Главная Обратная связь

Дисциплины:






DEFINITE INTEGRAL: Basic Terminology



1. Ábsolutely convérgent impróper íntegral Абсолютно збіжний невластивий інтеґрал Абсолютно сходя-щийся несобственный интеграл
2. Àdditívity (with respéct to a fúnction, to an ínterval) Адитивність (за фун-кцією, за інтервалом) Аддитивность (по функции, по интер-валу)
3. Arc length Довжина дуги Длина дуги
4. Be génerated (by…) Породжуватися, утво-рюватися Порождаться, образовываться
5. Cartésian coórdinates Декартові координати Декартовы координаты
6. Cauchy’s príncipal válue of a divérgent íntegral Головне значення (Коші) розбіжного інтеґрала Главное значение (Коши) расходящего-ся интеграла
7. Change the límits of ìntegrátion Змінити межі [границі] інтеґрування Изменить пределы интегрирования
8. Círcular séctor Круговий сектор Круговой сектор
9. Convérge (ábsolutely, condítionally) Збігатися (абсолютно, умовно) Сходиться (абсолютно, условно)
10. Convérge ábsolutely Абсолютно збігатися Абсолютно сходиться
11. Convérgent impróper íntegral Збіжний невластивий інтеґрал Сходящийся не-собственный интеграл
12. Cross-séction área [tránsverse séction área]   Площа поперечного перерізу Площадь попе-речного сечения
13. Cùrvilínear séctor Криволінійний сектор Криволинейный сектор
14. Cùrvilínear trapézium (pl trapéziums, trapézia) [trápezoid] Криволінійна трапеція Криволинейная трапеция
15. Définite íntegral as a sum of élements Визначений інтеґрал як сума элементів Определённый интеграл как сумма элементов
16. Définite íntegral from a to b [betwéen a and b] of a fúnction f of x dx Визначений інтеґрал від a до b функції эф від ікс де ікс Определённый интеграл от a до b функции эф от икс де икс
17. Définite íntegral óver a ségment [an ínterval] Визначений інтеґрал по відрізку [по інтервалу] Определённый интеграл по отрезку [по интервалу]
18. Définite íntegral with the váriable/várying úpper límit/bóund Визначений інтеґрал з змінною верхньою межею [границею] Определённый интеграл с перемен-ным верхним преде-лом
19. Derívative of a définite íntegral with respect to its váriable/várying úpper lí-mit/bóund Похідна визначеного інтеґрала за змінною верхньою межою Производная опре-делённого интеграла по переменному верхнему пределу
20. Desíred [sought, ùn-knówn] quántity [ quántity in quéstion] as a sum of elements Шукана величина як сума елементів Искомая величина как сумма элементов  
21. Dìfferéntial of an arc length Дифференціал довжини дуги кривої Дифференциал длины дуги кривой
22. Divérge Розбігатися Расходиться
23. Divérgent impróper íntegral Розбіжний невластивий інтеґрал Расходящийся несобственный инте-грал
24. Divísion [dècomposí-tion, partítion, split, splítting, súbdivìsion] an ínterval into párts Розбиття/поділ інтер-валу на частини Разбиение/под-разделение интервала на части
25. Divísion/partítion/dè-composítion/súbdivísion póint of a ségment into párts Точка поділу відрізка на частини Точка деления отре-зка на части
26. Dóuble sùbstitútion [pèrmutátion, repláce-ment] Подвійна підстановка Двойная подстановка
27. Élement of a(n) desíred [sought, ùnknówn] quántity [of a quántity in qués-tion] Елемент шуканої ве-личини   Элемент искомой величины  
28. Élement of ìntegrátion Елемент інтеґрування Элемент интегрирования
29. Èleméntary Елементарний Элементарный
30. Éstimate/èstimátion of définite íntegral Оцінка/оцінювання визначеного інтеґрала Оценка определённого интеграла
31. Find [detérmine] the new límits of ìntegrátion Знайти нові межі [границі] інтеґрування Найти новые пределы интегрирования
