Главная Обратная связь

Дисциплины:






Електропривід мобільних кормороздавачів



У порівнянні з тепловими двигунами електропривід мобільних машин має ряд суттєвих переваг: значно спрощується кінематична схема агрегатів і автоматизація виробничих процесів, підвищується їх продуктивність, надійність і культура виробництва, практично відсутні шкідливі викиди в атмосферу.

Таблиця 39 Основні дані мобільних електрифікованих кормороздавачів

 

Тип Продук­тивність, т/год Місткість бункера, м3 Кількість обслуго­вуваних тварин,гол. 1 Іотужність і кількість двигунів, кВт/шт Швид­кість при роздачі, м/с
КС-1,5 30-70 2,0 600-1200 поросят- відлученців 7,15/4 0,36
КЭС-1,7 31-62 1,7 600-1200 на відгодівлі 5,15/3 0,5
РС-5А 0,8 600 на відгодівлі 3,0/1 0,47
КСП-0,8 0,8 600 на відгодівлі 4,5/4 0,25

На невеликих свинофермах найчастіше застосовують мобільні кормороздавачі КС-1,5, КЕС-1,7, РС-5А, КСП-0,8. Вони призначені для перемішування і роздачі кормових сумішей вологістю 60-80 %. Заванта­жують кормороздавачі за допомогою транспортерів кормами, які потрап­ляють з кормоцеху в приготованому вигляді, або компонентами суміші. Із бункера роздавача корм подається в годівниці роздавальними шнеками, які оснащені дозувальними пристроями у вигляді шиберних засувок, що забезпечує широкий діапазон дозування корму, що подається в годівниці. Пересуваються кормороздавачі по рейковому шляху, що розміщений в

кормовому проході.

Електрифікований кормороздавач КЕС-1,7 призначений для перемішування і двостороїшьою дозованою роздавання вологих кормових сумішей та сухих концентрованих кормів у приміщеннях свиноферми з централізованим приготуванням кормів у кормоцеху.

Кормороздавач-це двовісний візок, який пересувається над годівни­цями 6 (рис. 75) по рейковому шляху 4. Останній розміщений на жорсткій металевій естакаді. На візку встановлено бункер 1, всередині якого змонто­вано два'вивантажувальних шнека 5. У нижній частині бункера є виванта­жувальні вікна, які перекриваються заслінками. Привід заслінок ручний.

Завантажешія бункера здійснюється при закритих вивантажувальних вікнах і обертових шнеках. Норма видачі корму регулюється величиною відкривання заслінок, а також зміною частоти обертання шнеків перестав­лянням ланцюга на блоці зірочок приводу.

Рис. 75. Технологічна схема кормороздавача КЕС-1,7:

З

1 — бункер; 2 — кабель в лотку; З -котки для переміщення кормороздавача; 4 - напрямні рейки; 5 — вивантажувальні шнеки; 6-годівниця

 

Рис. 76. Кінематична схема кормороздавача КЕС-1,7:

1,7, 8-електродвигуни; 2,9-пасові передачі; 3,6,10-редуктори;



4,11 —ланцюгові передачі; 5 —вивантажувальні шнеки; 12 —бункер;

13 — шиберна засувка

Живлення до кормороздавача щ#оДІГГЬСЯ BW електромережі змінного струму через кабель 2, що розміщусться в лотку. Привід візка і шнеків іодивідуальний від електродвигунів, зайД*1™ чому спрощується кінематична схема (2.5.5)Елекіричиа схема керування приводом кормороздавача

передбачає:

• вмикання електродвигуна механізму переміщення кормороздавача
вручну оператором, автоматичний реверс електродвигуна в кінці лінії
роздавання корму і автоматичну зупйВКУ У вихідному положенні;

• можливість керування роборю механізму роздавання корму в

ручному та автоматичному режимах;

• автоматичне вмикання і зупинку двиїунів приводу шнеків на заданих

ділянках лінії роздавання кормів;

•захист електродвигунів від перевантажень;

•захист силових кіл і кіл керували* ЙІД коротких замикань;

•сигналізацію про наявність наЛРУ™ на колах керування та аварійне

вимикання двигунів шнеків;

•можливість підключення зовніиї"ього сигнального пристрою;

•електричні блокування, що забігають неправильному вмиканню

магнітних пускачів.

