Главная Обратная связь

Дисциплины:






Вимоги до повітря Вентиляція



61. Яка оптимальна швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях з ПК в холодний період року? 0,1 м/с

62. Який документ встановлює санітарно-гігієнічні вимоги до повітряного середовища ? ГОСТ 12.1.005-88

63. На які класи відповідно ГОСТ 12.0.003-74 за характером дії поділяються токсичні речовини?: загальноотруйні, подразнювальні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, наркотичні, речовини , які впливають на репродуктивну (дітородну) функцію

64. Що визначає термін “граничнодопустима концентрація” (ГДК): найбільшу концентрацію речовини в повітрі робочої зони, яка при щоденній роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості, але не більше 40 год. за тиждень протягом усього робочого стажу не може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень в процесі роботи чи у віддалені періоди життя сучасного та майбутнього поколінь

65. Вкажіть класи небезпеки шкідливих речовин залежно від ступеня дії на організм людини. надзвичайно небезпечні речовини, високонебезпечні речовини, помірно-небезпечні речовини, малонебезпечні речовини

66. За походженням пил поділяють органічний, неорганічний, змішаний пил

67. За способами утворення виробничий пил поділяють на: аерозолі дезінтеграції , які утворюється при подрібненні, помелі твердих та сортуванні сипучих твердих речовин;- аерозолі конденсації , які утворюються із випарів металів, а також рідких шкідливих речовин

68. Методи визначення концентрації пилу в повітрі: ваговий, розрахунковий, електричний, фотоелектричний методи

69. Для встановлення шкідливості пилу необхідно мати дані про дисперсність пилу, його хімічний склад, токсичність, розчинність

70. Професійне захворювання від шкідливого впливу органічного пилу називається амінокоз

71. Професійне захворювання від шкідливого впливу неорганічного пилу (сполук кремнію) називається: силікоз

72. Професійне захворювання від шкідливого впливу неорганічного пилу (цемент) називається: пневмоконіоз

73. Для приміщень користувачів ПК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати: 0,1 мг/м3;

74. Для приміщень користувачів ПК відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати: 4 мг/м3

75. Що таке вентиляція? Примусовий організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщення повітря, забрудненого шкідливими речовинами (гази, пари, пил), а також для покращення метеорологічних умов в приміщенні

76. За рахунок чого відбувається природна вентиляція? теплового та вітрового напору. Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить, і густиною внутрішнього та зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а з підвітряної – понижений.



77. Яку формулу використовують для розрахунку повітрообміну за виділеннями шкідливих випарів та газів

78. Яку формулу використовують для розрахунку повітрообміну за надлишковим виділенням вологи

79. Для розрахунку повітрообміну за надлишковим теплом використовують формулу:

80. Що таке кратність повітрообміну? відношення об’єму повітря, що подається в приміщення (продуктивність вентиляційної системи), до об’єму приміщення;

81. На якій відстані від викидних каналів витяжної вентиляції необхідно розташовувати повітрозабірні пристрої: . по висоті – не ближче 6 м і по горизонталі – не ближче 25 м.

82. За якими даними в першу чергу проводять розрахунок подачі необхідної кількості повітря в аудиторії і лекційні зали За кількістю людей в приміщенні

83. Відповідно до санітарних норм, якщо на одного працівника припадає менше 20 м3 об’єму приміщення , то мінімальна кількість повітря, яка повинна подаватися на одну людину (працівника) складає: 30 куб м

84. Користувачі ПК захищаються від дії токсичних речовин наступними заходами

Шум, вібрація

85. Звукова хвиля характеризується Довжина хвилі, Швидкість поширення звукових хвиль, Частота коливань, Звуковим тиском, Швидкість коливного руху частинок у звуковій хвилі, Інтенсивність звуку, або сила звуку, Звукова потужність джерела

86. Швидкість поширення звукової хвилі залежить від: від фізичних властивостей тіла, в якому поширюється звук та від температури.

87. За походженням шум класифікують наступним чином: механічний, ударний, аеродинамічний, гідравлічний та змішаний

88. В залежності від джерела виникнення шум поділяється : виробничий і побутовий

89. Нормативний еквівалентний рівень звуку в приміщеннях конструкторсь­ких бюро, програмістів, обчислювальних машин, лабораторій для теоретичних робіт і опрацювання експериментальних даних, прийому хворих в медпунктах складає 50 дБА

90. Вказати параметри звукового тиску та інтенсивності для порогових рівнів чутності: I0 = 10-12 Вт/м2; Р0 = 2×10-5, Н/м2

91. Вказати параметри звукового тиску та інтенсивності для порогових рівнів больової чутності: Р = 2×102 Па, I = 102 Вт/м2

92. Непостійний шум поділяється на: перервні, імпульсні, флюктуючі

93. Постійний шум це такий, рівень якого за 8 годин коливається на : величину не більше, як на 5 дБ

