Главная Обратная связь

Дисциплины:






Методичні вказівки по виконанню



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо виконання курсової роботи

з дисципліни «Обчислювальні та мікропроцесорні засоби в електронних апаратах»призначені для студентів спеціальності: 5.05080201 «Конструювання, виготовлення і технічне обслуговування виробів електронної техніки»

 

 

Обговорено і схвалено

на засіданні циклової комісії

«__»_________2016

Протокол №____________та

рекомендовано до затвердження

голова циклової комісії

____________В.О.Воєводзинський

Склав викладач

____________Н.В.Іванісова

 

 

2016
ЗМІСТ

 

 

Введення …………………………………………………………………4

1 Цілі і завдання курсової роботи ………………………………..……4

2 Тематика і зміст курсових робіт …………………………………….4

3 Завдання до курсової роботи ………………….…………………….5

3.1 Завдання до побудови цифрових блоків ...……………………….6

3.1.1 Проектування Шифратори .……………………………………..6

3.1.2 Проектування дешифраторів …………………………………...7

3.1.3 Проектування мультиплексора або демультиплексора ….……7

3.1.4 Проектування кодоперетворювача ……………………………..8

3.1.5 Проектування лічильника ………………………………………9

3.1.6 Проектування регі..стра ………………………………………..10

3.1.7 Проектування суматора ………………………………………..12

3.1.8 Напівпровідникові запам'ятовувальні пристрої ……………...13

3.1.9 Дослідження мікропроцесорного елемента ………………….15

4 Правила оформлення курсової роботи ……………………..…….17

5 Порядок захисту курсової роботи ………………………………..19

Список літератури …………………………………………….…..20


ВВЕДЕННЯ

Справжні методичні вказівки призначені для студентів спеціальності 5.05080201 «Конструювання, виготовлення і технічне обслуговування виробівелектронної техніки»", що виконують курсову роботу з дисципліни " "Обчислювальні та мікропроцесорні засоби в електронних апаратах ".

Призначення вказівок - визначити мету, тематику, зміст, обсяг, порядок виконання роботи, спрямувати роботу студентів по потрібному руслу і пояснити основні етапи проектування.

Пропоновані завдання розроблені з використанням типових методичних матеріалів по курсовому проектування та спеціальної літератури з ЕОМ.


 

1 МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна сприяти закріпленню, поглибленню й узагальненню знань, отриманих студентами за час навчання курсу з обчислювальної та мікропроцесорної техніки. Допомагає застосування цих знань до системного вирішення конкретної інженерної задачі, розвитку навичок роботи зі спеціальною літературою і навичок в освоєнні методів функціонального проектування технічних засобів обчислювальної техніки



Курс " Обчислювальні та мікропроцесорні засоби в електронних апаратах" спирається на розділи наступної дисципліни: "Мікросхемотехніка".


 

2 ТЕМАТИКА І ЗМІСТ КУРСОВИХ РОБІТ

Завдання на курсову роботу присвячено вивченню та розробці функціональних блоків і пристроїв цифрової техніки (арифметико-логічні пристрої і пристрої управління з програмованої логікою). При цьому передбачається закріплення навичок аналізу та синтезу із застосуванням основних положень алгебри логіки і теорії кінцевих автоматів.

При виконанні роботи студент зобов'язаний:

- дати короткий огляд принципів побудови заданого пристрою і блоку;

- провести порівняльний аналіз різних варіантів побудови пристроїв з системних позицій за основними параметрами: швидкодія, витрата обладнання, надійність, простота конструкції і т.п .;

- синтезувати логічну і керуючу схеми блоку на заданій системі елементів;

- оформити пояснювальну записку і графічну частину роботи.

Процес проектування складається з послідовності етапів, пов'язаних з розробкою:

- структурної схеми заданого пристрою з розкриттям місця і основних зв'язків пристрою в загальній структурі процесора;

- алгоритму функціонування пристрою або опис роботи вузла;

- графа мікропрограми пристрою;

- функціональних схем керуючої та операційної частин пристрою;

- способу адресації інформації;

- формату і структури команд і їх обґрунтування.