Продуктивність кормороздавачі* Ф Я^ОД» Дорівнює

0=3,6^4 (2.5.10)

де q - норма видачі корму на ор.іГУ голову, кг;

пТ- кількість тварин або птиИ»т,а 0ІП1Є кормомісце;

а — довжина одного кормом»сия, м;

v - робоча швидкість кормора,3Давача' м'с-Кількість корму, доставленого за один рейс кормороздавача GK, кг,

становить

yV
<%.-£. .(2.5.1.)

де g - об'ємна маса корму, кг/М" >

V- місткість бункера, м3;

7-коефіцієнт заповнення бУНІКеРа (0,75-0,8). Довжина фронту годівлі L, м, дорівнює

1^--- (2.5.12)

пг '

де и,—кількість кормомісць.

Потужність для пересування ірейкового кормороздавача Pif кВт,

визначається за формулою

1, =--- » (2.5 13)

1000 K*~>-i*J

де F— сила опору навантаженого кормороздавача, II.

При переміщенні коромороздавача сила F зумовлюється двома

складовими:

F=Fr+FK, (2.5.14)

де FT- сила опору тертю, Н;

FK- сила опору при переміщенні кормороздавача на підйом під кутом а, Н.

Сила опору тертю Fp дорівнює

FT = 9,81К + тк)^~-І-кг, (2.5.І 5)

де під, і /и^ - відповідно власна маса кормороздавача і маса корму, що знаходиться в бункері, кг;

т -плече тертя кочення, мм;

d- внутрішній діаметр підшипників ходової частини, мм;

/— коефіцієнт тертя в підшипниках;

DKдіаметр ходового колеса, мм;

к - коефіцієнт, що враховує опір тертя реборди котків об головки рейок.

Сила опору при переміщенні кормороздавача на підйом F становить
FT = 9,81(;и0 + тК) sin a, (2.5.16)

де а - уклон шляху, при горизонтальному переміщенні приймають а = 1,5е; при русі на підйом приймається фактичне значення кута підйому.

Потужність елессгродвигуна Рдв для пересування кормороздавача визначається за виразом

Р*>^, (2.5.17)

де hn - ККД застосовуваних у машині передач від електродвигуна до ходових коліс.

Відомо, що максимальний опір руху кормороздавача виникає під час розгону, і його слід враховувати при перевірці вибраного двиїуиа за умовами ігуску

0,8М, >М , (2.5.18)

' дв.ііуск с.п.зв> v J

де МЬп к - пусковий момент електрод виту на, Н • м;

М — момент статичних опорів на ваігу двшуна при розгоні кормороздавача, зведений до вала електродвигуна, Н • м. Величину МсрзЄ Н • м, визначають за формулою

— - 2пЬГ (2-5.19)

де Fn -FT +FK +F. - повна сила опору під час розгону, 1);

 

' , — сила опору від інерції під час розгону, Н;

р і- передаточне число механічних передач від електродвигуна до

ходових коліс;

tpчас розгону кормороздавача, с Потужність для пересування мобільних транспортних засобів по дорогах з твердим покриттям або без покриття визначається за виразом (2.5.13). Для обчислення сили опору тертя можна скористатися рівнянням

FT=fm, (2.5.20)

де/окоефіцієнт опору пересуванню машини на прямолінійній горизонтальній ділянці шляху, Н/кг;

т — маса транспортної одиниці з вантажем, кг. Значення коефіцієнта/, що залежить від якості і стану доріг, наведено в табл. 40.

