Главная Обратная связь

Дисциплины:






Інерційність МП і шляхи Ії зменшення



Зміна напруги на навантаженні магнітного підсилювача відстає від зміни вхідного сигналу Uу, тобто підсилювач має деяку інерційність. Інерційність магнітного підсилювача визначається перехідним процесом у колі керування, вихровими струмами і втратами на гістерезис в осердях, перехідним процесом у колі змінного струму.

Вихрові струми і втрати на гістерезис викликають відставання постійної складової індукції від напруженості поля підмагнічування. Проте застосування для осердь тонких листів із залізонікелевих сплавів дозволяє зводити втрати на гістерезис і вихрові струми практично до нуля. Тому в більшості випадків уповільненням процесу, викликаним вихровими струмами і гістерезисом, можна знехтувати.

У більшості магнітних підсилювачів час перехідного процесу в колі навантаження в багато разів менший за тривалість процесу в колі управління. Тому вважають, що інерційність всього підсилювача визначається тільки постійною часу кола керування. При подачі напруги на обмотку управління постійна складова струму не відразу досягає сталого значення.

Рівняння перехідного процесу в колі управління має вигляд :

 

, (2.1.38)

де yу - потокозчеплення двох обмоток управління; Rу - повний опір кола управління.

 

22. Реверсивний МП. Реверсивні магнітні підсилювачі відрізняються тим, що при зміні полярності вхідного сигналу (струму керування) змінюється полярність вихідного сигналу (струму навантаження). Реверсивні магнітні підсилювачі можуть живити навантаження постійного або змінного струму. В останньому випадку, в залежності від полярності струму керування, змінюється на 1800 фаза вихідної напруги. Статична характеристика реверсивного магнітного підсилювача показана на рис. 2.3.1

       
 
Рис.2.3.1. Статична характеристика реверсивного магнітного підсилювача    
   
Рис.2.3.2. Побудова статичної характеристики реверсивного магнітного підсилювача
 

 

 


В реверсивному магнітному підсилювачі з вихідним постійним струмом при зміні полярності вхідного сигналу струм в навантаженні змінює напрямок на зворотний. Такі підсилювачі виконуються за диференціальною схемою, тобто струм в навантаженні є різниця двох випрямлених струмів.

Для одержання максимальної потужності в навантаженні необхідні певні співвідношення між опорами Rн,Rб і повним опором Zк робочих обмоток при максимальному підмагнічуванні. Для схеми на рис. 2.3.6, а

Для схеми на рис. 2.3.6, в

Слід зазначити, що навіть при такому оптимальному співвідношенні між опорами ККД реверсивного магнітного підсилювача з вихідним постійним струмом не перевищує 17%. Це означає, що потужність кожного з однотактних підсилювачів, що входять до складу реверсивного підсилювача, повинна бути принаймні в шість разів більша потужності, що потрібна в навантаженні. Через цей недолік схеми (рис. 2.3.5 і 2.3.6) застосовують лише для малопотужних підсилювачів.



Для більш потужних підсилювачів використаються схеми, в яких передбачені заходи підвищення ККД. Один з можливих - заміна баластних опорів напівпровідниковими тріодами (рис. 2.3.7).

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...