Дисциплины:
ТЕСТИ З АНАТОМії РОСЛИН 4 страница
#
144.На зрізі розпізнані: серцевина, широкі кільця вторинної ксилеми і флоеми з вузьким кільцем камбію між ними. Це зріз ..
Стебло однодольної
Стебла дводольної*
Кореня однодольної
Кореневище однодольної
Стебла голонасінних
Для анатомічної будови стебла дводольної рослини характерна наявність відкритих колатеральних пучків навколо серцевини, які розділені серцевинними променями.
#
145. Для первинної анатомічної будови кореня характерним типом провідної системи пучка являється…
Центрофлоемний
Центроксилемний
Колатеральний
Біколатеральний
Радіальний*
Радіальний тип будови пучка, коли ксилема і флоема чергуються по радіусах, утворюючи радіальний провідний пучок. В залежності від кількості ділянок ксилеми він буває дво-, три-,чотири-, п’яти,шести і багатоархний. У двосім’ядольних променів ксилеми менше шести, а в односім’ядольних їх більше ( пучок поліархний).
#
146.Розглянутий зріз центрального циліндру квітконосного стебла. Визначено, що навколо серцевини концентрично розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. відповідно, що зріз стебла рослини класу.
Бріопсиди ( листостеблові мохи)
Ліліопсиди (однодольні)
Магноліопсиди (дводольні)*
Еквізетопсиди (хвощевидні)
Поліподіопсиди ( папоротевидні)
Навколо серцевини концентрично розташовані відкриті колатеральні пучки, розділені широкими серцевинними променями. відповідно, що зріз стебла рослини класу магноліопсиди (дводольні).
#
147.У клітинному соці плодів лимону і інших цитрусових містяться жовті пігменти, котрі зумовлюють забарвлення плодів і приймають участь в окислювально-відновлювальних реакціях:
Антохлори*
Антоціани
Каротиноїди
Ксантофіли
Фікобеліни
Антохлор – глюкозид із групи антоціанів, пігмент клітинного соку жовтого кольору, що часто зустрічається в квітках, в плодах цитрусових.
#
148. У корені пограничною тканиною між первинною корою та центральним циліндром є ендодерма. Її функція …
Регуляція ближнього транспорту*
Запасання поживних речовин
Зміцнення центрального циліндра
Ріст кореня в товщину
Утворення бічних коренів
Ендодерма – крайній внутрішній шар первинної кори кореня. Клітини ендодерми щільно прилягають одна до одної. внутрішні та радіальні стінки їх дуже потовщені і просякнуті суберином. В шарі клітин ендодерми є окремі клітини, стінки яких не потовщуються. Це так звані пропускні клітини.
#
149. На поперечному зрізі осьового органа рослини було виявлено, що первинна кора займає більшу його частину. Це є доказом, що даний орган …
Корінь первинної будови*
Стебло первинної будови
Листок
Хвоя
Стебло вторинної будови
В корені однодольних клітини ендодерми потовщуються, корковіють, дерев’яніють радіальні і внутрішні тангентальні оболонки клітини у вигляді підкови чи букви U. Серед мертвих клітин ендодерми навколо променів ксилеми зберігаються живі пропускні клітини. Флоема і ксилема чергуються по радіусах, утворюючи радіальний пучок. В односім’ядольних їх більше 6(пучок поліархний).
#
150. Для ідентифікації процесу виходу БАР з клітин використано горячу воду, яка мацерує тканини і підвищує …
Тургор
Осмос
Метаболізм
Ферментацію
Дифузію*
Дифузія – сумарний рух суспензованих або розчинених частинок із зони з високою концентрацією в зону з низькою концентрацією за рахунок випадкового теплового руху окремих частин. В результаті дифузії останні в середовищі розподіляються рівномірно.
