Главная Обратная связь

Дисциплины:






ХАРАКТЕРИСТИКА І ВИБІР РЮШ



Реле - елемент автоматичних пристроїв, який при дії на нього фізичних факторів стрибкоподібно приймає кінцеве число значень вихідної величини.

Електромагнітне релереагує на силу струму, що проходить по обмотці, магнітне поле якої обумовлює притяі ання феромагнітного якоря або осердя. За характером руху рухомої системи вони поділяються на ирямоходові та поворотні. У прямоходових реле осердя рухається в направляючій втулці з немагнітного матеріалу. Поворотні реле мають поворотний якір.

При проходженні струму через обмотку електромагніта рухомий якір реле притягується до нерухомого осердя, спричиняючи перемикання контактів. При відсутності струму якір і контакти повертаються у вихідне положення під дією зворотної пружини. Щоб під дією залишкового магнітного потоку якір не залишався притягнутим до осердя, на ньому закришений штифт висотою 0,1-0,3 мм, виконаний з немаїпітного матеріалу. У реле змінного струму для усунення вібрації контактів застосовують короткозамкнений виток, який насаджують на частину полюса електромагніта, а його осердя набирають із листової трансформаторної сталі з метою зменшення втрат на вихрові струми.

Правильна і надійна робота електромагнітних реле залежить від узгодження їх тягових і механічних характеристик. Під тяговою характеристикою розуміють залежність електромагнітного зусилля від повітряного зазору між якорем і осердям реле. Тягове зусилля пропорційне квадрату ампер-витків реле чи квадрату магнітного потоку і обернено пропорційне квадрату повітряного зазору.

Залежність зусилля протидіючої пружини від переміщення якоря в реле називають механічною характеристикою. Для того, щоб реле спрацю­вало, тягова характеристика повинна лежати вище механічної, а щоб реле відпустило - нижче неї. Реле характеризуються параметрами спрацювання і відпускання.

Параметр спрацювання — мінімальне значення вхідного сигналу, при якому спрацьовує реле.

1 Іараметр відпускання-максимальне значення вхідного сигаалу, при якому реле повертається у вихідне положення. Відношення параметра відпусканая до параметра спрацювання називається коефіцієнтом повер­нення. Характеристикою реле є також його швидкодія, що визначається часом спрацювання і відпускання реле.

Спрацювання і відпускання реле відбувається не зразу. Це поясню­ється тим, що внаслідок великої індуктивності реле струм в його обмотці зростає і спадає не миттєво, а поступово.

У електоонривдах застосовуються реле струму, напруги, часу, проміж­ні, контролю трифазної напруги, швидкості.

Реле максимального струмуРГ-40, РТ-140 використовуються в схемах захисту елекгродвшунів від максимальних струмів при заклинювані робочих органів, а також у схемах релейного захисту енергетичних систем.



 


Струмове реле РТ-40 належить до електромагнітних з поворотним якорем. Па розімкнутому ГІ-нодібному магнітопроводі 1 (рис. 44) з двома полюсами розміщено робочі обмотки. Кіпці обмоток виведено на затискачі цоколя реле, де вони можуть з'єднуватися послідовно або паралельно. При зміні з'єднання змінюється струм спрацювання.

При послідовному з'єднанні обмоток струм спрацювання в два рази менший.

У повітряному зазорі між полюсами розміщується поворотний якір 2, виготовлений з м'якої електротехнічної сталі. Під впливом магнітного поля полюсів він намагається повернутися. Руху якоря протидіє спіральна утримуюча пружина 8, натяг якої змінюють, переміщуючи поводок 7. Цим забезпечується плавне регулювання уставки реле.

Положення пружини, а отже, і уставка реле фіксується положенням повідка на покажчику 6.

При спрацюванні реле магнітне поле полюсів, перемагаючи зусилля пружини 5, повертає якір разом з віссю 9, на якій закріплено рухомий контакт 5 оперативного кола. Цей контакт при спрацюванні реле розмикає одну пару і замикає другу пару контактів 4. Для усунення вібрації при роботі реле використовують антивібраційний барабанчик (демпфер) 3, який закріплюють на якорі.

Робота такого реле залежить від струму навантаження, тому воно називається реле струму. Обмотки його розраховані на тривале проходження струму навантаження і короткочасне проходження струмів короткого замикання. Щоб навантаження на трансформатор струму було меншим, реле струму повинні мати мінімальну потужність споживання (0,2-8 В-А залежно від уставки струму). Коефіцієнт повернення реле серії РТ-40 становить не менше 0,8. Наша промисловість випускає реле на сіру ми 0,2; 0,6; 2; 6; 10; 20; 50; 100; 200 А. У позначенні типу реле знаменник вкапує на верхню межу уставки струму при паралельному з'єднанні котушок (наприклад, РТ-40/2).

