Главная Обратная связь

Дисциплины:






Політичний портрет і портрет політика : спільне і відмінне



"Створюючи політичний портрет, автор зосереджує увагу на політичній характеристиці особистості. Портрет політика - це не обов'язково виклад його політичних поглядів і дій в динаміці. Домінанта духовного світу (внутрішній портрет) політика - його політичний світогляд, концептуальні підходи до проблеми влади, суспільства, особистості, участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту державної діяльності. В політичному портреті людська індивідуальність поступається місцем політичному єству особистості, тобто домінуючий бік твору - політика як основна, професійна форма діяльності..." . Тут, до речі, слід сказати, що якщо портрет політика може бути написаний і у формі нарису (есе чи зарисовки), і у формі статті, і у формі інтерв'ю, то політичний портрет у жодному разі не послуговується художньо-публіцистичними жанрами (хоч і не відмовляється від стилістичних прийомів, образності, тобто елементів художності, без яких тканина твору - мова є блідою і непринадною).

політичний портрет - в ньому політик розглядається як представник політичної сили, ідеології, зі своїм бізнес-ресурсом, бізнес-інтересом; портрет політика - політик зображується як особистість у контексті загальнолюдських цінностей, поглядів, особистого життя, уподобань.

Біографічний метод у портреті політика : вибір фактів та інформаційних джерел.

Без біографічного матеріалу не обходиться жоден портретист. Найбільш доцільно при складанні політичного портрета використовувати метод аналітичної інтерпретації біографічних даних, контактів, зв'язків, а також інших форм політичної активності лідера.

Можна визначити кілька найбільш поширених підходів до організації біографічного матеріалу:

• Повне відтворення біографії з елементами характеристики та узагальнення (недосконалість цього підходу в тому, що, як правило, не окреслюється життєдіяльність героя та його характер; біографічний факт стереотипізується та стандартизується; здебільшого основні біографічні дані вже відомі широкому загалу; цей підхід найбільш ефективно застосовувати до маловідомих персонажів).

• Інтерпретаційне відтворення (автор, спираючись на знання фактів, узагальнює, характеризує, створює версію характеру, відтворює психологічний контур Особистості в образній системі; складність цього підходу полягає в тому, що читач може не знати тих біографічних фактів, що лягли в основу психологічного аналізу та висновків-узагальнень, і, відповідно, певна частина тексту й контексту буде йому незрозумілою).

• Стиснуте відтворення біографічного факту у вигляді хроніки, довідки, досьє в поєднанні з характеристикою-інтерпретацією (сьогодні це оптимальна форма в умовах такого інформаційного засилля; Вікіпедія — найбільш яскравий приклад; однак щоб відбувся портрет, хроніка має супроводжуватися яскравим нарисом чи портретною замальовкою, тільки за таких умов буде досягнуто баланс інформативності, змістовності, психологізму, емоційності та естетизму).





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...