94. За якими показниками проводиться нормування шуму? за граничним спектром (гранично допустимим рівнем звукового тиску) в октавних смугах частот

95. Рівень інтенсивності звуку визначається за формулою: L1 = 10lg ;

96. Рівень звукового тиску визначається за формулою: L2 = 20 lg ;

97. Найбільш небезпечні інфразвукові коливання для людського організму з частотою: 6-9 Гц

98. За способом передачі на тіло вібрація поділяється на : загальна, місцева(локальна)

99. Особливо шкідливі вібрації з частотами 6-30 Гц

Освітлення

100. Які чинники відносять до кількісних показників виробничого освітлення? : світловий потік, сила світла, освітленість та яскравість.

101. Які чинники відносять до основних якісних показників зорових умов роботи? фон, контраст між об’єктом і фоном, видимість, показник осліпленості, коефіцієнт пульсації освітленості

102. Акомодація – це: пристосування ока до чіткого бачення предметів, що знаходяться від нього на різній відстані за рахунок зміни кривизни кришталика.

103. Пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться на неоднаковій відстані за рахунок зміни кривизни кришталика називається акомодація

104. За джерелом світла освітлення поділяється на: природне, суміщене, штучне

105. За функціональним призначенням виробниче освітлення поділяється на: робоче, аварійне, охоронне, чергове

106. Природне освітлення поділяється на: верхнє, бокове, комбіноване

107. Якість природного освітлення залежить від факторів: світловий клімат, площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла у світло­вих отворах; колір стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини так і ззовні приміщення.

108. Коефіцієнт природного освітлення це – відношенням заміряної освітленості на робо­чому місці у виробничому приміщенні до одночасної освітленості зовні приміщення у горизонтальній площині при відкритому небосхилі

109. В якій точці у виробничих приміщеннях нормується мінімальне значення КПО? Мінімальне значення КПО нормується у виробничих приміщеннях в то­чці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного перерізу приміщення і умовної робочої поверхні (при двосторонньому боковому, верх­ньому та комбінованому освітленні) або в точці перетину умовної робочої поверхні та вертикальної площини перерізу на відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлових прорізів.

110. В чому полягає розрахунок природного освітлення? полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності нормованих значень КПО.

111. За ступенем локалізації системи штучного освітлення може бути : загальним, місцевим, комбінованим

112. Що таке еквівалентний розмір об'єкта розрізнення це розмір рівнояскравого кола на рівнояскравому фоні, який має той самий пороговий контраст, що і об'єкт розрізнення при даній яскравості фону. Для протяжних об’єктів розрізнення, довжина яких в 2 р більша за ширину визначається еквівалентний розмір, в інших випадках розряд зорової роботи встановлюється за мінімальним розміром об'єкта при розгляді з відстані 500 мм.

113. Переваги газорозрядних ламп: їх економічність; світлова віддача 40-100 лм/Вт ;великий термін експлуатації; невисока температура нагрівання (30-60 °С ); спектр близький до денного; переважають білі кольори .

114. Недоліки газорозрядних ламп: пульсація світлового потоку, що може спричинити виникнення стробоско­пічного ефекту; складність схем вмикання відповідно до конструкції світильників ; шум дроселів; створення радіоперешкоди; значний час між вмиканням та запалюванням ламп; відносна дороговизна .

115. Переваги ламп розжарювання: широкий діапазон потужностей і напруг; простота конструкції та виготовлення; зручність експлуатації; дешевизна.

116. Недоліки ламп розжарювання: велика яскравість; низька світлова віддача; порівняно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів порівняно з природ­ним світлом; не придатні для роботи в умовах вібрації та ударів; висока тем­пература нагрівання.

117. При нормуванні величини штучного освітлення враховують : допустимі показники осліпленості та коефіцієнта пульсації освітленості

118. Методи розрахунку кількості освітлювальних пристроїв при загальному штучному освітленні наступні: метод коефіцієнта використання світлового потоку; питомої потужності; точковий.

119. Нормативне значення КПО в приміщеннях з використанням ЕОМ складає: не нижче, ніж 1,5%.

120. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути: 400 лк

121. Проходячи через тіло людини струм викликає наступні дії : термічну, електролітичну, механічну (динамічну), біологічну дію.

122. Електротравми умовно поділяють на дві підгрупи: електричні травми, що спричинені протіканням струму через тіло людини; електричні травми, поява яких не пов’язана з проходженням струму через тіло людини.

123. Місцеві електричні травми бувають: електричні опіки, електричні мітки або знаки, металізація шкіри, електроофтальмія, механічні пошкодження.