#
151. Внаслідок дії розчину туші на зріз кореня алтеї лікарської – Althaea officinalis – на загальному темному фоні стали добре помітні великі, ледь забарвлені клітини-ідіобласти, що містять …
Глікоген
Крохмаль
Інулін
Протеїн
Слиз *
Реакції на слиз: 1.Спиртовий розчин метиленового синього (1:5000) – блакитне або синє забарвлення. 2.Свіжевиготовленний розчин туші (1:10) – на темно-сірому фоні виділяються білуваті клітини зі слизом, не забарвлені( слиз запобігає проникненю туші). 3. З міді сульфатом і лугом ( міді сульфат з 50% розчином калію гідроксиду). Слиз забарвлюється в голубий колір ( рослини родини мальвових) або в зелений ( рослини родини лілійних).
#
152.Співставлення хімічного складу зелених і пожовтілих листків довело, що опадаюче, старе листя містить мало сполук азоту і фосфору, а багато …
Ліпідів
Полісахаридів
Ефірних олій
Вуглеводів
Оксалату кальцію*
Скидаючи листя, рослини різко скорочують транспіраційну поверхню, звілнюються від залишкових чи шкідливих продуктів метаболізму( щавелекислого кальцію, кремнію, хлору).
#
153.В перидермі стебла багаторічної рослини виявлені сочевички з пухкою виповнючою тканиною, яка утворюється весною при поділі ..
Фелодерми
Фелогену*
Камбію
Корової паренхіми
Прокамбію
Фелоген ( корковий камбій) – вторинна бічна меристема, що утворює перидерму. Виникає із клітин епідерми, субепідермальної паренхіми, із перициклу. У більшості рослин у процесі формування перидерми під продихами епідерми з фелогену утворюються сочевички.
#
154.Основна паренхіма голковидного листа хвойних жива, з внутрішніми петлеподібними виростами оболонки, вздовж якої розташовані хлоропласти. Така паренхіма характерна для листків, будова яких …
Ізолатеральна однорідна
Ізолатеральна неоднорідна
Дорзовентальна однорідна
Дорзовентальна неоднорідна
Радіальна*
Радіальний або центричний, тип характерний для голкоподібних листків хвойних і схожих з ними листків ксероморфних квіткових, у яких низьке співвідношення поверхні до об’єму.
#
155.При мікроскопії листка встановлено, що провідні пучки супроводжується:
Коленхімою
Епідермою
Гіподермою
Пробкою
Кристалоносною обкладкою*
Зазвичай жилки оточені ендодермою – великими клітинми ( безбарвними, хлорофіло-, крахмале – чи кристалоносними), які називають обкладковими або облямовуючими. Іноді пучки мають одношарову чи подвійну склеренхімну обкладку, склеренхімну «шапку», досить часто укріплюються кутовою коленхімою.
#
156. Наявність білкових включень виявляють за допомогою кольорових реакцій. Зокрема, при ксантопротеїновій реакції під дією концентрованої азотної кислоти при нагрівані білки забарвлюються в колір…
Яскраво-жовтий*
Червоний
Жовтогорячий
Фіолетовий
Синій
Ксантопротеїноваа реакція –(реакція Мульдера) кольорова якісна реакція на білки, заключається в появі жовтого забарвлення при дії на білок азотної кислоти. Ксантопротеїнова реакція зумовлена утворенням нітросполук ароматичними і деякими гетероциклічними (триптофан) групами білку.
#
157. У деяких рослин широкі судини в подальшому закупорюються паренхімними клітинами, які вростають в порожнину судини із сусідніх клітин деревинної паренхіми через пори судини. Це ….
Тили*
Друзи
Кристалоносні клітини
Каменисті клітини
Цистоліти
Судини - елементи киілеми, провідної тканини покритонасінних рослин. Судини функціонують короткий час, тому, що їх поступово закупорюють тили – вирости паренхіми через пори всередину судини.
#
158. В барбарису звичайному утворюються колючки, які є видозмінами …
Листків*
Прилистків
Черешків
Стебел
Рахісів
Метаморфози листка і його частини пов’язані з функціями захисту, збереження вологи, збільшення фотосинтезуючої поверхні, зменшенням транспірації. На колючки можуть перетворюватися прості листочки барбарису.
