Главная Обратная связь

Дисциплины:






дисконтований строк окупності інвестицій (DPP).



Далі більш детально зупинимося на їх. розгляді. Статичні методи оцінки інвестиційних проектів

У статичних методах за основні критерії беруть такі показники, як: витрати, дохід, прибуток, рентабельність та ін. Розмір витрат обчислюється для кожної альтернативи інвестування як середнє значення упродовж усього планового періоду. При цьому для деяких видів витрат необхідно врахову­вати їх залежність від майбутнього обсягу виробництва. Сума всіх складо­вих витрат дає розмір витрат для кожної альтернативи.

Для вибору об'єкта інвестування використовуються такі правила:

* об'єкт інвестування абсолютно вигідний, якщо його витрати ни­жчі за витрати в разі альтернативи відмови від його інвестування;

* об'єкт інвестицій порівняно вигідний, якщо його витрати нижчі за витрати на будь-який інший пропонований об'єкт.

Порівняльне врахування витрат відносно просте при виконанні роз­рахунків. Але при його використанні виникають труднощі забезпечення достовірними даними. Обгрунтованість здобутих результатів для прийняття інвестиційного рішення суттєво залежить від якості інформації та адекват­ності моделі реальній дійсності. Саме з цього погляду мають бути оцінені припущення, прийняті в моделі.

Критичного ставлення заслуговує, передусім, статичний характер моделі через те, що різниця у формуванні витрат за часом не враховується при визначенні середньоарифметичного значення показника. Оскільки ви­трати капіталу на початку планового періоду вищі, ніж у кінці, то ця тенде­нція притаманна і нарахованим відсоткам. Цей момент не беруть до уваги, розраховуючи середні показники відсотків, при нарахуванні яких припуска­ється існування єдиної ставки відсотку, за якою фінансові кошти можуть бути отримані та інвестовані в довільний момент часу в будь-яких розмірах.

1. Метод визначення недисконтованого строку окупності інвестицій (Payback Period- PP).

У тому випадку, коли стартові інвестиції є одноразовими, а подаль­ший грошові надходження за проектом є майже однаковими протягом жит­тєвого циклу проекту, то показник строку окупності інвестицій можна ви­значити за такою формулою:



ки інвестиційного проекту. Частина недоліків усувається застосуванням на практиці дисконтованого строку окупності.

2. Метод визначення простої (бухгалтерської) рентабельності ін­вестицій (Simple Rate of Return - SRR) та облікової норми доходности інве­стицій (Accounting Rate of Return - ARRJ.

Основу методу визначення простої (бухгалтерської) рентабельності інвестицій (SRR) становить чистий сукупний прибуток, отриманий за весь період реалізації інвестиційного проекту, а також обсяг залучених інвести­цій (капітальних вкладень). Цей критерій оцінки ефективності вказує, яка частина інвестиційних витрат відшкодовується обсягом чистого прибутку, отриманого за весь період життєвого циклу проекту. Порівнявшії розрахун­ковий рівень рентабельності проекту з нормативним (бажаним) числовим значенням рентабельності, інвестор може зробити висновок щодо економіч­ної доцільності реалізації того чи іншого інвестиційного проекту.



Для розрахунків використовується така формула:

де SRR - проста рентабельність інвестиційного проекту;

Р - обсяг чистого прибутку, отриманого за весь життєвий цикл проекту;

1С - обсяг залучених до реалізації проекту інвестицій (капітальних вкла­день).

Якщо SRR > SRRп,» де SRRп - нормативний рівень рентабельності, то інвестиційний проект визнається економічно доцільним для впровадження, в іншому випадку, він має бути знехтуваний.

Розрахунок цього показника може здійснюватися на основі прибутку (доходу) без урахування виплати податків та відсотків за кредит або прибу­тку (доходу) після виплати податку, але до виплати відсотків за кредит. Останній метод використовується частіше, бо краще характеризує ту виго­ду, яку одержать власники підприємства та інвестори.

Норма прибутку може визначатися і відношенням (у відсотках) вало­вого прибутку або чистого прибутку плюс амортизація до загальних інвес­тиційних витрат або до сплаченого акціонерного капіталу. Це залежить від того, як оцінюється реальна прибутковість (рентабельність) загальних інве­стиційних витрат або тільки інвестиційного акціонерного капіталу після виплати податків та відсотків за кредит.

Основними недоліками цього методу є те, що він не враховує вплив часу на грошові потоки - інвестований капітал порівнюється з прибутком, який одержує підприємство через декілька років.

Схожим на попередній метод є метод визначення облікової норми до­хідності інвестиційного проекту (ARR). Особливістю цього методу є тс, що він визначається шляхом ділення середньорічного обсягу очікуваного (про­гнозованою) чистого прибутку на середньорічний обсяг інвестицій в певний проект.



4. Облікова норма дохідності ARR:

за проектом A: ARRA= (87,5 : 500) * 100 % = 17,5 %; за проектом Б: ARRб= (75 : 600) * 100 % = 12,5 %;

Таким чином, проект А є економічно доцільнішим.

Використовуючи при оцінці проектів моделі простої та облікової но­рми дохідності інвестицій, необхідно пам'ятати про переваги та недоліки застосування цих показників, див. табл. 6.11.

Таблиця 6.11. Переваги та недоліки застосування моделей простої та облікової норми дохідності інвестиційного проекту

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...