням її номера. Заголовок таблиці не повторюють. Таблиці повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами. Над правим верхнім кутом таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням порядкового номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Посилаючись на таблицю, вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть у скороченому вигляді, наприклад, (табл. 1.2). Повторні посилання на таблицю слід подати із скороченим словом «дивись», наприклад, (див. табл. 1.2). У разі повторення у графі тексту, який складається з одного слова, його можна замінити лапками. Якщо текст повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його заміняють словом «те саме», а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, букв, математичних символів не допускається. Якщо цифрові дані в рядку таблиці не наводяться, в ній ставиться риска.

Пояснення позначень символів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного позначення символу слід давати з нового рядка. Перший рядок починають зі слова «де», дві крапки після нього не ставлять. Розмірність одного й того самого параметра в межах роботи має бути постійною. Формули нумерують в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою, наприклад, (1.2) (друга формула першого розділу). Номер формули слід брати в круглі дужки і розташовувати праворуч на рівні нижнього рядка формули, якої він стосується. Посилаючись на формулу в тексті, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, у формулі (1.2).

Основна увага студента повинна бути направлена на правильне оформлення посилання на літературні джерела. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела в списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад [4, С. 35].

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках. Кожний додаток починається з нової сторінки, зверху по центру друкують (вписують) слово «Додаток». Кожний додаток повинен мати заголовок. Якщо в роботі є більше ніж один додаток, їх нумерують послідовно великими буквами за абеткою (крім букв Г, Є, Е, З, Ї, Й, О).

При першому посиланні в тексті роботи на інформацію додатків належить у круглих дужках написати слово «дод.» і вказати його номер, наприклад (дод. А). Повторні посилання на інформацію додатка слід давати із скороченим словом «дивись», наприклад (див. дод. А).

Складений студентом звіт повинен мати наскрізну нумерацію сторінок (номер сторінки проставляється у верхньому правому куті аркуша). Аркуші звіту повинні бути зшиті (переплетені).

10. Оформлення щоденника практики

Щоденник – це основний документ студента під час проходження практики.

На початку практики у щоденнику практики проставляється база практики, прізвище та ініціали студента, його група та період стажування.

Під час проходження практики студент щодня коротко повинен записувати в щоденник усе, що він зробив при виконанні календарного графіка проходження практики.

Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівниками практики від підприємства (організації, установи), які складають відгуки та підписують його.

Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати на кафедру у визначений термін згідно графіка проходження практики.

Без заповненого щоденника практика не зараховується.

Зразок оформлення щоденника надається в Додатку 2.


Література

Законодавчі та нормативні акти:

1. Господарський кодекс України. Закон України № 436-IV вiд 16.01.2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15

2. Податковий кодекс України. – К.: ДП «ІВЦ ДПА України», 2010. – 336 с.

3. Бюджетний кодекс України. Закон України № 2456-VІ вiд 08.07.2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-17

4. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій І: Агентство з питань запобігання банкрутства підприємств // Галицькі контракти. - 1997. - № 40.

5. Національні стандарти бухгалтерського обліку станом на 19 квітня 2001 р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.

6. Наказ Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629 «Про затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі» [Електронний ресурс]. – Режим достпу: http://prou4ot.info/index.php?section=browse&CatID=252&ArtID=1203


Навчальна література:

1. Алисов Е. А. Финансовое право Украины [Текст]: учебное пособие / Е. А. Алисов. – Харьков: Эспада, 2000. – 285 с.

2. Баскаков А. Я. Методология научного исследования [Текст] / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. - К.: МАУП, 2002. – 216 с.

3. Бочаров В. В. Комплексный финансовый аналіз [Текст] / В. В. Бочаров. – СПб.: Питер, 2005. – 432 с.

4. Білик М. Д. Фінансовий аналіз [Текст]: навчальний посібник / М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М.Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. - К.: КНЕУ, 2005. – 592 с.

5. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. [у 2-х томах] / И. А. Бланк. - К.: Ника-Центр, 2001.

6. Ван Хорн Дж. К. Основы управления фінансами / Дж. К. Ван Хорн; пер. с англ. Я. В. Соколова. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 800с.

7. Ковалев В. В. Финансы организаций (предприятий) [Текст] / Ковалев В. В. – М.: ТК Велби, Узд-во Проспект, 2006. – 352 с.

8. Ковалева А. М. Финансы фирмы [Текст]: ученик / А. М. Ковалева, М. Г. Лапуста, Л. Г. Скамай. - М.: Инфра - М, 2005. – 186 с.

9. Литвін Б. М. Фінансовий аналіз [Текст]: навчальний посібник / Б. М. Литвин, М. В. Стельмах. - К. : Хай-Тек Прес, 2008. - 336 с.

10. Нові національні стандарти в Україні: Стандарти бухгалтерського обліку 2000 р. - К.: Київ ЦНТЕУ, 2000.

11. Рязанцева Н. С. Міжнародні фінанси [Текст] / Н. С. Рязанцева. - К.: КНЕУ, 2001. – 119 с.

12. Сахарцев І. І. Основи складання бухгалтерської звітності за вимогами національних стандартів України [Текст]: навчальний посібник / І. І. Сахарцева. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2003. - 768 с.

13. Справочник финансиста предприятия [Текст] / под ред. А. А. Володина. - М.: Инфра-М, 2000. – 368 с.

14. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств [Текст]: навчальний посібник / О. О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.

15. Ткаченко І. Т. Звітність бюджетних організацій [Текст]: навчальний посібник. / І. Т. Ткаченко. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004 – 240 с.

16. Финансы. Денежное обращение. Кредит [Текст]: учебник для вузов / под ред. Л. А. Дробозиной. - М.: ЮНИТИ, 1997. – 386 с.

17. Філіпченко А. С. Міжнародні валютно-фінансові відносини [Текст] / А. С. Філіпенко. - К.: Либідь, 1997.

18. Грідчіна М. В. Фінанси (теоретичні основи) [Текст]: підручник. / під кер-вом і за наук. ред. М. В. Грідчіної, В. Б. Захожая. - 2-ге вид., випр. і допов. - К.: МАУП, 2004. - 312 с.

19. Фінанси підприємств [Текст]: підручник. / за ред. А. М. Поддєрьогіна. - 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2005. - 584 с.

20. Финансы предприятий [Текст]: ученик / под ред. проф. Н. В. Колчиной. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2006. – 404 с.

21. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств[Текст]: навчальний посібник / О. С. Філімоненков. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2005. – 204 с.

22. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз [Текст]: навчальний посібник / О. О. Шеремет. - К.: Кондор, 2009. - 194 с.

23. Шеремет А. Д. Финансы предприятий [Текст] / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин. - М.: Финансы и статистика, 2006. – 236 с.

24. Швиданенко Г. О. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства [Текст]: монографія / Г. О. Швиданенко, О. І. Олексюк. - К.: КНЕУ, 2004. – 302 с.

25. Шустіков А. А. Фінансова статистика [Текст]: навч. посібник / А. А. Шустіков. - К.: КНЕУ, 2004. – 205 с.

 


Додаток 1

Зразок оформлення титульної сторінки

Міністерство ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...