Главная Обратная связь

Дисциплины:






Лабораторна робота №5.



Дослідження LC-АВТОгенераторів із зовнішнім зворотним зв’язком

Мета роботи:дослідження умов самозбудження та усталення коливань LC-автогенераторів із зовнішнім зворотним зв’язком.

 

5.1 Теоретичні відомості

1. Коливання, які самостійно виникають за відсутності зовнішнього впливу, називають автоколиваннями, а пристрої та системи, в яких вони виникають, - автоколивальними. До таких пристроїв належать генератори різних видів та форм коливань, які часто називають автогенераторами.

Об’єктом дослідження є автономні генератори, які перетворюють енергію сталих напруги або струму в енергію гармонічних коливань.

Спрощену схему автогенератора із зовнішнім зворотним зв’язком, який містить резонансний підсилювач та пасивне лінійне коло зовнішнього зворотного зв’язку, наведено на рис.5.1.

Рис.5.1

2. Якісно процеси, які проходять в системі, можна пояснити наступним чином. Внаслідок флуктуацій, що завжди виникають в елементах реальної схеми, напруга на вході UВХ резонансного підсилювача викликає на його виході напругу UВИХ, яка матиме максимальну складову на резонансній частоті f0 контуру підсилювача ( , де - еквівалентний опір контуру при f0).

Напруга UВИХ через коло зворотного зв’язку передається на вхід підсилювача. Якщо складова UВИХ на частоті f0 буде у фазі з UВХ на цій частоті, то UВХнадалі збільшуватиметься і, як наслідок, зростатиме UВИХ.

Тобто, амплітуда коливань зростатиме, якщо підсилювач віддає у коливальний контур енергію, більшу за ту, що витрачається у пасивних елементах генератора за той же час. Це і є механізм самозбудження коливань частоти fГ, що є близькою до f0, тобто, умова самозбудження має вигляд

(5.1)

На початку самозбудження амплітуди коливань є малими і підсилювач можна розглядати як лінійний.

3. Зі збільшенням амплітуди коливань починає відчуватися вплив нелінійності підсилювача. Реакція нелінійного кола на синусоїдальну дію завжди несинусоїдальна, тобто, спектр реакції є сумою гармонік частоти вхідного коливання. Амплітуди і фази цих гармонік залежать від виду та ступеня нелінійності елементів кола.

Суттєвою особливістю нелінійного резонансного підсилювача, застосованого у автогенераторі, є його навантаження у вигляді високодобротного коливального контуру, напруга на якому завжди синусоїдальна, незалежно від форми струму у контурі (за умови, що співпадають частота дії і резонансна частота контуру навантаження). Такий „фільтрувальний” вплив навантаження дозволяє застосувати „квазілінійний” метод аналізу, коли нелінійний підсилювач вважається лінійним (тобто таким, що не змінює форму коливання), але з коефіцієнтом підсилення, що залежить від амплітуди вхідного коливання.



4. Основною характеристикою нелінійного підсилювача у „квазілійному” наближенні є його коливальна характеристика - залежність амплітуди першої гармоніки струму навантаження від амплітуди вхідної синусоїдальної дії. Форма коливальної характеристики залежить від форми ВАХ підсилювального елементу і вибору положення робочої точки на ВАХ. Поширеним параметром коливальної характеристики є середня крутість . Відповідно, резонансний коефіцієнт підсилення напруги нелінійного підсилювача також є залежним від амплітуди вхідної дії. На рис.5.2,а подано ВАХ польового транзистора з робочими точками А і В, а на рис.5.2,б та 5.2,в – коливальні та характеристики середньої крутості, що відповідають точкам А (крива 1) і В (крива 2) на ВАХ.

а б в
Рис.5.2

5. Характер процесів виникнення та усталення коливань в автогенераторі залежить від виду коливальної характеристики, а отже, від вибору початкової робочої точки. Графічний аналіз умов збудження коливань, наведених у формулі (5.1), подано на рис.5.3.а,б – для робочої точки А, та рис.5.4.а,б – для робочої точки В.

а б
Рис.5.3
а б
Рис.5.4

Прямі, позначені літерами М, ілюструють різні значення коефіцієнту передавання кола зворотного зв’язку (М – величина взаємної індуктивності між котушкою коливального контуру і котушкою зворотного зв’язку у схемі генератора з трансформаторним зв’язком (див. рис.5.7), причому, ).

Точка перетину прямої зворотного зв’язку з відповідною кривою фіксує значення вхідної напруги, коли нерівність (5.1) переходить в рівність

, (5.2)
. (5.3)

У системі встановлюється стаціонарний динамічний режим з постійною напругою Uсm і частотою , на якій енергія, що надходить у систему, дорівнює розсіюваній енергії. Вирази (5.2) та (5.3) називаються умовами стаціонарності коливань, або балансом амплітуд і фаз.

У «м’якому» режимі (рис.5.3.а,б) точка перетину тільки одна і відповідає стійким стаціонарним коливанням скільки завгодно малої амплітуди, що виникають за умови (див. рис.5.5,а).

У «жорсткому» режимі (рис.5.4.а,б) самозбудження коливань можливе за умови . При цьому амплітуда коливання стрибком зростає до . При зменшенні зв’язку зрив коливань відбудеться при (див. рис.5.5,б, на якому стрілками подано напрямки зміни амплітуди коливань під час зміни ступеня зв’язку.

а б
Рис.5.5

Баланс фаз у схемі з трансформаторним зворотним зв’язком забезпечується відповідним ввімкненням кінців котушки зв’язку (див. рис.5.7).

Розглядаючи «м’який» та «жорсткий» режими самозбудження, слід проаналізувати їх переваги та недоліки. У „м’якому” режимі через велику крутість при малих амплітудах Uвх легше запустити генератор, однак наявність великої сталої складової зменшує ККД генератора. У «жорсткому» режимі значення ККД більші, але самозапуск автогенератора утруднений. У реальних генераторах застосовують коло автоматичного зміщення, яке дає змогу поєднати переваги обох режимів роботи автогенератора.

6. Крім LC-генераторів з трансфор-маторним зворотним зв’язком широке застосування мають триточкові схеми автогенератора, узагальнену еквівалентну схему якого для змінного струму наведено на рис.5.6.
Рис.5.6

Оскільки реактивні елементи високодобротних контурів мають малі втрати, то на цьому рисунку вони позначені як чисті реактивності . У генераторі повинні виконуватись одночасно умови балансу фаз та амплітуд. Виконання балансу амплітуд забезпечується вибором коефіцієнту підсилення транзистора, при якому

.

Виконання балансу фаз (5.3) у схемі з спільним витоком (де вихідна напруга повернута на 180° відносно вхідної) буде забезпечено, якщо подільник напруги, який складається з х1 і х2, поверне фазу на 180°:

,

для чого потрібно, щоб

. (5.4)

Для виконання умови (5.4) х1 і х2 повинні бути реактивностями різного характеру, причому . Якщо частота , можна записати умови резонансу в контурі

. (5.5)

Коли , то умова (5.5) буде виконана, якщо х3 має такий самий характер реактивного опору, як і х2.

Якщо х2 і х3 – індуктивності, а х1 – ємність, то схема на рис.5.6 – є індуктивною триточкою, якщо х2 і х3 – ємності, а х1 – індуктивність, – схема є ємнісною триточкою.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...