Главная Обратная связь

Дисциплины:






Врахування нерівномірності в часі надходження доходів при визначенні показників економічної ефективності - терміну окупності капіталовкладень.



З врахуванням особливостей надходження доходів під встановлення телефонних апаратів - в перший рік експлуатації - доцільно, особливо при визначенні терміну окупності капіталовкладень в розвиток місцевих систем i мереж зв'язку (зокрема, будівництва і реконструкції АТС), при визначенні показників абсолютної економічної ефективності враховувати нерівномірність надходження доходів у часі і визначати доходи і витрати з диференціацією за роками.

Для ілюстрації наведемо приклад (умовний)

 

 

  РОКИ
0 3 4
1 Інвестиції        
А) 3 врахуванням нерівномірності надходження доходів у часі
2. Доходи від установчої плати          
3. Iншi поточнi доходи  
4.Витрати  
5. Прибуток до оподаткування  
6 Чистий прибуток  
7 Амортизація  
8. Грошовий потік  
9 Чиста приведена вартість проекту (без дисконтування) - 1000 -280 -120
10. Термін окупності - 2,75 року (2+120/160 = 2,75 року)
Б) 3 рівномірним розподілом доходів по рокам
2. Доходи від установчої плати   і 60
3. Iншi поточнi доходи   300 ,
4 Витрати  
5. Прибуток до оподаткування  
б Чистий прибуток  
7 Амортизація  
8. Грошовий потік  
9. Чиста приведена вартість проекту (без дисконтування) - 1000 -728 ,68 -456   -184
10 Термін окупності - 3,68 року (3 +184/272=3,68 року)     -456 -184
               

 

Результати наведеного прикладу свідчать про суттєву різницю терміну окупності капіталовкладень при використанні середньорічних чи диференційованих за роками показників грошових потоків.

Результати розрахунків представляються на демонстраційному плакаті. Зразки представлення типових демонстраційних плакатів наведено на нижченаведених схемах.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СПОРУДЖЕННЯ АТС В МІСТІ NN (КАБЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПЕРВИННИХ МЕРЕЖ, ТОЩО)

 

Найменування показників Од. виміру Значення
1 Монтована ємність (кількість каналів ТЧ. т ін.)    
2. Капіталовкладення, усього в т.ч. - станційне обладнання -лiнiйні споруди -адміністративні будівлі і споруди    
3 Поточні річні експлуатаційні витрати, усього в т.ч. - матеріальні витрати -витрати на оплату праці -соціальні відрахування -амортизація -інші витрати    
4 Доходи в середньому на рік. усього, в т.ч ……..    
5 Прибуток до оподаткування, середньорічний    
6 Госпрозрахункові чисті грошові надходження (чистий прибуток + амортизація)    
7. Термін окупності капіталовкладень    
8. Чиста приведена вартість проекту **) за розрахунковим період t років при різних ставках дисконтування: -…….. -………    

**) цей пункт наводиться при пнкоріспичич а /ю Ірахунміх ч.І/п'бі.т-цп^ метінім оцінки ефективності інвестиційних проектів при цьому за розрахунковий береться перiод вiд 3 до 8 рокiв (можна взяти, наприклад, 5 років).



Схема 6

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ТЕХНIКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СПОРУДЖЕННЯ АТС В МІСТІ NN (КАБЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПЕРВИННИХ МЕРЕЖ, ТОЩО)

Найменування показників Од.виміру Варіант А Варіант Б
1. Монтована ємність (кількість каналів ТЧ, т.ін.)      
2. Капіталовкладення, усього в т. ч. - станційне обладнання - лінійні споруди - адміністративні будівлі і споруди      
3 Поточні річні експлуатаційні витрати, усього в т ч. - матеріальні витрати - витрати на оплату праці - соціальні відрахування - амортизація - інші витрати      
4. Приведені витрати з середньому на рік.      
5 Річний економічний ефект      

 

4. ОЦІНКА КОМПЛЕКСНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВИРОБНИЦТВА І ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ ТЕХНІКИ

Визначення комплексного економічного ефекту під виробництва і впровадження нової техніки ґрунтується на методі порівняльної економічної ефективності, але має деякі особливості.

Порівняльна економічна ефективність нових технічних зясобiв (нової техніки) визначається порівнянням основних її техніко-економічних показників з показниками існуючої техніки, що є співставною за призначенням та визначається як найкраща з існуючих на ринку.

Загальноприйнятим у вітчизняній практиці г показник порівняльної економічної ефективності у вигляді комплексного економічного ефекту вія виробництва і впровадження в експлуатацію нових технічних засобів (за весь період експлуатації) що визначається за формулою:

Еф = Ц– Ц

Ц - верхня межа ціни нової техніки - потенційна максимальна ціна на яку може згодитись споживач, що орієнтується на відому ціну базової техніки та співставні характеристики нової і базової техніки

Ц - нижня межа ціни нової техніки - ціна заводу-виробника, яка відшкодовує його витрати та забезпечує планову прибутковість виробництва нової техніки.