32. Form, make up, compóse an íntegral sum Утворити, скласти ін-теґральну суму Образовывать, составлять интегральную сумму
33. Gèneralizátion [extén-sion] of nótion of dé-finite íntegral Узагальнення поняття визначеного інтеґрала Обобщение поня-тия определённого интеграла
34. Géneralize/exténd the nótion of définite ínte-gral Узагальнити поняття визначеного інтеґрала Обобщить понятие определённого интег-рала
35. Génerate Породжувати, утворювати Порождать, образовывать
36. Geométric(al) méaning [sense] of définite íntegral Геометричний cенс визначеного інтеґрала Геометрический cмысл определённого интеграла
37. Hòmogenéity Однорідність Однородность
38. Impróper íntegral of the first/second kind Невластивий інтеґрал першого/другого роду Несобственный интеграл первого/вто-рого рода
39. Impróper íntegral on/ óver a fínite ínterval of a(n) dìscontínuous [un-límited, unbóunded] function Невластивий інтеґрал по скінченному інтервалу від розривної [необмеженої] функ-ції Несобственный интеграл по конечно-му интервалу от раз-рывной [неограничен-ной] функции
40. Impróper íntegral with ínfinite límit [límits] of a còntínuous function Невластивий інтеґрал з нескінченною межею [границею] з не-скінченними межами/ границями від непе-рервної функції Несобственный интеграл с бесконеч-ным пределом [с бес-конечными предела-ми] от непрерывной функции
41. Inscríbe a polýgonal/ bróken line (in/into a curve) Вписати ламану лінію (в криву) Вписать ломаную линию (в кривую)
42. Inscríbed polýgonal/ bróken line (in/into a curve) Вписана ламана лінія (в криву) Вписанная лома-ная линия (в кривую)
43. Íntegrabílity Інтеґровність Интегрируемость
44. Íntegrable fúnction Інтеґровна функція Интегрируемая функция
45. Íntegral sum Інтеґральна сума Интегральная сумма
46. Íntegrand, fúnction ún-der the íntegral sign [fúnction to be íntegra-ted], sùbíntegral fúnc-tion Підінтеґральна функція Подынтегральная функция
47. Íntegrand; expréssion únder the íntegral sign [expréssion to be ínte-grated]; sùbíntegral exp­réssion Підінтеґральний вираз Подынтеграль-ное выражение
48. Íntegrate Інтеґрувати Интегрировать
49. Ìntegrátion Інтеґрування Интегрирование
50. Ìntegrátion by chánge/ súbstitútion of a váriable [by súbstitútion] Інтеґрування заміною змінної [підстановкою] Интегрирование заменой переменной [подстановкой]
51. Ìntegrátion by parts Інтеґрування частинами Интегрирование по частям
52. Ínterchánge the úpper and lówer límits of ìn-tegrátion Поміняти місцями верхню і нижню межі [границі] інтеґрування Поменять мес-тами верхний и ниж-ний пределы интегри-рования
53. Limit of ìntegrátion (úpper, lówer [inférior]) Границя [межа] інтеґру-вання (верхня, нижня) Предел интегрирования (верхний, нижний)
54. Límit of the íntegral sum Границя інтеґральної суми Предел интегра-льной суммы
55. Lìneárity Лінійність Линейность
56. Lówer [inférior] límit of ìntegrátion Нижня межа [границя] інтеґрування Нижний предел интегрирования
57. Méan/áverage válue of a function on an ínter-val Середнє значення функції на інтервалі Среднее значе-ние функции на ин-тервале
58. Méan-válue théorem Теорема про середнє Теорема о сред-нем
59. Mechánical méaning [sense] of définite íntegral Механічний сенс ви-значеного інтеґрала Механический смысл определённого интеграла
60. Newton-Leibniz fórmu-la (pl fórmulas, fórmu-lae) Формула Ньютона-Лейбніца Формула Нью-тона-Лейбница
61. Part of an ínterval, súb-ìnterval Частина інтервалу Часть интервала
62. Pártial ínterval, súbìn-terval Частковий інтервал Частичный интервал
63. Pass to the límit Перейти до границі Перейти к пределу
