ТЕСТИ З СИСТЕМАТИКИ 5 страница

АСКОМІЦЕТИ, або сумчасті гриби, - клас вищих грибів, у яких спори статевого розмноження формуються в асках. Міцелій багатоклітинний, розгалужений, плодові тіла різноманітної форми.

АСК (аска, сумка), - спороносний одноклітинний орган статевого розмноження сумчастих грибів, де після злиття двох гаплоїдних ядер утворюється зигота, з якої після мейозу розвиваються аскоспори (здебільшого 8).

АЦИКЛІЧНА КВІТКА - усі частини квітки розміщені по спіралі (магнолієві, жовтецеві).

Б

БАГАТОБРАТНІ ТИЧИНКИ, або багатобратній андроцей - тичинки, що зростаються тичинковими нитками в кілька пучків (липа, звіробій).

БЕНТОС - сукупність рослинних (фітобентос) та тваринних (зообентос) організмів, що живуть на дні і ґрунті водойм.

БІБ - монокарпний сухий плід, розкривається черевним і спинним швами або не розкривається; насінин, як правило, багато і вони прикріплюються до стулок оплодня вздовж черевного шва (бобові).

БІНАРНА НОМЕНКЛАТУРА - подвійна наукова назва видів рослин. Складається з двох слів: перше - іменник (визначає рід); друге - частіше прикметник (разом з першим означає видову назву). Введена К. Ліннеєм.

БІОТИЧНІ ФАКТОРИ - сукупність факторів органічного світу, що визначають умови існування організмів у тій чи іншій місцевості.

БОТРИОЇДНЕ, ботричне, або рацемозне, СУЦВІТТЯ - головна вісь наростає моноподіально. Квітки зацвітають у висхідному порядку. Може бути закритим - з верхівковою квіткою і відкритим - без верхівкової квітки; простим, якщо головна вісь несе квітки (китиця, щиток, колос тощо), або складним, якщо головна вісь галузиться і бічні осі несуть квітки або прості суцвіття (волоть, складний щиток, складний зонтик, складний колос).

В

ВЕРХНЯ ЗАВ'ЯЗЬ - завжди вільна по відношенню до інших частин квітки, розміщується вище них. на одному рівні з ними або вільно у ввігнутому квітколожі.

ВИСЛОПЛІДНИК, або двомерикарпій, - сухий, ценокарпний плід зонтичних; складається із двох напівплодиків - мерикарпіїв, які зазвичай звисають на плодоніжках; може розпадатись чи не розпадатись.

ВІНОЧОК - внутрішня, як правило, забарвлена, частина подвійної оцвітини, що захищає внутрішні частини квітки та приваблює комах. Складається із пелюсток; буває вільно- і зрослопелюстковий, актино- і зигоморфний; має різноманітну форму.

ВОЛОТЬ - складне ботричне суцвіття. Розрізняють в. однорідну (наприклад, складна китиця) і складену, або агрегатну (наприклад, волоть із кошиків, волоть із колосків).

В'ЯЗАЛЬЦЕ - верхня частина тичинкової нитки, яка сполучає дві половинки пиляка.

Г

ГАРБУЗИНА - ценокарпний ягодоподібний плід гарбузових із тригніздої нижньої зав'язі, оплодень має твердий або шкірястий ендокарпій і м'ясистий мезокарпій.

ГІГРОФІТИ - наземні рослини, що живуть в умовах сильного зволоження (калюжниця).

ГІДРОФІТИ, або водяні рослини, - живуть у воді (елодея).

ГІНЕЦЕЙ - сукупність плодолистків; жіночий репродуктивний орган квітки. Розрізняють г. монокарпний - з одного плодолистка, апокарпний - з кількох вільних плодолистків та ценокарпний - з кількох зрослих плодолистків.

ГІПАНТІЙ, або квіткова трубка, - частина квітки у деяких родин (розові, мальвові, бобові); утворюється при зростанні квітколожа, частин оцвітини та тичинкових ниток. Частіше після запліднення розростається і бере участь в утворенні плоду.

ГОЛОВКА - ботриоїдне просте суцвіття кулястої форми з вкороченою головною віссю та зближеними квітками на коротких квітконіжках (конюшина).

ГОРІХ - псевдомонокарпний сухий однонасінний нерозкривний плід із здерев'янілим оплоднем (ліщина, липа).

ГОРІШОК - дрібний горіх (гречка, коноплі, щавель) або плодик апокарпного плоду - багатогорішка.

