Главная Обратная связь

Дисциплины:






Філософське вчення Р. Декарта.



(31.03.1569, Лае, Турень, – 11.02.1650, Стокгольм), видатний фран. філософ і математик, засновник класичного раціоналізму. В 1629-49 жив в Голандії, де були створені основні твори “Рассуждения о методе”, “Метафизические размишления”, “Начало философии” та ін.

В історії нової філософії Д. займає особливе місце як творець дуалістичного філософського вчення. Він побудував свою філ. систему на основі визнання одночасного самостійного існування свідомості і матерії, душі і тіла. “Світ стверджував Д., – складається з двох незалежних субстанцій – духовної і матеріальної”. Атрибутом духовної субстанції, вважав мислення, а матеріальної – протяжність в довжину, ширину і глибину. Людина, за Д., це механічне поєднання цих двох субстанцій.

Єдино правильним методом пізнання Д. вважав раціоналізм і дедукцію, тобто виявлення конкретних істин із загальних посилань-принципів, які вічно і апріорно існують в розумі.

Концепція раціоналізму включає в себе два елементи: це уявлення про розум як вищий спосіб досягнення істини; і друге: правильно розуміючи якісну відмінність раціонального пізнання, відривав його від емпіричного ступеню, як єдиного джерела інформації про світ і цим штовхав раціоналізм до ідеалізму.

Намагаючись очистити дедуктивний метод від схоластичного формалізму, але не розуміючи ролі практичної діяльності в формуванні змісту логічних понять, Д. розробляє вчення, згідно з яким вихідними поняттями для дедукції всіх наукових знань повинні бути вроджені ідеї. Вони, на думку Д., скриті в глибині інтелекту і можуть бути усвідомлені тільки інтуїтивно.

№49 Поняття суспільно-економічної формації, його місце в історії філософії.

Для ісорико-філософського вивчення процесу розвитку суспільства К.Маркса була введена така важлива категорія, як суспільно-економічна формація(СЕФ). Вона виражає тип суспільства, що характеризується своїм способом виробництва і відповідними йому виробничими відносинами. Суспільству відомі такі типи формації: первіснообщинний і рабовласницький лад, феодализм, капіталізм, комунізм, постіндусріальні країни і посткомуністичний лад. Основними структурними елементами СЕФ є базис та надбудова, а також надбазові та надбудовні елементи - нація, мова, культура, побут, сім`я та інше. Базисом називається сукупність усіх виробничих ваідносин, що складаються в суспільстві. Можна дотримуватись і іншого визначення : базис є сукупність наявних у суспільстві економічних укладів. Надбудова - це відображення базисних відносин в ідеалізованій формі. Вона існу для захисту базису і складається з 3-х елементів : 1- сукупність ідей, теорій; 2- наявності відповідних інститутів та організацій, які культивують ці ідеі , теорії; 3- наявності ідеологічної спрямованості - забеспечення функціонування панівного ладу. Між бахисом та надбудовою існує діалектичний зв`язок, в якому провідне місце посідає базис.



№50 Роль Києво-Могилянської академії в розвитку української філософії.

Видатну роль у духовному відродженні українського народу за часів Російської імперії відіграла Києво-Могилянська академія, що була заснована в 1632 р. Довгий час академія була осередком професійної діяльності в галузі науки і філософії не тільки в Україні, вона задовольнила освітні потреби Росії та Білорусії. Особливе значення мало вивчення мов, що відкривало доступ до ознайомлення мовою оригіналу з працями грецьких, римських авторів. Найпопулярнішим предметом серед студентів була риторика, яка формувала високу культуру логічного мислення. Філософія вивчалася 2-3 роки, при чому професори використовували в своїх лекціях ідеї найвидатніших мислітелів, як античності,середньовіччя ,так і Нового часу. Серед діячів академії 17-18 ст. провідне місце у розвитку філософської думки посідали І.Гізель, С.Яворський, Ф.Прокопович, Г.Бужинський та ін.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...