К Н/кг

Таблиця 40 Значення коефіцієнта опору пересуванню транспортної одиниці

Вид і стан дороги

К Н/кг

0,25-0,3
Забруднене шосе
0,12-0,2
0,2-0,25
Бруківка
0,1-0,2
Асфальтована і бетонна доро_ги
0,35-0,4
Засніжена дорога
0,15-0,2

Вид і стан дороги і І рнсадибні дороги

 

 

0,45-0,8
Ґрунтова дорога

Дерев'яний настил з брусків або дощок, лід

0,18-0,2

І Носе у доброму стані

Додатковий опір пересуванню на підйомі обчислюють за виразом (2.5.16). Якщо транспортний засіб рухається під уклон, то складова FK направлена в бік руху і є не опором, а тяговим зусиллям. Тому в формулу (2.5.14) значення F увійде зі знаком мінус.

Для забезпечення рівномірного роздавання корму в годівниці швидкість руху кормороздавача і робочих органів має бути постійною. Цю вимогу задовольняють асинхронні електродвигуни з короткозамкненим ротором та двигуни постійного струму з паралельним збудженням при живленні від мережі. Якіцо джерелом струму є акумулятори, то швидкість руху залежить від стану їх зарядженості. У таких випадках при розробці електропривода слід передбачати автоматичну стабілізацію швидкості пересування кормороздавача і продуктивності його робочих органів.

При неоднорідному поголів'ї тварин і птиці норма видачі може роботи передбачають регульований електропривід з мікропроцесорним керуванням, який швидко переналагоджується.

Для захисту людей і тварин від враження електричним струмом мобільні електрифіковані кормороздавачі необхідно вмикати через захисно-вимикаючі пристрої.

Електропривід прибиральник транспортерів на тваринницьких і птахівницьких фермах

Прибирання гною і посліду на тваринницьких і птахівницьких фер­мах -трудомісткий процес, який займає у виробничому циклі ферм значний час. Тому створення пристроїв, забезпечуючих автоматичне керування роботою гиоєприбиральних транспортерів у тваринницьких приміщен­нях — важливе завдання.

Транспортери кругового рух}' ТСН-2, ТСІї-3,0Б і ТСН-160 складаються

3 горизонтального і похилого транспортерів. Горизонтальні транспортери
за допомогою скребків, прикріплених до ланцюга, переміщують гній по
спеціальних каналах із приміщення до похилих транспортерів. Спочатку
вмикається похилий транспортер -потім горизонтальний. Вимикають їх у
зворотній послідовності. Після вимкнення горизонтального транспортера
похилий вимикають через проміжок часу, достатній для звільнення його від
гною, бо в зимовий період при замерзанні залишеного на похилому
транспортері гною робочі рухомі частини транспортера можуть примерз­
нути до конструкції. Запуск електродвигуна в цих умовах може не відбутися,
бо двигун не зрушить з місця перемерзші робочі органи транспортера. В
цьому випадку захисний апарат повинен вимкнути електродвигун з мережі,
інакше обмотки двигуна перегріються і вийдуть з ладу.

У процесі прибирання гною трансортером кругового руху наванта­ження електродвигуна змінюється. Його пуск відбувається при максималь­ному навантаженні. По мірі руху ланцюга із скребками і скиданні гною в приймальну частину похилого транспортера його кількість зменшується, і під кінець прибирання, коли ланцюг здійснить повний оберт, навантаження зменшиться до його значення при холостому ході. Тривалість роботи горизонтального транспортера можна визначити за виразом

1,05/

t =-- , (2.5.21)

v

де /-довжина ланцюга, м;

v- швидкість руху ланцюга, м/с.

Розрахунки свідчать, що навантаження на початку прибирання в

4 рази більші, ніж у кінці. Тому при виборі електродвигуна для
горизонтального транспортера визначають максимально можливе наванта­
ження на печатку прибирання і за умовами пуску визначають достатній
пусковий м&мент і потужність електродвигуна.

Зусиллю, Н, транспортерного ланцюга під час роботи на холостому ходу

Fx = mglfx, (2.5.22)

де w - маса одного метра ланцюга із скребками, кг/м; g-прискорення вільного падіння, g = 9J81 м/с2; / - довжина ланцюга, м; /- коефіцієнт тертя ланцюга по дерев'яному настилу,/- 0,5.