Д

ДВОБРАТНІЙ АНДРОЦЕЙ, або двобратні тичинки, - з усіх тичинок частина зростається тичинковими нитками, а решта залишається вільними (бобові).

ДВОГУБИЙ ВІНОЧОК - неправильний п'яти-зрослопелюстковий віночок з двогубим відгином, в якому найчастіше верхня губа дволопатева, а нижня - трилопатева (губоцвіті).

ДВОКРИЛАТКА - сухий схизокарпій, що складається з двох одногніздих однонасінних плодиків, в яких оплодень утворює плівчасті криловидні вирости.

ДИХАЗІЙ, розвилка, півзонтик, - цимозне суцвіття з дихазіальним типом галуження; під верхівковою квіткою головної осі розвиваються дві супротивні бічні осі другого порядку, які також завершуються верхівковими квітками (мильнянка, зірочник).

ДРОБНИЙ ПЛІД, або схизокарпій - утворений ценокарпним гінецеєм, після достигання розпадається (дробиться) на окремі долі або напівплодики (мерикарпії), кількість

Е

ЕКЗИНА - зовнішня потовщена оболонка пилку і спор. Складається із целюлози і стійкого споро-поленіну.

ЕКЗОКАРПІЙ (позаоплодень) - зовнішній шар оплодня.

ЕЛЕМЕНТАРНЕ, або парціальне, СУЦВІТТЯ - просте суцвіття, розташоване на головній або бічних осях складного суцвіття.

ЕНДЕМІК, або ендем, - вид рослин, поширений лише на певній відносно невеликій території.

ЕНДОКАРПІЙ (середоплодень) - внутрішній шар оплодня.

ЕНТОМОФІЛЬНІ РОСЛИНИ - рослини, що запилюються комахами.

ЕПІФІТИ - автотрофні рослини, що ростуть на інших рослинах, але живляться самостійно, добувають поживні речовини і воду з навколишнього середовища за допомогою різних пристосувань (лишайники, мохи, деякі зозулинцеві).

ЕФЕМЕРИ - однорічні рослини з коротким (кілька тижнів) весняним вегетаційним періодом.

ЕФЕМЕРОЇДИ - багаторічні, переважно цибулинні рослини, надземні органи яких мають дуже короткий, частіше весняний період вегетації (проліска дволиста, підсніжник звичайний).

Ж

ЖОЛУДЬ - псевдомонокарпний сухий однонасінний нерозкривний плід зі шкірястим оплоднем та здерев'янілою плюскою біля основи (дуб).

З

ЗАБОЛОНЬ - зовнішні молоді, світлі, життєдіяльні шари деревини, що прилягають до камбію.

ЗАВИТОК, або завійка, - цимозне суцвіття монохазіального типу, що складається із одноквіткових бічних осей, спрямованих в один бік (медунка).

ЗАВ'ЯЗЬ - нижня розширена, порожниста частина маточки, що містить насінні зачатки і після запліднення перетворюється в плід.

ЗОНТИК - просте ботриоїдне суцвіття з укороченою головною віссю і майже однаковими квітконіжками, що нібито виходять з однієї точки. Біля квітконіжок можуть знаходитись приквітки, що утворюють обгортку (цибуля).

ЗОНТИЧОК - складова частина, елементарне суцвіття складного зонтика.

ЗООФІЛІЯ - спосіб перехресного запилення рослин за допомогою тварин: комах - ентомофілія, птахів - орнітофілія, молюсків - малакофілія тощо.

ЗООХОРІЯ - розповсюдження плодів, насіння і спор тваринами.

I

ІЗИДІЇ - спеціалізовані вирости різної форми на зовнішній поверхні слані лишайників, що служать для вегетативного розмноження; складаються з клітин водоростей, облямованих гіфами гриба.

ІНДУЗІЙ, або покривальце - виріст на нижній поверхні листка папоротей, що прикриває групи спорангіїв (соруси).

ІНТЕГУМЕНТИ - одно- чи двошарові покриви насінного зачатка, що охоплюють нуцелус, не зростаються, утворюючи пилковхід.

ІНТИНА - внутрішня тонка, пектиново-целюлозна оболонка пилку і спор.

К

КВІТКА - генеративний орган покритонасінних рослин; вкорочений та обмежений у рості спеціалізований пагін. Як правило, складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, андроцея і гінецея.

