Главная Обратная связь

Дисциплины:






Середня багаторічна величина місцевого стоку річок України становить 54,7 км3 / рік



Сумарний відтік стоку з України дорівнює 95,2 км3 / рік. Обчислено середні величини водних ресурсів та водні ресурси розрахункової забезпеченості (50, 75, 95 %) в створах водпостів, гирлах річок та України в цілому. Водні ресурси розраховані також до 24 областей України та Автономної Республіки Крим.

В межах кожної області розглянуто всі річки, які формують стік, протікають із суміжних територій та витікають за межи даної області

Обчислення норми за весь наявний багаторічний період спостережень (а не по уніфікованих рядах, як це було в дослідженнях попередніх авторів), більш ґрунтовна оцінка коефіцієнтів варіації та асиметрії, дає підставу вважати, що водні ресурси по басейнах річок та адміністративних областях визначено більш достовірно, краще характеризують водність вказаних територій і можуть не переглядатися у найближчі 20 … 30 років.

Роль гідрології у водогосподарському будівництві

При проектуванні і будівництві гідротехнічних споруд, гідроелектростанцій, водосховищ, каналів, гідромеліоративних заходів(осушення, зрошення, обводнення), водозабірних споруд на річках і озерах, мостових переходів через водотоки необхідно знати і враховувати гідрологічний режим річок, озер і боліт, а також ті зміни, які можуть викликати намічені заходи.

Для більш раціональної експлуатації гідротехнічних споруд і водосховищ велике значення мають гідрологічні прогнози і, зокрема, прогнози максимальних витрат і об'ємів дощових паводків і повеней, строки настання їх, а також прогнози льодових явищ (замерзання, скресання водних об'єктів, рух льоду тощо).

Вирішення гідрологічних завдань, пов'язаних з використанням водних об'єктів, ґрунтується на даних гідрологічних спостережень, які проводяться на мережі гідрологічних станцій і постів Комітету з питань гідрометеорології та інших відомств. Найважливішими питаннями, які вирішує сучасна гідрологія для забезпечення запитів водогосподарського проектування, будівництва та експлуатації, є: оцінка водних запасів і водного балансу конкретних об'єктів (річок, озер) або району; визначення розрахункових витрат води (максимальних, мінімальних та інш.) і внутрішньорічного розподілу стоку; розрахунок випаровування з поверхні річкових водозборів і запроектованих сховищ; оцінка температурного і льодового режиму річок, озер і водосховищ; прогнози основних елементів гідрологічного режиму (рівнів, витрат, дат скресання тощо); вивчення забруднення природних вод, процесів самоочищення і розробка гідрологічних основ засобів боротьби із забрудненням водних об'єктів; вивчення можливих змін природних процесів, пов'язаних з територіальним перерозподілом водних ресурсів між вологими та посушливими районами.



При експлуатації гідротехнічних споруд треба постійно стежити за зміною режиму водних об'єктів. Спостереження на мережі гідрометеорологічних станцій, постів і обсерваторій дають можливість повніше використовувати водні об'єкти для господарських завдань і завчасно приймати необхідні заходи щодо безпеки роботи споруд при різких змінах гідрологічного режиму. Отже, не тільки при проектуванні та будівництві гідротехнічних споруд, а й при експлуатації їх гідрометеорологічна мережа постачає необхідну інформацію, яка дає можливість найбільш раціонально вести всю роботу по використанню водних ресурсів.

Водні ресурси вивчають у трьох напрямах: стаціонарним, експериментальним і експедиційним методами.

Основну інформацію про особливості гідрологічного режиму досліджуваних територій дають стаціонарні спостереження, які проводяться протягом тривалого часу на мережі гідрологічних станцій і постів.

Для розширення можливостей вивчення закономірностей гідрологічних явищ використовується експериментальний метод, який полягає в детальному вивченні фізичних закономірностей гідрологічного процесу в штучно створених або підібраних у природі умовах. Це лабораторне і натурне фізичне моделювання гідрологічних процесів з проведенням детальних вимірювань факторів, що зумовлюють їх.

Експедиційний метод дає змогу відносно швидко отримувати важливі відомості про фізико-географічні характеристики водних об'єктів і встановлювати на підставі польових обстежень та опитувань старожилів особливості їх режиму; надійно використовувати метод гідрологічної аналогії.

Тільки поєднання результатів усіх трьох методів досліджень дає змогу отримувати повні відомості про водні ресурси і про гідрологічний режим водних об'єктів досліджуваної території.





sdamzavas.net - 2020 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...