Для кожного варіанту має бути приведений розрахунок швидкодії заданого пристрою.

Рекомендується при розробці враховувати наступні загальні вимоги:

1. У пояснювальній записці повинна бути приведена структурна схема пристрою, в якій особливо виділяється система зв'язків з усіма структурними одиницями процесора, роз'яснено фізичний зміст усіх зв'язків пристрої, зображених на структурній схемі, і докладно обґрунтований запропонований спосіб структури зв'язків при існуванні різних варіантів.

2. Повинен бути представлений огляд існуючих типів проектованого пристрою і дано обґрунтування вибору з точки зору необхідної швидкодії, витрат обладнання та інших характеристик. Структурна схема пристрою розробляється і викреслюється з точністю до окремого операційного елемента. На схемі вказуються всі керуючі та інформуючі сигнали.

3. Алгоритми виконуваних пристроєм команд і операцій повинні бути представлені у вигляді змістовної і закодованої прошивки і описані в пояснювальній записці.

4. Граф прошивки повинен описувати послідовність функціонування пристрою в термінах керуючих та інформуючих сигналів. Повинні бути приведені відповідні пояснення.

5. Повинно бути проведено обґрунтування вибору формату мікрокоманд, співвідношення полів у форматі, розбиття всього списку мікрооперацій на сумісні підмножини. У пояснювальній записці описуються також вміст полів логічних умов і пов'язані з ними дії по адресації мікрокоманд.

6. Розрахунок швидкодії керуючої частини або операційного пристрою може супроводжуватися поданням тимчасових діаграм роботи пристроїв.


 

3 ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

При виборі варіанту індивідуального завдання необхідно користуватися наведеними нижче переліком - таблиця 1

Номер варіанта відповідає порядковому номеру студента в обліковому складі.

Таблиця 1

№ варіанта Тематика роботи (досліджуваний пристрій) Досліджуваний блок в цьому пристрої. № варіанта для блока
· АЛП для виконання логічних операцій; Регістр, суматор
· АЛП для виконання арифметичних операцій з фіксованою комою; Регістр, суматор
· Умножитель с плавающей запятой; Регістр, суматор
· Паралельний АЛП Регістр, суматор
· Спеціалізоване АЛП Лічильник, суматор
· Блок кеш - пам’яті Запам'ятовують пристрої, шифратор
· Арифметичний прискорювач Лічильник, суматор
· Блок мікропрограмного управління; Запам'ятовують пристрої, мікропроцесорний елемент
· Адаптер інтерфейсів Мультиплексор, кодоперетворювач
· Контролер введення-виведення Шифратор, мікропроцесорний елемент
· Контроллер НГМД Шифратор, мікропроцесорний елемент
· Контроллер НМД Шифратор, мікропроцесорний елемент
· Контролер графобудувача (плоттер) Дешифратор, мікропроцесорний елемент
· Контролер друкувального пристрою; Дешифратор, мікропроцесорний елемент,
· Арбітр системної магістралі Кодоперетворювач, мультиплексор
· Блок ОЗУ персональної ЕОМ;; Дешифратор, Запам'ятовуючі пристро
· Розробка математичної моделі вузла ЕОМ ЕОМ Запам'ятовуючі пристрої, мікропроцесорний елемент

 

 

3.1 Завдання до побудови цифрових блоків

 

 

3.1.1 Проектування Шифратори

 

 

Таблиця 2

№ варіанта Базис (логічна функція) Число входів і виходів Номер порушеного входу Двійковий код на виходах
Х4 Х3 Х2 Х1
АБО-НІ 8-3 -
І-НІ 10-4
АБО-НІ 16-4
І-НІ 8-3 -
АБО-НІ 10-4
І-НІ 16-4
АБО-НІ 8-3 -
І-НІ 10-4
АБО-НІ 16-4
І-НІ 8-3 -

 

1. Наведіть умовне графічне позначення мікросхеми шифратора, що має вказане в табл.2 кількість входів виходів, опишіть її принцип дії.

2. Поясніть призначення даного шифратора (таб.2), вкажіть призначення його висновків.

3. Складіть таблицю істинності для даного шифратора.