КВІТКОЛОЖЕ - видозмінена, дуже вкорочена стеблова частина квітки або верхня розширена частина квітконіжки (квітконоса), на якій знаходяться оцвітина, андроцей і гінецей. Буває плоске, опукле, витягнуте, ввігнуте.

КІСТЯНКА - соковитий монокарпій чи сухий плід, що має три шари оплодня: зовнішній шкірястий - екзокарпій, середній соковитий - мезокарпій і внутрішній здерев'янілий - ендокарпій, або кісточка, що оточує насінину. Розрізняють кістянку монокарпну (вишня, слива, абрикос), ценокарпну однокісточкову (калина, дерен) і багатокісточкову (бузина, крушина).

КЛУБОЧОК - цимозне суцвіття чи супліддя з тісно скупченими квітками чи плодами (буряк).

КОЛОС - просте ботричне суцвіття з видовженою головною віссю, на якій почергово розміщені сидячі квітки.

КОЛОСОК - елементарне суцвіття складного колоса.

КОНІДІЯ (конідіоспора) - спора нестатевого розмноження грибів, що утворюється екзогенно на відростках гіфів або спеціальних утвореннях - ко-нідієносцях.

КОСМОПОЛІТ - вид, розповсюджений майже по всій земній кулі.

КОШИК - просте ботричне суцвіття з віссю, що розростається горизонтально, має різну форму, захищене приквітними листками, які утворюють обгортку. Квітки сидячі, різні за формою віночка (язичковою, несправжньоязичковою, трубчастою, лійковидною) і статтю.

КСЕРОФІТ - рослина посушливих (аридних) місцевостей, яка може витримувати тривалу ґрунтову й атмосферну засуху.

Л

ЛАМЕЛИ, або ТИЛАКОЇДИ - міжгранні мембрани всередині строми хлоропласта, що з'єднують грани.

ЛЕТЮЧКА - псевдомонокарпний нерозкривний сухий однонасінний плід, що переноситься вітром завдяки наявності волосистого хохолка (чубчика) або плівчастого вироста (валеріана, кульбаба).

ЛИСТЯНКА - монокарпний, сухий, одногніздий, багатонасінний плід, що розкривається по черевному шву, до якого прикріплені насінини.

ЛИШАЙНИКИ - відділ царства грибів, своєрідна група симбіотичних нижчих організмів, що складаються з грибів та водоростей. їх тіло, або слань, має різне забарвлення, анатомічну будову і три морфологічні типи: накипні, листуваті, кущисті.

ЛІЗИКАРПНИЙ ГІНЕЦЕЙ - ценокарпний одногніздий гінецей.

ЛІКОПОДІЙ - зрілі спори плаунів: сухий, жовтий, жирний на дотик порошок. Використовується як присипка та при виготовленні пілюль.

М

МАКРОСПОРАНГІИ - або мегаспорангій, - спороносний орган різноспорових рослин, в якому розвиваються макро- або мегаспори (насінний зачаток у насінних рослин).

МАТОЧКА - репродуктивна частина квітки, утворена одним або кількома вільними чи зрослими між собою плодолистками, виконує функцію жіночого органа у покритонасінних рослин: після подвійного запліднення формує плід. У більшості м. розрізняють зав'язь, стовпчик та приймочку. Сукупність м. квітки називають гінецеєм.

МЕЗОКАРШЙ, або міжоплодень, - середня частина оплодня; може мати різну консистенцію (суху, паренхіма виконує запасаючу і транспортну функції.

губчасту, м'ясисту). Буває добре виражений (кістянка) або мало відрізняється від інших частин оплодня.

МЕЗОФІТИ - рослини, пристосовані до життя за умов помірного зволоження.

МЕТЕЛИКОВИЙ ВІНОЧОК - зигоморфна, вільнопелюсткова форма віночка (родина бобових). Складається з п'яти пелюсток; однієї непарної - вітрила, або прапора, двох бічних - весел та двох, що зростаються верхівками, - човника, або кіля.

МІКРОПІЛЕ, або пилковхід, - отвір на верхівці насінного зачатка, через який у більшості квіткових рослин проникає пилкова трубка до зародкового мішка.

МІКРОСПОРОФІЛ - видозмінений листок, на якому розвиваються мікроспорангії (у покритонасінних - тичинка).

МІЦЕЛІЙ, або грибниця, - вегетативне тіло гриба. Складається із переплетених гіфів, які знаходяться в субстраті або на його поверхні і поглинають поживні речовини. Може бути членистим, або септованим, та нечленистим, або неклітинним. Частками м. здійснюється вегетативне розмноження.

