Главная Обратная связь

Дисциплины:






Втрати енергії в лініях електропередачі.



РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ

 

План лекції

1 Втрати енергії в елементах електричних мереж (в лініях і в силових трансформаторах).

2 Приведені витрати на передачу та розподіл електричної енергії. Собівартість передачі електричної енергії.

3 Економічна густина струму та економічні інтервали навантажень.

4 Визначення перерізу проводів в лініях 0,38…10 кВ сільськогосподарського призначення методом економічних інтервалів.

Література: 1 с. 34; 2 с.72-95; 3 с.75-83; 4 с.75-83; 5 с.92-131; 6 с.57-70;
7 с.167-175; 8 с.19-32; 9 с.262-269; 10 с.46-59, 74-90.

 

1 Втрати енергії в елементах електричних мереж (в лініях і в силових трансформаторах)

 

Електричний струм, проходячи по проводах повітряних та кабельних ліній електропередачі, внутрішніх проводок та обмоток силових трансформаторів, супроводжується втратами потужності і, відповідно, енергії на їх нагрівання. Втрати потужності та енергії в елементах мережі повинні компенсуватися генераторами електростанції, що збільшує їх навантаження.

При проектуванні мереж електропостачання завжди намагаються зменшити втрати енергії в мережах. Але при незмінному коефіцієнті потужності (cos j) цього можна досягти лише шляхом підвищення перерізу проводів, і як наслідок, підвищенням витрат кольорового металу на спорудження ліній електропередачі. Тому при проектуванні мереж необхідно враховувати: втрати енергії в елементах електричних мереж, ціни на електроенергію, ціни на кольоровий метал та інші фактори.

На основі закону Джоуля-Ленца втрати потужності у провіднику по якому протікає струм визначають за виразом

 

, (4.1)

де І – струм, що протікає по провіднику, А;

r – активний опір провідника, Ом.

 

Якщо вважати, що струм, який протікає в провіднику незмінний
(I = const) на протязі деякого часу t, то втрати енергії в провіднику , кВт ∙ год, при незмінному коефіцієнті потужності, визначаються із виразу:

. (4.2)

 

Тоді річні втрати енергії в провіднику:

. (4.3)

 

Проте, цей метод не можна застосовувати на практиці оскільки струм в провіднику (в мережі) постійно змінюється, як протягом доби, так і протягом року, залежно від зміни режиму роботи споживачів.

Для розрахунку втрат енергії в реальній лінії електропередачі із змінним навантаженням будують графік зміни цього навантаження (дивись лекцію 2), краще за все для цього підходить річний графік навантаження за тривалістю ( рисунок 4.1).

 
 

 


Рисунок 4.1 – Річний графік навантаження за тривалістю

Площа, що обмежена графіком та осями координат визначається за виразом:



(4.4)

Ця площа пропорційна енергії, яка передається по лінії за рік:

, (4.5)

де – напруга мережі, В;

– коефіцієнт потужності мережі.

 

Побудуємо прямокутник із висотою, яка дорівнює максимальному навантаженню І max і з площею, яка дорівнює площі, що обмежена графіком та осями координат (рисунок 4.1). Тоді

. (4.6)

Як уже відмічалося раніше Т – час використання максимального навантаження, звідси

(4.7)

 

Втрати потужності і енергії в лінії електропередачі пропорційні квадрату струму, що протікає в ній (4.1), (4.2). Тому далі будуємо річний графік за тривалістю квадрата струму в лінії (рисунок 4.2).

Площа, яка обмежена графіком і осями координат пропорційна річним втратам енергії в трифазній лінії електропередачі:

(4.8)

Як і в попередньому випадку будуємо прямокутник із висотою, яка дорівнює квадрату максимального струму та площею, яка дорівнює площі, що обмежена графіком і осями координат. Основа такого прямокутника називається часом максимальних втрат, або часом втрат t.

 

 


Рисунок 4.2 – Визначення часу втрат енергії в лінії.

 

Час максимальних втрат t – це умовний час, за який максимальний струм навантаження , протікаючи по лінії створив би втрати енергії, які дорівнюють дійсним втратам енергії за рік. Втрати енергії в мережі:

(4.9)

звідки

. (4.10)

 

Для виконання ряду технічних розрахунків рекомендовано використовувати залежності t = f(Т), t = f(I, cos j), які наводяться в довідковій та нормативній літературі.

Для визначення втрат енергії також можна користуватися аналогічними графіками, в яких за основу прямокутника беруть час який дорівнює 8760 годин (один рік). Висота такого прямокутника дорівнює середньому квадратичному струму , А (рисунок 4.2).

Середній квадратичний струм – це такий незмінний струм, що протікає в лінії на протязі року і створює втрати енергії, які рівні дійсним, тобто

 

(4.11)

 

. (4.12)

 

Тоді

. (4.13)

 

Втрати енергії в лініях електропередачі.

Для будь-якої ділянки лінії електропередачі, із навантаженням в кінці, втрати енергії можна легко визначити, якщо є графік тривалості струму навантаження. Якщо графік за тривалістю струму навантаження відсутній, але відоме максимальне навантаження Imax та Т , тоді t визначають за кривими t = f(Т). Згідно із (4.8), (4.9) та (4.11):

; (4.14)

 

; (4.15)

 

, (4.16)

 

де – активний опір проводу однієї фази лінії, Ом;

– струм, що протікає в проводі лінії, А;

– максимальне значення струму в лінії, А;

– час, за який визначаються втрати енергії, год;

– середній квадратичний струм, А;

– час максимальних втрат, год.

 

Якщо у виразі (4.15) струм замінити активною потужністю, напругою та коефіцієнтом потужності, тоді втрати в лінії визначаються за виразом:

, (4.17)

 

де – номінальна напруга мережі, В;

– максимальна навантаження лінії, Вт;

– коефіцієнт потужності навантаження.

 

Опір однієї фази лінії електропередачі , Ом, визначається за виразом:

, (4.19)

де – питомий опір проводу, Ом/км;

– довжина лінії, км.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...