Главная Обратная связь

Дисциплины:






Системи збудження генераторів і компенсаторів.



 

Системи збудження призначені для живлення обмотки збудження синхронної машини постійним струмом і відповідним регулюванням струму збудження.

Систему збудження характеризують: номінальною напругою збудження Ufном; номінальним струмом збудження Ifном; номінальною потужністю збудження Pfном = Ufном ´ Ifном (звичайно Pfном = ( 2.2-0.6%) Pном машини); форсувальною здатністю (кратністю форсування); швидкодією системи збудження під час аварій в енергосистемі й швидкістю роззбудження генератора у випадках його ушкоджень.

Номінальна напруга збудження становить 80 - 600 В. Нижня межа стосується генераторів потужністю декілька мегаватів. Номінальна напруга збудження визначається граничними струмами, які можуть бути пропущені через контактні кільця; граничними напругами, при яких збудники працюють надійно й т.д.

Номінальний струм збудження також залежить від потужності генератора. Для генераторів невеликої потужності він становить кілька десятків або сотень ампер, а для генераторів потужністю більше 200 МВт досягає 2000 - 8000 А.

Під форсувальною здатністю за напругою розуміють відношення найбільшого значення усталеної напруги збудження Ufс.у (стелі) до номінальної напруги збудження Ufном.

Під форсувальною здатністю за струмом розуміють відношення граничного (найбільшого припустимого за нагріванням обмотки ротора) струму збудження Ifп, створюваного збудником у режимі форсування, до номінального струму збудження Ifном.

Швидкодія системи збудження в процесі форсування напруги при аваріях в енергосистемах характеризують номінальною швидкістю наростання напруги збудження збудника, 1/с, що визначається за формулою:

,

де Ufп – гранична напруга збудження (для електромашинних збуджувачів Ufп= Ufпу, для випрямних систем Ufп> Ufпу);

t1 – час, протягом якого напруга збудника зростає до значення Uf= Ufном+ 0.632××( Ufп - Ufном).

Для систем збудження, у яких крива uf = f(t) може бути представлена експонентою uf = Ufп – (UfпUfном) ×е -1/Те, час t1 = Te (рис. )

Рис. Визначення номінальної швидкості наростання напруги збуджувача
Постійна часу підйому напруги збудника визначається параметрами збудника, кратністю форсування й швидкодією автоматичного регулятора збудження. Швидкість наростання напруги тим вища, чим більший потік збудження й чим менша постійна часу Tе.

Система збудження повинна забезпечувати надійне живлення обмотки збудження в нормальних і аварійних режимах, стійке регулювання струму збудження при зміні навантаження генератора від 0 до номінального. Система збудження повинна бути досить швидкодіючою, кратність форсування за напругою повинна бути не меншою 2, а часто її збільшують до 3-4х і більше.



Кратність форсування за напругою обмежується випробувальною напругою ізоляції обмотки ротора, а при наявності колекторного збудження - небезпекою виникнення кругового вогню на колекторних пластинах. Граничний струм збудження й тривалість роботи з таким струмом обмежується допустимим нагрівом ротора й залежить від системи охолодження.

Номінальна швидкість наростання напруги збудження повинна бути не менш 2 1/с, а для генераторів, до яких пред'являються підвищені вимоги відносно стійкості, вона може бути 7-9 1/с.

Всі системи збудження в залежності від джерела енергії, яке використовується для збудження, можна розділити на 3 групи:

1 - системи, у яких джерелом енергії є генератор постійного струму (збуджувач);

2 - системи, у яких джерелом енергії є генератор змінного струму. Змінний струм випрямляється напівпровідниковим випрямлячем.

3 - системи, у яких використається енергія самої збуджуваної машини (самозбудження ).

Перші дві системи є незалежними від напруги збуджуваної машини, а третя - залежна.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...