Верхня межа ціни нової техніки визначається за формулою:

Ц = Цi * kв * екв * kt +{(C’1-C’2) – Е п(К”2 - К”1) + П}*Т2

1 * kв * екв * kt ) - ціна базової техніки, збільшена пропорційно до збільшення виробничої потужності, поліпшення якісних характеристик та збільшення термінів ефективної експлуатації нової техніки у порівнянні з базовою

{(C’1-C’2) – Е п(К”2 - К”1) + П}- річний економічний ефект у споживача від зменшення експлуатаційних витрат та отримання додаткового прибутку від надання додаткових послуг а розрахунку на одиницю нової техніки

Цi - піна базової техніки

kв - коефіцієнт, що відображує збільшення потужності (продуктпвнсті) нового обладнання порівняно І базовим

kв =N2 / N1,

N2 - потужність (продуктивність) пової техніки

N1 - потужність (продуктивність) базової техніки

kt - коефіцієнт, що відображує збільшення терміну експлуатації нового обладнання порівняно з базовим

kt = Т2/ Т1

Т2 - термін експлуатації нової техніки

Т1 - термін експлуатації нової техніки

екв - коефіцієнт еквівалентності за якістю

Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності (0,15)

С 2,1 - річні експлуатаційні витрати споживача на 1 од. техніки попої та базової відповідно без амортизаційних відрахувань

К”2,1 - супутні капітальні витрати споживача - втрати на моїй аж. перевезення, тощо без власне покупної ціпи технічного іасобу на 1 од. техніки нової та базової відповідно

П - додатковий річний прибуток від розширення послуг їп'язку н результаті використання нової техніки на І од.нової техніки

Т2 - термін експлуатації нової техніки

Річна сума експлуатаційних витрат на обслуговування обладнання (як нового, так і базового) - без амортизації у цих розрахунках - визначається за формулою:

С = ЗП + СВ + М + Е

де:

ЗП - річна сума витрат на заробітню плату експлуатаційному персоналу

СВ - соціальні обов'язкові відрахування

М - матеріальні витрати в експлуатації

Е - річні витрати на електроенергію

Витрати на заробітним плату персоналу визначаються за формулою:

ЗП=НЧ*Зміс*І2/ 170

НЧ - нормативна трудоємність обслуговування (люд.-годин за місяць) Зміс - середньомісячна зарплата

170 - місячний фонд робочого часу одного працівника

У розрахунку витрат на соціальні відрахування використовується формули:

СВ = ЗП*Нсв

Нсв - норма соціальних відрахувань, в % (наведено у табл. 13 додатку 1)

У розрахунку витрат на електроенергію використовується формула:

Е = Тен * W * Ч / Ккд

Тен -тариф на електроенергію

W - споживана потужність (кВт)

Ч - кількість годин роботи обладнання за рік

Ккд - коефіцієнт корисної дії електроживлячого устаткування (0,75-0,85)

Нижня межа ціни нової техніки - ие ціпа Іа воду-в пробника. чк;І відшкодовує Його витрати та забезпечує планову прибутковість виробництва - визначається на етапі проектування нової техніки ча формулою

Ц= { ПВ + М +ОЗП (1+ kнв)}(1+ kпвв)(1+R/100)

ПВ - вартість покупних виробів та напівфабрикатів, що використовуються при виробництві 1 од. нової техніки – визначається шляхом складання кошторису витрат на придбання покупних виробів і напівфабрикатів;

М - вартість основних і допоміжних матеріалів, що використовуються при виробництві 1 од. нової техніки - визначається шляхом складання кошторису відповідних витрат;

ОЗП - витрати на заробітнто плату основних робітників, зайнятих у виробництві 1 од. нової техніки, можуть визначатись за формулою:

ОЗП = НТ – 3міс- 1,05 / 170, гри.

де НТ - нормативна трудоємнiсть (витрати праці основних робітників) виготовлення 1 од. нової техніки, людино-годин

170 - місячний фонд робочого часу одного працівника, годин;

1,05 - коефіцієнт, що враховує необхідність підміни на період відпустки;

3мiс – середньомісячна зарплата одного працюючого на підприємствах-виробниках технічних засобів зв'язку (див. табл. 13 Додатку 1. )

kнв – коефіцієнт, що враховує накладні загальновиробничі витрати (приймається за середніми даними заводу-виробника, в розрахунках ТЕО ДП може прийматись на рівні 1,5)

kпвв - коефіцієнт позавиробничих витрат (приймається за середніми даними заводу-виробника, в ТЕО ДП може прийматись на рівні 0,05) К — плановий рівень рентабельності, в %% (приймається за середніми даними заводу-виробника, в ТЕО ДП може прийматись на рівні 20%)

Коефіцієнт еквівалентності з якості визначається як середньозважена оцінка міри поліпшення якості нового обладнання порівняно з базовим - як середньоарифметична зважена величина з попередньо визначених коефіцієнтів поліпшення якості за одиничними показниками якості з врахуванням вагомості, значущості останніх в скупній оцінці якості

Для цього попередньо експертним методом:

а) складається перелік одиничних показників якості, що у сукупності забезпечують спiвставність порівнюваних варіантів за якісними характеристиками, які не відбиті безпосередньо через розраховані відповідно до вищевикладеного показники витрат або додаткових доходів,

б) визначаються значення одиничних показників якості як проектованого так і базового варіанту у відповідних фізичних одиницях або в умовних одиницях (наприклад, у балах при неможливості iнших вимірювачів);

в) кожному одиничному показнику якості дається бальна оцінка значимості, вагомості у сукупності всіх якісних показників.