4. Запишіть логічну схему вирази для виходів шифратора через операцію АБО.

5. Побудуйте логічну схему шифратора в базисі, зазначеному в табл.2, попередньо записавши логічні вирази для виходів даного шифратора через вказану логічну операцію.

6. Описати роботу схеми: на якому вході шифратора діє сигнал логічного «I», якщо на виходах зафіксований двійковий код, зазначений у таб.2.

7. Вкажіть сигнали на входах і виходах логічної схеми шифратора для заданого номера порушеної входу.

 

 

3.1.2 Проектування дешифраторів

 

 

Таблиця 3

№ варіанта Базис (логічна функція) Число входів и виходів Двійковий код на входах Номер виходу дешифратора
Х4 Х3 Х2 Х1
І-НІ 3-8 -
АБО-НІ 4-10
І-НІ 4-16
АБО-НІ 3-8 -
І-НІ 4-10
АБО-НІ 4-16
І-НІ 3-8 -
АБО-НІ 4-10
І-НІ 4-16
АБО-НІ 3-8 -

 

Наведіть умовне графічне позначення мікросхеми дешифратора, що має вказане в табл. 3 кількість входів-виходів, опишіть її

1 Поясніть призначення даного дешифратора, вкажіть призначення його висновків.

2 Складіть таблицю істинності для даного дешифратора.

3 Запишіть логічне вираження для виходів дешифратора через операцію І.

4 Побудуйте логічну схему дешифратора в базисі, зазначеному в таблиці 3, попередньо записавши логічні вирази для виходів даного дешифратора через зазначену за варіантом логічну операцію.

5 Вкажіть сигнали запропонованого в таблиці 3 двійкового коду на входах і виходах логічних елементів схеми

6 Опишіть роботу схеми: який двійковий код присутній на входах дешифратора, якщо «обраним» є номер виходу, зазначений у табл. 3.

 

 

3.1.3 Проектування мультиплексора або демультиплексора

 

 

Таблиця 4

№ варіанта Число каналів № підключеного каналу Наявність стробуючого сигналу  
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+

1. Наведіть умовне графічне позначення, мікросхеми мультиплексора або демультиплексора запропонованого в табл. 4, опишіть її.

2. Поясніть призначення даного мультиплексора (демультиплексор), вкажіть призначення його висновків.

3. Наведіть закон функціонування даного мультиплексора (демультиплексор) у вигляді таблиці істинності.

4. Запишіть логічні вирази для виходу 0.

5. Побудуйте логічну схему даного мультиплексора (демультиплексор)

6. Який код повинен бути встановлений на адресних виходах, якщо необхідно підключити канал, номер якого вказаний в табл. 4.

7. Подайте на адресні входи будь-який код і вкажіть, який при цьому буде підключений до виходу 0 інформаційний канал.

8. Наведіть співвідношення, що зв'язує максимальне число підключених інформаційних каналів, і число адресних входів.

 

 

3.1.4 Проектування кодоперетворювача

 

Таблиця 5

Цифра Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 Варіант 4 Варіант 5
  A B C D   A B C D   A B C D   A B C D   A B C D
         
         
         
         
         
         
         
         
         
         
Варіант 6 Варіант 7 Варіант 8 Варіант 9 Варіант 10
  A B C D   A B C D   A B C D   A B C D   A B C D
         
         
`        
         
         
         
         
         
         
         
                                                                                                   

 

Згідно з даними для кожного варіанту, наведених у таблиці 5, спроектувати і реалізувати кодопреобразователь.

У звіті повинні міститися всі етапи проектування, схема кодопреобразователя висновки про виконану роботу

 

 


 

3.1.5 Проектування лічильника

 

 

Таблиця 6

№ варіанта Тип мікросхеми Двійковий код Число вхідних імпульсів
К155Ие7
К155ИЕ6
К531ИЕ15
К555ИЕ10
К555ИЕ14
К555ИЕ18
К155ИЕ7
К155ИЕ6
К531ИЕ15
К555ИЕ10

1. Наведіть логічну схему чотирирозрядний підсумовуючого лічильника на асинхронних Т-тригерах з інверсними динамічними входами.