Реле струму РТ-80, РТ-90з залежною від струму характеристикою часу спрацювання мають індукційну систему з диском, який розміщується в зазорі між полюсами електромагніта. Чим більший струм у реле, тим швидше обертається диск і швидше замикаються контакти.

Реле напругизастосовуються для захисту обладнання від підвищення і від зниження напруги. Відповідно розрізняють реле максимальної (РН-51, РН-53) і мінімальної (РН-54) напруги. Основний елемент реле — електромагнітна система, подібна електромагнітній системі реле максимального струму РТ-40 (відмінність лише в обмотках).

Проміжні електромагнітні реле РП-20, РН-21, РПУта інші призначені для передачі та підсилення керуючих імпульсів, розмноження контактів, підвищення комутаційної здатності керованих кіл. Вони відрізняються за

родом струму, напругою котушки, споживаною потужністю, кількістю і видом контактів та комутаційною здатністю контактів.

Реле проміжні герконові серії РПГ-9, РПГ-10, РШ-14_призначені для комутації електричних кіл автоматики і керування електроприводами. До складу всіх реле цих серій входять ісркони типу МКЛ-52202 з діапазоном комутованих струмів 0,001-4 Л, діапазоном комутованих напруг змінного струму 6-380 В і діапазоном комутованих напруг постійного струму

6-220 В.

Релечасу призначені для створення необхідного інтервалу часу між моментом отримання або зникнення електричного імпульсу на реле і моментом зміни етану його контактів. За способом отримання витримки часу реле поділяються на електромагнітні, пневматичні, електронні, моторні

таін.


16ч 13

Рис. 45. Електромагнітне реле часу типу РЭВ, РЭ

У електромагнітних реле часу серій РЭВ, РЭна осерді магніто-ировода 1 розміщується намагнічуюча котушка 7 (рис. 45), а також короткозамкнена обмотка 8, виконана у вигляді гільзи з міді, алюмінію або намотана з мідного товстого дроту, яка сприяє уповільненню наростання або спадання магнітного потоку в магнітопроводі. Якір відтягується зворотною пружиною 9, натягування якої регулюється гайкою 10. Упорний гвинт обмежує рух якоря. На якорі закрії шені немагнітні прокладки 3 з лагуні або фосфористої бронзи для запобігання його залипання. З якорем зв'язана контактна система 6. Обмотка реле вмикається в коло постійного струму.

 

При вимкненні котушки реле магнітний потік, що зникає, індукує в гільзі струм, який за законом Ленца створює свій магнітний потік, підтримуючи, таким чином, основний магнітний потік. Результуючий магнітний потік спадає з уповільненням. Коли маїпітний потік знизиться до величини, за якої сила зворотної пружини буде більшою, ніж сила магнітного притягання, якір реле відпаде і перемкне контакт. Тобто, реле створює вніримку часу при відпусканні якоря.

Плавне регулювання витримки часу відбувається при зміні натягу пружини 11 гайкою 13. Із збільшенням сили пружини витримка часу зменшується. Для ступінчастого регулювання змінюють товщину немагнітної прокладки 3, чим товща проюгадка, тим витримка часу менша.

Витримка часу електромагнітних реле регулюється в межах 0,3-5 с Час спрацювання реле можна плавно регулювати зміною натягу зворотної пружини 9, При більшому стисненні пружини зростає час спрацювання.

Пневматичне реле часу типу РВЇЇ-72складається з приводного механізму, регульованого механізму уповільнення контактів, контактної системи і стальної панелі, на якій змонтовані основні вузли реле.

Рис. 46.Пневматичне реле часу:

1 — котушка; 2,4 — пружина; 3 - колодка; 5 — тяга; 6 — діафрагма; 7 - регулююча голка; 8 - регулююча гайка; 9 - важіль; 10 - иереми.кач; 11 -упор; 12-мікровимикач

Приводний механізм складається з електромагніта 1 і зворотної пружини (рис. 46). Механізмом уповільнення є пневматичний уповіль­нювач, який має дві камери (верхню і нижню). У верхній камері змонтований вихлопний клапан і дроселююча голка 7 з гайкою 8. Між обома камерами закріплена діафрагма 6, зв'язана тягою з пластмасовою корбкою 3. Контактними системами с мікроперемикач 12 з перемикаючими контактами.

