Главная Обратная связь

Дисциплины:






Лабораторне завдання. 1. Вивчити призначення органів підімкнення та керування лабораторного модулю, наведених на рис.4.9.



1. Вивчити призначення органів підімкнення та керування лабораторного модулю, наведених на рис.4.9.

2. Зібрати вимірювальний стенд за блок-схемою, поданою на рис.4.10.

3. Дослідження амплітудного модулятора.

3.1. Підключити осцилограф до клеми Г1А.

3.2. Встановити тумблер В4 в положення 2.

3.3. Підключити до ВЧ входу лабораторного модуля генератор Г4-18А. Встановити частоту f ≈ 120 кГц і за осцилографом встановити амплітуду напруги 0,2 - 0,6 В. Замалювати форму напруги носійної частоти на вході модулятора.

3.4. Перевести перемикач В4 у положення 1, таким чином підключивши осцилограф до виходу модулятора, і, плавно змінюючи частоту генератора, досягти максимуму амплітуди вихідного коливання. Максимум має місце, коли зрівнюються середня частота навантажувального контуру модулятора та частота вхідного сигналу.

3.5. Підключити до НЧ входу модулю вихід генератора Г3-33. Встановити перемикач В4 в положення 2. На передній панелі генератора Г4-18А тумблером „Ген. ВЧ” відключити високочастотне коливання.

3.6. Встановити частоту НЧ генератора f ≈ 2 кГц і амплітуду 0,1 ‑ 0,2 В. Замалювати модулювальне коливання на вході модулятора.

Рис.4.10

3.7. Тумблером „Ген. ВЧ” генератора Г4-18А включити високочастотне коливання. Замалювати сумарне коливання на вході модулятора

3.8. Перевести тумблер В4 у положення 1. Спостерігати форму АМ коливання на виході модулятора. Змінюючи місце робочої точки на вхідній характеристиці модулятора за допомогою потенціометра R2, досягти максимуму амплітуди і мінімуму спотворень АМ коливання.

3.9. Змінюючи за допомогою потенціометра R1 амплітуду модулювального коливання, одержати АМ коливання з глибиною модуляції m = 0,8 та m = 0,3. Замалювати коливання з додержанням масштабу.

4. Дослідження діодного амплітудного детектора.

4.1. Підключити осцилограф до клеми Г3А. Параметри вхідних коливань модулю залишити без змін. Перемикач В1 встановити у положення 1. Перемикачем В2 відключити конденсатор фільтра діодного АМ детектора.

4.2. Змінюючи за допомоги потенціометра R1 глибину амплітудної модуляції, замалювати форму вихідного коливання детектора для кількох значень m.

4.3. Перемикачем В2 підключити конденсатор фільтра і замалювати форму коливання на виході діодного АМ детектора з фільтром НЧ.

5. Дослідження транзисторного амплітудного детектора.

5.1. Підключити осцилограф до клеми Г4А. Перемикач В1 встановити у положення 2. Перемикачем В3 відключити конденсатор фільтра транзисторного АМ детектора.

5.2. За допомогою потенціометра R5 вибрати необхідну для детектування робочу точку транзистора Т2 (отримати найбільш неспотворений детектований сигнал). Замалювати форму напруги на виході транзисторного детектора за відсутності ємності фільтра.



5.3. Перемикачем В3 підключити конденсатор фільтра і замалювати форму коливання на виході транзисторного АМ детектора з фільтром НЧ.

Лабораторні прилади.НЧ генератор типу Г3-109, ВЧ генератор типу Г4-18А, осцилограф типу С1-83, макет АМ модулятора-детектора, з’єднувальні кабелі.

 

Запитання для самоконтролю

1. Як визначити глибину модуляції за осцилограмою АМ коливання?

2. Намалюйте спектр АМ коливання, модулювальна напруга якого є сумою першої та другої гармоніки з співвідношенням амплітуд 2/1.

3. Як зміниться глибина модуляції з підвищенням добротності навантажувального контуру АМ модулятора?

4. Як пов’язані параметри АМ коливання з параметрами його спектра?

5. Намалюйте вид коливання на виході АМ детектора за умови .

Література [1; 2 – 370-373, 387-391 c.; 3 – 638-650 c.]





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...