Главная Обратная связь

Дисциплины:






Очистка лісосіки та заходи сприяння природному поновленню



Під очисткою лісосіки розуміють процес прибирання з площі лісосіки і використання, або приведення порубочних решток (вершин, гілля, кори) у такий стан, що не призводить до підвищення пожежної небезпеки, погіршення санітарного стану лісу, що не буде заважати процесу поновлення лісу, а навпаки, сприятиме природному поновленню.

Очищення лісосік виконується одночасно з лісосічними роботами, але не пізніш як через 30 днів після валки дерев. Очищення лісосік проводиться з обов’язковим запобіганням пошкодженню на лісосіці підросту та інших дерев, які не підлягають рубці.

На практиці виробилось багато способів очистки лісосік, які об’єднують у три групи:

- вогневі;

- безвогневі;

- комбіновані.

Виходячи з сезону проведення запроектованих нами рубок та типу лісу в нашому випадку доцільним є запроектувати вогневу очистку лісосік в купах. Саме цей спосіб очистки ліквідує захаращеність і знижує пожежну небезпеку, а також одночасно виконується профілактична робота по захисту лісу від розмноження вторинних шкідників. Для того, щоб вогнева очистка позитивно діяла на ґрунт, потрібно дозувати силу вогню тривалістю горіння купи. Після спалювання купи поверхня ґрунту під нею повинна лишитись без надґрунтового покриву, особливо злакового, що дасть можливість рости сходам деревних порід. Але вогонь не мусить занадто підвищувати t0 поверхневого шару ґрунту, бо це може призвести до погіршення його фізичних властивостей. Тому, якщо залишки спалюються без наявності снігового покриву, у листяних насадженнях, кількість куп повинна бути меншою 80 шт/га.

При зимових рубках обрубані гілки, верхівки слід спалювати того ж дня, бо вони можуть бути припорошені снігом. Але частина відходів при зимових рубках все одно не спалюється. Їх покриває сніг і тому зі сходом снігового покриву потрібно проводити дочистку вирубок.

На лісосіках, де збережений підріст, порубкові залишки спалюють у невеликих за розміром купах, які розміщують на відстані не менше 4м від куртин підросту. При спалюванні залишків взимку вдається зберегти більше підросту. У цілому при вогняній очистці лісосік взимку обпалена поверхня ґрунту становить 3-5% загальної площі, тобто 300-500 м2/га. Ця площа успішно заростає цінними деревними породами і є надійною основою поновлення лісу.

Під природнім поновленням лісу в лісівництві розуміють процес утворення нового покоління лісу природнім шляхом. Успішне природне поновлення відбувається у багатьох типах лісу, але цьому процесу часто перешкоджають різні фактори. Тому постає питання про вивчення особливостей природного поновлення лісу та сприяння його появі і збереженню, з метою формування корінних деревостанів з госпадарсько-цінних порід.



Слід відзначити, що успіх лісогосподарських заходів по відновленню лісів при всіх видах рубок визначається всебічним врахуванням закономірностей природного відновлення в залежності від типу лісу. Тому з врахуванням вище сказаного, для збереження максимальної кількості самосіву і появи життєздатного підросту головної породи всі лісозаготівельні операції слід проводити з врахуванням наступних заходів по сприянню природному відновленню:

- правильний вибір способу рубки головного користування, технології її проведення і сезону проведення з метою збереження максимальної кількості вже наявного підросту;

- правильний вибір методу очистки лісосіки (в даному випадку у вологому типі лісу доцільним є застосування вогневого методу з метою запобігання задернінню);

- догляд за підростом (пошкоджений і перерослий підріст доцільно садити на пень з метою створення порослевого лісу і т.п.);

- проводити догляд за підліском (з метою омолодження чагарників, створюючи тим самим умови для появи самосіву головних порід і його подальшого росту, більш активне вирубування підліску перед головною рубкою та ін.);

- проведення догляду за ґрунтом (механізований вплив на ґрунт з метою рихлення і перемішування мінерального шару з органічною частиною ґрунту - боронування, підготовка ґрунту площадками 1х1м; 1,5х1,5м, вручну і т.п.


Додатки

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Генсірук С.І. Ліси України

2. Горшенин Н.М., Швиденко А.И. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 303 с.

3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. – К.: Урожай, 1987. – 560 с.

4. Правила рубок головного користування в лісах України. – К., 1995. – 16 с.

5. Правила рубок, пов’язаних з веденням лісового, та інших рубок. – К., 1996 – 10 с.

6. Свириденко В.Є., Швиденко А.Й. Лісівництво. – К.: Сільгоспосвіта, 1996. – 312 с.

7. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню (Отв. за выпуск К.Е. Никитин). – К.: Урожай, 1984. – 630 с.

8. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 160 с.

9. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство: Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 352 с.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...