#
159. Нижні стеблові листки Leonurus cardiaca надрізані до середини на 3 або 5 долей, тобто листки …
Трійчасто або пальчастороздільні*
Трійчасто або пальчасторозсічені
Трійчасто або пальчастоскладні
Непарно-перистоскладні
Непарно-перистороздільні
Стеблові листки Leonurus cardiaca кропиви собачої родини Lamiaceae (прикореневі листки яйцевидні), п’яти-розділені на широкі, видовжені, зубчасті долі ,зелені, голі.
#
160. Запилення закритих квітів називається:
Клейстогамія*
гетеростилія
самонесумісність
протондрія
Клейстогамія явище самозапилення, що відбува\ється в результаті самозаплення в закритих квітках. Клейстогамія трапляється досить часто.
#
161. Для листів односім ядольніх рослин характерний такий тип жилкування
Дугове*
перистосітчасте
перистопетельне
пальчатосітчасте
перистокрайове
Для листків однодольних характерне дугове жилкування: кожна жилка проходить уздовж листової пластинки і з’єднується лише на верхівці пластинки.
#
162. Видозмінами пагона є бульба кореневище та цибулина. Назвіть докази того, що бульба не є видозміненим коренем
Наявність бруньок вічок на бульбах*
наявність у бульбах крохмалю
Наявність столонів з бульбами
наявність верхівкової бруньки
наявність додатковіх коренів
Підземні бульби резервують у підземних частинах видозмінених пагонів. Вони можуть розвиватися з верхівкових бруньок бічних підземних столонів (кортопля, топінамбур) із пазушних бруньок кореневищ (хвощ)і здатні формуватись вналідок розростання гіпокотилю і розеткових межвузлів (ріпа) .Наявність листкових рубців-брівок з пазушними бруньками- вічками.
#
163. В складних листках термопсису прилистки великі розташовані на верхівці черешка
Ці листки:
Трійчастоскладні*
пальчатоскладні
двічіперистоскладні
парноперистоскладні
непарноперистоскладні
Термопсис ланцетовидний – листки черешкові, трійчасті, прилистки великі, довгасто-яйцевидні.
#
164. З досліджених підземних органів різних рослин відібрані метаморфози кореня в саме...
коренеплоди моркви*
бульби картоплі
кореневище конвалії
цибулини часнику
бульбоцибулини шафрану
Коренеплоди моркви- відмінною рисою потовщених коренеплодів є розростання запасаючої паренхіми у лубі (селерові)
#
165. При морфологічному вивчені рослин , відмічено, що в основі складного листка є парні колючки, що є видозміною...
Прилистків*
листочків
рахісів
черешків
приквітків
Прилистки- парні бічні вирости при основі, а зрідка в пазусі листка(гречкові) котрі захищають його в бруньках на ранній стадії розвитку.Прилистки можуть бути вільними, прирослими до черешка оподаючими(тоді листки лишаються безприлистків) шкірястими, розрослими у маленькі чи великі фотосинтезуючі листоподібні пластинки.
#
166. Листки пирію повзучого прикріпляються до стебла за допомогою нижньої плівчастої частини листовоі пластинки вона охоплює міжвузля і називається листовою...
Піхвою*
розтрубом
філодієм
кладодієм
калусом
Піхва – розширена, трубкоподібна або жолобчаста нижня частина черешка або пластинки листка, що більш-менш повно обгортає стебло. Піхва захищає молоді ростучі частини стебла або пазушні бруньки, інколи збільшує міцність стебла.
#
167. У рослин, що виростають на грунтах з надмірним зволоженням і нестачею кисню, розвивається коріння, при анатомічному дослідженні якого виявляється добре розвинена аеренхіма, це:
дихальне коріння*
повітряне коріння
корені-присоски
коренеплоди
У рослин зволожених, збіднених киснем місцезростань (мангрові дерева, болотні кипариси) з підземних коренів відростають верхівками вертикально угору дихальні корені – пневматофори з тонкою корою і великими сочевичками.