МОНОПОДІАЛЬНЕ НАРОСТАННЯ ПАГОНА - забезпечується ростом верхівкової бруньки; головний пагін перевищує в рості бічні.

МОНОХАЗІЙ, або однопроменевий одноквітник, -цимозне суцвіття, у якого головна вісь коротка, закінчується квіткою, а бічна - її переростає. Може мати одну або декілька бічних осей, різних порядків (звивина, завійка).

МОХОПОДІБНІ (бріофіти) - відділ підцарства вищих спорових рослин, у циклі розвитку яких гаметофіт домінує над спорофітом; вегетативне тіло має вигляд слані або пагона з філоїдами і коренеподібними утворами - ризоїдами.

МУТУАЛІЗМ - один з видів симбіозу, при якому двоє різних організмів покладають один на одно­го регуляцію своїх взаємовідносин із зовнішнім середовищем, отримуючи при цьому взаємну вигоду (напр., взаємовідносини грибів і водоростей у лишайниках).

Н

НАДМАТОЧКОВА КВІТКА - квітка, у якої всі її частини розташовані над зав'яззю.

НАПІВНИЖНЯ ЗАВ'ЯЗЬ - зростається до середини з квітколожем та частинами оцвітини.

НАПІВПАРАЗИТИ - вищі зелені фотосинтезуючі рослини, які за допомогою гаусторіїв беруть від інших рослин воду і мінеральні речовини (омела).

НЕСПРАВЖНІЙ КОЛОС (султан) – колосовидна китиця, волоть, в якій квітки мають дуже короткі квітконіжки (лисохвіст, тимофіївка).

НЕСПРАВЖНІЙ ПЛІД - в утворенні якого беруть участь, крім маточки, інші частини квітки (частіше квітколоже чи гіпантій).

НИЖНЯ ЗАВ'ЯЗЬ - знаходиться нижче інших частин квітки і зростається з увігнутим квітколожем.

НІГТИК - нижня звужена частина пелюстки вільно-пелюсткового віночка.

НУЦЕЛУС - тканина насіннєвого зачатка, в якій розвивається мегаспора, що формує жіночий гаметофіт. Може частково зберігатися в дозрілій насінині у вигляді поживної тканини - перисперму.

О

ОПЛОДЕНЬ, або перикарпій, - суха або соковита частина плоду, що утворюється частіше із стінок зав'язі, рідше - із гіпантія, оточує насіння.

ОДНОБРАТНІЙ АНДРОЦЕЙ - тичинки зростаються тичинковими нитками в один пучок або трубку.

ОДНОГНІЗДА ЗАВ'ЯЗЬ - утворена одним або кількома плодолистками, що зросли краями (первоцвіт).

ОДНОДОМНІ РОСЛИНИ - одностатеві квітки (покритонасінні), шишки (голонасінні) або статеві органи (вищі спорові) знаходяться на одній особині.

ОЛІГОТРОФИ - ростуть на бідних ґрунтах.

ОХОРОНА РОСЛИН - комплекс заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення рослинного світу.

ОЦВІТИНА - сукупність зовнішніх стерильних квітколистків. Буває подвійною, якщо складається з чашечки та віночка, і простою, якщо складається з одинаково забарвлених листочків чи плівочок ( чашечко- або віночкоподібною).

П

ПАПОРОТЕПОДІБНІ (поліподіофіти) - відділ вищих спорових рослин; у циклі розвитку переважає спорофіт; корені додаткові, листки великі пагоново­го походження - вайї, на яких утворюються соруси зі спорами, провідна система у вигляді диктіо- або сифоностели.

ПАРАЗИТ - гетеротрофний організм, що живе на поверхні або всередині іншого організму і живиться його органічними речовинами.

ПАРТЕНОКАРПІЯ - утворення плодів без запліднення. Такі плоди зазвичай без насіння.

ПЕЛЮСТКИ - елементи віночка; білі або забарвлені квітколистки, у деяких вільнопелюсткових віночках часто мають звужену нижню частину - нігтик і розширену верхню - пластинку.

ПЕРЕРВАНИЙ (розірваний) АРЕАЛ - розділений на окремі розмежовані ділянки.

ПЕРИСПЕРМ - запасна тканина у стиглій насінині деяких рослин, що утворюється з нуцелуса і використовується зародком під час проростання (родини лободових, гвоздичних, лататтєвих та ін.)