При вмиканні реле якір електромагніта звільняє пластмасову колодку З, яка під дією пружини опускається вниз. Ллє вона митгєво опуститися до свого крайнього нижнього положення не зможе, бо жорстко зв'язана з діафрагмою 6 пневматичної камери. Швидкість переміщення діафрагми залежить від швидкості засмоктування повітря через дросельний отвір, яка задається рсіулювальною голкою 7. При досягненні колодкою 3 крайнього нижнього положення перемкнуться контакти мікроперемикача 12. Контактна система мікроиеремикача 10 перемикається без витримки часу.

При вимиканні реле пружина діє на колодку 3 і піднімає її в крайнє верхнє положення. З верхньої пневматичної камери пройде вихлоп повітря через клапан і контакти мікроперемикачів неремкігуться без витримки часу. Діапазон регулювання витримок часу від 0,4 до 180 с з точністю + 10%. Іеігую ть також модифікації реле з витримкою часу при вимиканні.

Програмне реле часу 2РВМ- це електромеханічний прилад, що складається з анкерного годинникового механізму з автоматичним підзаводом пружини від мікроелектродвигуна, програмного диска, трьох мікроперемикачів і двох проміжних реле.

1 Іринцип дії реле полягає в тому, що годинниковий механізм обертає програмний диск з швидкістю один оберт на добу. На диску с два концентричних ряди різьбових отворів, в які загвинчують установочні гвинти (штифти) за заданими двома програмами. Штифти за допомогою системи важелів здійснюють вмикання і вимикання двох мікроперемикачів ца кожній з нроірам. Мікроперемикачі ввімкнені в кола котушок проміжних реле. Для виконання одного циклу вмикання і вимикання струмоприймачів потрібно встановити на потрібний час два штифти, один з яких здійснює вмикання, а другий- вимикання. Реле 2РВМ призначене для роботи від змінного струму напругою 220 В.

При розкручуванні пружини годинникового механізму третій мікроперемикач автоматично вмикає мікродвитун иідзаводу. Тривалість заводу пружини не перевипгує однієї години. Годинниковий механізм з повністю заведеною пружиною має добовий запас ходу. Тому під час перерви живлення реле не відхиляється від астрономічного часу. Для регулювання найточнішого ходу годинникового механізму с коршуючий пристрій, як у звичайних годинників з анкерним ходом. Доігустима похибка виконання заданих програм становить ± 5 хв. Мінімальна величина інтервалу між суміжними спрацьовуваннями: на першій програмі — 30 хв, надругій-40хв.

Механізм реле змонтований у корпусі з кришкою, що має оглядове скло, через яке видно програмний диск. Керовані електричні кода підключають до реле часу через клемну колодку, розміщену в нижній частиш корпуса.

Крім 2РВМ, випускають реле 2РВМс. На відміну від першого, реле 2РВМс має вдвічі меншу витримку часу, а саме: для першої програми ~ 15 хв, для другої-20 хв.

В електронних реле витримки часу типу ВЛвикористовуються схеми, які уповільнюють наростання або спад струмів або напруг у колах за допомогою конденсаторів, опорів, дроселів та ін. Вихідним пристроєм є електромагнітне реле. В інших схемах використовується поєднання генера­тора імпульсів і реле лічіння імпульсів. Витримка часу при заданій частоті слідування імпульсів визначається уставкою реле лічіння імпульсів. Діапазон витримки часу реле типу В Л від 0,1 с до десятків годин.

При замовленні реле часу вказується його тип, напруга живлення і частота струму, витримка часу або тривалість імпульс а і паузи, а також номер ТУ.

Програмні реле часу типу ВС-10дозволяють отримати різні витримки часу в окремих незалежних колах. Витримка часу в таких реле створюється внаслідок обертання з постійною швидкістю дисків 7 з кулачками 8 і 9 (рис. 47), які діють на контакти 13,16. Диски приводяться в дію від синхронного двигуна 2 через редуктор 6 і електромагнітну муфту 3,4. При пусісу подасться напруга на двшун 2 і обмотку 1 електромагнітної муфти. Муфта з'єднує вал двигуна з програмними дисками. Диски починають обертатися І через встановлені проміжки часу перемикають вихідні контакти. Після спрацю­вання програми спеціальний важіль натискає на кінцевий вимикач, який розриває коло живлення двигуна. Диски зупиняються в крайньому положенні. Після вимкнення електромагніта диски з кулачками під дією спіральної пружини 17 повертаються у вихідне положеній. При цьому гальмівний механізм 18 обмежує їх кутову швидкість. Витримка часу роботи контактів регулюється шляхом зміни початкового положення дисків 7. Діапазон витримок часу від 0,1 с до 26 хв. Точність роботи реле 5 с.