Побудуйте тимчасову діаграму роботи даного лічильника.

2. Виберіть з табл. 6 мікросхему лічильника для свого варіанту. Наведіть умовне графічне позначення заданої мікросхеми.

3. Вкажіть призначення всіх висновків. Поясніть призначення даного лічильника.

4. Визначте розрядність лічильника (n) і коефіцієнт перерахунку (N). Визначте максимальне значення числа, яке може бути зафіксоване лічильником в одному циклі, і запишіть його двійковим кодом.

5. Вкажіть на схемі сигнали, що подаються на входи лічильника для попереднього запису двійкового коду, заданого табл. 6.

6. Вкажіть номер входу, на який надходять імпульси, що підлягають рахунку в режимі додавання.

7. Виконайте розрахунок і вкажіть на виходах двійковий код, зафіксований в лічильнику в режимі додавання після надходження заданого числа вхідних імпульсів, якщо попередньо в ньому був записаний заданий двійковий код.

Методичні вказівки по виконанню

Розрядність лічильника (n) можна визначити за кількістю виходів розрядів. Коефіцієнт перерахунку (N) для двійкового лічильника визначається за формулою: N = 2n.

Примітка. Лічильники К155ІЕ6 і К555ІЕ14 є двійковій-десятковими, їхній коефіцієнт перерахунку N = 10.

Максимально значення числа, зафіксоване лічильником в одному циклі, визначається за формулою: N - 1.

виділіть кольоровим олівцем на малюнку інформаційні входи і керуючий вхід попереднього запису. Визначте, який з входів призначений для введення старшого розряду заданого двійкового коду. Визначте на зазначених входах лічильники логічні сигнали відповідно до заданих двійковим кодом.

Приклад: розрахунку двійкового коду в лічильнику.

Визначте код двійкового числа, зафіксованого сумуючий лічильником з коефіцієнтом перерахунку N = 16, після надходження на його вхід 83 імпульсів, якщо попередньо в ньому був встановлений двійковий код 1011.

Дано:

N = 16

m = 83

A = 1011

____________________

Двійковий код - ?

Визначимо, скільки імпульсів попередньо прорахував лічильник, зафіксувавши вихідний код 1011:

А = 1011 (2) = 11 (10)

Визначимо загальне число імпульсів, що надходять в лічильник:

11 + 83 = 94

Щоб зафіксувати число 94, лічильник прорахує кілька (К) повних циклів і в останньому циклі зафіксує залишок:

94- К * 16 = 94 - 5 * 16 = 14 (10) = 1110 (2)

Залишок - число 14 двійковим кодом 1110 буде зафіксований на виходах лічильника.

 

 

3.1.6 Проектування регістра

 

 

Таблиця 7

№ варіанта Тип регістра Тип мікросхеми Двійкове число
Лівого зсуву К500ИР141
Правого зсуву К1500ИР141
Паралельний К155ИР13
Послідовно-паралельний К155ИР1
Паралельно-послідовний К203ИР2
Лівого зсуву К500ИР141
Правого зсуву К1500ИР141
Паралельний К155ИР13
Послідовно-паралельний К1500ИР141
Паралельно-послідовний К155ИР13

1. Виберіть із табл. 7 мікросхему регістра для заданого варіанта. Наведіть умовне графічне позначення заданої мікросхеми. Вкажіть призначення всіх висновків. Визначте тип регістра.

2. Наведіть логічну схему чотирирозрядний регістра заданого типу табл.7 на D - тригерах. Позначте входи і виходи.

3. Перелічіть основні функції, що їх заданих регістром.

4. Визначте розрядність регістра (n).

5. Вкажіть на схемі сигнали, що подаються на інформаційні входи регістра в режимі запису заданого двійкового числа (табл. 7) в паралельній формі.

6. Вкажіть номери і типи входів, на які треба подавати керуючі сигнали в режимі паралельного запису.

7. Вкажіть на виходах двійкове число, зафіксоване в регістрі після виконання зсуву вправо на 4 розряду. Побудуйте діаграму зсуву. Вкажіть номер входу, на який надходять імпульси зсуву.

