Главная Обратная связь

Дисциплины:






Магнітні матеріали, які використовуються для побудови пристроїв автоматики, їх характеристики.



Для створення елементів та пристроїв систем управління і автоматики використовують магнітні матеріали, до яких, головним чином, виставляють такі вимоги:

Магнітні матеріали можна розділити на магнітно-тверді, для яких напруженість Нс складає десятки та сотні ампер на сантиметр і магнітно-м'які з напруженістю Нс в десяті і соті частки ампера на сантиметр. Магнітно-тверді матеріали використовують для виготовлення постійних магнітів, магнітно-м'які - для виготовлення елементів, у яких поле створюється струмами, що проходять по обмотках.

Для створення елементів і пристроїв СУА застосовують, головним чином, магнітно-м'які матеріали. Магнітно-тверді порошкові матеріали входять у феролаки, якими покривають магнітні стрічки і диски.

Магнітно-м'які матеріали, можна поділити на три групи: електротехнічні сталі, сплави на основі заліза з іншими металами (нікель, кобальт, алюміній) і ферити (неметалеві феромагнетики).

Електротехнічні сталі найбільш дешеві матеріали, мають великі індукції насичення (порядку 1,8...2,3 Тл), і це дозволяє створювати з них компактні і дешеві електромагнітні елементи. Але через відносно велику (у порівнянні з залізонікелевими сплавами) коерцитивну силу електротехнічної сталі (порядку 0,1¸0,5 А/ см) чутливість сталевих елементів до змін зовнішнього поля, яке утворюється обмотками, невелика.

Залізонікелеві сплави (пермалої) дорожчі за сталеві в 15-20 разів, мають меншу індукцію насичення, але дозволяють одержувати високочутливі магнітні елементи за рахунок малої коерцитивної сили і високої початкової магнітної проникності.

Залізоалюмінієві сплави Їх широко застосовують для виготовлення магнітних головок в пристроях магнітного запису, де в процесі роботи головка безупинно треться об поверхню стрічки.

Ферити - це неметалеві магнітні матеріали (тверді розчини), виготовлені із суміші оксидів заліза з оксидами магнію, міді, марганцю, нікелю та інших металів.

Магнітно-тверді матеріали. Магнітно-тверді матеріали, як вже зазначалось, застосовують:

- для виготовлення постійних магнітів;

- для запису інформації (наприклад, для звукозапису).

При оцінці властивостей магнітно-твердих матеріалів можуть виявитися істотними механічні властивості (міцність), оброблюваність матеріалу в процесі виробництва, а також щільність, питомий електричний опір, вартість і ін. Особливо важливе у деяких випадках питання стабільності магнітних властивостей.

Магніти з порошків. Магніти, які одержують методами порошкової металургії, можна поділити на металокерамічні, металопластичні та оксидні.

 

Найважливішими матеріалами для постійних магнітів є сплави Fe-Ni-Al. Велику роль в утворенні висококоерцитивного стану цих сплавів грає механізм дисперсійного твердіння.



Такі матеріали мають велике значення коерцитивної сили, тому що їх намагнічування відбувається в основному за рахунок процесів обертання.

Металокерамічні магніти одержують із металевих порошків пресуванням їх без матеріалу, що їх зв’язує, і спіканням при високій температурі. За магнітними властивостями вони лише трохи поступаються литим магнітам, але дорожчі за останніх.

Металопластичні магніти виготовляють, як і металокерамічні, із металевих порошків, але пресують їх разом з ізолюючою зв’язкою і піддають нагріванню до невисокої температури, необхідної для полімеризації речовини, що їх зв’язує.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...