Реле кот рол ю трифазної напруги типу EJIпризначені для контролю наявності і порядку черіування фаз у системах трифазної напруги і використовуються в системах автоматичного керування і захисту від недопустимого зниження симетричної трифазної напруги, асиметрії фазних напруг і роботи на двох фазах.

Рис. 47. Програмне реле часу типу ВС-10

Реле ЕЛ-10 виготовляють в двох виконаннях: ЕЛ-10-1 —з витримкою часу, ЕЛ-10-2 -без витримки часу. Реле вимикається при зниженні напруги в будь-якій із фаз до величини 0,65-0,55 від номінального значення і нижче при номінальній напрузі в інших фазах; при обриві однієї або двох фаз одночасно; подачі на реле трифазної напруги із зворотним чергуванням фаз; симетричним зниженням напруги до величини 0,75-0,7 від номінального значення. Час вимикання реле 50,6 с.

Реле складається із таких функціональних частин: порогового блоку, який складається з трьох порогових елементів; логічного блоку, який складається з двох тригерів та логічного елемента "И"; диференціюючої ланки RC; блоку часової установки; вихідного пристрою, який складається

з транзистора і вихідного реле.

При подачі на реле трифазної напруги допустимої величини з прямим чергуванням фаз на виходах порогового блоку з'являється послідовність імпульсів з частотою і часовим зсувом, який відповідає частоті і часовому

зсуву трифазної напруги.

Послідовність імпульсів з логічної схеми поступає на блок часової установки, який забезпечує вмикання вихідного реле. В аварійних режимах па виході логічного блоку зникає послідовність імпульсів і через певний час в реле ЕЛ-10-1, або миттєво в реле ЕЛ-10-2 блок часової установки видає сигнал на вимикання реле.

 

Приклад

Вибрати апаратуру керування і захисту для розрахункової схеми зображеної нарис. 48. Технічні дані електродвигунів наведено в табл. 18. Електродвигуни встановлені в тваринницькому приміщенні.

Ряс. 48. Розрахунково-монтажна електрична схема

 

    Таблиця 19
Номер і марка двигуна Рп, кВт In, А Кі
МІ. АИР100 82СУ2 4,0 7,9 7,5
М2. АИР100Ь2СУ2 5,5 10,7 7,5
МЗ. АИР132М4СУ2 11,0 22,0 7,5
М4. АИР160М4ГУ2 18,5 34,9 7,0

 

 

Розе 'язапня

1. Визначаємо пускові струми електродвигунів :

їя1-їн,Кнг7,9- 7,5-59,25 А;

1,а = ІіаКп = \0,1-7,5 = Щ25А;


2. Вибираємо рубильник QS.

Визначаємо розрахунковий струм, то протікає через рубильник Iр =1 , + І і+Ч -,-Ц = 7,9 +10,7 + 22,0^34,9 = 75,5А.

раз ні н2 иЗ н4 ' ' 3. '

Рубильник вибираємо за умовами :

l.U H(]M^UM ; 2.0,81 помш (для рубильників з дугогасильними камерами з ступенем захисту ІР32 та ІР54).

Умовам вибору відповідає рубильник Р16 3133054У1: U = 660В ; І =100А.

|і ком ' р.ном

1.660 > 380В; 2.0,8- 100>75,5 А, 80^75,5А.

3. Вибираємо запобіжник FU1 за умовами:
1. Uз.ном >Uмер ; 2. І з.ном. > Ів.роз.; 3. 1 > І .

З.ІІОМ Мер ' О.МОМ В.роЗ ' -J.IIOM В.ІІОМ ,

Визначаємо розрахунковий струм плавкої вставки І =К(І1К.+ ІУК, + І.К,) + І -а =

в.роз о • ні зі їй з2 :іЗ зЗ ' гА

-1,0(7,9 • 1,0+10,7 • 1,0 + 22,0 • 1,0)+ 244,3 :2,5= 138,3 А.

Умовам вибору відповідає запобіжник ПП31-33: U іо = 380 В; І =160А; І =160А.

зном а.ном

1.380 = 380В; 2.160> 138,3 А; 3.160= 160 А.

4. Вибираємо запобіжник FU2 .

Визначаємо розрахунковий струм плавкої вставки І - І л:а = 244,3: 2,5 = 97,7 А.

в.роз пч

Умовам вибору відповідає запобіжник ПП31-33: U. = 380 В; І =160 А; 1 =100А.

■.ном ' а.ном

1.380 = 380В; 2.100>97,7А; 3. 160>100А.