Методично вказівки по виконанню

У завданні використовуються універсальні регістри, розрядність яких (n) можна визначити за кількістю виходів.

Виділіть кольоровим олівцем інформаційні входи регістра. Визначте, який з входів призначений для введення старшого розряду числа. З урахуванням цього запишіть задане двійкове число

Нижче наведено варіант діаграми.

У розглянутому прикладі в регістрі в початковому стані записано двійкове число 1011. Пояснивши приклад зсуву числа на 4 розряду вправо.

Вхід тригера Q4 Q3 Q2 Q1

Число зсуву 1 0 1 1

Число після 1-го зсуву 0 1 0 1

Число після 2-го зсуву 0 0 1 0

Число після 3-го зсуву 0 0 0 1

Число після 4-го зсуву 0 0 0 0

На вхід С надходять імпульси зсуву. Зсув відбувається в момент формування позитивного фронту імпульсу, так як у розглянутій схемі регістрі вхід С - прямий динамічний.

 

 

3.1.7 Проектування суматора

 

 

Таблиця 8

№ варіанта А В С D Інтегральна мікросхема
К155ИМ3
К555ИМ6
К155ИМ3
К555ИМ6
К155ИМ3
К555ИМ6
К155ИМ3
К555ИМ6
К155ИМ3
К555ИМ6

1. Поясніть призначення чотирирозрядний двійкового суматора.

2. Наведіть умовне графічне позначення мікросхеми даного довічного суматора (табл. 8). Вкажіть призначення всіх вивидів. Опишіть принцип роботи.

3. Побудуйте логічну схему чотирирозрядний суматора паралельної дії на базі напівсуматора і логічних елементів АБО.

4. Вкажіть призначення логічних сигналів на входах і виходах суми при додаванні двійкових чисел A і B відповідно до варіанта (табл.8).

5. Наведіть з'єднання мікросхем зазначеного варіанта для побудови восьмирозрядного двійкового суматора паралельної дії.

6. На всіх виходах схеми проставте значення логічних сигналів при складанні двох восьмирозрядних чисел: C і D (табл.8).

7. Запишіть результат складання двох восьмирозрядних чисел в шістнадцятковій, вісімковій і десяткової системах числення.

При побудова суматора для восьмирозрядних чисел потрібно враховувати, що на входи цього суматора доданки надходять паралельно, а перенесення між розрядами передається послідовно.

Приклад 1.

1. Поясніть призначення чотирирозрядний двійкового суматора.

2. Наведіть умовне графічне позначення мікросхеми даного двійкового суматора (табл. 8). Вкажіть призначення всіх висновків. Опишіть принцип роботи.

3. Побудуйте логічну схему чотирирозрядний суматора паралельної дії на базі напівсуматора і логічних елементів АБО.

4. Вкажіть призначення логічних сигналів на входах і виходах суми при додаванні двійкових чисел A і B відповідно до варіанта (табл.8).

5. Наведіть з'єднання мікросхем зазначеного варіанта для побудови восьмирозрядного двійкового суматора паралельної дії.

6. На всіх виходах схеми проставте значення логічних сигналів при складанні двох восьмирозрядних чисел: C і D (табл.8).

7. Запишіть результат складання двох восьмирозрядних чисел в шістнадцятковій, вісімковій і десяткової системах числення.

При побудова суматора для восьмирозрядних чисел потрібно враховувати, що на входи цього суматора доданки надходять паралельно, а перенесення між розрядами передається послідовно.

Приклад 1.

Виконати складення двох восьмирозрядних чисел С и D.

1 1 1 – переноси

С = 1001 1101 - Перший доданок

+

D = 1100 1000 - другий доданок

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

С + D = січні 0110 0101 - сума

2 тетрада 1 тетрада

1 тетрада - 4 молодших розряду числа

2 тетрада - 4 старших розряду числа

У даному прикладі формується переноси з 4-го розряду в 5-й, з 5-го в другому, з 8-го в 9-й.

Для побудови схеми восьмирозрядного суматора використовуємо дві мікросхеми К555ИМ6

Для складання старші розряди чисел С і D надходять на інформаційні входи мікросхеми DD2, а цифри молодших розрядів - на входи DD1 паралельним способом.