Формула розрахунку коефіцієнта еквівалентності з якості:

екв = іi/ Бi)

де Мі - співвідношення одиничних якісних показників, що характеризує міру поліпшення якості по даному одиничному показнику:

Мі = Абазіпрі або Мі = Апрібаз і

У випадку, коли збільшення одиничного показника характеризує поліпшення якості, використовується формула: Мі = Апрібаз і

У випадку, коли збільшення одиничного показника характеризує погіршення якості, використовується формула: Мі = Абаз і/Апрі

А - значення (у натуральних або умовних одиницях) одиничних показників якості;

Бі - коефіцієнти (у балах) значущості і-го показника якості, що визначаються експертним шляхом.

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ КОЕФІЦІЕНТА ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ З ЯКОСТІ(УМОВНИЙ)

Найменування ОДИНИЧНИХ показників якості     Значення показників якості Співвідношення показників якості (Мi)     Значимість окремого показника (Бі)     Нормована вагомість (Кі=Бі/ΣБі)     Коеф-г еквіва­лентності (Мі*Кі)    
проект. (Апр) базового(Абаз)
Похибка виміру 0,00 1 5 0,002 1,33 0,3 0,4
Кількість параметрів вимiрювання 1,20 0.5 0,6
Маса приладу 0,75 0,1 0,075
Напрацювання на відмову, год 1.05 І 0,1 0.105
Всього X X X 1.18

В окремих випадках для визначення показника Мі, як міри поліпшення якості по одиничному показнику якості можуть використовувапісі. інші формули розрахунку Мі , зокрема:

- при порівнянні показників надійності, пов'язаних з резервуванням елементів технічних засобів

Мі = ln(1-Рнов)/ln(1-Рбаз)

Де Рнов, Рбаз - ймовірність безвідмовної роботи обладнання відповідно нового і базового

Методичні засади порядку розрахунку коефіцієнта еквівалентності з якості викладено також в розд.2.3.

ДОДАТОК 1

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

Таблиця 1

Орієнтовні ціни на обладнання ЛАЦ, грн.

Найменування обладнання Ціна без пдв   Ціна без пдв
Обладнання первинних мереж   Обладнання місцевої телефонної мережі в комплекті.  
САЦК ІКМ-30(І сторона)
АКУ-30 ІКМ-120(І сторона)
СВВГ ІКМ-480(1 сторона)
КВВГ по стійкам:  
СТВГ АЦО-10
КТВГ АДО-11
СТМСС ОС А- 13
СДП УСО-ОІ
СОЛТ СКУ-01
НРП (контейнер з апарат ) КСВ-13,14 і 000
СУГО-15 ЗИП-1 1,12,13 1500-1000
    ТСО-11
    НРП 12/4

 

Таблиця 2

Орієнтовані ціни на волоконо-оптичний кабель, без ПДВ , ОАО «Одескабель» (на1.03.2001)

 

Марка Ціна за 1 км., $   Марка Ціна за 1км., $
Неброньовані, ЦС Е-с клоп ластик. ОКЛ-3-ДА1-1х4Е-0,40ФЗ,5/0,зон19 - 4/0   Неброньовані, ЦСЕ- сталевий трос. ОКЛ-З-М1-1х4Е-0,40ФЗ,5/0,зон 19-4/0
... 8/0   ... 8/0
... 12/0   ... 12/0
. . 16/0   ... 16/0
... 18/0   ... 18/0
.. 24/0   ... 24/0
Броньовані, броня-гофрована сталева стрічка. ЦСЕ- склопластик. ОКЛБг-3-ДА 1 2- 1 х4Е-0,4ОФ3.5/0.зон 19-4/0   Броньовані, броня- 2 шари сталевого дроту. ЦСЕ- склопластик. ОКЛБг-3-ДА 1 2- 1 х4Е-0,4ОФ3.5/0.зон 19-4/0
.. 8/0   8/О
.. 12/0   .. 12/0
.. І6/0   ... 16/0
.. 18/0   18/0
. 24/0   .. 24/0
Броньовані, броня- гофрована сталева стрічка, ЦСЕ- сталевий трос. ОКЛБг -3-М12- 1х4Е-0.4ОФ3.5/0. зон 19-4//0   Броньовані, броня- 1 шар сталевого дроту. ЦСЕ- склопластик. ОКЛК-3-Д6-Іх4Е-0.4ОФ3.5/0.тон19- 4/0
. . 8/0   ... 8/О
. І2/0   І 2/0
16/О   ... 16/0
. 18/0   ... 18/0
24/0   ...24/0
Броньовані, броия-2 сталеві стрічки, ЦСЕ- склопластик (ОКЛБ-3-ДА4-1х4Е-0,4 ОФ3.5/0,зон19-4/ 0   Броньовані, броня-2 сталеві стрічки, ЦСЕ- сталевий трос. ОКЛБ-3-М4-1х4Е-0.4ОФ3,5/0, зон 19-4/0
.. 8/0   .. 8/0
. 12/0   . 12/0
. 16/0   . . 16/0
1 8/0   ... 18/0
. 24/0   .. 24/0
Кабелі сільської мережі Броньовані, броня-гофрована сталева стрічка. ЦСЕ-(сталевий трос. ОКСБг-5-МІ2-1х2Е-0,4ОФЗ,5/0.зон20- 2/0   Кабелі сільської мережі Броньовані, броня-один шар сталевого дроту. ЦСЕ-склопластик ОКСК-5-Д6-1х2Е-0.4 ОФ3,5/0.зон20-2/ 0
.. 4/0   . 4/0
. 6/0   ... 6/0
.. Я/О   ... 8/0
1 О/О   ... 10/0
12/0   ... 12/0
Кабелі сільської мережі Броньовані, броня-2 сталеві стрічки. ЦСЕ- сталевий трос. ОКСБ-5-М4-1х2Е-0.40ФЗ,5/0,зон20-2/0   Кабелі самонесущi ОКЛ-3-Д2АІ-І'х4Е-0,40Ф3.5/0, зон 19- 4/0
. . 4/0   ... 8/0
.. 6/0   ... 12/0
... 8/0 161О   .. 16/0
.. 10/0   . .18/0
. 12/0   ... 24/0