5. Вибираємо автоматичний вимикач QF1 за умовами:

І. U > U ; 2. І > І , ; 3. І _ til'f: (з наступним

а.ном мер ' а.ном н! ' Р.ном ні *• J

регулюванням сили струму несирацювания теплового розчіплювана). Умовам вибору відповідає автоматичний вимикач

ВА51Г25340010Р54УХЛ2:

1.U =380В; 2. 1 =25 А; 3. І = 8А.

а.ном илом р. ном

Визначаємо кількість поділок регулятора неспрацювания теплового

розчіилювача

п = І -І =7,9:8 = 0,99.

НІ р.ном ' ' .

Струм неспрацювания теплових розчіплювачів вимикачів серії ВА регулюється в межах (0,8-1)1 ном.

Перевіряємо автоматичний вимикач на можливість спрацювання під нас запуску електродвигуна МІ за умовою

І > 1,65 І ,; І =141 =14 • 8= 112 А.

у.е ' «І ' у.е р.ном

112> 1,65 • 59,25, 112>97,8А.

Отже, вибраний автоматичний вимикач не спрацює при запуску

двигуна М1.

6. Вибираємо автоматичний вимикач QF2 за умовами:

1- и„.о^имер; 2. ІалС()Ч>І„2і3+І„4; 3. Ірмом> Ін2 + І,,3 + Ін4.

Умовам вибору відповідає автоматичний вимикач

ВА51ГЗ1340010054УХЛ2:

І.U -380В; 2.1 =100А; 3.1 = 80А.

л.яом * а.ном р.но.ч

Перевіряємо вибраний автоматичний вимикач на можливість спрацювання під час запуску двигуна М4 за умовою І >КК П +І, + І +ІДК К,,-1)І 14 • 80> 1,1 • 1,25Г 10,7 + 22 + 34,9(1,2 • 7-1 )J 1120>448,5А.

Отже, вибраний автоматичний вимикач не спрацює при запуску двигуна М4.

7. Вибираємо електромагнітні пускачі за умовами:
].U > U ; 2. І >І ; 3.1 > І : 6 .

ином мер' поч-р плв ' ном.р и

Вибираємо пускач КМ1 . Умовам вибору відповідає пускач НМЛ 122002 А: U -380В; І =J0A; U -380В.

п.ном * ном.р ' кот

1.380 = 380В; 2. 10>7,9А; 3. 10>59,2:6, 10>9,8А. Вибираємо пускач КМ2. Умовам вибору відповідає пускач ПМЛ2220О2А.

1.380 = 38013; 2. 22>10,7А; 3. 22>80,25 :6, 22>13,4А.

Вибираємо пускач KM3 . Умовам вибору відповідає пускач

ПМЛ3220О2А.

1.380 = 380В; 2. 36>22А; 3. 36 > 165 : 6, 36>27,5А.

Вибираємо пускач КМ4. Умовам вибору відповідає пускач

ГІМЛ4220О2А.

380 = 380В; 2. 60>34,9А; 3. 60>244,3 :6, 60>40,7А.

8.Вибираємо електротепловіреле за умовами: 1.U > U ; 2. І >І ; 3. І >І .

номр мер' номр н.дв' н.б н.дв

КК1 -РТЛ-101404 (7-ЮА); КК2- РТЛ-1016О4 (9,5-14А); ККЗ - РТЛ-1022О4 (18-25 А); КК4 - РТЛ -205504 (30-41 А).

Виконайте

Лабораторні заняття

Дослідження реверсивного і нереверсивного електрс пускачів.

Досліджештя захисних характеристик теплових реле і авт вимикачів.

Дослідження роботи тиристорного пускача.

Дослідження роботи пристрою вмонтованого темпе захисту.

Дослідження роботи фазочутливого пристрою захисту.

Дослідження та налагодження реле, що застосої електроприводах.

Практичні заняття

Вибір електромагнітних пускачів, контакторів і теплових}:

Вибір автоматичних вимикачів, запобіжників, фазочутливи

захисту.

 

Питання для самоперевірки

1. Яке призначення апаратури керуваїшя і захисту?

2.Як розрізняється апаратура за призначенням; приь характером комутації кіл керування; кліматичним виконанням; і розміщення; ступенем захисту від впливу оточуючого се категоріями застосування?

3.Які бувають контакти?

4.Які ви знаєте способи гасіння дуги в апратурі керуванн

 

5.Які апарати застосовуються для захисту електроді ненормальних режимів роботи?

6.Які апарати застосовуються для дистанційного і авт< керування елктродвигунами?

7.Які апарати застосовуються для комутації силових кіл?

8.Які апарати застосовуються для комутації кіл керуванн

9.З яких основних частин складається електромагнітні контакторів і електромагнітних пускачів?