Таблиця 41

Основні дані гноєприбиральних установок

 

Назва і марка установки V, м/с Тваринницькі примі­щення Продук­тивність, т/год Кіль­кість обслуго­вуваних тварин Потуж­ність і кільксть двигунів, КВт/шт
Скребковий ТСП-2,0Б: горизонтальний похилий 0,17 0,17 Ферми великої рогатої худоби, свиноферми 4,5 -5,7 4,0/1 1,5/1
Скребковий ТСН-3,0Б: горизонтальний похилий 0,20 0,72 Ферми великої рогатої худоби, свиноферми 4,5-5,5 4,0/1 1,5/1
Скребковйіі ТСН-160 А: горизонтальний похилий 0,18 0,72 Ферми великої рогатої худоби, свиноферми 4,5 4,0/1 1,5/1
Скреперний ТС-1 : поздовжний поперечний 0,25 0,25 Свиноферми ' 3,0/1 3,0/1
Скреперний УС-15 0,04 Ферми великої рогатої худоби, боксове утри­мання 2,0 1,1/1
Скреперний УС-10 0,137 Ферми великої рогатої худоби, боксове утри­мання 3,0/1
           
 

Зусилля, Н, що витрачається на подолання опору тертя гною по дну каналу

(2.5.23)

Р=тЖ

де пі.. - —— - маса гною в каналі, що припадає на одне прибирання,

кг;

7V-кількість тварин, що обслуговуються одним транспортером,

mt -добовий вихід гною від однієї тварини, кг/гол.; Z- добова кількість прибирань гною, Z = 4; /г — коефіцієнт тертя гною по дну каналу,/ = 0,97. Зусилля, Н, що витрачається на подолання опору тертя гною по бокових стінках каналу

Ц?*Г& (2-5.24)

дер-тиск гною на бокові стінки каналу, приймають рівними 50% загальної ваги гною: p. = m_g/2;

Зусилля, Н, на подолання опору заклинювання гною між скребками і стінками каналу

F3=lF/a, (2.5.25)

де F= 15H- зусилля, яке витрачається на подолання опору заклинювання, що припадає на один скребок;

а - відстань між скребками (ТСН-2,0 - 0,46 м; ТСН-2,0Б -0,92 м; ТСН-3,0Б -1,0 м; ТСН-160 -1,12 м; їГКЦ-7 -1,0 м).

Загальне максимальне зусилля, необхідне для переміщення гною в каналі, при повному завантаженні транспортера

Fmax = Fe+Ft+F,iFx &5-26)

Момент опору, приведений до валу електродвигуна, при макси­мальному навантаженні, II • м

М^-- (2.5.27)

де - кутова швидкість електродвигуна, рад/с.

Враховуючи, що момент опору, зведений до валу двигуна, збільшу­ється при зрушенні транспортера, то момент зрушення транспортера визначається за виразом

М = \,1М , (2.5.28)

зр.пр ' max v /

Необхідний момент електродвигуна, Н • м

М> ,М (2529)

м>,-0,25' (А-з^У)

де u - напруга на статорі електродвигуна під час його пуску, виражена у відносних одиницях;

mn - кратність пускового моменту електродвигуна. Необхідна потужність електродвигуна, кВт

P-Mw\Q-\

Електропривід вантажопідйомних машин

До вантажопідйомних машин відносять підйомні кран талі, лебідки. За характером технологічного процесу вош циклічної дії. Спільним для цих установок є режим робо технологічний процес складається з ряду повторюваних одно кожний з яких є закінченою операцією завантаження ро£ переміщення його з вихідної точки в пункт призначення і ро

Основними механізмами вантажопідйомних машиї підйому і пересування (повороту) (рис. 77).