124. Проникнення в верхні шари шкіри розплавлених частинок металу називається металізація шкіри,

125. запалення зовнішніх оболонок очей внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання електричної дуги, яке розвивається через 4-8 годин після ультрафіолетового опромінення називається електрофтальмія

126. Залежно від наслідку ураження електричні удари можна умовно розділити на п’ять ступенів: судомні, ледь відчутні скорочення м’язів; судомні скорочення м’язів, що супроводжуються сильним болем; судомне скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця; судомне скорочення м’язів з втратою свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або одного і другого разом); клінічна смерть,

127. Причинами смерті від дії електричного струму можуть бути: роботи серця; зупинка (параліч) дихання; електричний шок.

128. Назвіть фактори електричного характеру, від яких залежить важкість травмування електричним струмом: струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму

129. Назвіть фактори неелектричного характеру, від яких залежить важкість травмування електричним струмом: шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, тривалість дії струму, раптовість і непередбачуваність дії струму.

130. Чинники виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом: температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність у повітрі хімічно активних домішок тощо.

131. Згідно Правил будови електроустановок (ПБЕ) за характером виробничого середовища всі приміщення поділяють на три категорії: Приміщення без підвищеної небезпеки; Приміщення з підвищеною небезпекою; Особливо небезпечні приміщення

132. Які типи приміщень виділяють ПУЭ (ПБЕ) за чинниками виробничого середовища? Нормальні; гарячі; сухі; вологі; сирі; особливо сирі; запилені; приміщення з хімічно агресивним середовищем та біологічним середовищем

133. Опір тіла проходженню електричного струму залежить від: властивостями стану поверхні шкіри людини (вологість, забруднення, потовиділення, порізи); стану організму людини та стану нервової системи

134. Назвати порогові рівні струму при ураженні організму: пороговий відчутний струм - при змінному 0,6-1,5 мА, при постійному 5-7 мА; пороговий невідпускаючий струм - це найменший струм, за якого людина вже не може самостійно керувати м'язами, крізь які протікає струм, і звільнитися від захоплених руками предметів - при змінному 10-15 мА, при постійному 50-80 мА; пороговий фібриляційний струм - це струм, що спричиняє при протікання через організм фібриляцію серця - змінний струм 100 мА - 5А, постійний струм 300 мА - 5А.

135. Захисне заземлення відповідно до ГОСТ 12.1.009-76 – це заплановане з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електричних установок, які можуть опинитись під напругою U внаслідок пошкодження ізоляції за допомогою заземлюювального пристрою.

136. Занулення відповідно до ГОСТ 12.1.009-76 – це це заплановане з’єднання неструмопровідних частин електрообладнання з нульовим провідником, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження ізоляції

137. З якою метою визначають вибухонебезпечну зону? для правильного вибору і експлуатації обладнання у приміщенні

138. Що таке вибухонебезпечна зона класу 0? простір, в якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу.

139. Первинні прояви удару блискавки - прямі удари блискавки в будівлю ???

140. Яка повинна бути максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника, для громадських будівель (м)? 20 м

141. Для виникнення горіння необхідна наявність трьох чинників: горючої речовини; окислювача; джерела запалювання.

142. Способи та умови припинення горіння. способи припинення процесу горіння: фізичні і хімічні. 1.Фізичні способи:. Охолодження горючих речовин; Розрідження за вмістом кисню; Ізоляція (відключення механізму займання);Механічні способи (відключення механізму займання); 2.Хімічні способи: об’ємне розрідження горючої пило-, газо-, та повітряної системи флегматизуючими речовинами (вогнегасними порошками, галогеновими вуглеводнями); зрошення поверхонь горючих матеріалів флегматизуючими речовинами – інгібіторами, які сповільнюють реакцію; Спосіб хімічного гальмування реакцій горіння

143. Небезпечні та шкідливі фактори пожежі: токсичних продуктів згоряння; вогню; диму; підвищеної температури середовища; недостачі кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухів, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніки.

144. Відповідно до ГОСТ 12.1.004-85 за температурою спалаху розрізняють легкозаймисті рідини, температура спалаху яких: не перевищує 61 0С у закритому тиглі або 66 0С - у відкритому тиглі

145. Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджу­ється в часі і просторі, створює загрозу життю та здоров’ю людей, довкіллю і призводить до матеріальних збитків.

146. Три основних види блискавкозахисту від прямого удару:

147. Зона захисту блискавковідводу – це зона захисту, усередині якої будинок чи споруда захищається від прямих ударів блискавки з визначеним ступенем надійності

148. За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяються: пінні (хімічно-пінні, повітряно-пінні); газові (вуглекислотні, хладонові); порошкові, комбіновані (піна-порошок).

149. Які вогнегасники не застосовують для гасіння електрообладнання під напругою? Пінні вогнегасники

150. Які вогнегасники краще всього використовувати у приміщеннях з електронно-обчислювальною технікою? Порошкові.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...