Главная Обратная связь

Дисциплины:






УЧАСНИКИ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ



Учасниками ринку цінних паперів можуть бути - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку, див. рис. 3.5.

Емітент - це юридична особа, Автономна Республіка Крим або мі­ські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Емітентів виокремлюють за такими групами:

- форма державно-правового утворення - держава, Автономна республі­ка Крим, муніципальні органи, суб'єкти господарювання;

- організаііійно-правова форма - юридичні особи, які можуть випускати всі види цінних паперів, дозволені законодавством країни, окрім держа­вних цінних паперів; фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

- напрям професійної діяльності - промислові компанії; сфера послуг та зв'язку; банки та інші фінансові установи;

-політика на ринку цінних паперів — розрахована на залучення стратегіч­
них інвесторів; спрямована на вітчизняний або іноземний капітал; под­
рібнення капіталу тощо;

національна належність - резиденти, нерезиденти.



Відповідно до чинного законодавства [3]. емісія цінних паперів в Україні може мати форму відкритого (публічного) та закритого (приватно­го) розміщення.

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів - їх відчуження на пі­дставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь невизначеної кількості осіб.

Приватне (закрите) розміщення ijiiuiux паперів - розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь ви­значеному колу осіб. Перше розміщення акцій відкритого акціонерного то­вариства є виключно закріпим (приватним) серед засновників.

Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надають­ся власнику цінних паперів відповідно до законодавства.'

Корпоративні інвестори - це суб'єкти підприємницької діяльності різних форм власності, що мають вільні грошові кошти.

Інституцііипіми інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компа­нії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими акти­вами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб.

Індивідуальними інвесторами найчастіше є фізичні особи, які вико­ристовують свої нагромадження для придбання цінних паперів



Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку -неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що здійснюють профе­сійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управлін­ня активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність ре­єстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установ­лених ДКЦПФР.

Ці організації професійних учасників ринку цінних паперів створю­ються згідно з Рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку України, за принципом - одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності [15].

Саморегулівна організація повинна об'єднувати не менше ніж 25 % кількості професійних учасників ринку цінних паперів, які здійснюють пев­ний вид (види) професійної діяльності, за винятком саморегулівннх органі­зацій організаторів торгівлі та установ, що здійснюють розрахунково-клірингову діяльність.

Основними завданнями саморегулівннх організацій є:

встановлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами, норм та правил поведінки, вимог до професійної


кваліфікації фахівців - членів саморегулівних організацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами організації;

- сприяння умовам здійснення підприємницької діяльності членами са­морегулівної організації;

- розробка та впровадження заходів щодо захисту прав членів саморегу-лівної організації, розгляд скарг клієнтів - членів саморегулівних орга­нізацій, які входять до їх складу, щодо порушення професійними учас­никами ринку цінних паперів вимог чинного законодавства;

- впровадження ефективних механізмів розв'язання спорів між членами саморегулівної організації та між членами саморегулівної організації та їх клієнтами;

Сг ініціювання вдосконалення нормативної та законодавчої бази ринку цінних паперів;

- представництво інтересів членів саморегулівної організації та інших учасників ринку цінних паперів в органах державної влади, судах, ін­ших організаціях з метою захисту їх інтересів [15].

Найактивнішою саморегулівною організацією в Україні є Асоціація «Позабіржова фондова торгівсльна система (ІІФТС)», яка має вигляд елект­ронного фондового ринку, створеного для торгівлі цінними паперами, до­пущеними Асоціацією до котування у Торговельній системі. Членом 1ІФТС може бути будь-яка юридична особа, яка має. право здійснювати підприєм­ницьку діяльність з цінними паперами в Україні та прийнята в Асоціацію згідно з її Статутом, положеннями та правилами [18]. Система "ПФТС On line" дозволяє операторам ринку через Інтернет відслідковувати за котиру­ванням з п'ятихвилинною затримкою.

Професійні учасники фондового ринку юридичні особи, які на під­ставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої ви­значені законами України.

Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими ви­дами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності:

1) діяльність з торгівлі цінними паперами;

2) діяльність з управління активами інституиійних інвесторів;

3) депозитарна діяльність;

4) діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами поєднує:

- брокерську діяльність;

- дилерську діяльність;

- андеррайтинг;

- діяльність з управління цінними паперами.


Торговцю цінними паперами забороняється перепродавати (обміню­вати) цінні папери власного випуску.

Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами ци­вільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами циві­льно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій ра­хунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів тор­говцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка прова­диться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установ­нику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами:

1) розміщення емітентом власних цінних паперів;

2) викуп емітентом власних цінних паперів;

3) проведення юридичними особами та фізичними особами - підприємця­ми розрахунків з використанням векселів та/або заставних;

4) провадження юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі - продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокер­ської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або мі­ни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами;

5) внесення цінних паперів до статутного капіталу юридичних осіб.

