Главная Обратная связь

Дисциплины:






Пропозиція грошей і попит на гроші



Пропозиція грошей, або грошова маса – це сукупність загальноприйнятих грошових засобів в економіці. Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, суттєво впливає на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість та інші змінні. Оскільки контроль за кількістю грошей надзвичайно важливий для економічної стабільності, аналітики і політичні діячі мають володіти адекватними можливостями для вимірювання грошової маси. Однак з вимірюванням кількості грошей виникає немало труднощів, які пов’язані перш за все із чітким з’ясуванням рамок того, що слід вважати грошима. Справа в тому, що в сучасній економіці різні види активів тією чи іншою мірою виконують одну або й усі функції грошей. Актив – це будь-який засіб задоволення тих чи інших потреб різноманітних економічних суб’єктів, який може бути об’єктом купівлі-продажу. Тому дуже важливо враховувати усі складові окремих частин грошової маси для виявлення точного значення змін кожної з них. Для визначення кількості грошей застосовують грошові агрегати (грошові компоненти) відповідно до ступеня ліквідності.

Грошовий агрегат – це сукупність використовуваних як грошові засоби активів, які відповідають певному рівню ліквідності. При переході від розгляду попереднього грошового агрегату до наступного враховується більша кількість використовуваних як грошові засоби активів і, відповідно, знижується рівень ліквідності. Оскільки коло активів, які підлягають обов’язковому включенню до складу грошової маси, точно не визначене, застосовуються різні варіанти їх розрахунку. Найбільш поширеними є п’ять типових агрегатів виміру грошей: М0, M1, M2, МЗ, L, які ми і охарактеризуємо. Ми розглянемо склад названих агрегатів в Україні.

Грошовий агрегат М0 – це найбільш мобільний й абсолютно ліквідний грошовий засіб, який включає в себе готівку (паперові гроші і монети), або, за іншою назвою, гроші поза банками.

Грошовий агрегат М1 – це М0 + депозити до запитання у національній валюті. Депозити до запитання – це гроші на поточних, розрахункових, чекових, карткових та інших подібних рахунках, які фактично в будь-який час можна перетворити на готівку. Грошовий агрегат М1 є майже абсолютно ліквідним і акцентує увагу на функції грошей як засобу обігу. М1 відповідає базовому визначенню грошей і є пропозицією грошей у вузькому розумінні.

Грошовий агрегат М2 – це М1 + термінові депозити в національній та іноземній валютах. Термінові депозити – це гроші, які кладуть на рахунок на певний термін із нарахуванням відсотка. Вилучення цих грошей з рахунку до завершення даного терміну є певною мірою ускладненим і означає втрату частини або й всієї суми відсотка. Таким чином М2 – це гроші в широкому розумінні слова. У цілому агрегат М2 охоплює високоліквідні грошові засоби, оскільки поряд з власне грошима в нього входять вищезазначені активи, які без перешкод можуть бути переведені в готівкові гроші протягом визначеного терміну. Тому в більшості випадків, коли говорять про грошову масу, мають на увазі саме агрегат М2.



Грошовий агрегат М3 – це М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків. Трастові операції – це операції з обслуговування трастових рахунків, які передбачають не просте нарахування відсотків за вкладеними клієнтом у банк грошима, а їх вигідне розташування шляхом купівлі акцій, облігацій та інших цінних паперів. Цілком очевидно, що це менш ліквідний актив. Внаслідок того, що на сьогодні в Україні даний вид діяльності є дуже мало поширеним, різниця між М2 і М3 є мізерною.

Грошовий агрегат L– це М3 + державні та корпоративні, переважно короткотермінові, цінні папери, які вже, по суті, не є грошима, але, маючи високий ступінь ліквідності, можуть порівняно швидко ними стати. Проте, враховуючи складність з’ясування реального рівня ліквідності цінних паперів в сучасній Україні внаслідок нерозвиненості фондового ринку, грошовий агрегат L практично не розраховується.

