Главная Обратная связь

Дисциплины:






Механічні властивості термопластів



Ir ZI U

CP

U rP

Рис.3.1–Векторні діаграми й еквівалентні схеми заміщення діелектрика

Ці схеми еквівалентні одна одній, якщо при рівності повних опорів Z1= Z2= Z рівні, відповідно, їх активні й реактивні складові. Ця умова виконується, коли кути зсуву струму щодо напруги рівні і значення активної потужності однакові.

Для послідовної схеми запишемо

; (3.2)

(3.3)

Для паралельної схеми

; (3.4)

(3.5)

Співвідношення між і , а також між і можна визначити, прирів-нюючи один до одного співвідношення (3.2), (3.4) і (3.3), (3.5):

; ) (3.6)

Для високоякісних діелектриків значенням можна зневажити і вважа-ти . Потужність, що розсіюється в діелектрику, у цьому випадку буде однаковою для обох схем:

. (3.7)

Якщо потрібно визначити розподіл діелектричних втрат у різних місцях діелектрика, то для розрахунку питомих діелектричних втрат у точці, де нап-руженість електричного поля дорівнює Е, використовують формулу

(3.8)

Добуток називається коефіцієнтом діелектричних втрат. З наведеної формули можна зробити висновок, що при заданій частоті і напруженості електричного поля, діелектричні втрати пропорційні коефіцієнту діелектричних втрат.

Використання електроізоляційного матеріалу, що володіє великими діелектричними втратами, приводить до нагрівання виготовленого з нього виробу і передчасного його теплового старіння.

Завдання 2:У чому полягає різниця між термопластичними й термореактивними смолами?Наведіть приклади й коротко опишіть їхні основні властивості.

1.Термопластичні пластмаси (термопласти) — це пластмаси на основі термопластичних полімерів, що під час нагріву розм'якшуються, переходять у в'язко текучий стан, а при охолодженні тверднуть, і цей процес повторюється при повторному нагріванні.

1.2. Будова і основні властивості термопластичних пластмас (термопластів)

Для одержання конструкційних термопластів як зв’язуючу речовину найбільш часто застосовують: полівінілхлорид, полеолефіни, поліаміди, фторопласт, поліуретан. Термопластичні пластмаси у порівнянні з традиційними конструкційними матеріалами мають:

- меншу густину, (0,9-2,2)Ч103, кг/м3

- вищу хімічну стійкість;

- кращі показники фрикційних або антифрикційних властивос-

тей;

- вищу здатність гасити динамічні коливання при знакозмінних

навантаженнях.

Разом з цими істотними перевагами термопластичні пластмаси мають недоліки, які стримують їх застосування в промисловості. Так більшість полімерів втрачає конструкційну міцність при нагріванні уже до 100°С, мають низьку теплопровідність. При експлуатації дета-лей з термопластичних пластмас внаслідок розігрівання прискорю-ються процеси старіння, які призводять до зниження їх експлуатаційних характеристик.



Механічні властивості термопластів

Границя міцності термопластів складає 10–100 МПа, модуль пружності знаходиться в межах (1,8-3,5)⋅103 МПа. Це у 10-100 разів нижче, ніж у металів і кераміки. Границя витривалості термопластів становить 0,2-0,3 від границі міцності. Під навантаженням термопластичні полімери поводяться як в′язкопружні речовини, а їх деформація є сумою пружньої деформації, високоеластичної деформації і деформації в’язкого плину. Співвідношення між вказаними складовими частинами деформації непостійні і залежать як від структури, так і від параметрів деформування: швид-кості та температури, які визначають стан полімеру. Наприклад, вище температури склування (в склоподібному стані) термопласти при роз-тягненні, як правило, сильно подовжуються. При розриві їх залишкова деформація складає десятки і навіть сотні відсотків. При нагріванні міцність термопластичних пластмас зменшується, вони стають більш в’язкими і схильними до повзучості. При тривалій дії навантаження міцність пластмас знижується і з'являється залишкова деформація. При збільшенні швидкості деформування підвищується твердість пластмас і зростає їх схильність до крихкого руйнування.

Використовуються для виготовлення штучних шкір, взуття, іграшок,у хімічній та електрохімічній промисловості, у текстильній та харчовій промисловості, а також у медицині та ін.

2.Термореактивні пластмаси (реактопласти) — полімерні матеріали, які при нагріванні, розм'якшуються, але при певній температурі і під дією затвердівачів, каталізаторів чи ініціаторів хімічних реакцій зазнають полімеризації, внаслідок якої переходять у твердий стан і повторна переробка таких пластмас неможлива.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...