10. Призначення коротаозамкнутого витка на торцевій час
електромагніта змінного струму.

11. Чому струм вмикання катушки електромагніта змінного струму в
5-8 разів більший від її робочого струму?

12 .• Призначення рубильників.

13.3 яких основних частин складається рубильник?

14.Умови вибору рубильників з дугогасильними камерами та без дугогасильних камер.

15.Призначення, будова і принцип дії пакетних перемикачів і вимикачів серіїГІПіПВ.

16.Умови вибору пакетних перемикачів і вимикачів серії ІШ і ПВ для керування електродвигуном.

17.Призначення, будова і принцип дії пакетних перемикачів серії ПКГЁ пакетнокулачкових перемикачів серії ПКУ, універсальних перемикачів серії УП 5000, кнопкових вимикачів і постів, шляхових вимикачів, електромагнітних контакторів, їх типи електромагнітних пускачів, їх типи.

18.Умови вибору електромагнітних пускачів.

19.Призначення, будова і принцип дії контактних приставок Г1КЛ, пневмоприставок ПВЛ, тиристорних пускачів.

20.Умови вибору електромагнітних пускачів.

21. Від яких ненормальних режимів роботи необхідно захищати
електродвигуни?

22.Призначення, будова і принцип дії запобіжників, їх типи.

23.Недоліки запобіжників при захисті електродвигунів.

24.Умови вибору запобіжника для захисту електродвигуна.

25.Умови вибору запобіжника для захисзу групи електродвигунів.

26.Призначення, будова і ігоишитп дії автоматичних вимикачів, їх типи.

 

27.Призначення, будова і принцип дії теплового розчіплювана автоматичного вимикача, електромагнітного розчіплювана автоматичного вимикача, розчіплювана мінімальної напруги автоматичного вимикача.

28.Умови вибору автоматичного вимикача для захисту електро­двигуна таїрупи електродвигунів.

29.1 Іризначення, будова і пришіип дії теплових реле, їх типи.

30.Умови вибору теплових реле.

31.Призначення, будова і принцип дії пристроїв вмонтованого температурного захисту та фазочутливих пристроїв захисту, їх типи.

32.Призначення, будова і принцип дії захисно-вимикаючих пристроїв та електромагнітних реле.

 

 

1.7. Автоматичне керування електроприводами

Класифікація електричних схем. Поняття про структурні, функціо­нальні тапринципіальні схеми. Принципи побудови принциніальних схем.

Схеми внутрішніх з'єднань, підключення, розміщення проводок і електрообладнання у планах.

Принципи автоматичного керування електроприводами. Схеми, керування асинхронними двигунами у функції струму, часу, частоти обертання, шляху.

Застосування безконтактних елементів і пристроїв в електроприводах, у

Блокувальні зв'язки і сигналізація в схемах керування електро­двигунами.

Прочитайте Л-4, с 136-148, Л-23, с. 6-28, Л-24, с 7-98.

Теоретичні відомості та методичні вказівки

і

Згідно з ГОСТ 2.701 - 84 схеми, що застосовуються в проектах автоматизації технологічних процесів, поділяють на види і типи. Вид схеми залежить від її елементів і зв'язків між ними, а тип визначається основним призначенням схеми.

Схеми, які входять до складу конструкторської документації, необхідно шифрувати. Для цих цілей використовують великі літери російського алфавіту і цифри (табл. 20).

Таблиця 20 Шифри схем

 

Вид схеми Шифр   Тип схеми Шифр
Електрична Э Структурна
Гідравлічна Г Функціональна
Пневматична П Принципіальна
Кінематична К З'єднань (монтажна)
Оптична Л Підключення
Вакуумна В Загальна
Газова X Розташування
Автоматизації А Інші
Комбінована С Об'єднані

Наприклад, принцииіальна електрична схема позначається Э3.

Складову частину об'єкта, яка має самостійне графічне позначення, а також певне функціональне призначення і не може бути розділеною на частини, що мають самостійне призначення, називають елементом, а сукупність елементів, що є єдиною конструкцією, - пристроєм.

Сукупність елементів, які виконують в об'єкті певну функцію і не об'єднані в єдину конструкцію, називають функціональною групою, а .елемент, функціональну групу або пристрій, що мають в об'єкті точно визначене функціональне призначення, - функціональною частиною.

Структурні схеми показують основні функціональні частини пристрою, їх призначення і взаємозв'язок, виконуються на стадіях, що передують розробці схем інших типів, і використовуються для ознайомлення з пристроєм.