Професійні учасники фондового ринку є також учасниками Націо­нальної депозитарної системи,яка складається з двох рівнів:

Верхній рівень ~ це Національний депозитарій України (який функці­онує на основі Указу Президента України «Про Загальні засади функціону­вання національного депозитарію України» [1]), депозитарії, що ведуть роз­рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг та розрахунки за угодами що­до цінних паперів.

Нижній рівень - це зберігачі. які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.

Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:

• стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стан­дартами;


• уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і ну­мерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стан­дартами;

• відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документа­рній, так і в бездокументарній формах;

• реальна поставка та переміщення з рахунку в цінних паперах з од­ночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

• акумулювання доходів щодо цінних паперів, взятих на обслугову­вання системою, та їх розподіл за рахунками;

• регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

• надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утриму­вача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

• розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення ірошовпх виплат, пов'язаних із банківськими або іншими сис­темами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі [1].

Перелік цінних паперів, що обслуговуються Національною депозита­рною системою, встановлює Державна комісія з цінних паперів та фондово­го ринку. Основними учасниками Національної депозитарної системи є:

Депозитарії цінних паперів - цс спеціалізована посередницька орга­нізація, яка забезпечує збереження і облік цінних паперів, обслуговує угоди, пов'язані з їх обігом, та за потреби - поставку паперових бланків фондових інструментів із своїх сховищ у місця, зазначені їх власниками; або це юри­дична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здій­снювати кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Фондова біржа чи учасники організаційно оформленого позабіржового ринку можуть бути засновниками депозитарію.

Клієнтами депозитарію є зберігані, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі дого­ворів про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, з якими укладені договори про кореспондентські відносини.

Зберігані цінних паперів - це організації, які мають дозвіл на збері­гання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітенту з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах.

Комерційні банки, які мають дозвіл на здійснення діяльності з випус­ку та обігу цінних паперів, і торгівці цінними паперами за наявності відпо­відного дозволу мають право бути зберігачами, проводити за дорученням власника операції з депонованими цінними паперами і здійснювати іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за винятком клі­рингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів.


Клірингові депозитарії - це організації, які отримують, звіряють та поновлюють поточну інформацію, готують бухгалтерські та облікові доку­менти, необхідні для виконання угод щодо цінних паперів, визначають вза­ємні зобов'язання, що передбачає взаємозалік, забезпечують та гарантують розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до дого­ворів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, або інфор­мації, наданої фондовими біржами та організаційно оформленим позабіржо-вим ринком.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України та Мі­ністерством фінансів України.

Реєстратори власників цінних паперів - це організації, які здійс­нюють перелік за станом на певну дату власників іменних цінних паперів, належних їм іменних цінних паперів, що є складовою системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів.

Органи державної влади, центри сертнфікатних аукціонів і їх право­наступники не можуть вести реєстри та бути засновниками реєстраторів. Частка емітента цінних паперів у статутному фонді реєстратора не може перевищувати десяти відсотків. Емітент може вести власний реєстр самос­тійно, якщо кількість власників цінних паперів не перевищує кількості, ви­значеної Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

ФОНДОВА БІРЖА

Професійним учасником фондового ринку (організатором торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та ін­ших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту та пропо­зицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встано­вленими правилами, централізованого укладення та виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розра­хунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі є фондова біржа.

Фондова біржа діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, команднтного товариства та товариства з додатковою відповідаль­ністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними папера­ми. Вона утворюється не менше ніж 20 засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж 20 тор-

1І9


говців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 % статутного капіталу фондової біржі.

Правила фондової біржі складаються з порядку.

- організації та проведення біржових торгів;

- лістингу (сукупність процедур із введення цінних паперів до ре­єстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організато­ра торгівлі) та делістингу (процедура виключення цінних паперів з реестру організатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора торгівлі, з подальшим припиненням їх обігу на організаторі торгівлі або переведенням у категорію цінних паперів, допущених до обігу без введення до реєстру організатора торгівлі) цінних паперів;

- допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законо­давством, до біржових торгів;

- котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;

- розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлю­днення;

- розв'язання спорів між членами фондової біржі та іншими особа­ми, які мають право брані участь у біржових торгах згідно із законодавст­вом;

- здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

- накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Фондова біржа працює за такими принципами:

• перевірка якості і надійності цінних паперів;

• встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на одна­кові цінні папери одного емітенту;

• гласність біржових операцій.
Фондова біржа виконує такі функції:

- відкриває доступ підприємствам до позичкового нсбанківського капіталу;

-координує розміщення державних цінних паперів;

-забезпечує переміщення фінансового капіталу з однієї сфери дія­льності в іншу;

-впорядковує ринкові відносини з приводу обігу фінансових ін­струментів.

Діяльність фондової біржі припиняється у разі, коли кількість її чле­нів - менше 10.

У торгах на фондовій біржі мають право братії участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства.