#
168. При порівнянні підземних органів трав’янистих рослин переконалися, що у дводольних однорічників переважає...
система головного кореня*
система додаткового кореня
кореневище
бульбоцибулина
Система головного кореня – головний корінь розвивається із зародкового корінця під час проростання насінини і росте донизу (позитивний геотропізм). Зазвичай на ньому з перициклу розвиваються бічні корені першого порядку, на них другого порядку і т. д. На стеблах, листках та їх метаморфозах із перициклу, паренхіми чи камбію можуть утворюватися додаткові корені, яким теж властивий позитивний геотропізм.
#
169. Органоїди – це постійні диференційовані ділянки цитоплазми, що мають певну будову і функції. Які органоїди рослинної клітини відкрито з допомогою електронного мікроскопа.
Рибосоми*
лізосоми
пластиди
мітохондрії
диктіосоми
Рибосома – субмікроскопічний органоїд клітини, що складається з білка і РНК. Розміщується на мембранах ендоплазматичної сітки, в ядрі, пластидах, хлоропластидах, мітохондріях, синтезує білок.
#
170. Які органоїди рослинної клітини містять молекули ДНК, рибосоми, здатні ділитися незалежно від поділу ядра, за що їх називають напівавтономними структурами.
Хлоропласти*
рибосоми
лізосоми
диктіосоми
ендоплазматичний ретикулум
Хлоропласти – диско чи лінзоподібні пластиди, забарвлені хлорофілом у зелений колір. Складаються з подвійної білково-ліпідної мембрани, строми, пронизані тилакоїдами рибосом, ДНК, РНК, ферментів тощо. генетично автономні органели здатні до самовідновлення. Забезпечують фотосинтез.
#
171. Вихід рослин на сушу і поступове збільшення їх розмірів в процесі еволюції стали можливими завдяки появі:
Ксилеми*
коленхіми
епідерми
перидерми
кори
Ксилема – комплексна тканина, що забезпечує висхідну течію речовин. Складається з провідних трахеальних елементів (судин, трахеїд), механічних (деревинні або ксилемні волокна) і запасаючих (деревинна або ксилемна паренхіма) тканин. За походженням може бути первинною (утворюється прокамбієм чи перициклом) і вторинною (утворюється камбієм).
#
172. При вивченні механізмів, що обумовлюють надходження води у вакуоль живої клітини, було введене поняття „сисна сила клітин”. Ця сила дорівнює:
різниці між осмотичним і тургорним тиском*
тургорному тиску
осмотичному тиску
концентрації солей клітинного соку
різниці між концентраціями клітинного соку та гіалоплазми
Осмотичний тиск – тиск, який може розвити розчин в процесі проходження через напівпроникну мембрану до розчину з підвищенною концентрацією. Має значення для поглинання води клітинами. Тургорний тиск – внутрішньоклітинний тиск протопласта на оболонку, зумовлений надходженням у клітину води.
#
173. В процесі життєдіяльності рослин в цитоплазмі або у вакуолях клітин відкладається цілий ряд запасних поживних речовин, найпоширенішими з яких є вуглеводи. Який з вказаних вуглеводів не входить в склад клітинного соку рослинної клітини?
Крохмаль*
фруктоза
сахароза
інулін
глюкоза
Крохмаль (С6Н10О5) – найбільш розповсюджений у рослинах запасний продукт. Він утворюється і відкладається в пластидах у вигляді безбарвних сферокристалів різноманітної форми, розміром від 2 до 25 мк. Крохмальні зерна складає водорозчинна амілоза (15-25%) і нерозчинний у воді амілопектин (75-85%). Під дією йодовмістних реактивів крохмальні зерна набувають темно-фіолетового забарвлення, зерна рису – синього.
#
174. До видільних тканин зовнішньої секреції належать гідатоди, нектарники, осмофори, головчасті і клейкі волоски. Які з них виділяють суміш терпенів та слизу?
клейкі волоски*
нектарники
осмофори
головчасті волоски
гідатоди
Клейкі волоски виділяють суміш терпенів та слизу.