Фунщіональні схеми - основний технічний документ, визначаючий функціонально-блочну структуру окремих вузлів автоматичного контролю, керування і регулювання технологічного процесу, оснащення об'єкта керування приладами і засобами автоматизації. Функціональні схеми можуть показувати окремі процеси, що виникають у колах пристроїв (установок), і використовуються при ознайомленні з принципом дії (дають загальне уявлення про роботу об'єкта автоматизації).

Прилади, засоби автоматизації і елементи обчислювальної техніки на функціональних схемах зображують відповідності до ГОСТ 21.404-85 "Атоматизация технологических процессов. Обозначения условные приборов и средств автоматизации в схемах".

Принципіалъною називають електричну схему, яка визначає повний склад елементів електроустановки та зв'язки між ними і, як правило, дає детальне уявлення про принцип роботи установки.

Приіципіальна електрична схема є основою для розробки інших конструкторських документів, наприклад, схем з'єднань, підключення.

Під час виконання принципіальних електричних схем необхідно користуватись, в першу чергу, такими нормативними документами:

ГОСТ 2.701 —84 "Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению";

ГОСТ 2.702-75* "Правила выполнения электрических схем";

ГОСТ 2.710 — 81 "Буквешю цифрові позначення елементів схем".

Усі апарати (контакти реле, електромагнітних пускачів, кнопки і ключі керування, автоматичні вимикачі, перемикачі кіл тощо) на електричних схемах потрібно зображувати у вимкненому положенні, тобто за відсутності напруги у всіх колах схеми та зовнішніх механічних дій на апарати. В місцях з'єднання проводів ставляться точки.

Контакти реле, контакторів, кнопкових вимикачів показують таким чином, щоб сила, необхідна для спрацювання, діяла на рухомий контакт зверху вниз при горизонтальному зображенні кіл схеми та зліва направо -при вертикальному.

Позиційні позначення (літерно-цифрові) на схемах проставляють поряд з умовними графічними зображеннями елементів (пристроїв) з правої сторони або над ними.

На принципіальних електричних схемах графічні умовні зображення елементів можуть бути виконані двома способами:

суміщеним — усі частини кожного приладу, електричного апарата розміщують у безпосередній близькості один від одного і розміщують у прямокутний контур; недолік цього методу - кола часто пересікаються і такі схеми мають незадовільну наглядність (важко аналізувати роботу схеми);

рознесеним, при якому складові частини приладів, апаратів, засобів автоматизації розташовують у різних місцях, але таким чином, щоб створювались паралельні горизонтальні або вертикальні кола і вони менше пересікались; цей спосіб виконання схем застосовується частіше.

Дані про елементи схем, що зображаються на кресленнях принципових електричних схем, повинні бути занесені до таблиці переліку елементів.

Для пізнання окремих ділянок електричного кола та щоб показати їх функціональне призначення на електричних схемах їх маркують згідно з ГОСТ 2.709-72 "Система обозначения цепей в электрических схемах".

Ділянки електричного кола, розділені контактами апаратів, обмотками реле, приладів, машин, резисторами та іншими елементами, повинні мати різне маркування, а ділянки кола, що проходять через рознімні, розбірні або нерозбірні контактні з'єднання, — однакове маркування.

Кола у схемах маркують незалежно від нумерації вхідних і вихідних елементів (затискачів) машин, апаратів, приладів.

Послідовність маркування повинна бути у напрямі від вводу джерела живлення до споживача, а ділянки кола, що розгалужуються, маркують зверху вниз у напрямку зліва направо.

Силові кола змінного струму маркують латинськими буквами і арабськими цифрами - LI, L2, L3 і N. Якщо коло переривається елементом чи апаратом, то порядковий номер другої цифри збільшується.

Кола керування, захисту, сигналізації, автоматики, вимірювання маркують послідовними арабськими цифрами в межах виробу.

Для аналізу роботи принципіальних електричних схем установок необхідні знання основ електротехніки, будови і принципу дії усіх зображених елементів, їх умовних графічних і буквенних позначень і правил виконання схем. Спочатку необхідно з'ясувати основне призначення схеми і ознайомитися з її елементами і пристроями. Розглядати схему слід для всіх режимів роботи (при різних положеннях вимикачів, перемикачів) починаючи з вимкненого стану по окремих колах.

Схемою внутрішніх з'єднань (монтажною) називають схему, на якій зображено дійсне розміщення елементів і апаратів у просторі та показані з'єднання всіх складових частин пристрою керування і проводи, джгути і кабелі, якими здійснюються ці з'єднання, а також місця їх приєднання і вводу.