ПИЛКОВА ТРУБКА - виростає із вегетативної клітини у разі проростання пилкового зерна; нею чоловічі гамети потрапляють до яйцеклітини насінного зачатку.

ПИЛКОВІ ЗЕРНА - чоловічий гаметофіт насінних рослин, що утворюється з мікроспори.

ПИЛЯК (мікроспорангій) - верхня частина тичинки, що складається з двох пилкових мішків, в яких розвивається пилок.

ПІДМАТОЧКОВА КВІТКА - оцвітина і тичинки розміщені під зав'яззю, тобто положення зав'язі верхнє.

ПІДЧАША - зовнішнє коло чашолистків чи приквітників, які щільно прилягають або приростають до чашечки (суниці, мальва).

ПЛАУНОПОДІБНІ (лікоподіофіти) - відділ вищих спорових рослин з додатковими коренями і стеблом, що галузяться дихотомічно, листки дрібні, прості. Спорофіли поодинокі або зібрані в стробіли. У циклі розвитку домінує рівно- чи різноспоровий спорофіт.

ПЛЕЙОХАЗІЙ (багатопроменевий верхоквітник) -один із видів цимозних суцвіть, головна вісь якого закінчується квіткою, а нижче квітки відходить кілька осей другого порядку, що переростають головну вісь і також закінчуються квітками або елементарним суцвіттям (складний плейохазій).

ПЛОДОВЕ ТІЛО (аскокарп) - щільно переплетені аскогенні гіфи, що несуть аски. Розвивається в землі або на її поверхні, має різноманітну форму, розміри, забарвлення та консистенцію. Розрізняють п. т. відкрите - апотецій, замкнене - клейстотецій та напівзамкнене - перитецій.

ПЛЮСКА - специфічна структура біля основи плодів у вигляді мисочки. Утворена видозміненою оцвітиною (горіх ліщини) або зрослими здерев'янілими осями суцвіть (жолудь дуба).

ПОДВІЙНЕ ЗАПЛІДНЕННЯ - статевий процес покритонасінних. Один із двох сперміїв пилкового зерна зливається з яйцеклітиною, утворюючи диплоїдну зиготу, а з неї - зародок насінини, а другий - зливається з ядром центральної клітини зародкового мішка, утворюючи триплоїдну зиготу, а з неї - ендосперм.

ПОКРИТОНАСІННІ (квіткові) - вищі насінні рослини, для яких характерна наявність квітки, що після подвійного запліднення перетворюється у плід.

ПОЛІГАМНІ (багатодомні) РОСЛИНИ - поряд із двостатевими квітками є одностатеві квітки (клен).

ПОМЕРАНЕЦЬ (гесперидій) - ценокарпний ягодоподібний плід, у якого екзокарпій забарвлений і багатий на ефірну олію, мезокарпій сухий чи губчастий, а ендокарпій м'ясистий, у вигляді соковитих мішечків (цитрусові).

ПОРЯДОК - таксономічна категорія, яка об'єднує споріднені родини.

ПОЧАТОК - просте ботричне суцвіття, в якому головна вісь добре розвинена й потовщена, квітки сидячі(кукурудза).

ПРИЙМОЧКА - верхня частина маточки, пристосована для уловлювання пилку. Міститься зверху на стовпчику або безпосередньо на зав'язі (мак) і тоді називається сидячою.

ПРИКВІТНИЧОК - один чи кілька листочків на квітконіжці під квіткою.

ПРОКАРІОТИ (доядерні) - надцарство організмів, що не мають сформованого ядра, оточеного мембраною (бактерії, ціанеї).

ПРОСТА МАТОЧКА - утворена одним плодолистком.

ПРОСТА ОЦВІТИНА - не диференційована на чашечку і віночок. Якщо всі листочки оцвітини забарвлені або білі, то п.о. віночкоподібна, якщо зелені - чашечкоподібна.

ПРОСТЕ СУЦВІТТЯ - квітки розміщені на головній осі (ботричне п.с.) або на кінцях

ПСЕВДОМОНОКАРПІИ - одногніздий, частіше однонасінний плід, утворений ценокарпним гі-нецеєм, в якому з кількох зрослих плодолистків розвивається лише один.

ПУСТЕЛЬНИЙ ТИП РОСЛИННОСТІ - розріджена рослинність пустель, що має влітку період спокою внаслідок значної посушливості клімату.