 

 

Орієнтовні ціни на металевий кабель, без ПДВ, ОАО “Одесскабель”

(на 1.03.2001)

Марка Ціна за 1 км, $   Марка Ціна за 1 км. $   Марка Ціна за 1 км.
   
   
ТПВ     ТПВ     ТПВ  
5x2x0. 32   5x2x0,4      
10x2x0,32   10x2x0.4   10x2x0.5
20x2x0,32   20x2x0,4   20x2x0.5
30x2x0,32   30x2x0.4   30x2x0.5
50x2x0,32   50x2x0.4   50x2x0.5
100x2x0,32   100x2x0.4   100х2.х0.5

 

ТППэп     ТППэп     ТППэп  
5x2x0,32   5x2x0,4   5x2x0,5
10x2x0,32   10x2x0,4   10x2x0.5
20x2x0,32   20x2x0,4   20x2x0.5
30x2x0,32   30x2x0,4   30x2x0,5
50x2x0,32   50x2x0,4   50x2x0,5
100x2x0,32   100x2x0,4   100x2x0.5
200x2x0,32   200x2x0,4   200x2x0.5
300x2x0,32   300x2x0,4   300x2x0.5 774!
400x2x0,32   400x2x0.4   400x2x0,3
500x2x0.32   500x2x0,4   500x2x0,3
600x2x0,32   600x2x0,4   600x2x0,3
700x2x0,32   700x2x0,4 Й 390   700x2x0,3 1591 1
800x2x0,32   800x2x0,4   800x2x0,3
900x2x0,32   900x2x0,4   900x2x0,3
1 000x2x0,32   1000x2x0,4   1000x2x0.3
1 200x2x0.32   1200x2x0,4   1200x2x0,5
1400x2x0,32   1600x2x0.4      
1600x2x0,32   1 800x2x0,4      
1800x2x0,32   2000x2x0.4      
2000x2x0,32 22024 ,            
ТППэп     ТППэп 3     ТППэп 3  
10x2x0,64   10x2x0,32   10x2x0,4
20x2x0,64   20x2x0,32   20x2x0.4 560 .
30x2x0,64   30x2x0,32   30x2x0.4
50x2x0,64   50x2x0.32   50x2x0,4
100x2x0,64   100x2x0,32   100x2x0,4
200x2x0,64   200x2x0,32   200x2x0,4
300x2x0.64   300x2x0.32   300x2x0,4
500x2x0,64   400x2x0,32   400x2x0,4
600x2x0,64   500x2x0.32   500x2x0.4
      600x2x0,32   600x2x0,4 1 1888
ТППэп 3     ТППэп 3     ТППэпБбШп  
10x2x0,5   10x2x0,64   10x2x0.4
20x2x0,5   20x2x0.64   20x2x0.4
30x2x0,5   30x2x0,64   30x2x0,4
50x2x0,5 1 65 1   50x2x0,64   50x2x0,4
100x2x0,5   100x2x0,64   1 00x2x0,4
200x2x0,5   200x2x0,64   200x2x0.4
300x2x0,5   300x2x0,64 [2442   300x2x0,4
400x2x0,5 11 898   400x2x0.64      
500x2x0,5            
600x2x0,5            
ТППэпБбШп     ТППэпБбШп     ТППэпБбШп  
10x2x0,5   10x2x0,64   10x2x0,4
20x2x0,5   20x2x0,64   20x2x0,4
30x2x0.5   30x2x0,64   30x2x0,4
50x2x0,5   50x2x0.64   50x2x0.4
100x2x0,5   100x2x0,64   1 00x2x0.4
      200x2x0.64   200x2x0.4
      300x2x0.64   300x2x0.4

 

Таблиця 3

Питомі капіталовкладення при будівництві ЛТГ. гне гри/помер

 

На придбання станційного обладнання АТС .  
- вітчизняного виробництва 0.3 -0.5
- EWSD 250 DМ
- 5 ESS 200$
На будівництво лінійних споруд абонспіської мережі 0.52
На будівництво лінійних споруд міжстанціііної .мережі 0,65
Па пиробничі приміщення 0,40