#
175. Залежно від кількості, форми і розміщення побічних клітин розрізняють різні види продихових апаратів. Замикаючі клітини оточені трьома побічними, одна з яких менша або більша від двох інших, назвіть тип продихового апарату...
Анізоцитний*
аномоцитний
парацитний
діацитний
тетрацитний
Анізоцитний (різно-комірковий) – побічних клітин три, одна з яких менша за інші.
#
176. Клітини ізодіаметричні, галузисті, накопичують бальзами, смоли, ефірні олії, таніни, камеді, кристали. Назвіть дану анатомічну структуру...
секреторні клітини*
секреторні вмістища
канальці
смоляні ходи
молочники
Секреторні клітини – різноманітні за формою, розмірами, забарвленням. Певні систематичні групи рослин накопичують в них бальзам, смоли, олії, таніни, камеді, кристали оксалату кальцію, каучук, слиз тощо, звідси походять назви секреторних клітин: ефірноолійні, смоляні, танідоносні, каучуконосні.
#
177. Волоски або трихоми, зустрічаються у різних рослин; вони виконують різні функції, використовуються людиною, їх структура є діагностичною ознакою для визначення видів рослин. З волосків якої рослини виготовляють марлю, бинт, вату.
волоски на насінинах бавовнику*
волоски індійської кропиви
волоски-емергенці шипшини
волоски коноплі
волоски насіння череди
Волоски насіння бавовнику складається лише з однієї клітини, бувають довгі (до 10 мм) – волокнинки та короткі – пушок; служать джерелом вати і сировиною для текстильної промисловості.
#
178. У спеціальних структурах і секреторних клітинах рослин накопичуються кінцеві продукти метаболізму. У видів рослин родини Магнолієві в секреторних клітинах накопичуються ефірні олії. Ці клітини відрізняються від інших порівняно великими розмірами. Такі клітини називаються:
Ідіобластами*
схизогенними вмістищами
лізогенними вмістищами
ефірними канальцями
нектарниками
Секреторні клітини – ідіобласти різноманітні за формою, розмірами, забарвленням. Певні систематичні групи рослин накопичують в них бальзам, смоли, олії, таніни, камеді, кристали оксалату кальцію, каучук, слиз тощо, звідси походять назви секреторних клітин: ефірноолійні, смоляні, танідоносні, каучуконосні.
#
179. При мікроскопії стебла виявлена покривна тканина, що складається з фелогену, корку і фелодерми. Такий комплекс тканин утворює:
Перидерму*
епідерму
ксилему
флоему
коленхіму
Перидерма – вторинна комплексна покривна тканина, утворюється під епідермою або корою у кінці першого року життя. Включає твірну тканину фелоген або пробковий (корковий камбій) і похідні фелогену – пробку або корок і фелодерму. Воду і газообмін забезпечують сочевички.
#
180. При мікроскопії листка були виявлені поверхневі структури, що складаються з довгої ніжки і секретуючої багатоклітинної головки, які є...
залозистими волосками*
покривними волосками
всмоктуючими волосками
гідатодами
Залозисті волоски, емергенці, залозочки, лусочки епідерми найчастіше виділяють секрет спочатку в простір між оболонкою і кутикулою видільних або епітеліальних клітин, а після розриву кутикули в атмосферу. Відносяться до екзогенних видільних структур.
#
181. При вивченні стебла деревної рослини виявлена покривна тканина, що є сукупністю перидерм, це:
Кірка*
епідерма
епіблема
ризодерма
екзодерма
Кірка або ретидом – вторинна чи третинна покривна тканина, яка утворюється в результаті багаторазового закладання і діяльності фелогену. Кірка – сукупність декількох перидерм і розміщених між ними тканин кори. В залежності від закладання фелогену розрізняють:
лускату кірку – шари фелогену розташовані під кутом один до одного (виноград, евкаліпт, вишня, кипарис);
кільцювату кірку – шари фелогену розміщені кільцями (береза). Водо- і газообмін через кірку забезпечують тріщини.