Сили тертя в кранових механізмах обумовлюють реакт а сили тяжіння мас, що рухаються вертикально або похиле цьому зведений до вала двигуна статичний моментМс є алгебр моменту М, обумовленого вагою переміщуваного вантажу і на тертя М (рис. 79). Момент М залежить від величини (вантажу та вантажозахватного пристрою), момент Мт— ь\) тичних ланок механізму, який у свою чергу є функцією ваг* номінальному завантаженні Q величини ККД визі довідковими даними. При завантаженні G, меншому за нок можна визначити за експериментальними кривими, наведеш

У рух механізми приводяться, як правило, ревереш приводом, розрахованим для робота в повторно-короткочас У кожному циклі є неусталені режими роботи електропр реверси, гальмування, що суттєво впливають на продуктивні динамічні навантаження приводу і механізму, ККД установі двигунів.

Стандартами встановлені такі режими роботи механічн ного обладнання кранових механізмів: легкий-Л (ТВиом = 15-вмикань за годину h < 60 1 /год), середній- С(ТВішм - 25-40 год), важкий - В (ТВнмі = 40%, h < 240 1/год), і дуже важки 60%, h < 600 1/год).

Для електрообладнання кранів приймають значення, ш перевищує 10 хв, а для механізмів-1 год.

Щоб втрати електроенергії в електродвигунах бу потрібно, щоб зведений до вала двигуна момент інерції невеликим. Робочі швидкості механізмів кранів, що викорі сільському іт>сподарстві,знахо/уш.ся в межах 0,5-2 м/с, тому с в зведеному моменті інерції становить момент інерції ротора обумовлюються застосування в приводах кранових мехаїш малими моментами інерції ротора.

Кранові двигуни повинні мати велику перевантажуваг

щоб забезпечити достатній механічний момент при розгоні; необхідний пусковий момент для подолання короткочасних механічних перевантажень, що виникають при відриві вантажів.

Рис. 77. Кінематичні схеми кранових механізмів:

а - однокінцевої підйомної лебідки; б - механізму переміщення; Д—двигуна; Г — гальма; Р — редуктора; Б — барабана; П- поліспаста;

ЇТІ-гакової підвіски; ХК-ходового колеса; є-талі ТЗП-1; 1- проміжної о валу; 2 - робочого барабану; 3 - порожнистого валу;

4 — робочого валу; 5,7,8 — сателіту; 6,9,15 - сонячної шестерні; 10 —гальмівних дисків; 11 —гальмівної пружини; 12 —електромагніту; 13-блочних шестерен; 14, 16,21 - водила; 17-канату; 18-підвіски; 19 - гака; 20 - електродвигуна підйому вантажу; 22 – електродвигуна переміщення візка; 23,24 - шестерні; 25 - котка; 26 - монорейки

 

Механічні характеристики електроприводів крапових механізмів повинні відповідати вимогам технологічних операцій, що виконує кран:

»^для підйому і опускання вантажів з високою швидкісно характе­ристики 1 повинні бути жорсткими (рис. 78);

^плавний пуск двигуна при реостатному керуванні та роботу на проміжних швидкостях забезпечують м'які характеристики 2;

^для доводок вантажів при підйомі або спуску з наступною точною .зупинкою характеристики 3 повніші бути жорсткими при малих швидкостях;

S для приводу механізмів, що працюють з різними перевантаженнями, наприклад грейферних, використовуються приводи з екскаваторною характеристикою 4;

S у ряді випадків для механізмів переміщення основною вимогою до механічних характеристик електропривода є підтримання постійного прискорення при розгоні, що забезпечу сться характеристикою 5.

За розглянутими графіками можна вибрати тип приводу для забезпе­чення потрібного набору характеристик. Набори 1 і 2 забезпечуються асинхронним електродвигуном з фазним ротором при реостатному регулюванні роторного кола. Характеристики 1, 2 і 3 мають приводи з двигуном постійного струму паралельного збудження при реостатному регулюванні (2) та шунтуванні якоря (3). Набори 1,3,4 забезпечують складні приводи, наприклад, асинхронний двигун з фазним ротором і дроселями насичення в колі статора, або електропривід постійного струму, що живиться від генератора чи тиристорного перетворювача.

Рис. 78. Механічні характеристики Рис. 79. Залежність ККД





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...