Р

РЕЛІКТИ - рослини, що збереглися від минулих геологічних епох до наших днів.

РИЗОЇДИ - одно- або багатоклітинні коренеподібні вирости у нижчих і деяких вищих рослин, якими вони прикріплюються до субстрату і поглинають з нього воду і поживні речовини.

РІД - таксономічна категорія, що об'єднує близькі види рослин.

РОЗКРИВНИЙ ОПЛОДЕНЬ - тип сухого оплодня, який після дозрівання плоду самостійно розкривається по швах або щілинами, дірочками, клапанами тощо.

РУБЧИК - місце прикріплення насінини до насінної ніжки.

РУДЕРАЛЬНІ РОСЛИНИ - ростуть на засмічених ділянках, поблизу доріг тощо.

С

САПРОБІОНТИ (сапроби) - організми водойм, забруднених органічними речовинами; сприяють самоочищенню водойм.

САМОЗАПИЛЕННЯ (автогамія) - вид запилення, коли пилок тичинок попадає на приймочку цієї ж квітки.

САПРОТРОФИ - організми, що використовують для живлення рештки речовин мертвого тіла.

САПРОФІТИ - гетеротрофні рослини, що живляться готовими органічними речовинами, рештками мертвих організмів.

СВІТЛОЛЮБНІ РОСЛИНИ (фотофіли чи геліофіти) - нормально розвиваються лише за достатнього освітлення.

СЕРЕЖКА - ботричне колосовидне суцвіття з пониклою віссю й одностатевими дрібними квітками (простими с.) чи їх групами (складна с.). Характерне для дерев'янистих вітрозапильних рослин (верба, тополя, ліщина, дуб).

СИМПОДІАЛЬНЕ ГАЛУЖЕННЯ - бічне галуження, при якому верхівкова брунька відмирає, а замість неї розвивається найближча бічна, що продовжує ріст пагона.

СИНАНТРОПНІ РОСЛИНИ - ростуть біля житла людини.

СИНЕРГІДИ (допоміжні клітини) - дві гаплоїдні клітини, що входять до складу яйцевого апарата зародкового мішка квіткових. Сприяють проходженню пилкової трубки та розчиненню її оболонки.

СИСТЕМАТИКА РОСЛИН - розділ ботаніки, який вивчає різноманітність видів, встановлює таксономічні групи і родинні зв'язки між ними, розробляє класифікацію рослин.

СІМ'ЯДОЛЯ - перший зародковий листок зародка насінних; дводольні мають найчастіше дві сім'ядолі, що зазвичай накопичують поживні речовини, одно­дольні - одну, яка всмоктує поживні речовини з ендосперму, голонасінні - 2-15.

СІМ'ЯНКА - псевдомонокарпний однонасінний нерозкривний плід зі шкірястим оплоднем (соняшник).

СКАРИФІКАЦІЯ - механічне пошкодження оболонки насіння.

СКЛАДНЕ СУЦВІТТЯ - головна вісь галузиться, бічні осі несуть квітки чи елементарні суцвіття (складна китиця, складний колос).

СКЛАДНИЙ (апокарпний) ГІНЕЦЕЙ - складається з кількох маточок чи вільних плодолистків.

СКЛАДНИЙ ЗОНТИК - складне ботричне суцвіття, що несе на верхівках бічних осей зонтички. Як правило, має листові обгортки й обгорточки (морква).

СКЛАДНИЙ КОЛОС - складне ботріоїдне суцвіття, що несе на видовженій головній осі прості колоски (злаки).

СКЛЕРОФІТИ - рослини з жорсткими листками, вкритими товстою кутикулою і дуже розвиненими механічними тканинами (ковила, сосна, ялівець, верес).

СКЛЕРОЦІЙ - утворення, що виникає в стадії спокою деяких грибів за несприятливих умов існування. Складається з щільно переплетених гіфів, що містять мало води і багато поживних речовин. За сприятливих умов проростає, утворюючи грибницю або плодові тіла грибів.

СЛАНЬ (талом) - вегетативне тіло нижчих рослин, не розчленоване на вегетативні органи.

СОРЕДІЙ - утвір, що складається із клітин водоростей і грибних гіфів; знаходиться на поверхні лишайника, служить для вегетативного розмноження.

СОРУС - група скупчено розміщених спорангіїв чи спор у грибів, водоростей і папоротей.

СПАЙНОПИЛЯКОВИЙ АНДРОЦЕЙ - тичинки мають тісно зімкнені або зрослі пиляки (айстрові, складноцвіті).