Член фондової біржі - це юридична особа, яка мас ліцензію на про­вадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгів-


лі цінними паперами, і отримала цей статус в порядку, встановленому фон­довою біржею. Членами фондової біржі можуть бути:

миркет-мейкер - член фондової біржі, який, згідно з правилами фон­дової біржі, зобов'язується підтримувати ліквідність ринку відповідних цінних паперів та інших фінансових інструментів, які допущені до бір­жових торгів;

учасник біржових торгів член фондової біржі, а також, інші особи та державні органи, які, згідно з правилами фондової біржі, отримали пра­во оголошувати заявки та укладати біржові угоди;

уповноважений представник учасника біржових торгів - фізична особа, яка від імені учасника торгів оголошує заявки та укладає біржові угоди;

брокерські компанії - це компанії, що здійснюють цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

дилерські компанії - це компанії, що здійснюють цивільно-правові уго­ди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з мстою перепродажу третім особам.

Залежно від виду торговельної діяльності члени біржі поділяються на чотири категорії;

• брокер-комісіонер збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, дос­тавляє їх в зал біржі і відповідає за їх виконання;

• біржовий брокер виконує доручення інших брокерів;

• біржовий грейдер здійснює операції лише за власний рахунок, пра­вилами біржі йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;

• "спеціаліст" виконує три основні функції: здійснює виконання зая­вок з певними групами цінних паперів, діючи при цьому як брокер; діє як ділер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; виконує за­вдання підтримки стабільності на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисоалапсів попиту та пропозиції. Спеціаліст с центральною фігурою на фондовій біржі.

Усі операції на фондовій біржі поділяють на: касові (спотові) та стро­кові.

Касова угода (спотова) - її особливість у тому, що цінні папери оплачуються та передаються покупцю, зазвичай, у день угоди або протягом 1 -3 днів. Ринок таких угод називається касовим (спотовим), а ціна касовою (спотовою). Ці угоди передбачають первинне розміщення цінних паперів та їх вторинний перепродаж. До первинного розміщення через біржу прийма­ються цінні папери, які пройшли лістинг (експертизу) в експертній групі біржі. Вторинний перепродаж цінних паперів полягає у такому: *•* угоди здійснюються за паперами, які котуються на біржі;


v котування складається, виходячи з реальних оіржових цін попиту та

пропозиції;

доручення брокерам на покупку та продаж цінних паперів даються у формі наказу.

Угоди, які мають предмет поставки активу у майбутньому називають строковими. Предметом строкових угод можуть бути будь-які активи. До строкових угод належать: опціони, ф'ючерси, варанти.

З точки зору строків виконання опціони поділяють на:

американський опціон, який може бути виконаний у будь-який день до закінчення строку контракту:

європейський опціон, який здійснюється лише в день закінчення строку контракту.

Першими фондовими біржами у світі були Амстердамська біржа (1602 р.), Лондонська (1770 р.). Нью-Йоркська біржа (1792 р.). Спочатку розвиток бірж був пов'язаний з ростом державного боргу, тому що вкладені в облігаційні позики капітали могли перетворюватися на гроші. Після того, як з'явилися перші акціонерні товариства, об'єктом біржового обороту ста­ють акції.

Сьогодні у світі налічується близько 200 фондових бірж, об'єднаних у Міжнародну федерацію фондових бірж. Найбільшими з них с фондові біржі Нью-Йорка, Лондона та Токіо - на них припадає до 60 % загальносві­тового обсягу торгівлі цінними паперами. У кожній країні існує своя інтер­національна, історично сформована система бірж.

У міжнародній практиці існують різні організаційно - правові форми бірж:

- неприбуткова корпорація (Нью-Йоркська біржа);

- неприбуткова членська організація (Токійська біржа);

- товариство з обмеженою відповідальністю (Лондонська та Сідней­ська біржі);

ху напівдержавна організація (Франкфуртська біржа) та ін. З огляду на роль, яку відіграють біржі у національних фінансово-інвестиційних системах, можна виокремити країни з моно- та поліиснтрич-ною організацією фондових бірж (див. табл. З.2.)


Станом на 01.01.2008 в Україні загальна кількість організаторів тор­гівлі, яким видана ліцензія на здійснення діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, становила 9 ['], з яких 7 фондових бірж: ЗАТ «Українська фондова біржа»: ЗАТ «Придніпровська фондова біржа»; ЗАТ «Українська міжбанківська валютна біржа»; ЗАТ «Українська міжнародна фондова бір­жа»; ЗАТ «Українська фондова біржа»; ЗАТ Фондова біржа «ІННЕКС»; До­чірне підприємство «Фондова біржа ҐІФТС» та 2 торгівельно-інформаційні системи: Дочірне підприємство Асоціації «Південноукраїнська торговель­но-інформаційна система»-«Південь-Сервср» та ТОВ «Торговельно-інформаційна система «Перспектива».





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...