64. Pass to the pólar coór-dinates Перейти до полярних координат Перейти к поля-рным координатам
65. Pássage to the límit Граничний перехід, перехід до границі Предельный пе-реход, переход к пре-делу
66. Phýsical méaning [sen-se] of définite íntegral Фізичний сенс визна-ченого інтеґрала Физический смысл определённо-го интеграла
67. Pláne domáin [région] Плоска область Плоская об-ласть
68. Pólar ángle Полярний кут Полярный угол
69. Pólar áxis (pl áxes) Полярна вісь Полярная ось
70. Pólar coórdinate sýs-tem, sýstem of pólar coórdinates Полярна система ко-ординат Полярная сис-тема координат
71. Pólar coórdinates Полярні координати Полярные коор-динаты
72. Pólar equátion of a cur-ve Полярне рівняння кривої Полярное урав-нение кривой
73. Pólar rádius (pl rádii) Полярний радіус Полярный ра-диус
74. Póle in a pólar coórdi-nate sýstem Полюс в полярній си-стемі координат Полюс в поляр-ной системе коорди-нат
75. Polígonal/bróken line Ламана (ліния) Ломаная (линия)
76. Próperty of àdditívity Властивість адитивності Свойство адди-тивности
77. Próperty of lìneárity Властивість лінійності Свойство ли-нейности
78. Réalize [cárry out, ef-féct, make] the dóuble sùbstitútion [pèrmutátion, replácement] Виконати, зробити, здійснити подвійну підстановку Выполнить, осу-ществить, произвести двойную подстановку
79. Rècàlculátion/rècóunt límits of ìntegrátion Перелічування/перерахо-вування меж [границь] інтеґрування Пересчёт пределов интегрирования
80. Rècóunt límits of ínte-gration Перелічувати/перерахо-вувати межі [границі] інтеґрування Пересчитывать пределы интегрирования
81. Resúlt of summátion of élements Результат підсумову-вання елементів Результат сум-мирования элементов
82. Revólve [rotáte, turn] about an áxis (pl áxes) [a stráight line] Обертатися навколо осі [прямої] Вращаться вокруг оси [прямой]
83. Right (círcular) cýlinder Прямий (круговий) ци-ліндр Прямой круговой цилиндр
84. Schéme of àpplicátion, próblem-sólving schéme Схема застосування Схема примене-ния
85. Sólid [bódy] Тіло Тело
86. Sólid [bódy] of rèvolútion [rotátion] Тіло обертання Тело вращения
87. Sùbstitútion Підстановка Подстановка
88. Summátion of élements Підсумовування еле-ментів Суммирование элементов
89. Take, choos (chose; chosen) (a póint) Брати, вибирати (точку) Брать, выбирать точку
90. Test for convérgence of impróper íntegral Ознака збіжності не-властивого інтеґрала Признак сходи-мости несобственного интеграла
91. Cross-séction Поперечний переріз Поперечное сечение
92. Tréat [consíder, regárd, intérpret] a(n) desíred [sought, ùnknówn] quántity [ quántity in quéstion] as a sum (as a resúlt of summátion) of élements Трактувати, розгляда-ти, інтерпретувати шукану величину як суму (як результат підсумовування) елементів Трактовать, рас-сматривать, интерпре-тировать искомую ве-личину как сумму (как результат сумми-рования) элементов
93. Úpper límit of ìntegrá-tion Верхня межа [границя] інтеґрування Верхний предел интегрирования
94. Váriable of ìntegrátion Змінна інтеґрування Переменная ин-тегрирования
95. Vólume of a sólid/bódy from known áreas of pá-rallel séctions [cross-séc-tions, tránsverse séctions] (which/that are pèrpendí-cular to a fixed straight line); vólume by slícing Об"єм тіла по відомих площах паралельних поперечних перерізів (перпендикулярних фіксованій прямій) Объём тела по известным площадям параллельных попе-речных сечений (пер-пендикулярных фик-сированной прямой)
96. Vólume of a sólid/bódy of rèvolútion/rotátion Об"єм тіла обертання Объём тела вращения





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...