Таблиця 4

Поправочні коефіцієнти до питомих капіталовкладень на будівництво лінійних споруд абон. мережі, які враховують середню довжину лінії

 

Сер. довжина, км 0,9 1,1 1,3 1,5 1,7 1,9 2,0 2,5 3,0
Поправоч. коеф 0,7 0,8 0,9 1,06 1,15 1,2 1,3 1,4

 

 

Таблиця 5

Поправочні коефіцієнти до питомих капіталовкладень на будівництво лінійних споруд міжстанційної мережі, що враховують середню довжину міжстанційної з'єднувальної лінії

Сер. довжина, км 1-5
Поправоч. коеф 0,38 0,42 0,52 0,57 0,64 0,73 0,81

 

Таблиця 6

Чисельність виробничого штату для експлуатації споруд міжстанційної мережі, люд/1000 номерiв

Найменування споруд та підрозділів інженерів електро­механіків монтерів   Кабельщіків-спайщіків
Кабсльно - каналізацiйн. споруди 0,06 0,12 0.17 0,32
Абонентські пристрої 0,03 0.05 0,53    

Таблиця 7

Питомі показники чисельності штату для експлуатації споруд міжстанційної мережі, люд

Найменування споруд Одиниця виміру електро-механікн клбельщикн- спайщики
Кабельні мережі Кабель ТПП і ТГ при середній ємності 200 пар, люд на 1000 км-пар Кабель типу МКС, люд. на 50 км 0.05 0.1 0.3
Каналізаційні споруди При середній эмностi блока 3 канала, люд. на 100 кан-км 0.2 0.4

 

Таблиця 8

Поправочні коеф-ти для визначення чисельності штату по обслуговуванню кабельної мережі в залежності від середньої ємності кабелю

 

Сер. ємність кабелю, пар 99-200 201-300 301-400 401-500 501-600
Поправочн. коеф-т 1,0 0.88 0,74 0,56 0,51

Таблиця 9

Поправочні коефіцієнти для визначення чисельності штату по

обслуговуванню каналізаційних споруд міжстанцiйної мережі в

залежності від середньої ємності блока каналізації

Середня ємність блока каналізації, кан 99-200 201-300 301-400 401-500 501-600
Поправоч, коеф-т 1 ,0 0,88 0,74 0,56 0,51

Середня ємність блока телефонної каналізації в залежності від монтованої ємності АТС складає: 6000 номерів -3,9 кан. 7000 номерів - 4,5 кан., 8000 номерів - 5.0 кан., 9000 номерів - 5,5 кан; 10000 номерів - 6,5 кан.

Таблиця 10

Орієнтовна чисельність станційного експлуатаційного персоналу ЛАЦ мережених станцій

Кількість приведених каналів ТЧ, тис. кан До 2 2-4 4-6 6-8 8-10 10-12
Чисельність основного експлуатац. персоналу До 18 18-26 26-32 32-36 36-38 38-40

 

Для зручності наведені дані представлені у вигляді графіку

 
 

Таблиця 11

Граничні тарифи на послуги місцевого телефонного зв'язку (на 1.03.2001 з ПДВ)

1 Плата за встановлення

основного телефонного апарату:

а) підприємствам та бюджетним мрі лниашнм - 800 грн

б) населенню - 200 грн.
Абоненської лінії до офісної (міні) АТС – 900 грн

кожного телефону міні АТС, підключеною до мережі загального користування - 800 гр"

плата за організацію з’єднувальної лінії з відомчою АТС – 400грн

2. Абоненська плата а) підприємствам – 15.3 грн/міс (без похвилинної оплати місцевих розмов)

11.6 грн/міс (з похвилинною оплатою місцевих ролмов)

б) бюджетним організаціям

10.5 гри/міс (без похвилинної оплати місцепих розмов)

7,3 гри/міс (з похвилинною оплатою місцевих розмов)

в) населенню –

-10,5 грн./міс (без похвилинної оплати місцепих розмов)

-7,3 гри/міс (з похвилинною оплатою місцевих розмов)

у сільській місцевості для до тарифа без похвилинної оплати застовується коеф. зменшення – 0,8

За одну повну чи не повну хвилину розмови для всіх видів включення телефону понад 100 хвилин розмови:

для бюджетних установ, організацій – 0,02 грн

для інших підприємств – 0,04 грн

для населення 0,02 грн

Для великих міст використовуються коефіціента збільшення тарифів:

з населення 2 млн. і більше та в місті Севастопалі – в розмірі 1,2

з населенням більше 1 млн. – в розмірі 1.1

За абонентську лінію офісної (міні) АТС:

Для бюджетних установ і населення: 1 грн./міс

Для інших підприємств : 1.7 грн./міс

За з’єднувальну лінію (вихідну та вхідну) від АТС і інших форм властності до мережі Укртелекому – від 20 до 60 грн./міс в залежності від номерної ємності, частки квартирного сектору та із застосуванням коефіціентів зменшення.