Переноси з 4-го розряду в 5-й і з 8-го в 9-й відображені на схемі. Перенесення з 5-го розряду в 6-й виконується всередині мікросхеми DD2.

 

 

3.1.8 Напівпровідникові запам'ятовувальні пристрої

 

 

Таблиця 9

№ варіанта Тип мікросхеми Режим роботи Адрес чарунки пам’яті
I К155РУ7 КР568РЕ2 К132РУ2 К1500РТ416 КР556РТ4 К561РУ2А К134РУ6 К176РУ2 К556РТ14 К573РФ1 запис I зчитування запис 1 зчитування зчитування запис1 запис 0 запис 0 зчитування зчитування

1 Виберіть з таблиці 9 мікросхему пам'яті (ЗП) для свого варіанту:

1.1. Наведіть умовне графічне позначення (УГП) мікросхеми.

1.2. Визначте, до якого типу ЗП вона належить, поясніть

1.3. Поясніть призначення заданої мікросхеми і вкажіть режими її роботи.

1.4. Вкажіть призначення всіх висновків мікросхеми.

2 Визначте організацію пам'яті даної мікросхеми.

3 Виконайте розрахунок інформаційної ємності (М).

4 Визначте і вкажіть на малюнку УГП значення логічних сигналів, що подаються на входи мікросхеми ЗП для обеспеченія заданого режиму роботи з табл. 9.

5 Запишіть адресу комірки пам'яті, до якої відбувається звернення в десяткового і шістнадцятковій системах числення.

Режим роботи ЗП і двійковий адресу комірки пам'яті, до якої відбувається звернення, вказані в таблиці 9.

Методичні вказівки по виконанню

Умовне графічне позначення (УДО) мікросхеми ЗП і призначення його висновків Ви знайдете в Додатку. Тип ЗП визначте за функціональним позначенню мікросхеми, вказаною у верхній частині основного поля УГП.

Число збережених слів (N) в мікросхемах ЗП визначається за формулою:

N = 2m, де m - число адресних входів.

Розрядність збережених слів (n) визначається за кількістю виходів мікросхеми ЗП.

Формула для розрахунку інформаційної ємності: М = N * n, біт

Приклад 1 (для мікросхеми ОЗП).

Визначимо сигнали, які треба подати на входи мікросхеми ОЗУ К565РУ2, щоб забезпечити режим запису «1» за адресою 1010011111.

 

Позначення Призначення
А 0 - А 9 Адресні входи
DI Вхід даних
-DO Вихід даних
cs Вибір мікросхеми
wR/RD Сигнал запис -
  зчитування»

Вказану адресу надходить на адресні входи А0 ... A9, враховуючи, що А9 - старший розряд, А0 - молодший розряд адреси.

Режим запису встановлюється при подачі 0 на вхід WR '/ RD де WR - позначає сигнал запису; RD - позначає сигнал зчитування.

Інверсія над WR 'означає, що запис проводиться при нульовому значенні сигналу на цьому вході.

СS - позначення керуючого сигналу "вибір мікросхеми". Інверсія над CS означає, що звернення до комірки пам'яті мікросхеми (в даному випадку виконання операції запису) відбувається при нульовому значенні сигналу на цьому вході.

На інформаційний вхід D 1 надходить «1» -запис «1».

Десятковий адресу комірки пам'яті, в яку проводиться запис «1», визначається шляхом переведення двійкового адреси в десяткової систему числення:

1010011111(2)= 1*29+1*27+1*24+1*'23+1*'22+1*21+1* 2°=671(10)

Шістнадцятковий адресу визначимо, виділивши тетради і записавши і шестнадцатерічнимі символами: 0010 1001 1111 = 29F (16)

 

 

3.1.9 Дослідження мікропроцесорного елемента

 

 

Таблиця 10

№ варіанта Вузли мікропроцесора Мнемокод команди
· RGком, DC,УУ, PC MVI C,98
· АЛУ, А, RGпром, RGфл MOV A,D
· А, РОН, БД, БА, LDA 84F5
· RGком, DC, УУ, PC STA803A
· АЛУ, А, RGпром, RGфл ADI 7F
· А, РОН, БД, БА ADD H
· RGком,DC, УУ, PC SUI D9
· АЛУ, А, RGпром, RGфл SUB E
· А, РОН, БД, БА DCR B
· PC,RG ком, DC,УУ INR L

1. Наведіть структурну схему мікропроцесора будь-якого з мікропроцесорних комплектів серії КР580, 589, 1804, 1810, 1816.