#
182. Мікроскопічними і гістохімічними методами в клітинах кореневища купени виявлені рафіди. Це:
голчаті кристали оксалату кальцію*
зірчасті кристали оксалату кальцію
поодинокі кристали оксалату кальцію
поодинокі кристали карбонату кальцію
голчасті кристали карбонату кальцію
Рафіди (дигідрати) – голчасті кристали оксалату кальцію, що лежать у великих клітинах – ідиобластах щільним пучком. У разі ушкоджень оболонка розривається і кристали випадають, розсипаються (назва рафідів „недоторка”).
#
183. При мікроскопії листка встановлена наявність кристалоносної обкладки, яка супроводжує...
центральну жилку*
стовбчастий мезофіл
губчастий мезофіл
край листкової пластинки
опорні ідіобласти
Мезофіл листка пронизаний мережею жилок, що складаються з одного або кількох щільно зв’язаних колатеральних провідних пучків у яких флоема звернена до нижньої частини листа, а ксилема до верхньої. Камбій функціонує тільки в центральній жилці в період росту листової пластинки. Кристалоносна обкладка супроводжує головну жилку.
#
184. При мікроскопічному дослідженні рослинної клітини встановлено, що добре розвинена система тилакоїдів характерна для:
внутрішньої мембрани хлоропластів*
зовнішньої мембрани хлоропластів
внутрішньої мембрани мітохондрій
зовнішньої мембрани мітохондрій
внутрішньої мембрани пропластид
Хлоропласти вкриті подвійною білково-ліпоїдною мембраною, яка має внутрішні вирости – ламели або тилакоїди. Вони містять фотосинтезуючі хлорофіли і супутні пігменти – каротиноїди, що регулюють потік променевої енергії, переносять активний кисень. Дисковидні тилакоїди, зібрані в купки, формують грани, на поверхні яких протікають світлові реакції фотосинтезу.
#
185. Для мікроскопічного аналізу наданий видозмінений пагін зі значно вкороченим стеблом (денцем) та щільно стуленими видозміненими листками-лусками. Зовнішні, плівчасті луски захищають внутрішні, соковиті. Таку будову має...
столон
бульба
Цибулина*
коренебульба
бульбоцибулина
Цибулина – видозмінений підземной пагін з укороченим потовщеним стеблом – денцем, внутрішніми м’ясистими і зовнішніми сухими плівчастими листками – лусками. Служать для накопичування запасних речовин та вегетативного розмноження. Розрізняють цибулину просту або основну, та складну, що складається з кількох цибулинок-зубців, розміщених в пазухах основної цибулини.
#
186. Порівняльний аналіз поперечних зрізів кореневищ лікарських рослин – марени красильної (клас дводольних) і пирію повзучого (клас однодольних) дозволив виділити їх спільну ознаку – наявність .
камбію
епідерми з трихомами
радіального пучка
первинної кори і центрального циліндра*
Кореневища первинної будови характеризуються наявністю трьох систем тканин – покривної, первинної кори і центрального циліндра.
#
187. До складного підземного органа кульбаби звичайної входить стрижневий корінь, гіпокотиль та нижня вкорочена і здерев’яніла частина пагонів. Усі разом вони утворюють...
стеблокоренеплід
багатоголове кореневище
кореневі бульби, або шишки
стеблокорінь або каудекс*
Стеблокорінь або каудекс – багаторічний запасаючий орган пагонового походження, що формується з нижньої здерев’янілої частини пагонів, гіпокотиля і стрижневого кореня
#
188. У більшості ефемероїдів на цибулинах, бульбах, кореневищах виявлені контрактильні корені, які здатні до...
інтенсивного росту в товщину
поздовжнього розтягування і заглиблення в грунт
поздовжнього скорочення і заглиблення в грунт*
значного галуження
асиміляції
Контрактильні корені (втягуючі) здатні до повздовжнього скорочення завдяки певним анатомічним і фізіологічним особливостям. Це забезпечує заглиблення в грунт цибулин, бульб, кореневищ або пристиснення до грунту листових розеток, а цим самим захищає зимуючі підземні органи від різких температурних коливань, сприяє формуванню і розвитку додаткових коренів.
