Главная Обратная связь

Дисциплины:






Лабораторна робота №3.



ПІДСИЛЕННЯ КОЛИВАНЬ

Мета роботи:експериментальне дослідження характеристик та параметрів підсилювача напруги на транзисторі.

 

3.1 Теоретичні відомості

 

1. Підсилювачем(у подальшому -П)називають чотириполюсник, який має таку властивість, що потужність на навантажувальному опорі підсилювача перевищує потужність на його вході, а форма вхідного та вихідного коливань залишається незмінною. Вихідна потужність може перевищувати вхідну тільки у тому випадку, коли Пмає стороннє джерело енергії (джерело постійного струму). Таким чином, вхідна напруга (або струм) Пкерує постачанням енергії від джерела до опору навантаження. Керувальним елементом у П може бути електронна лампа, біполярний або польовий транзистор.

2. Спільною властивістю усіх зазначених керувальних електронних приладів є нелінійність їхніх вольт-амперних характеристик (у подальшому - ВАХ), тобто залежність крутості керувальної характеристики (або динамічного опору приладу) від величини керувальної дії. Тому одним з найважливіших питань застосування електронних приладів у лінійних підсилювачах є вибір режиму їх роботи за сталим та змінним струмом, тобто визначення струмів і напруг на електродах приладу, що забезпечують мінімум спотворень підсиленого коливання.

Для виконання цієї вимоги встановлюють такі параметри статичногота динамічного режимівроботи:

-робочі точки(або точки спокою) приладу, тобто струми і напруги у приладі, що встановлюються після включення тільки джерела живлення, розміщують на середині лінійних ділянок ВАХ приладу;

- амплітуду вхідної дії обмежують такими значеннями, що ні вхідні, ні вихідні струми та напруги приладу не виходять за межі ділянок ВАХ з малою нелінійністю (режим малого сигналу).

На рис.3.1 наведено сім’ю вихідних ВАХ біполярного транзистора для схеми з СЕ (спільним емітером), на яку нанесено навантажувальну пряму,та прохідну ВАХ, побудовану для цієї прямої.

Рис.3.1. Нелінійні спотворення підсиленого коливання в залежності від вибору робочої точки.

Розглянуто три випадки вибору робочої точки:

- А – на середині лінійної ділянки ВАХ;

- В – поблизу області насичення транзистора;

- С – поблизу області відсікання струму.

Амплітуда вхідної дії в усіх випадках однакова. З рис.3.1 видно, що тільки випадок А (саме режим малого сигналу) забезпечує відносно неспотворене підсилення коливання.

3. За видом підсилювальних сигналів П розподіляються на такі різновиди:

П звукових частот (аудіопідсилювачі, ПНЧ);

– широкосмугові П (імпульсні або відеопідсилювачі);

– вузькосмугові П (резонансні або підсилювачі радіочастот);



– операційні П (підсилювачі сталого струму).

Найчастіше підсилювальний пристрій є каскадним(один за одним) з’єднанням кількох окремих каскадів підсилення, які мають один або більше активних елементів (транзисторів тощо). За місцем каскаду у підсилювальному пристрої вони розподіляються на:

- попередні, або підсилювачі напруги, чи струму;

- вихідні, або підсилювачі потужності.

Метою роботи попередніх П є підсилення слабких сигналів, джерелами яких є первинні перетворювачі (мікрофони, оптичні пристрої тощо), до рівня, необхідного для роботи конкретного пристрою (передавача, системи запису тощо). Вихідні П виконують узгодження високого вихідного опору попереднього П з малим опором навантаження (гучномовець тощо). Попередні П завжди працюють у режимі слабкого сигналу, а вихідні, найчастіше, – у нелінійному режимі, тому вони виконуються за двотактною схемою, де позитивні та негативні напівхвилі вхідного коливання підсилюються окремими каскадами.

4. Враховуючи, що П напруги працюють у лінійному режимі (у всякому разі, для цього робиться все можливе!), їх властивості можна описувати, користуючись параметрами лінійних чотириполюсників, тобто, коефіцієнтами передавання та вхідним і вихідним опорами. Аналіз цих параметрів Пможна виконувати, користуючись параметрами лінійної еквівалентної схеми транзиттора (h-, Z-, Y-параметрами тощо), яку слід підставити у електричну схему П замість транзистора.

Електричну схему транзисторного П, що буде експериментально досліджений в лабораторній роботи, подано на рис.3.2.

Рис.3.2

Виконаємо для нього наближений розрахунок коефіцієнтів передавання струму та напруги і вхідного опору.

Наведений на рис.3.2 П є підсилювачем змінної напруги, про що свідчить наявність у схемі роздільних конденсаторів С1 та С2, які відділяють цей каскад за сталими напругами зі сторони входу та виходу. Усі резистори схеми мають вплив на положення робочої точки транзистора і, змінюючи їх значення (а частина з них – змінні), а також підбираючи амплітуду вхідного коливання, можна досягти лінійного режиму роботи каскаду. Для визначення параметрів цієї схеми у першому наближенні можна задовольнитися еквівалентною схемою, наведеною на рис.3.3.

У схемі зроблено такі припущення:

- ємнісний опір роздільних кондесато-рів на частоті сигналу малий порів-няно з відповідними опорами схеми;

- резистори R1, R2, R3 враховані у внутрішньому опірі джерела коливання RГ;

- RЕ на еквівалентній схемі дорівнює RЕ = R5 + R6;

- RН = R4;

- у еквівалентній схемі транзистора враховані тільки вхідний опір h11 та коефіцієнт передавання струму бази h21;

- знехтуване значення вихідної провідності h22 за умови 1/h22 >> R4, та паразитних ємностей транзистора;

- опір джерела живлення на частоті сигналу дорівнює нулю

Рис.3.3. Лінійна еквівалентна схема підсилювача для змінного струму

Користуючись наведеною на рис.3.3 еквівалентною схемою можна визначити основні параметри П.

Коефіцієнт передавання струму

(3.1)

Складемо друге рівняння Кірхгофа для лівого контуру

,

звідки

(3.2)

З виразу (3.2) видно, який суттєвий внесок у вхідний опір дає опір RЕу колі емітера транзистора.

Коефіцієнт передавання напруги

.

Підставляючи у формулу вирази вхідного опору та коефіцієнту передавання струму з (3.1) та (3.2), одержимо

(3.3)

У підсилювачі найчастіше виконується умова

(3.4)

Тому

(3.5)

Вихідний опір

(3.6)

У еквівалентній схемі рис.3.3 не були враховані ємності роздільних конденсаторів, а також паразитні ємності транзистора та навантаження, тому вирази усіх параметрів каскаду підсилення одержані у дійсній формі. У реальному підсилювачі наявність ємностей призводить до комплексного характеру параметрів і, відповідно, до залежності їх від частоти.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...