При дослідженні впливу грошей на економіку найчастіше застосовують, як ми уже зазначали вище, агрегати М1 і М2. Крім цього, використовують також показник грошової бази, яка дорівнює сумі грошей поза банками і фактичних банківських резервів. Тим не менше, немає єдиної думки відносно того, який показник кількості грошей ліпший. Розбіжності з приводу грошової політики у ряді випадків викликані тим, що різні показники грошової маси іноді мають різну динаміку. Але, як правило, вони змінюються в одному напрямку і дають подібну інформацію про темпи зміни грошової маси.

Визначення грошей у вузькому та широкому розумінні із з’ясуванням способу виміру їхньої кількості дає можливість перейти до аналізу впливу коливань грошової маси на економічний розвиток. Для цього необхідно встановити зв’язок між кількісними показниками грошової та товарної мас в економіці. Цій меті служить кількісна теорія грошей, формальною основою якої можна вважати „рівняння обміну”, або „рівняння Фішера”, як його називають за іменем американського економіста-математика Ірвінга Фішера (1867-1947), що вперше сформулював залежність між основними показниками грошового обігу. Як правило, економісти використовують дане рівняння у наступному вигляді:

 

звідси і

де M – грошова маса;

V – швидкість обігу грошей;

P – середньозважений рівень цін;

Y – реальний ВВП;

P·Y – номінальний ВВП.

 

Дані рівняння показують прямий зв’язок між обсягом маси благ, кількістю грошей, швидкістю їх обігу та рівнем цін і дають підставу зробити важливий висновок: збільшення пропозиції грошей, не забезпечене відповідним збільшенням реального національного виробництва, призводить до зростання цін.

Проте розміри і динаміку змін у грошовій масі визначає не лише пропозиція грошей, але й попит на гроші, під яким розуміється попит на готівкові гроші та попит на кошти на рахунках до запитання, тобто попит на гроші як на активи у безпосередньо ліквідній формі. Серед основних причин даного попиту економісти називають такі: попит на гроші для операцій і попит зі сторони активів.

Трансакційний попит, або попит на гроші для операцій (угод) виникає на основі прагнення економічних суб’єктів до постійної наявності у своєму розпорядженні певної суми грошей через необхідність їхнього використання для здійснення платежів за використання необхідних ресурсів або благ. Кількість грошей, необхідних для укладання угод, визначається головним чином рівнем загального грошового доходу, або номінальним ВВП. Для споживача сума необхідних для здійснення операцій грошей залежить від розміру доходу і періодичності його отримання: сума необхідних грошей тим більша, чим більший дохід і чим довготриваліші інтервали між його надходженнями. У підприємця величина касової грошової готівки змінюється паралельно до динаміки його ділової активності, динаміки торгового обороту і тривалості інтервалу між здійсненням платежів та отриманням фірмою доходів. Крім того, можна також сказати, що зростання відсоткової ставки веде до зменшення трансакційного попиту на гроші, оскільки це веде до зростання вартості споживання, але дана залежність є настільки незначною відносно інших факторів, що нею можна нехтувати.

Спекулятивний попит на гроші, або попит на гроші з боку активів виникає тому, що окрім використання грошей для операцій, господарські суб’єкти зберігають гроші як засіб нагромадження вартості, щоб захистити своє багатство від мінливості економічного життя.

При цьому виконання грошима функції засобу нагромадження значно привабливіше при їхньому вкладенні у різноманітні фінансові активи, здатні приносити дохід у вигляді відсотка. Проте фінансові активи володіють не лише перевагами завдяки відсотковому доходу, але й недоліками, які пов’язані з ризиками повного або часткового неповернення вкладених коштів внаслідок різноманітних форс-мажорних обставин. Це спонукає задуматись над тим, скільки заощаджень тримати, припустимо, в тих чи інших цінних паперах, або на депозитах, а скільки – в готівкових грошах. Вибір насамперед залежить від ставки відсотка. Попит на гроші зі сторони активів змінюється обернено пропорційно ставці відсотка: зростання відсоткової ставки послаблює мотивацію до зберігання нагромаджень у готівковій формі і посилює бажання більше коштів вкладати в дохідні активи.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...