 

Таблиця 12

Тарифи на послуги міжміського телефонного зв'язку (за 1 хвилину) (На 1.03.2001 - без ПДВ)

 

  В біпнес-час 21-8 гол. Недiльнi i святковi днi
По області, гри 0.25 0,125 _ 0.08
По Украiні, гри. 0.50 0.25 0.16
3 країнами СНД Населення господарський сектор Органи держ. управління
- ло 3000 км, $ 0.24 0.4В 0.30
- понад 3000 км, $ 0.36 0.60 0,50
3 зарубіжними краiнами: $ Населення і господарський сектор Органи держ управління (постійно)
  Біікес-час 21 -8 год.
• зона 1 (Східна Европа) 0.43 0.35 0.21
- зона 2 (Центральна Европа) 0.67 0.55 0.36
- зона 3 (Західна Европя) 1,10 О.85 0.53
- зона 4 (Близький Схід) 1.20 1.00 0.71
- зона 5 (США) 1.70 1.40 0.90
- зона 6 (Китай) 2,00 1.60 1.06
- зона 7 (Африка) 2.00 1.60 1,24
- зона 8 (Австралія) 2.00 1.60 1.42
Середньорічна кількість тарифо-хвилин міжміських телефонних розмов на 1 основний ТА (орiэнтовнi дані)
В межах області 1200
В межах України 300
В межах СНД 60
3 зарубіжними країнами 6

 

Таблиця 12а

Плата за інші послуги зв'язку Укртелекому (грн, без ПДВ – на 1.03.2001)

  Для госпрозрахункових організацій Для бюджетних органiзацій
Некомутовані виділені канали електрозв'язку    
Установча плата та організацію міжміського каналу - аналоговий канал ТЧ - цифровий канал незалежно віл швидкості 3.25 1666.67 1.00 583,33
Абонентна плата за місяць за міжміський магістральний канал в межах України: - аналоговий канал для телефонії - аналоговий канал для ПД - цифровий канал 64 Кбіт/с 95.16 241,56 724,68 29,28 80,52 241.56
Вартість місцевого подовження: - установча плата (за один БЗ) - абонентна плата (за місяць) 666,67 62.50 666.67 17.50
Організація телевізійних і радіомовних каналів по волз  
- канал телевізійного мовлення (за 1 кан*км*год) 0,075
- виділення програми телевізійного мовлення (за 1 год) 0.125
- канал звукового мовлення мана (за 1 клн*км*год) 0.017
- канал звукового мовлення стерео - (за 1 кан*км*год) 11.0}
- виділення каналів звукового мовлення .пеня (за 1 год) 0.54
- виділення каналів звукового мовлення стерео (за І год) 1,08
Послуги ІНТЕРНЕТ  
Постійне ІР з’єднання по виделеній лінії  
Установча плата в залежності від типу підключення  
- асинхронний порт 290,00
- синхронний порт 790,00
TDM- мережа 150,00
Frame – Relay мережа (за кожний логічний канал) 190,00
Базова абонентна плата в залежності від швидкості порту:  
При підключенні до асинхронного порту: до 33,6 Кбіт/с від 33,6 до 115,2 Кбіт/с   10,78 36,00
При підключенні до асинхронного порту: до 64 Кбіт/с від 64 до 128 Кбіт/с від 128 до 512 Кбіт/с від 512 до 2048 Кбіт/с   123,60 245,65 944,30 3165,90
Плата за кожний Мбайт прийнятої чи переданої інформації - в середньому   0,50
   

 

Таблиця 13

Показники що враховуються при визначенні річних експлуатаційних витрат

1. Середня заробітна плата одного працюючого – 400 грн /міс
2.Норматив відрахувань у фонди соціального призначення - .37.5% (у %% до витрат на опату праці)
3. Тариф на електроенергію – 0,15 грн./кВтч

 

Таблиця 14

Комплектацiя апаратури каналоутворення мережевих станцiй

 

ІКМ-120 ІКМ-480 ІКМ-1920 СОПКА-2 СОПКА-3 СОПКА-4
САЦК САЦК САЦК САЦК САЦК САЦК
АЦО-30 АКУ-30 АКУ-30 АКУ-30 АКУ-30 АКУ-30
СВВГ СВВГ СВВГ СВВГ СВВГ СВВГ
КВВГ КВВГ КВВГ КВВГ КВВГ КВВГ
СЛО СТВГ СТВГ СОЛТ СТВГ СТВГ
КЛТ КТВГ КТВГ СДП КТВГ КТВГ
ДП-60М СОЛТ СЧВГ СТМСС СОЛТ СЧВГ
УСКД-1М УСКД-1М СОЛТ   СДП СОЛТ
  СДП УСКД-1М   СТМСС СДП
  СТМСС СДП     СТМСС
    СТМСС      

 

Таблиця 15

Потужність енергоспоживання апаратури мереж зв'язку

 

Найменування обладнання Споживана потужність, Вт
ОБЛАДНАННЯ СП (зонове)  
САЦК-1
СВВГ-1
СВВГ
СЧВГ 643.2
ОБЛАДНАННЯ ЛІНІЙНОГО ТРАКТУ  
ІКМ-І20 СЛО-1
Блок ДП-60М
ІКМ-480 СОЛТ
ІКМ-1920 СОЛТ
"Сопка" СОЛТ
ОБЛАДНАННЯ ІКМ-120^  
ОСА-11,12,13
АЦО 17.5
КЛТ
ОЛТ
НРПК
УСО-0 1
Потужність енергоспоживання на дистанційне живлення, Вт  
ІКМ-480 4І7 + 27на кожний НРП
ІКМ- 1920 264+18 на кожний НРП
"Сопка" 248 на кожний НРІІ

 

Таблиця 16

 

Кількість каналів ТЧ До 1 тис 1-2 тис 2-3 тис 3-4 тис 4-5 тис 5-10 тис Понад 10 тис
Кап. витрати, тис. гри/ 1тис. кан-км 0,5 0,25 0.15 0,10 0,07 0,06 0,05

 

ДОДАТОК 2.

