Главная Обратная связь

Дисциплины:






Філософія марксизму (діалектичний та історичний матеріалізм).



Марксизм -- ідеологічна течія, яка охоплює філософію, політичну економію і «теорію» революційного перетворення буржуазного су-спільства в соціалістичне і комуністичне (т. з. науковий соціалізм).Головним завданням цієї ідеологічної доктрини її творці проголосили звільнення робітничого класу (проле-таріату) від експлуатації та побудову вільного від соціально-го гноблення суспільства.Шлях до побудови такого суспільства Маркс вбачав у знищенні приватної власності, яку вважав осно-вою експлуатації людини людиною (причиною «відчужен-ня» людини). Здійснити це покликаний історією вільний від пут приватної власності пролетаріат. Йому належить під керівництвом партії комуністів здійснити соціаліс-тичну революцію. ласова боротьба проголошувалася рушійною силою історії, і на цій підставі виправдовувалося насильницьке захоплення влади, встановлення диктатури пролетаріату, яка буде правити суспільством не на основі законів . Діалекти́чний матеріалі́зм — одна з складових частин філософського вчення Карла Маркса та Фрідріха Енгельса — марксизму. Маркс і Енгельс неодноразово згадували: що їх світогляд формувався під величезним впливом Гегеля, згодом Фейєрбаха. 932 року, майже через півстоліття після смерті Маркса, були вперше надруковані "Економічно-філософські рукописи 1844 рр. Ця праця має величезне значення для розуміння гуманістичних ідей і взагалі комплексу ідей Маркса, що продукують принципово нові підходи до розуміння людини та суспільства. Ідея відчуження людини в суспільстві, де панує приватна власність, -головна в цій роботі Маркса. Він доводить, що в основі будь-якого відчуження лежить відчуження в матеріальній, економічній сфері. Це вже протилежна гегелівській точка зору, оскільки вона носить матеріалістичний характер. Маркс звинувачує приватну власність в тому, що вона кінець кінцем породжує всі форми відчуження, тому він займає позицію заперечення приватної власності, але не такого заперечення, коли замість багатьох ВЛАСНИКІВ виникає один власник - держава, яка експлуатує і поневолює людину.

Позитивізм.

Позитивізм - філософська концепція 30-х років 19 ст. сформована французьким філософом Огюстом Контом, який зазначав, що людське мислення проходить 3 етапи розвитку:

I.Теологічний етап (релігійний)

II.Метафізичний етап (філософський)

III.Позитивний (науковий) – найвищий етап. (Згідно з Контом він почався 1800 р. з розвитком науки, що сформувало певний філософський дискурс мислення).

У своїй основній праці «Курс позитивної філософії » (1842) Конт запропонував концепцію, згідно з якою істинне знання про світ є результатом конкретних наук, а не гуманітарних, які є безпідставними і неістинними.У своєму історичному розвитку позитивізм пройшов 3 етапи:



· Перший етап представляють такі філософи, як Огюст Конт, Джонн Стюарт Мілль, Герберт Спенсер. У цей час розроблявся науковий метод пізнання навколишнього світу.

· Другий етап (махізм, критичний позитивізм) представляли австрійський філософ і фізик Ернст Мах і німецький філософ Ріхард Авенаріус. Головне завдання вбачали в розробленні теорії пізнання світу, що мала стати основою очищення природничих наук від гуманітарних.

· Третій етап (логічний позитивізм, логічний емпіризм) представлений Рудольфом Карнапом, Гансом Райхенбах.

Розвиток філософії спричинив критичне переосмислення позитивізму і з’явився постпозитивізм. Його представили :Томас Кун, Імре Лекатос, які вказали на необхідність вивчення історії.


Прагматизм.

Прагматизм – філософська течія, яка виникла в США на початку 70-х років 19 ст., а згодом поширилася в Англії, Італії. Китаї. Центром її уваги стала окрема людина і її діяльність. Презентували цю течію: Чарльз Пірс, Вільям Джеймс, Джон Дьюі. Головні ідеї:

· мислення людини – спосіб адаптації до оточуючої дійсності.

· істина – момент самореалізації людини з відчуттям життєвого успіху.

· аналіз філософії – пояснення конкретного мислення та вірувань людини, спрямованих на вирішення її проблем.

Головною доктриною прагматизму став «принцип Пірса»: усі ідеї, поняття, теорії є лише інструментами, які повинні привести до позитивних результатів. В прагматизмі успішність, корисність – це критерії істини, які збігаються із змістом поняття «істина».В. Джеймс для доведення існування релігії використовував прагматичну теорію істини. На його думку релігійність – реалізація волі окремої людини бути успішною через Бога та його присутністю у людині.Сьогодні ідеї прагматизм розвивається в межах неопрагматизму( представник – Річард Рорті 1931-2007).





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...