Главная Обратная связь

Дисциплины:






Зазвичай, інвсстори-рсзидсіїти надають перевагу національни­ми індексам, а іноземні інвестори - світовим. Деякі з них наведеніу таблиці 3.1.



Макроскономічна ситуація тенденцій розвитку фондового ринку України визначається через інтегральний індекс фондового ринку, який визначається відповідно до методики, затвердженої Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [14].


Ця методика визначає порядок розрахунку, інформаційну базу та критерії відбору підприємств для розрахунку інтегрального індексу фондо­вого ринку. Підприємства - емітенти, які будуть введені до бази для розра­хунку інтегрального індексу мають відповідати таким вимогам: *обсяг торгів емітентів дорівнює 70-80 % загальної ринкової капіталіза­ції підприємств - емітентів акцій; * обсяг торгів за такими підприємствами повинен складати 50-60 % тор­гів за акціями на вторинному ринку за угодами купівлі-продажу.

Базове значення індексу - 100. На практиці використовується два по­казники: фондовий індекс - це відношення усередненого (за певною групою підприємств) значення вартості акцій, проданих за поточний період до усе­редненого значення вартості акцій, проданих за минулий період, та інтегра­льний індекс - це показник діяльності ринку цінних паперів у межах націо­нальних кордонів, який характеризує стан внутрішніх ринків, що існують в певній державі або на долю яких припадає значна частина ринку цінних паперів цієї країни.

Розрахунок інтегрального індексу фондового ринку здійснюється на основі звітності торговців цінними паперами. Для розрахунку інтегрального



- регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учас­ників ринку цінних паперів:

- видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

- заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю дія­льність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльно­сті згідно з чинним законодавством;

- реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

- контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цін­них паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

- створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням . цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють профе- \ сійну діяльність на ринку цінних паперів;

- контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та осо- І
бами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, ;
контролюючим органам; ; ;

- встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних ! паперів та контролю за їх дотриманням;



- контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

- контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

- проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою:

- реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;

- створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів сус­пільства;

- одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови ви­пуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської дія­льності емітентів, обсяги та характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;

- забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів:

- гарантування прав власності на цінні папери та захисту прав учасників

фондового ринку;

- інтеграції в європейський та світовий фондові ринки;

ПО


- дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства;

- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

- контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку(ДКЦПФР). Інші державні органи здійсшо?оть контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондо­вого ринку є:

- формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо
розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в
Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до мі­
жнародних стандартів;

- координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

-здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спі­льного інвестування;

-захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосу­вання санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

- сприяння розвитку рийку цінних паперів;

- узагальнення практики застосування законодавства України з питань
випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій що­
до його вдосконалення.

З метою координації діяльності державних органів з питань функціо­нування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада, до складу якої входять керівники державних органів, що у межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні. Очолює Координаційну раду Голова ДКЦПФР. Склад та Положення про Координаційну раду затверджує Прези­дент України за поданням Голови ДКЦПФР.

Основними факторами, які сьогодні стримують розвиток ринку цін­них паперів в Україні, є:

- недосконала податкова нормативна база;

- звужений, непрозорий позабіржовий ринок;

- інертний вторинний ринок;

- нерозвинені похідні фінансові інструменти;

- не вирішені проблеми надання гарантій щодо доставки корпоративних цінних паперів та їх перереєстрації в режимі, який не перевищує Т+3


(режим, за якого гроші в обмін на цінні папери реально повинні бути поставлені на третій день після укладення угоди);

и: відсутній механізм «поставки проти оплати», внаслідок чого левова частка угод здійснюється на умовах передоплати або передпоставки. Саме тому, основними напрями розвитку ринку цінних паперів в Україні мають бути:

- посилення конкурентоспроможності ринку через проведення сприят­ливої державної політики щодо оподаткування на фондовому ринку, перетворення торговців цінними паперами у повно функціональні, фі­нансово стійкі інститути, що надаватимуть широкий перелік фінансо­вих послуг; ^ податкове стимулювання розвитку фондового ринку України через;

- звільнення від обкладення податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість некомерційних (неприбуткових) організацій фондового ринку, введення до складу емісійного доходу емітента сум перевищення виручки від повторного роз­міщення цінних паперів над ціною викупу таких цінних папе­рів, відмови від оподаткування курсових різниць, що виника­ють при перерахуванні у національну валюту інвестицій на фо­ндовому ринку, які надходять в іноземній валюті;

- скасування оподаткування майна та коштів, що надходять під­приємству - платнику податків від інвесторів на виконання ін­вестиційних зобов'язань за договорами купівлі

- продажу дер­жавних пакетів акцій під час приватизації такого підприємства;

- застосування податкової застави щодо забезпечення податково­го боргу професійного учасника фондового ринку в розмірі, що не перевищує подвійної суми такого боргу.

- удосконалення системи регулювання ринку ціниш паперів через визна­чення пріоритетів державної політики на фондовому ринку та розроб­лення заходів щодо його подальшого розвитку, забезпечення єдиного підходу до регулювання діяльності на фондовому ринку як банківсь­ких, так і небанківських фінансових установ;

розвиток корпоративного управління через удосконалення системи розкриття інформації про вартість цінних паперів та об'єкти інвесту­вання через інструменти фондового ринку;

розвиток інститутів спільного інвестування через приведення україн­ського законодавства про інститути спільного інвестування відповідно до законодавства країн Європейського Союзу, визначення діяльності з управління активами інститутів спільного інвестування і недержавних пенсійних фондів як виключної, здійснення заходів щодо формування у населення позитивного сприйняття діяльності нових інститутів спіль­ного інвестування.


- розбудова інфраструктури фондового ринку через розвиток професій­ної діяльності з управління цінними паперами, кастодіальної, з інвести­ційного консультування, зосередження торгівлі акціями та облігаціями підприємств та угод з великими пакетами цінних паперів на організа­ційно оформленому ринку, здійснення заходів щодо запобігання мані­пулюванню ринком, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку.

- розвиток Національної депозитарної системи через здійснення заходів для утворення єдиного депозитарію цінних паперів (крім державних цінних паперів), запровадження стандартів діяльності прямих учасни­ків Національної депозитарної системи щодо обліку прав власності на цінні папери;

- підготовка фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління через створення комплексної, постійно функціонуючої сис­теми підготовки фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління із застосуванням сучасних навчально-методичних техноло­гій та використанням міжнародного досвіду в цій сфері.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...