Апарати і прилади на схемі зображають у вигляді прямокутників або фігур, що зовнішніми обрисами нагадують відповідний апарат, а їх елементи-у вигляді умовних графічних позначень. Над прямокутниками розміщують коло розділене горизонтальною лінією. Цифри над лінією вказують порядковий номер виробу (номери присвоюють попанельно зліва направо і зверху вниз), а під лінією — позиційне позначення цього виробу (згідно з принципіальною схемою).

Вивідні зажими (клеми) приладів умовно зображають колом, зліва від якого проставляється маркірування згідно з принципіальною схемою (за необхідності в дужках проставляється заводське маркірування клем відповідного апарату). Платам, на яких розміщені діоди, транзистори, резистори тощо, присвоюється тільки порядковий помер (проставляється в колі над лінією).

Схеми внутрішніх з'єднань можуть виконуватись адресним, графічним або табличним способами.

Графічний спосіб полягає в тому, що на кресленні умовними лініями показують усі з'єднання між елементами апаратів у вигляді проводів, джгутів чи кабелів. Цей спосіб застосовують лише дім щитів і пультів, малонасичених апаратурою. Схеми трубних проводок виконують лише графічним спосо­бом.

Виконувати схеми внутрішніх з'єднань бажано адресним способом, бо цей спосіб виконання схем є основним і найбільш поширеним.

Адресний спосіб виконання схем надягає в тому, що лінії зв'язку між окремими елементами, апаратами ае зображають. Замість цього біля місця приєднання проводу на важному апараті чи елементі проставляється цифрова або буквенно-щфрова адреса того апарату чи елементу, з яким він повинен бути електрично зв'язаним (позиційне позначення згідно з принципіальною схемою або порядковий номер виробу). При такому виконанні креслення не загромаджується лініями зв'язку і схема легко читається.

Рис. 49. Фрагмент електричної схеми внутрішніх з'єднань,виконаної адресним способом:

І - передня панель; її - ліва бокова стінка; III - задня стінка

Табличний спосіб застосовують у двох варіантах. Для першого складають монтажну таблицю, де зазначають номери кожного електричної о ланцюга, у свою чергу, для кожного ланцюга послідовно перелічують умовні літерно-цифрові позначення приладів, апаратів та їх контактів, до яких ці ланцюги під'єднані (табл. 21).

Так, для ланцюга 7 запис означає, що затискач 6 магнітного пускача ІСМ1 з'єднується із затискачем 4 магнітного пускача КМ2, який в свою чергу повинен бути з'єднаним із затискачем 3 реле часу КТ4.

Другий варіант відрізняється від першого тим, що у таблицю вписують номери маркіровки ланцюгів принципових електричних схем (табл. 22).

Напрям прокладки проводів, як і для першого варіанта, записують у вигляді дробу. У примітці для більш чіткого розпізнавання проводів прийнято


використовувати додаткове позначення. Наприклад, перемичку пі літерою "П" (табл. 22).

Фрагмент таблиці з'єднань

 

Номер ланцюга З'єднання
КМ1/6-КМ2/4-К
КМ4/2-XT 1/293

Таблиця з'єднання проводок

 

Провідник Звідки іде Куди підклю­чається Дані проводу
ХТЗ/1 ХТЗ/2 ГШ1 х0,75  

Схеми підключень (зовнішніх з'єднань) показують зовиіш чення апаратів, установок, щитів, пультів тощо. їх виконують принципіальних схем, специфікацій приладів і обладнання, схеї вання електрообладнання і проводок.

Схеми підключення використовують при монтажі пронодої ючись ними, прилад, апарат підключають до шита, пульта та іи

Практично використовують два варіанти побудови схем її! графічний та табличний. Найбільш поширений графічний спосіб схем підключень, при якому умовними графічними позі показують: пульти, щити і розміщені в них апарати та їх кле\ під'сднуються проводи і кабелі, які підведені від позащитови; приладів; позащигові апарати, прилади і засоби автоматизаці проводки та кабелі, що прокладаються поза щитами.

Щити, пульти, окремі прилади та апарати зображуюті прямокутників або кола, у середині яких розміщують відповіді!

Зв'язки одного призначення на схемах підключень суцільною лінією і лише в місцях під'сднаїшя до приладів, аиара розділяють, шоб провести їх маркірування.

На лініях зв'язку, що означають проводи або кабелі, вказ; проводу або кабеля, марку, площу поперечного перерізу т характеристику труби.

Схеми підключень виконують без збереженпя масштабу для користування вигляді.

 

 

ІІазиа обладнання Привід насоса Датчик тиску Датчик рівня
Тип ПОДВ 2,8-140 РД-12 електродний

 

Рис. 50. Фрагмент схеми підключень





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...