Термінологічні уточнення

У підручнику Т. Крайнікової «Коректура» автор не вживає термін «книжково-журнальна коректура», оскільки книжкова, журнальна і газетна коректури, на її думку, настільки специфічні, що йдеться насправді про три відповідні типи коректури за видами видань.

Учені давно вже намагалися вирішити цю проблему. Скажімо, ще в сере­дині XX ст. М. Уаров назвав свій навчальний посібник «Книжно-журнальная и газетная корректура», проте у викладі (розділ «Особенности корректуры периодики») об'єднав матеріал про коректуру газети і журналу. І розпочав цей розділ такими словами: «Коректура періодики (газет і жур­налів) має свої особливості, що значно відрізняють її від книж­кової коректури». Як бачимо, концепцію назви книжки перекреслено лейтмотивом даного тематичного розділу.

Т. Крайнікова пропонує оперувати терміна­ми «книжкова коректура», «журнальна коректура» та «газет­на коректура» і наполягає на тому, що кожна з них має особливості, які виокремлюють її серед інших коректур за видами видань.

Книжкова коректура – видавнича класика

Коректуру книжкового видання вважають класичною, оскільки проводять її найпослідовніше, зі збереженням усієї технології редакційно-видавничого процесу. Вона проходить через редакційно-видавничий процес наскрізно — від опрацювання авторського оригіналу аж до перевірки сигнального примірника. Адже книжку, навіть дешеву, невеликого «дорожнього» фор­мату, випускають не на один день, і може потрапити до рук багатьох читачів, а це зобов'язує до високоякісного прове­дения коректури.

Місце коректури у редакційно-видавничому процесі

Книжкового видання

Простежимо етапи випуску книжкового видання і виділимо курсивом ті, на яких із відбитками працює коректор.

1. Редактор опрацьовує авторський оригінал – уточнює структуру книги, редагує її за змістом. Технічний редактор робить розмітку оригіналу. Художній редактор планує оформлення видання. У редакції на оригінал заводять «Картку обліку руху коректур» і готують паспорт.

2. Головний редактор проводить контроль виконаних операцій.

3. Оператор комп’ютерного набору вносить редакторські виправлення у складання або перескладання тексту. Роздруківки техскладання відправляють у коректорат.

4. Відбувається зчитування роздруківок техскладання на відповідність авторському оригіналу, відредагованому редактором. Відбувається уніфікація написань відповідно до паспорту видання, виправлення орфографічних і пунктуаційних помилок, порушень технічних правил набору.

5. Оператор комп’ютерного набору виправляє знайдені коректором помилки. Відбувається перше верстання.

6. Коректор вичитує першу верстку. Її ж опрацьовує автор, редактор, технічний і художній редактори. Їх виправлення вносять у текст.

7. Друге верстання. Вичитування другої верстки коректором та опрацювання її рештою учасників видавничого процесу – редакторами та автором. Внесення їх виправлень. Роздрукування виправленого другого комплекту зверстаних шпальт.

8. Коректорське звіряння. Перегляд звірок редактором, художнім і технічним редакторами. Підпис «До друку».

9. Передача фотоформ та оригінал-макета на поліграфічне підприємство.

10. Виготовлення у друкарні та надсилання до видавництва сигнальних примірників видання. Підпис їх головним редактором, заступником головного редактора, завідувачем редакції, редактором, художнім і технічним редактором, коректором «У світ». Тиражування.