СПИСОВИДНИЙ ЛИСТОК - має гострі лопаті, відігнуті в боки і вгору.

СПОРАНГІЙ - орган нестатевого розмноження; одноклітинна (у багатьох нижчих рослин) або багатоклітинна (у вищих) порожниста структура, в якій внаслідок мейозу утворюються спори.

СПОРОФІЛ (споролисток) - видозмінений, спеціалізований листок вищих рослин з одним чи багатьма спорангіями (вайї папоротей, тичинки та плодолистки

СПОРОФІТ (нестатеве покоління) - диплоїдне покоління життєвого циклу, що розвивається із зиготи і утворює спори.

СПРАВЖНІЙ ПЛІД - утворюється із зав'язі маточки.

СТЕРИЛЬНА ТИЧИНКА (стамінодій) - недорозвинена тичинка, яка не утворює пилку; може перетворюватись на пелюсткоподібний утвір, нектарник тощо.

СТРІЧКОВИЙ АРЕАЛ - ареал рослин, що ростуть вздовж річок. Його довжина набагато перевищує ширину.

СТРОБІЛ (спороносний колосок) - репродуктивний орган плауно-, хвощеподібних та голонасінних; спеціалізований вкорочений пагін, що несе спорофіли зі спорангіями.

СТРУЧЕЧОК - дрібний стручок, в якого довжина майже дорівнює ширині (грицики, талабан).

СТРУЧОК - ценокарпний сухий плід, утворений двома плодолистками; розкривається стулками від основи до верхівки. Насіння розміщене на несправжній плівчастій перегородці (капустяні).

Х

ХАЛАЗА - базальна частина насінної бруньки або насінини.

ХВОЩЕПОДІБНІ (еквізетофіти) - відділ вищих спорових рослин. Характерні особливості: стебла порожнисті, чітко почленовані на вузли і міжвузля; гілки і листки розміщені мутовчасто; листки плівчасті, дрібні, зрослі в зубчасті піхви. Спорофіли зібрані у стробіли на верхівці стебла. У циклі розвитку домінує спорофіт, спори морфологічно однакові, з елатерами.

Ц

ЦЕНОКАРПНА БАГАТОКІСТЯНКА (піренарій) - соковитий ценокарпій з кількома кісточками (аралія, мучниця).

ЦЕНОКАРПНИЙ ГІНЕЦЕЙ - складається з двох, кількох або багатьох зрослих плодолистків. Розрізняють ц. г. синкарпний (плодолистки зростаються боковими стінками), паракарпний (плодолистки зростаються краями) і лізикарпний (плодолистки зростаються боковими стінками, але утворені ними перегородки руйнуються).

ЦЕНОБІЙ - сухий схизокарпний плід, що розпадається на чотири долі - ереми, кожна з яких відповідає половині плодолистка, тобто напівперикарпію (губоцвіті, шорстколисті).

ЦИМОЗНІ (цимоїдні) СУЦВІТТЯ - галузяться симподіально, головна і бічні осі закінчуються квітками (дихазій, звивина, завійка).

ЦИНАРОДІЙ - складний соковитий плід шипшини, у якого плодики-горішки, утворені апокарпним гінецеєм, знаходяться всередині розрослого со­ковитого глечикоподібного гіпантія, схожого на соковитий оплодень.

ЦІАНОБАКТЕРІЇ (синьозелені водорості) - представники надцарства прокаріоти. Найдавніша група одно- та багатоклітинних авто- та міксотрофних організмів. Клітинна оболонка складається з пектинових речовин, целюлози і муреїну, легко ослизнюється. Пластид немає. Специфічні пігменти - фікоціан і фікоеритрин. Розмножуються вегетативно.

Ч

ЧЕРВОНІ ВОДОРОСТІ (багрянки) - підцарство нижчих рослин; клітини забарвлені пігментами фікоціаном, фікоеритрином у синьо-зелений, роже­вий або червоний кольори. Одно-, багатоклітинні і колоніальні організми, що живуть у морських і річних водоймах та на ґрунті. Слань їх різної форми і розмірів, оболонки містять специфічні фікоколоїди; продукт фотосинтезу - багрянковий крохмаль. Розмноження нестатеве і статеве за типом оогамії. Використовуються для одержання агар-агару, як корм для худоби, добриво, продукт харчування тощо.