2. Поясніть які функції виконує мікропроцесор (МП).

3. На структурній схемі виділіть вузли, зазначені в табл. 10. для Вашого варіанту.

4. Коротко опишіть призначення виділеного вузла

5. Запишіть мнемокод команди, заданої в табл. 10. Вкажіть зміст і формат команди. Запишіть шістнадцятковий і двійковий код заданої команди.

6. Наведіть структурну схему контролера або блоку управління на безе даного МП

7. Коротко вкажіть призначення основних блоків пристрою.

8. Наведіть технічні характеристики даного пристрою (продуктивність, швидкодія, розрядність, частота, максимально адресується обсяг пам'яті, розрядність інформаційної шини, максимальна пропускна здатність шини, наявність додаткових технологій для підвищення продуктивності)


4 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота оформляється друкованим текстом на форматі А4, тип шрифту Arial або Times New Roman, розмір-14 пт, полуторний інтервалом між рядків, вирівнюванням тексту виконується по ширині. Загальний обсяг 12-15 друкованих сторінок без додатків.

Текст розташовується на одному боці аркуша у відповідності з наступними правилами:

• поле зліва 20 мм, праворуч 20 мм, зверху і знизу по 20 мм;

• фрази, що починаються з нового рядка, друкуються з абзацним відступом від початку рядка (1,27 см)

• точка в кінці заголовків не ставиться;

• так само не ставлять крапки після останньої цифри в назві розділу, якщо нумерується підрозділ (наприклад, 1.1, 3.4)

• заголовок відокремлюється від тексту одним порожнім рядком;

• після заголовка в кінці сторінки повинно бути не менше 3 рядків тексту, не рахуючи порожній рядок, що відокремлює заголовок від тексту.

• заголовки розділів оформляються напівжирним шрифтом, розмір - 16 пт, підзаголовки підрозділів-14 пт з вирівнюванням по центру.

• новий підрозділ починають на тій же сторінці, на якій закінчився попередній;

• назви всіх структурних частин і параграфів у тексті курсової роботи повинні мати заголовок і нумеруватися в точній відповідності з найменуванням у змісті.

• не допускається перенесення слів в заголовках.

Структурні частини роботи - вступ, зміст, кожна глава, висновок, список літератури, кожен додаток - починають з нової сторінки.

Всі сторінки, за винятком титульного листа (вважається першою), повинні нумеруватися. Номери сторінок проставляються зверху справа.

На другій сторінці розміщується зміст із зазначенням розділів, підрозділів та номерів відповідних сторінок.

Третя сторінка призначена для рецензії і залишається порожньою.

Форма титульного аркуша наведена в Додатку В.

Матеріали у пояснювальній записці слід розташовувати в наступному порядку:

1. Титульний аркуш.

2. Завдання на курсову роботу.

3. Зміст.

4. Вступ.

5. Вибір і розробка структурної схеми пристрою керування або операційного блоку системи.

6. Теоретична (описова) частина.

7. Опис функціональних схем і блоків, що входять в пристрій.

8. Аналіз або синтез блоку, опис його роботи.

9. Формати мікрокоманд і алгоритми виконуваних пристроєм команд.

10. Розрахункова частина, розрахунок швидкодії

11. Висновок.

12. Список джерел та літератури.

13. Додатки, графічні схеми

Завдання на курсову роботу може бути вписано в бланк (див. Додаток С). Має містити відомості про коледж, дисципліні, по якій виконується курсова робота, назва її теми, відомості про студента, що виконував роботу, дату видачі та плановому терміні виконання роботи, прізвище та ініціали керівника роботи.