#
189. Дослідження поперечного зрізу довело, що це гілка деревної рослини, оскільки наявні...
епідерма, відкриті провідні пучки
перидерма, річні кільця у деревині*
епідерма, закриті провідні пучки
перидерма, відкриті провідні пучки
Для багаторічних стебел деревних рослин характерна вторинна безпучкова будова. Виділяють кору – сукупність тканин, що над камбієм (покривна тканина, паренхіма кори, луб), деревину що під камбієм і серцевину. Покривні тканини – перидерма з сочевичками. У деревині внаслідок сезонної діяльності камбію утворюються річні кільця приросту, які складаються з осінніх і весняних трахеальних елементів, утворених за один вегетаційний період.
#
190. У результаті дослідження стебла зроблено висновок, що воно належить трав’янистій дводольній рослині, має вторинну, перехідну будову, оскільки...
пучки відкриті, приблизно однакові за розміром, відділені серцевинними променями
пучки відкриті, не однакові за розміром, подекуди злиті між собою
пучки закриті, розкидані по всьому центральному циліндру*
пучки відсутні
Перехідний тип будови виникає, якщо є міжпучковий камбій, який формує поміж основними пучками додаткові провідні пучки. Великі основні і дрібніші за них додаткові пучки при розростанні можуть поступово змикатися. При цьому ксилема утворює широке кільце, нерівномірне за товщиною, а флоема – більш чи менш вузьке, нерівномірне кільце. Інколи ситовидні трубки розташовуються ділянками, відокремленими паренхімою, склеренхімою чи склереїдами. Перетворення пучкового типу будови через перехідний до непучкового характерний для стебел рослин родин айстрові, бобові, губоцвіті, капустяні та ін.
#
191. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореневища встановлено: покривна тканина – перидерма; клітини ендодерми накопичують крохмаль; будова центрального циліндра непучкова; ксилема з судинами, серцевина із чіткими межами. Така анатомічна будова свідчить, що рослина...
однодольна
Дводольна*
голонасінна
папоротевидна
Кореневища двосім’ядольних рослин, як і їх стебла мають вторинн будову пучкового, перехідного чи безпучкового типів. Найчастіше вони вкриті пухкуватою перидермою; корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду частково руйнується; ендодерма зазвичай крохмаленосна; провідні пучки центрального циліндра невеликі, відкриті, колатеральні чи біколатеральні. У коровій частині – дрібні листкові сліди.
#
192. При мікроскопічному аналізі кореневища виявлені відкриті колатеральні провідні пучки, розташовані по колу, що може свідчити про приналежність родини до класу ...
Дводольних*
однодольних
папоротевидних
хвойних
гнетових
Кореневища двосім’ядольних рослин, як і їх стебла мають вторинн будову пучкового, перехідного чи безпучкового типів. Найчастіше вони вкриті пухкуватою перидермою; корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетаційного періоду частково руйнується; ендодерма зазвичай крохмаленосна; провідні пучки центрального циліндра невеликі, відкриті, колаткральні чи біколатеральні. У коровій частині – дрібні листкові сліди.
#
193.Спостереження за проростанням зародка насінини довели, що із зародкового корінця розвивається головний корінь і росте донизу, тобто йому властивий ...
позитивний геліотропізм
позитивний геотропізм*
негативний геотропізм
негативний геліотропізм
Головний корінь розвивається із зародкового корінця під час проростання насінини і росте донизу (позитивний геотропізм).
#
194. Із серії зрізів, зроблених зі стебел злаків, відібрані ті, що мають в середині порожнину і належать до типу ...
пальмового
Соломини*
лілійного
Розташування тканин у стеблах злаків – порожнисте стебло типу соломини, в якому провідні пучки розташовані у 2-3 кола по периферії. На периферії осьового циліндра пучки дрібніші, чисельніші, а в центральній частині крупніші і їх кількість менша.