ЧОТИРИСИЛЬНИИ АНДРОЦЕЙ - тичинкові нитки чотирьох тичинок довші, ніж інші (капустяні).

Ш

ШАПКОВІ (шапинкові) ГРИБИ - базидіальні гриби, у яких плодове тіло складається з ніжки і шапки (шапинки) з гіменіальною пластинкою знизу.

ШИШКА - 1. Генеративний орган голонасінних рослин; зібрання на центральній осі видозміненого пагона мікроспорофілів (чоловіча ш.) або макроспорофілів (жіноча пі.). 2. Жіноче суцвіття та супліддя (вільха, хміль). Складається з осі і покривних листків, у пазусі яких розміщені поодинокі квітки або дихазії.

Ю

ЮВЕНІЛЬНІ РОСЛИНИ - рослини ранньої фази розвитку, до формування органів розмноження.

Я

ЯБЛУКО - ценокарпний соковитий плід, в утворенні якого бере участь гіпантій (яблуня, груша, айва).

ЯГОДА - ценокарпний багатонасінний плід, у якого оплодень (за винятком екзокарпія) соковитий (чорниці, картопля).

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка: Підручник для вузів /За редакцією Л.М.Сірої. - Вінниця: «Нова книга», 2007. - 420 с

2. Медицинская ботаника= Botanique medicinale= Medical botany: Учебник для студентов вузов/ АГ. Сербии, Л.М. Серая, ИМ. Ткаченко, Т.А. Слободянюк; Под общ. ред. Л.М. Серой. - X.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. - 364 с

3.Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка: підручник для фармац. інститутів и фармац. факультетів мед. вузів. - X.: Основа, 1997. -432 с.

4. Атлас по анатомии растений (растительная клетка, ткани, органы) /А.Г. Сербии, Л.С. Карамазова, В.П. Руденко, Т.Н. Гонтовая: Учеб. пособ. для студ. высш. уч. заведений. - X.: Колорит, 2006- 86 с.

5. Фармацевтична ботаніка. Методичні вказівки до лабораторної і поза аудиторної роботи. Модуль 1. Анатомія і морфологія вегетативних органів рослин. /Уклад. Сербін А.Г., Руденко В.П., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. - X.: НФаУ, 2009. - 37 с

6. Анатомия и морфология растений в рисунках: Учебное пособие /Состав. Руденко В.П., Гонтовая Т.Н., Серая Л.М., Гапоненко В.П., Сербін А.Г. - X.: НФаУ, 2009. - 63 с.

7. Яковлев Г.П., Челомбитько В. А. Ботаника. - Под ред. чл.-кор. РАН, профессора Р.В. Камелина. - СПб.: Спец. лит., Издательство СПХФА, 2001.- 680 с.

8. Ботаника. Учебно-полевая практика: Учеб. пособие для студентов фармацевт, вузов и фак. под общ. ред. А.Г. Сербина и В.П. Руденко /В.П. Руденко, А.Г. Сербии, Л.М. Городнянская и др. Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2001.- 338 с.

9. Український термінологічний словник з фармацевтичної ботаніки /Ткаченко Н.М, Сербін А.Г., Сіра Л.М. та ін. - X.: УкрФа, 1993. -88 с

10.Определитель высших растений Украины /Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. - Киев: Наук, думка, 1987. -548 с.

11. Медицинская ботаника. Сборник тестов по анатомии и морфологии /Сост. Серая Л.М., Сербии А.Г., Руденко В.П. и др. - X., НФаУ, 2003, 65 с.

12. Сборник обучающих и контролирующих тестов по медицинской ботанике (систематика, фитоценология и фитогеография) /Сост. Л.М. Городнянская, А.Г. Сербии, В.П. Руденко и др; Под общ. ред. Л.М. Городнянской.- X.: Изд-во НФаУ, 2006.- 176 с.

13.Тесты для самоподготовки и самоконтроля по медицинской ботанике (анатомия и морфология) /Сост. Л.М., Серая, В.П., Руденко, А.Г. Сербии и др.-Х., НФаУ, 2005.- 79 с.

Додаткова

1. Варна М.М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персонали'.- К.: Видавничий центр „Академія", 1997.- 272 с

2.Билич ГЛ., Крыжановский В.А. Биология. Полный курс. В 3-хт. Том 2. Ботаника. -М.: ООО «Издательский дом «ОНИКС 21 век», 2002. - 544 с.

3. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений. М.: Эдиториал УРСС, 2001 .-528 с.