У розділі "Технічні завдання" наводиться повний перелік вихідних даних; в розділі "Зміст роботи" перераховуються всі питання і пристрої, що підлягають розробці і розрахунку; в розділі "Оформлення роботи" перераховуються виконувані креслення із зазначенням їх формату; в розділі "Літератури" наводиться перелік джерел інформації, рекомендованих з даної теми курсової роботи. Завдання може включати в себе науково-дослідні розробки, дослідження. Завдання заповнюється студентом після вибору варіанта роботи і підписується керівником курсової роботи.

У пояснювальній записці повинні бути витримані єдині позначення і єдині розмірності для використовуваних параметрів. Допускаються скорочення слів, термінів, позначень тільки загальноприйняті. Виклад має бути коротким і чітким, без повторень, кількість ілюстрацій - мінімальним, але достатнім для пояснення викладеного.

На закінчення наводиться список літературних джерел, відомості з яких були використані автором у ході виконання курсової роботи.

Сторінки підшиваються в папку разом з діаграмами, схемами та іншими графічними схемами. Всі схеми, формули, графіки повинні бути пронумеровані і забезпечені підписами та посиланнями в тексті.

Графічна частина роботи є не ілюстраційні матеріали, а технічною документацією на розроблений студентом вузол або блок.

Графічний матеріал, поміщений в пояснювальній записці і на аркушах за форматом, умовним позначенням, шрифтів і масштабами повинен відповідати вимогам єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД).

ГОСТ 2.743-82 "Правила побудови УДО елементів цифрової техніки".

ГОСТ 2.743-82 "Позначення умовні графічні в схемах. Двійкові логічні елементи ".

 


6 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1 Захист роботи проводиться перед комісією, яка затверджується заст. директора з УПР

2 Студент допускається до захисту за умови наявності підписаної керівником і студентом пояснювальної записки та розрахунково-графічної частини роботи

3 Для захисту студенту відводиться 10 - 15 хвилин на виклад змісту виконаної роботи; студент повинен супроводжувати виклад електронної презентацією для показу схем і результатів дослідження

4 В процесі захисту комісія висловлює свої зауваження; виявлені помилки роботи

5 За результатами захисту (доповідь, відповіді на питання, якість роботи) проставляється оцінка у відомості і на титульному листі пояснювальної записки. У разі виявлення принципових помилок робота повертається на доопрацювання

6 Після захисту студент повинен здати пояснювальну записку керівнику роботи

7 У разі незадовільної оцінки призначається повторний захист з усуненням всіх помилок роботи або з видачею нового завдання

8 При відсутності достатнього матеріалу по роботі на контрольні строки студенту, як правило, видається новий матеріал завдання.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

· Калабеков Б. А. , Мамзелев И. А. Цифровые устройства и микропроцессорные системв. – М.: Радио и связь. 2004.

· Еремина О. М. Основы дискретной математики. – М.: Радио связь, 1981.

· Коган И. Л., Гитлиц Э. В., Еремина О. В. Микропроцессорные устройства. Сборник методических указаний. – М.: ВЗТС, 2003.

· Мышляева И. М. Цифровая схемотехника. Учебник для сред. проф. образования. – М.: 2005.

· Калиш Г. Г. Основы вычислительное техники. Учеб. пособ. для средн. Проф. Заведений. – М.: 2000.

· Основы микропроцессорной техники. Курс лекций/ Новиков Ю. В., Скоробогатов П. К. – М.: 2003.

· Угрюмов Е. Цифровая схемотехника. – С-Петербург, изд-во «БХВ-Петербург», 2002.

· Солонина А., Улахович Д., Яковлев Л. Алгоритмы и процессоры цифровой обработки сигналов. - С-Петербург, изд-во «БХВ-Петербург», 2001.

· Цифровая и вычислительная техника: Уч. для вузов / Э.В. Евреинов, Ю.Т. Бутыльский, И.А. Мамзелев и др.; Под ред. Э.В. Евреинова. - М.: Радио и связь, 1991.

· Все отечественные микросхемы: Каталог - справочник. - М.: ДОДЭКА, 1997.

Пухальский Г.И., Новосельцева Т.Я. Проектирование дискретных устройств на интегральных микросхемах: Справочник. – М.: Радио и связь, 1990.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...