ПРИКЛАДИ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗРАХУНКІВ

ДОДАТОК 2.1

ІІРИКЛАД РОЗРАХУНКУ АБСОЛЮТНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗА ПОКАЗНИКОМ ЧИСТОЇ ТЕПЕРІШНЬОЇ ВАРТОСТІ (NPV)

  РОКИ
    7 1
1. Інвестиції - - - - - -  
2 Доходи -  
3. Витрат -
4. Прибуток -
5. Податок на приб    
6 Чистий приб - -
7 Амортизація -
8. Готівковий поток (п6+п7)   320 І
9. 1/(1+R)t   R=10%   0,909 0.826 0,751 0.683 0,621 0.564 0.513
R=15%   0.370 0,756 6.658 0,572 0,497 0.432 0.376
R=20%   0,833 0,694 0.579 0,482 0,402 0,335 0.279
10 Дисконтов ГП (п8*п9)                
При R= 10%   1 64
При R = 15%  
При R = 20%  
11.NVR (накопич. підсумок по роках по п.10) .                
При R= 10%   -909 -719 -500 -297 -98
При R =15%   -913 -739 -555 -378 -219 -81 -121
При R =20%   -917 -757 -595 -446 -317 -210 -121

Термін окупності проекту за цим методом - це часовий період. за який значення чистої теперішньої вартості досягає нульового значення

Так, при ставці дисконтування 10% Ток = 4 + (98/180) = 4,51 років

98 - від'ємне значення NPV на 4 рік (останній з років, що мають від'ємне значення NPV)

180 - дисконтований грошовий потік 5 року (наступного після останнього з років, шо мають від'ємне значення NPV)

При статті дисконтування 15% Ток =5 +(81/120) = 5,68 років

 

 

ДОДАТОК 2-2

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СХЕМИ ВМИКАННЯ ВІДДАЛЕНИХ АБОНЕНТСЬКИХ МОДУЛІВ (цифри умовні)

За проектом організації вмикання віддалених абонентських модулів АТС організовано б віддалених виносних модулів по 90 абонентів у кожному, підключених по трактам ІКМ.

Техніко-економічне обґрунтування спирається на порівняння двох варіантів підключення: проектуємого і базового з використанням показника річного економічного ефекту за формулою:

ЕЕріч=(С12)-Ен*(К21)

С1, С2 - річні експлуатаційні витрати по базовому і проектному варіантам відповідно;

К1, К2 - капіталовкладення (одноразові витрати) по базовому і проектному варіантам ВІДПОВІДНО;

Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (0,12 - для порівняння варіантів інвестиційних проектів із використанням існуючих технічних засобів; 0,15 - для порівняльної оцінки проектів розробки нових технічних засобів).

Річні експлуатаційні втрати по базовому і проєктуємому варіантам складаються з таких основних елементів витрат:

С = М + ЗП + Відр + А, грн.

де: М - матеріальні витрати;

ЗП- заробітна плата експлуатаційного персоналу;

СВ - відрахування у фонди соціального призначення;

А - амортизаційні відрахування;

В якості базового варіанту розглядається безпосереднє підключення всіх віддалених абонентів, використовуючи фізичні лінії.

Розрахунок капітальних витрат, пов'язаних з організацією кожного з варіантів, наведено iз табл. 1.

Таблиця 1.

Капітальні втирати

 

Найменування Кількість Вартість одиниці, гри Сума виграт,грн
Варіант 2 - проект.      
Інтерфейс абонентських ліній (ТN 742) 68 плат
Кабель ТПГІ 100*2*0,32 23 км 4000 за км (з прокладкою і монтажем)
УСЬОГО    
Варіант І - базовий      
Інтерфейс ІКМ тракту (ТЖ64Р) 18 плат
Регенератор (ІКМ 30/32) 60шт.
Абонентський блок 18шт.
Кабель ТИП 10*2*0,5 230км 520 за км (з прокладкою і монтажем) 1 19600
УСЬОГО    

 

 

Матеріальні витрати в експлуатаці' визначаємо наближено за формулою: М = 0,05 * К

Де К - капітальні втрати

По базовому варіанту:М1 = 0,05*340400=17020 грн

По проектуємому варіанту: М2 = 0,05 * 311640 = 15582 гри

Річна сума витрат на заробітну плату визначається по формулі:

ЗПрiч = ЗПМІС*12*ЧП, грн.

де: ЗПМІС - середньомісячна заробітна плата одного працюючого приймається в розмірі 350 грн.;

ЧП - чисельність персоналу - у кожному з варіантів 0,5 чол на обслуговування.

ЗПР1Ч = 350 * 12 * 0,5 = 2100 грн.

