Главная Обратная связь

Дисциплины:






Голова Верховної Ради України 5 страница



експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, до складу яких входить не менше п'яти оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які мають не менш ніж трирічний досвід практичної діяльності з оцінки земельних ділянок та пройшли курс підвищення кваліфікації оцінювачів за напрямом "рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок" у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.";

10) у Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313; 2006 р., № 13, ст. 110; 2009 р., № 19, ст. 257):

статтю 5 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"Предметом іпотеки може бути право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Таке право користування земельною ділянкою для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.";

перше речення частини першої статті 8 доповнити такими словами:

"крім випадків, коли в іпотеку передається право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб";

частину першу статті 13 доповнити новим реченням такого змісту:

"У разі передачі в іпотеку права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб подальша іпотека не допускається.";

у статті 15:

назву статті викласти у такій редакції:

"Стаття 15. Особливості іпотеки земельних ділянок та прав на них";

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Іпотека земельних ділянок та прав на них здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України або відповідним договором, є чинними у разі їх іпотеки.";

частину другу викласти у такій редакції:

"2. Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення у разі звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на земельних торгах, крім реалізації переданих в іпотеку прав користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, в тому числі комунальної та державної власності (емфітевзис), яка здійснюється у порядку, встановленому статтею 381 цього Закону.

Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України.";

частину третю викласти у такій редакції:

"3. Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які не підлягають приватизації.";

статтю 34 доповнити частиною третьою такого змісту:



" У разі прийняття рішення про звернення стягнення на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, що є предметом іпотеки, і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням, таке право на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду передається центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіальному органу за місцем розташування земельної ділянки в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.";

у статті 36:

частину третю доповнити новим абзацом такого змісту:

"право іпотекодержателя від імені іпотекодавця продати право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), в тому числі комунальної та державної власності, що є предметом іпотеки будь-якій особі — покупцю на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 381 цього Закону.";

доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Одночасно з укладенням договору про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, що надає право іпотекодержателю від імені іпотекодавця продати право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), в тому числі комунальної та державної власності, що є предметом іпотеки, будь-якій особі — покупцю на підставі договору купівлі-продажу, іпотекодавець зобов'язаний надати іпотекодержателю безвідкличну довіреність на здійснення зазначених дій, а також на передоручення цих функцій іншим особам. Довіреність видається на весь час дії договору про задоволення вимог іпотекодержателя.";

доповнити статтею 381 такого змісту:

"Стаття 381. Звернення стягнення на право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), в тому числі комунальної та державної власності

Відповідно до умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), що передбачає право іпотекодержателя на продаж від імені іпотекодавця права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), в тому числі комунальної та державної власності, що є предметом іпотеки, будь-якій особі-покупцю на підставі договору купівлі-продажу, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його територіальний орган за місцем розташування земельної ділянки, про свій намір укласти такий договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом 30 днів з дня отримання іпотекодавцем такого повідомлення останній має право письмово запропонувати іпотекодержателю особу, яка має намір придбати предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення зазначена особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки.

Якщо особа, яка виявила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки, а іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від імені іпотекодавця на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), а також безвідкличної довіреності, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі — покупцю від імені іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому ніж звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іпотекодавцем за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, зазначеного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону";

11) у Законі України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282):

пункт "з" частини другої статті 25 викласти у такій редакції:

"з) проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення;";

пункти "з", "и", "і" та "ї" вважати відповідно пунктами "и", "і", "ї" та "й";

доповнити Закон статтею 531 у такій редакції:

"Стаття 531. Проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

Проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення розробляються на підставі дозволів відповідних територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або органів місцевого самоврядування. Заява про видачу дозволу розглядається територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у десятиденний строк, рішення про надання дозволу приймається у двотижневий строк. Рішення щодо надання дозволу оприлюднюється у друкованих та електронних виданнях та Інтернет безоплатно.

Проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення повинні передбачатись заходи щодо:

зміни меж земельних ділянок з метою усунення черезсмужжя, ламаності меж як цих ділянок, так і земельного масиву;

зміни угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

визначення земельних ділянок, які передбачається обміняти на рівноцінні земельні ділянки, самостійне використання яких окремо від земельного масиву неможливо або суттєво ускладнює використання інших земельних ділянок;

об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності однієї особи;

формування земельних ділянок під польовими дорогами, які призначені для доступу до окремих земельних ділянок земельного масиву;

присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі, коли такі номери не були присвоєні раніше.

У рішеннях про затвердження проекту повинні визначатися:

земельні ділянки, які підлягають обміну (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, цільового призначення, нормативної оцінки земельних ділянок, серії та номерів державних актів, що посвідчують право власності на ці ділянки);

земельні ділянки державної чи комунальної власності, формування яких передбачено проектом (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, експертної грошової та нормативної оцінки, цільового призначення земельних ділянок);

земельні ділянки, межі та/або угіддя яких змінені (з визначенням кадастрових номерів земельних ділянок, їх існуючих та проектних площ, площ угідь кожної земельної ділянки);

розмір відшкодування збитків, завданих у зв'язку із здійсненням заходів, передбачених проектом, суб'єктам консолідації, а також третім особам.

Правила розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель визначаються галузевим стандартом, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.";

12) пункт 2 частини другої статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64; 2005 р., № 26, ст. 348) доповнити новим підпунктом "в" такого змісту:

"в) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.".

ІІІ. Кабінету Міністрів України:

1. Протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:

до 1 червня 2012 року провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, які не надані у постійне користування і на момент набрання чинності цим Законом перебували у державній власності;

при плануванні бюджету на відповідний період врахувати до складу доходів спеціального фонду Державного бюджету України надходження від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населених пунктів;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

2. Кваліфікаційні свідоцтва ліцитаторів з проведення земельних торгів, що були видані до набрання чинності цим Законом, дійсні протягом одного року з дати набрання чинності цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...