Відрахування в фонди соціального призначення - 37,5% від витрат на заробітну плату

СВ = 0,375 * 2100=787,5 грн

Амортизаційні відрахування визначаються наближено за формулою:

А=0,075 * К

Де К - капітальні витрати

По базовому варіанту: А1= 0,075 * 340400 = 25530 грн

По проектуємому варіанту: А2 = 0,075 * 311640 = 23373 грн

С1 = 17020 + 2100 + 787,5 + 25530=45437,5 грн

С2= 15582+ 2100+ 787,5+23373 =41842,5 грн

Підставляємо результати в формулу річного економічного ефекту

ЕЕріЧ=(С1-С2)-Ен(К21)=(45437,5-41842,5)-0,12(311640 -340400)= 3595 + 0,12*28760=7046,2 грн

ДОДАТОК 2-3 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОГО ТЕХНІЧНОГО ЗАСОБУ (НА ПРИКЛАДІ ДЕМОДУЛЯТОРА СКЛАДНИХ СИГНАЛІВ) (цифри умовні)

1. Визначення собівартості і ціни виробництва демодулятора (нижньої ціни нової техніки)

Виробнича собівартість виготовлення даного виробу визначається, спираючись на дані заводу-виробника за формулою

С= Впр*kнакл=М + ПВ + ОЗП(1 + kнакл)

Впр - прямі витрати на виготовлення приладу

М - грошова оцінка витрат на матеріали

ПВ - грошова оцінка витрат на покупні вироби і комплектуючі

ОЗП - прямі витрати на заробітну плату основних робітників

kнакл - коефіцієнт, який враховує накладні витрати, що включаються до собівартості

Ціна та норми витрат на покупні вироби i комплектуючі наведені в таблиці 1

Таблиця 1

Ціна та норми витрат на покупні вироби і комплектуючі

 

Елемент Тип Кількість Ціна за 1 од, грн Вартість, усього, грн
Резистори ОМЛТ 0,05 6,15
Резистори СП-4 0,25 1,25
Конденсатори КМ 0,40 19,60
Конденсатори КД 0,03 0,57
Конденсатори К-53 2,00 20,00
Конденсатори К-22 0,15 0,30
Діоди 1Д507А 0,27 2,16
Діоди 2С156А 0,20 0,60
         
         
Усього       128,00

Структура прямих витрат на виготовлення виробу за даними заводу-виробника складає: ПВ = 60%, М = 10%, ЗП = 30%

Вартість матеріалів, використаних в ході обробки деталей і виготовлення виробу складає:

М= ПВ *0,1 /0,6=128,00 *0,1/0,6 = 21,30грн

Витрати на заробітну плату основних робітників, зайнятих виготовленням виробу складає:

ЗП = ПВ * 0,3/0,6 = 128,00 * 0,3 / 0,6=64,00 грн.

Коефіцієнт, що враховує накладні загальновиробничі витрати, за даними заводу виробника - 1,7 (у співвідношенні з витратами на заробiтну плату).

Отже, виробнича собівартість виробу складає

С= 128,00 + 21,30+64,00(1 + 1,7) = 322,10 гри.

Оптова ціна (нижня межа ціни) заводу-виробника з урахуванням позавиробничих витрат і прибутку виробника визначається за формулою:

Цн = С(1+kпвв)(1+R/100)

kпвв=0,10 - коефіцієнт позавиробничих витрат (витрат на

збут і адміністративно-управлінських витрат у співвідношенні

з виробничою собівартістю)

R = 15% - плановий рівень рентабельності (відсоткове

співвідношення прибутку і сукупних витрат)

Цн = С(1+kпвв)(1+R/100)=322,10(1 +0,10)(1 +0,15) = 407,50 гри

2. Визначення верхньої межі нової техніки -виконується спираючись на грошову вартість базового виробу та порівняння якісних і експлуатаційних показників проектуємого і базового виробу, за формулою:

Ц1*kвекв*kt+Eекспл= Ц1*kвекв*kt+((С1’-C2’)-Eн(K2”-K1”))*T2

Ц2в - верхня межа ціни нової техніки

Ц - нижня межа ціни нової техніки - ціна заводу - виробника

Ц1 - ціна базової техніки

kв-коефіцієнт, що відображує збільшення потужності (продуктивнсті) нового обладнання порівняно з базовим

kt - коефіцієнт, що відображує збільшення терміну експлуатації нового обладнання порівняно з базовим

αекв - коефіцієнт еквівалентності за якістю

Eн - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності

C21’- річні експлуатаційні витрати споживача на 1 од. техніки нової та базової відповідно без амортизаційних відрахувань

K21”- супутні капітальні витрати споживача - витрати на монтаж, перевезення, тощо без власне покупної ціни технічного засобу

Т2 - термін експлуатації нової техніки

Для порівняння візьмемо базовий демодулятор ЧМ, оптова ціна якого складає 300 грн.

В даному співставленні варіантів витратні експлуатаційні показники та коефіцієнти kв і kt практично не відрізняються, тому в подальших розрахунках показником Eекспл та коефіцієнтами kв і kt можна знехтувати і розрахунки виконувати за формулою:

Ц1* αекв

Розрахунок αекв зведено в таблицю 2.

Таблиця 2.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...